5 Вимоги до оформлення курсового проекту

Курсовий проект подається на перевірку викладачу у вигляді пояснювальної записки, яка оформлюється на комп'ютері у текстовому редакторі Word з дотриманням вимог ДСТУ 3008-95 (див. [15], [16]), який регламентує виконання текстових документів у сфері науки і техніки. Формат аркуша А4, розташування – книжкове, поля: ліворуч, зверху і знизу – не менше 20 мм, праворуч – не менше 10 мм, шрифт – Тіmes New Roman, розмір шрифту – 14 пунктів, відстань між рядками – 1,5 інтервали. Записка роздруковується на одному боці аркушів білого паперу формату 210x297 мм.

Розділи основної частини пояснювальної записки нумеруються цифрами 1 і 2, а вступ і висновки не нумерують. Сторінки пояснювальної записки нумерують арабськими цифрами (Тіmes New Roman Суr, 14 рt) у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш включається до загальної нумерації, але номер на ньому не ставиться.

Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки і містить відомості про дисципліну, по якій виконується курсовий проект, назву проекту, відомості про студента, що виконує курсовий проект, прізвище і ініціали керівника проекту. Зразок його оформлення наведено в додатку А.

Завдання на курсовий проект видається кожному студентові на початку семестру, оформлене на бланку (додаток Б) і підписане керівником проекту. Бланк завдання на курсове проектування містить відомості про вуз, кафедру, факультет, дисципліну, по якій виконується робота, тему курсового проекту, відомості про студента, що виконував роботу, даті видачі та терміни виконання роботи, прізвище і ініціали керівника проекту.

У розділі “Вихідні дані до роботи” приводиться повний перелік початкових даних; у розділі “Зміст розрахунково-пояснювальної записки” перераховуються всі питання і пристрій, що підлягають розробці і розрахунку; у розділі “Перелік графічного матеріалу” перераховуються виконані креслення з вказівкою їх формату. Завдання може включати науково-дослідні розробки, експериментальні дослідження і тому подібне. Завдання заповнюється студентом після вибору варіанту роботи і підписується керівником курсового проекту.

Календарний план оформлюється у вигляді таблиці, де приведені найменування етапів курсового проектування та строки його виконання, що завіряється студентом та його керівником роботи (додаток В).

У рефераті стисло описуються відомості про об'єм курсового проекту, кількість ілюстрацій, таблиць, використаних додатків, джерел. Указується, що являється об’єктом дослідження, мета курсової роботи та методи дослідження. Далі наводяться результати та їх новизна, рекомендації щодо впровадження результатів і на при кінці додається перелік ключових слів від 5 до 15. Зразок реферату приведено у додатку Г.

Зміст відображає виконані частини курсового проекту з конкретною вказівкою сторінок.

Перелік умовних позначень не є обов'язковою структурною одиницею пояснювальної записки і приводиться у разі, коли в її тексті використовуються скорочення, не передбачені ДСТУ 3582 – 97 [17].

Вступ розташовують на окремій сторінці. У ньому стисло описують сучасний стан лазерної та оптоелектронної техніки в цілому і, зокрема, в області дослідженого пристрою, його призначення і галузь застосування по темі курсового проекту, а також засоби, які використано для розв'язання завдання.

Основна частина записки складається з двох розділів 1 і 2, які мають ідентичну структуру. У кожному з них описується послідовність і результати моделювання відповідного пристрою, Розділи потрібно поділити на підрозділи, нумерованими як 1.1, 1.2, ..., 2.1, 2.2... У підрозділах 1.1 і 1.2 бажано стисло, описати схему приладу, її недоліки і достоїнства, послідовність розробки її математичної моделі, визначити способи завдання параметрів моделювання у системі комп’ютерної математики. У підрозділі 2.1 слід навести першу характеристику пристрою (наприклад залежність загасання від довжини хвилі для оптичних волокон) і стисло описати, яким методом вона отримана. У наступних підрозділах так само наводяться результати моделювання певних параметрів чи характеристик пристрою із стислим описом способу їх отримання. Кількість підрозділів обумовлюється логікою подання матеріалу.

У висновках наводять конкретні числові параметри, які отримано в результаті розрахунків кожного з пристроїв. Бажано підкреслити помічені особливості тих чи інших характеристик або параметрів пристроїв.

У переліку посилань дається список використаних літературних джерел, оформлений згідно з вимогами [18].

У додатки включається специфікація і допоміжний матеріал: використані додаткові схеми чи характеристики приладів, таблиці залежностей і графіки великого формату, необхідні для розрахунків, алгоритми і програми для комп’ютерних розрахунків, ілюстрації допоміжного характеру, специфікації до креслень технічної документації проекту тощо. Додатки розташовуються в порядку появи посилань на них в тексті основних розділів пояснювальної записки. Додатки оформляють як продовження даного документа на подальших його листах і повинні мати загальну з рештою частини документа крізну нумерацію сторінок.

Графічна частина курсового проектування виконується олівцем на папері для креслення, або на комп'ютері в системах автоматизованого проектування відповідно до вимог стандартів [19]. Кожне креслення оформляють на аркушах стандартного формату (А0, А1, А2, А3, А4) і формат аркуша визначається розміром зовнішньої рамки, що виконується тонкою лінією (рис. 5.1).

Креслення може розташовуватися на декількох аркушах; у нижній частині першого аркуша повинен бути основний напис за формою 1 (рис. 5.2), на всіх подальших аркушах по спрощеній формі 2а (рис. 5.3).

1 – поле креслення; 2 – основний напис креслення (ГОСТ 2.104-68^*);

3 – рамка з позначенням документа, поверненим на 180°.

Рисунок 5.1 – Оформлення рамок креслення

Рисунок 5.2 – Основний напис по формі 1 (ГОСТ 2.104-68^*)

Рисунок 5.3 – Основний напис по формі 2а (ГОСТ 2.104-68^*)