Методичні вказівки з організації самостійної роботи
Під час підготовки до лабораторної роботи необхідно вивчити основні можливості СКБД Microsoft Access для побудови складних багато табличних форм, основні відомості про патологію шкіри, методику диференційної діагностики дерматологічних захворювань [1, 4].
Шкіра (лат. cutis) являє собою зовнішній покрив тіла людини та складається із трьох шарів: зовнішній шар – епідерміс (надшкір'я); середній шар – дерма; внутрішній шар – гіподерма (підшкірна жирова клітковина).
Шкіра постійно піддається впливу різноманітних ендогенних та екзогенних факторів зовнішнього середовища, в результаті чого в ній розвиваються патологічні процеси.
Найпоширенішими захворюваннями шкіри є різні дерматози.
Клінічна картина шкірних захворювань складається із суб'єктивних та об'єктивних симптомів. До останніх відносять різноманітні висипання на шкірі (екзантеми) або слизових оболонках (енантеми), що є зовнішнім проявом патологічних процесів у шкірі та слизових оболонках. Усі ці зміни відомі за назвою «сип», «висипні елементи», і т.п. Особливості морфологічних елементів висипки (колір, форма, консистенція, локалізація тощо) у сукупності із загальними властивостями шкіри (загальний колір, стан секреторної діяльності, еластичність тощо) і характером запального процесу (серозний, гнійний, проліферативний) є найважливішими ознаками того або іншого захворювання шкіри.
В одних випадках морфологічні елементи висипки характерні для так званих істинно шкірних захворювань (псоріаз, червоний плоский лишай, вульгарна пузирчатка та ін.), в інших – є наслідком ряду складних патогенетичних механізмів і можуть бути одночасно симптомом самостійних дерматозів і неспецифічним відбиттям патологічних процесів в окремих органах і фізіологічних системах. До таких елементів відноситься, наприклад, пухир, що може характеризувати кропивницю як певну нозологічну форму дерматозу або бути проявом токсикодермії, захворювань крові, шлунково-кишкового тракту, діабету та ін. Деякі елементи висипки характеризують зміни на шкірі, що часто виникають при раку внутрішніх органів. Для правильної оцінки елементів висипки з погляду діагностики й особливо диференційної діагностики того або іншого дерматозу необхідно провести ретельне обстеження хворого. Слід зібрати докладний і поглиблений анамнез захворювання й життя хворого для того, щоб виявити можливі етіологічні фактори, які призвели до виникнення дерматозу.
До екзогенних факторів, що сприяють виникненню висипки, відносяться:
– механічні фактори — тиск, тертя, розтягання, забиті місця тощо — здатні при певній силі й тривалості впливу викликати ушкодження шкіри, обумовити розвиток запального процесу й виникнення крововиливів, запальних плям, міхурів, ерозій, тріщин, виразок;
– фізичними факторами є високі й низькі температури, промениста енергія (ультрафіолетова радіація, рентгенівські промені, радіоактивне випромінювання), електричний струм та ін. Під впливом зазначених агентів на шкірі можуть виникнути різні екзантеми (еритема, міхури, виразки, ерозії, атрофія тощо), які є проявом запальних і дистрофічних процесів різної інтенсивності, наприклад, при опіку, обмороженні;
– хімічні фактори також різноманітні. Умовно їх можна розділити на облігатні й факультативні подразники. Облігатні (звичайні) подразники, до яких відносять кислоти й луги високих концентрацій, що здатні при влученні на шкіру й слизову оболонку викликати хімічні опіки. Факультативні подразники (алергени) – окремі речовини або групи речовин, у тому числі лікарських, при повторних впливах яких з'являється підвищена чутливість (сенсибілізація) організму до них. Це приводить до розвитку алергійного запального процесу на шкірі або слизових оболонках, що супроводжується появою різноманітних морфологічних елементів висипки: еритем, пухирів, пухирців, папул і т.ін. Різноманітні хімічні речовини можуть обумовити виникнення висипки при впливі їх у побуті та на виробництві (професійні дерматози);
– інфекційні агенти (патогенні мікроби, віруси) при потраплянні на шкіру викликають різні захворювання (піодермії, туберкульоз шкіри, герпес, бородавки тощо). При багатьох з них виникає характерна висипка, що є основним діагностичним симптомом хвороби (наприклад, туберкульозний горбок, пустули, герпетичні пухирці);
– рослинні паразити – патогенні гриби – при влученні на шкіру викликають захворювання (трихофітія, мікроспорія та ін.), що характеризуються появою різноманітних морфологічних елементів висипки (еритема, пухирець тощо).
