3 Структура і зміст курсового проекту

Курсовий проект оформлюється у вигляді розрахунково-пояснювальної записки загальним обсягом 13-17 сторінок формату А4, що включає:

• титульний аркуш;

• лист завдання;

• календарний план;

• реферат;

• зміст;

• перелік умовних позначень;

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• список посилань;

• додатки.

Перераховані заголовки структурних частин розрахунково-пояснювальної записки пишуться з нової сторінки на окремому рядку прописними літерами по центру. Підкреслювати заголовки не дозволяється. В кінці заголовка крапка не ставиться. Заголовкам (окрім основної частини) порядковий номер не присвоюється. Нумерація сторінок записки повинна бути наскрізною від титульного аркуша на курсовий проект до останньої сторінки, включаючи всі ілюстрації, таблиці, додатки. Зразки оформлення титульного аркушу пояснювальної записки, листа завдання на курсовий проект, календарного плану та реферату наведені в додатках А-Г.

Додатково до розрахунково-пояснювальної записки оформлюється графічна частина проекту, яка повинна відповідати завданню, включати (не менше) двох аркушів креслярської документації формату А4 і відображати складальне креслення розроблюваного приладу та деталювання його вузлів.

4 Методичні вказівки з виконання курсового проекту

При видачі завдання із студентами проводиться вступна бесіда про мету і завдання курсового проекту, порядок виконання і захисту, вказуються посібники і технічні матеріали, які студенти можуть використовувати при проектуванні.

За заданими параметрами багаторезонаторного підсилювального клістрону необхідно розрахувати прискорюючу напругу, струм катода і струм пучка, внутрішній радіус пролітних труб, оптимальну довжину останньої пролітної труби і довжину інших, число резонаторів і необхідну розстройку резонаторів.[1] Також слід розрахувати геометрію і параметри резонаторів клістрона [2] та вивід енергії. Параметри, необхідні для розрахунку, але ті, які не увійшли до завдання, вибирають самостійно, вибір повинен бути обгрунтований у пояснювальній записці. При розрахунку відбивного клістрона необхідно визначити значення напруг на відбивачі для перших трьох зон генерації, встановити необхідність застосування сіток, розрахувати коефіцієнт струмопрохождення і визначити струм катода, знайти відстань між сітками і відстань від резонатора до відбивача [3].

Також слід розрахувати геометрію резонатора і його параметри, визначити навантажену добротність резонатора, що забезпечує задані параметри електронної настройки , вивід енергії, визначити робочі і вихідні параметри відбивного клістрона у двох режимах: у режимі максимальної потужності і максимального ККД [3].

У результаті розрахунку лампи біжучої хвилі 0-типу слід визначити геометрію сповільнюючої системи та її характеристики (дисперсію і опір зв'язку), визначити основні параметри та характеристики приладу [1,4-6], розрахувати геометрію і робочі параметри виводу (вводу) енергії [6, 8] та визначити величину магнітної індукції, необхідну для фокусування пучка [8]. Величина і місцезнаходження локального поглинача вибирається студентом. Для ефективної розв'язки входу і виходу приладу максимальне затухання в поглиначі зазвичай не перевищує коефіцієнта підсилення.

При розрахунку лампи зворотної хвилі слід визначити геометричні та електричні параметри основних вузлів приладу і його характеристики [8]. Також слід розрахувати геометрію сповільнюючої системи і її характеристики (дисперсію, опір зв'язку) та геометричні і електричні параметри виводу енергії, визначити величину магнітної індукції, необхідну для фокусування пучка. Розрахунок багаторезонаторного магнетрона включає визначення електричних і геометричних параметрів простору взаємодії, коливальної системи, виводу енергії, тепловий розрахунок приладів [9, 10]. При розрахунку простору взаємодії обрати число резонаторів, визначити діаметр анода і катода і їх протяжності, обчислити анодну напругу, електронний ККД, високочастотну напругу. Необхідно також розрахувати геометричні параметри резонаторної системи на задану довжину хвилі генерації та вивід енергії. У тепловому розрахунку приладу визначити температурний перепад на ламелі анодного блоку.

При проектуванні діода Ганна слід: визначити параметри «власного» контуру діода Ганна: резонансну частоту, коефіцієнт зв'язку, резонансний опір; відносний розлад; визначити резонансну частоту контуру, яка утворена ємністю і відрізком замкненої на кінці лінії передачі; визначити відносний розлад контуру; обчислити коефіцієнт зв'язку, а потім обчислити квадратне рівняння відносно частоти; визначити оптимальний опір втрат зовнішнього контуру; знайти ККД зовнішнього контуру і сумарний ККД коливальної системи.