– тваринні паразити – кліщі, воші, блохи й інші кровоссавці – викликають сверблячі поразки шкіри, а також є переносниками ряду інфекційних агентів. Їхні укуси спричиняють розвиток таких морфологічних елементів висипки, як пляма, пухир, папула, горбок, пухирець.
Ендогенні фактори, що сприяють виникненню висипки, ще різноманітніші. Серед них можна виділити:
– порушення функції центральної та периферичної нервової системи мають велике значення в розвитку підвищеної чутливості шкіри до різноманітних речовин — алергенів (харчові, рослинні, лікарські, хімічні), повторний вплив яких сприяє розвитку різних видів висипки. Порушення вищої нервової діяльності, емоційна перенапруга, неврози можуть бути безпосередньою причиною появи таких висипань, як еритема, пухир, пухирці, з яких формується симптомокомплекс ряду дерматозів.
Порушення діяльності ендокринної системи також мають істотне значення в розвитку різних дерматозів. Виникненню висипань на шкірі сприяють такі захворювання ендокринної системи, як діабет, гіпо- і гіпертиреоз, розлади функцій полових залоз і наднирників. Нерідко висипання виникають у пубертатному періоді (вугри, фоллікуліти) і під час вагітності (плями, пухирі, пухирці, пустули, вузлики), будучи об'єктивним симптомом кропивниці, Гермеса та інших дерматозів.
Порушення обміну речовин (вуглеводного, білкового, жирового, мінерального, водного) відіграють велику роль у розвитку підвищеної чутливості шкіри до різних подразників і сприяють виникненню різноманітних висипань (плями, пухирці, папули, ерозії, виразки).
Гіповітамінози й авітамінози також сприяють появі різноманітних морфологічних елементів висипки. При цьому в одних випадках (недолік вітамінів А, С, Р, групи В та ін.) може бути лише умовою, що призводить до розвитку шкірних захворювань, що виникають під впливом інших етіологічних факторів. В інших – гіповітаміноз є безпосередньою причиною розвитку дерматозів, зокрема при пелагрі й цинзі. При цьому елементи висипки (еритема, крововиливи, ерозії тощо) виникають не тільки на шкірі, але й на слизових оболонках порожнини рота, кишечнику та ін.
Значну роль у виникненні висипки відіграє інтоксикація організму, викликана порушенням функції окремих органів і систем. Найчастіше інтоксикація розвивається внаслідок дисфункції шлунково-кишкового тракту (зміна секреції шлункового соку, гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, спастичний коліт, дисбактеріоз), а також порушення функції печінки й нирок. Зазначені патологічні стани провокують розвиток на шкірі й слизових оболонках порожнини рота різноманітних висипань, характерних для ряду шкірних захворювань (екзема, нейродерміт тощо).
Захворювання системи крові й судин можуть стати причиною виникнення різноманітних висипань. Так, при варикозному розширенні вен на шкірі кінцівок з'являються плями, ерозії, виразки. Глибокі імуноалергічні процеси можуть стати причиною ураження судин шкіри, внаслідок чого з'являються геморагічні й геморагічно-виразкові висипання. При захворюваннях системи крові на шкірі нерідко виникають такі морфологічні елементи висипки, як плями, пухирі, вузлики, вузли, лихеніфікація та ін., які часто супроводжуються сверблінням.
Висипка може бути також проявом як гострих (кір, скарлатина тощо), так і хронічних (туберкульоз, сифіліс, лепра та ін.) загальних інфекційних захворювань.
Висипання на шкірі або слизових оболонках можуть бути проявом спадкоємної патології. При деяких дерматозах висипання є вже в момент народження дитини, тобто носять вроджений характер.
Однак частіше виникненню висипки сприяє комплексний вплив екзогенних та ендогенних факторів. Різні ділянки шкірного покриву в окремих осіб по-різному реагують на дію того самого фактора. Водночас різні етиологічні моменти можуть призвести до таких самих морфологічних змін на шкірі. Залежно від етиологічного фактора, індивідуальних особливостей організму й характеру патологічного процесу морфологічні зміни можуть розвиватися в різних анатомічних відділах шкіри – епідермісі, дермі, підшкірній жировій клітковині.
Опис лабораторної установки
Для проведення лабораторної роботи використається персональна ЕОМ типу IBM PC/ATX, що дозволяє автоматизувати процес створення БД системи «Дерматологія» за допомогою програмного пакета Microsoft Access. Основні характеристики установки:
процесор – Intel Celeron з частотою не нижче 1,2 GGz;
ОЗП – не менше 256 Mb.
Програмний пакет працює в ОС Windows 2000 та більше і займає 235 Mb дискового простору. Для нормальної роботи потрібна графічна підсистема ЕОМ (дисплей і відеокарта), що дозволяє відображати 1024х768 пикселя при 32-бітній кольоровій палітрі.
Порядок виконання роботи й методичних вказівок з її виконання
1. Запустити програму Microsoft Access.
2. У вікні, що відкрилося, активувати команду «Новая база данных».
3. Зберегти файл нової бази даних «Дерматологія».
4. Створити таблиці «Пацієнт» (прізвище, ім’я, п батькові, дата народження, стать), «Адреса» (місто, вулиця, № будинку, № квартири, № телефону), «Сімейний анамнез» (родич, захворювання), таблиці досліджень та їхніх норм згідно зі своїм варіантом (табл. В14). Визначити й задати тип даних для кожного поля таблиці. Задати первинний ключ, маски введення, умови на значення та повідомлення про помилку.
5. Створити батьківську таблицю «Відвідування». При введенні полів дочірніх таблиць, що зв'язуються, використати функцію «Мастер подстановок».
6. Відкрити вікно «Схема данных» і зв'язати незв'язані між собою таблиці, з урахуванням зв'язків «один-до-множини» та «множина-до-множини». Схема даних повинна мати вигляд, наведений на рис. В.1.
7. Відкрити таблиці в режимі введення даних і заповнити їх згідно зі своїм варіантом (табл. В1 – В14).
8. Створити запит на відбір даних: згідно зі своїм варіантом вибрати всі відомості про пацієнта. Умова відбору – прізвище пацієнта.
9. За допомогою «Мастера форм» створити прості форми для введення та редагування даних всіх створених таблиць (табл. В15).
10. Згідно зі своїм варіантом за допомогою «Мастера форм» створити багатотабличну форму, наприклад, “Анамнез”. Для цього визначити головну й підпорядковані форми та виконати такі дії.
10.1. Натиснути кнопку «Формы» вікна бази даних, а потім двічі натиснути на ярлику «Создание формы с помощью мастера» (рис. 3.2)
Рисунок 3.2 – Діалогове вікно «Мастера форм»
10.2. Зі списку «Таблицы и запросы», що розкривається, згідно зі своїм варіантом вибрати таблицю, яка стане джерелом даних для головної форми. Наприклад, таблицю «Пацієнт».
10.3. Згідно зі своїм варіантом включити у форму поля обраної таблиці. Наприклад, для таблиці «Пацієнт»: «код пацієнта», «прізвище», «ім'я», «по батькові». Для цього натиснути на імені потрібного поля, а потім на кнопці з позначкою ">" (або двічі натиснути на імені поля). Виділене поле переміститься у список «Выбранные поля» (рис. 3.3).
Рисунок 3.3 – Діалогове вікно «Мастер форм». Вибір необхідних полів для головної форми з таблиці «Пацієнт».
10.5. Відкрити список «Таблицы и запросы» , що розкривається, і згідно зі своїм варіантом вибрати таблицю, яка стане джерелом даних для підпорядкованої форми, наприклад, таблицю «Відвідування».
10.6. Згідно зі своїм варіантом зі списку «Доступные поля» включити у форму необхідні поля обраної таблиці. Наприклад, для таблиці «Відвідування» – «дата відвідування», «діагноз», «тип захворювання» (рис. 3.4).
Рисунок 3.4 – Діалогове вікно «Майстри форм». Вибір необхідних полів для підпорядкованої форми з таблиці «Відвідування».
10.7. Відкрити список «Таблиці й запити» , що розкривається, і згідно свого варіанта вибрати таблицю, що стане джерелом даних для підлеглої форми, наприклад, таблицю «Інформація про захворювання».
10.8. Згідно зі своїм варіантом зі списку «Доступные поля» включити до форми необхідні поля обраної таблиці. Наприклад, для таблиці «Інформація про захворювання» — «вид», «локалізація» й «відчуття» (рис. 3.5). Тепер список «Выбранные поля» повністю сформований. Натиснути кнопку «Далее».
Рисунок 3.5 – Діалогове вікно «Мастер форм». Список «Выбранные поля» повністю сформований
10.9. У наступному вікні майстра вибрати вид подання даних: зазначити головну форму та активізувати перемикач «Подчиненная форма» (рис. 3.6). Потім натиснути кнопку «Далее».
Рисунок 3.6 – Діалогове вікно «Мастер форм». Вибір виду подання даних
10.10. У наступному вікні майстра, що відкрилося, вибрати зовнішній вигляд підпорядкованих форм (рис. 3.7). Вибрати для підпорядкованих форм тип табличний і натиснути кнопку «Далее».
Рисунок 3.7 – Діалогове вікно «Мастер форм». Вибір зовнішнього вигляду підпорядкованих форм.
10.11. У наступному вікні майстра (рис. 3.8) вибрати стиль оформлення для форми, а потім натиснути кнопку «Далее».
Рисунок 3.8 – Діалогове вікно «Мастер форм». Вибір стилю оформлення для форми.
10.12. У наступному вікні майстра вказати заголовки для створюваних головної і двох підпорядкованих форм і натиснути кнопку «Готово» (рис. 3.9).
Рисунок 3.9 – Діалогове вікно «Мастер форм». Визначення заголовків для головної та підпорядкованої форм.
10.13. Переглянути створену багатотабличну форму (рис. 3.10).
Рисунок 3.10 – Вікно багатотабличної форми «Анамнез»
11. Згідно зі своїм варіантом створити загальну кнопкову форму із вкладками «Відвідування», «Анамнез», «Дослідження».
12. Згідно зі своїм варіантом створити звіт, який має містити: прізвище, ім'я, по батькові пацієнта, дату відвідування, код відвідування, отримані результати досліджень і норму кожного з вимірюваних показників.
Зміст звіту
Звіт з лабораторної роботи має містити мету роботи, вихідні дані для створення таблиць, запитів, форм, звітів, опис дочірніх і батьківських таблиць, схему даних, роздруківку вікон форм і звітів БД «Дерматологія», результати виконання запитів, висновки.
Контрольні запитання й завдання
У чому особливість діагностики дерматологічних захворювань?
Назвіть екзогенні та ендогенні фактори, що сприяють виникненню висипки.
Що таке батьківські та дочірні таблиці?
Для чого використають тип даних «Мастер подстановок»?
Перелічить основні етапи створення багатотабличної форми.
Який тип зв’язку між головною і підпорядкованими формами у багато табличній формі?
На запропонованій схемі даних визначіть зв'язки між батьківськими й дочірніми таблицями зі зазначенням їхнього типу.
Додаток А
Таблиця А.1 – Зміна неосновного кольору райдужної оболонки при різних патологіях
|
Код не основ-ного кольору |
Неосновний колір |
Ознаки зустрічальності |
|
1 |
Блакитнувато-біла |
Часто спостерігається у нащадків туберкульозних хворих. Така пігментація, що супроводжується мідріазом, вказує на появу гострого запального процесу. |
|
2 |
Аспідно-сіра |
Найчастіше є ознакою наявності склеротичних змін в організмі (атеросклероз, легеневий склероз). |
|
3 |
Сіро-жовта |
Ознака наявності сильних головних болів (внаслідок травми голови), а також менінгіту або отиту |
|
4 |
Солом'яно-жовта |
Ознака слабкості дихальної системи, схильність до ринітів, назофарингітів, бронхітів, плевритів. |
|
5 |
Фіолетова, перехідна в синій |
Зустрічається у нащадків алкоголіків, а також за наявності піогенної інфекції стрептококового (ангіни, гострий суглобний ревматизм) або стафілококкового (фурункульоз, остеомієліт) характеру. Може спостерігатися при спадкоємному діабеті. За наявності руобеоза райдужної оболонки необхідне негайне дослідження крові на цукор. Сталевий відтінок найчастіше виявляється за наявності туберкульозної інфекції, незалежно від форми туберкульозного процесу та його місця розташування. |
|
6 |
Фіолетова із червонуватим відтінком |
Може спостерігатися при спадкоємному діабеті. За наявності руобеоза райдужки необхідне негайне дослідження крові на цукор. |
|
7 |
Блакитнувато-сталева або сіро-сталева |
Сталевий відтінок найчастіше виявляється за наявності туберкульозної інфекції, незалежно від форми туберкульозного процесу та його місця розташування. |
Таблиця А.2 – Тип райдужної оболонки
|
Код типу райдужки |
Тип райдужки |
Склад |
Тенденції захворювань |
|
1 |
Радіальний |
Складається з тонких, ніби підігнаних один до одного, волокон – трабекул |
Є ознакою доброї конституції та міцного здоров'я. |
|
2 |
Радіально-гомогенний |
Поєднує радіальний тип рисунка із щільним, гомогенно пофарбованим ціліарним поясом |
Спостерігається у карооких, є ознакою доброї спадковості. |
|
3 |
Радіально-лакунарний |
Має стоншену строму з розсіяними западинами – лакунами |
Спостерігається у яснооких і темноглазых з більш слабкою конституцією, які часто хворіють або скаржаться на дисфункцию різних органів. |
Таблиця А.3 – Щільність райдужної оболонки
|
Код райдужної оболонки |
Щільність райдужної оболонки |
Ознака |
Тенденції захворювань |
|
1 |
Норма |
- |
- |
|
2 |
Шовк |
Ідеальний тип райдужної оболонки з дуже щільною стромою та небесно-синім фарбуванням. Зустрічається вкрай рідко. Поверхня райдужки гладка, гомогенна, трабекули щільно прилягають один до одного, зовнішній вигляд нагадує шовкову тканину. Гетерохромія, гіперпігментації та дефекти строми відсутні. |
Здорові люди з доброю спадковістю, яким не властива підвищена нервова збудливість і швидка стомлюваність. Хворіють рідко й відносяться до довгожителів. |
|
3 |
Тверда деревина |
Строма досить щільна, однак уже не настільки гомогенна, в ній розрізняється радіальна покресленість. Колір може бути будь-яким, можуть зустрічатися одиничні дрібні плями або лакуни |
Зустрічається у здорових людей з доброю спадковістю, гнучким розумом та еластичними м'язами, високою працездатністю й витривалістю. |
|
4 |
Полотно |
Строма не дуже щільна, трабекули розтягнуті, ослаблені й звиті. Фарбування райдужки різне. |
Важко пристосовуються до зміни екологічних умов. Характерна підвищена стомлюваність, схильність до багатьох захворюваннь функціонального характеру. Нервова система їх більш лабильна, вони сутужніше виходять зі стресових ситуацій. |
|
5 |
Деревина середньої щільності |
Складається з розріджених трабекул з наявністю ущелин, лакун, пігментних плям. |
Ослаблене здоров'я, болісно реагують на стрес, чутливі до збудників різних захворювань, не дуже витривалі фізично, мають підвищену емоційність. |
|
6 |
Дуже м'яка деревина |
Строма складається з розріджених трабекул різної товщини з наявністю безлічі лакун, пігментних плям. Різко виражені порожнечі деформують мале коло радужки й утрудняють визначення локалізації поразок. |
Вказує на важкі спадкоємні захворювання, погану конституцію, зниження захисних сил організму. |
|
7 |
Сітка |
Строма розріджена з безліччю лакун і пігментних плям. |
Вказує на важкі спадкоємні та придбані захворювання, зниження захисних сил організму. |
Таблиця А.4 – Рельєф райдужної оболонки
|
Код рельєфу райдужної оболонки |
Тип рельєфу |
Ознака 2 |
Тенденції захворювань 2 |
|
1 |
Нормальний |
Характеризується середніми розмірами верхівки автономного кільця та рівномірними внутрішніми й зовнішніми схилами. |
Свідчить про збалансованість життєвих сил, добру імунну систему. |
|
2 |
Маскоподібний |
Характеризується здавленістю або увігнутістю зіничного пояса в середній частині. |
Зустрічається при гіпертонії, брадикардії, гіпергидрозі, діареї та депресії. |
|
3 |
Сплощено-латеральний |
Характеризується втисненістю схилу ціліарного поясу в середній частині. |
Свідчить про гіперфункції симпатичної нервової системи. |
|
4 |
Кратероподібний |
Відрізняється крутим схилом виступаючого вперед зіничного пояса, автономне кільце утворює кратер над війною площиною, що сусідить. |
Спостерігається при кортико-наднирковій гіперфункції, також у хворих з гуморальними розладами та порушеннями діяльності лімфатичних залоз. Характерний для невротичних розладів. |
|
5 |
Закруглено-стовщений |
Поверхня райдужки ніби набрякла, кут Фуксу відсутній, війна та зінична зони при з'єднанні утворюють закруглену площину у вигляді арки. |
Зустрічається при гіпертонії, поліфагії, свідчить про зниження захисних сил організму. |
|
6 |
Плоский |
Характеризується повним зникненням виступу автономного кільця. |
Свідчить про низький рівень опірності. Спостерігається при тривалих захворюваннях, що виснажують, на фоні імунодепрессії. |
|
7 |
Локально-деформований |
- |
Свідчить про важку хронічну хворобу. |
Таблиця А.5 – Зміна форми зіниці при різних патологіях
|
Код сплощення |
Вид сплощення зіниці |
Ознака за сплощенням зіниці |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Норма |
|
|
2 |
Сплощення на 12 годин |
Ознака депресії |
|
3 |
Сплощення на 12 годин маловиразне правобічне |
Спостерігається при астенії, обумовленій важкими, приховуваними моральними переживаннями |
|
4 |
Сплощення на 12 годин лівостороннє |
Спостерігається при нервовому виснаженні зі станом психічної нав'язливості |
Продовження табл. А.5
|
1 |
2 |
3 |
|
5 |
Сплощення верхнього скроневого сектора зіниці (11ч праворуч і 1ч ліворуч) маловиражене в обох райдужках. |
Зустрічається найчастіше при отосклерозі. |
|
6 |
Сплощення верхнього скроневого сектора зіниці (11ч праворуч й 1ч ліворуч) виражене. |
Спостерігається при порушенні почуття рівноваги, пов'язаному з ураженням лабіринту. |
|
7 |
Сплощення верхнього скроневого сектора зіниці (11ч праворуч й 1ч ліворуч) правої райдужки. |
Симптом поразки одного або декількох ядер черепно-мозкових нервоз або ж порушення ковтальної функції. |
|
8 |
Сплощення верхнього скроневого сектора зіниці (11ч праворуч й 1ч ліворуч) лівостороннє. |
Ознака астенії із запамороченням, нудотою та рядом різних нейровегетативних розладів, може бути симптомом ослаблення мовної діяльності. |
|
9 |
Серединно-скроневе сплощення зіниці (9ч праворуч і 3ч ліворуч) слабовиражене на лівій райдужці. |
Є "легеневим" знаком, симптомом ураження легенів. |
|
10 |
Серединно-скроневе сплощення зіниці (9ч праворуч і 3ч ліворуч) сильно виражене на лівій радужці. |
Супроводжує кардиопатії. |
|
11 |
Серединно-скроневе сплощення зіниці (9ч праворуч і 3ч ліворуч) слабко- або сильно виражене на правій райдужці. |
Супроводжує діагноз. |
|
12 |
Сплощення нижнього скроневого сектора (7-8ч праворуч і 4-5ч ліворуч). |
Найчастіше зустрічається при діабеті. |
|
13 |
Сплощення зіниць на 6ч. |
Симптом захворювання нирок. |
|
14 |
Сплощення нижнього назального сектора зіниці (4ч праворуч і 8ч ліворуч). |
Виникає при гінікологічних захворюваннях і статевих розладах, вказує на наявність патологічної (позаматкової вагітності) або сальпінгіту. |
|
15 |
Сплощення нижнього назального сектора зіниці (4ч праворуч і 8ч ліворуч) лівостороннє. |
Зустрічається при невротичних розладах функції статевої системи – фригідності, імпотенції. |
|
16 |
Сплощення серединно-назального сектора зіниці (3ч праворуч і 9ч ліворуч) слабовиражене праворуч. |
Виявляється при підвищеній стомлюваності, обумовленій кисневим голодуванням через ослаблене дихання, а також при судорогах нижніх кінцівок. |
|
17 |
Сплощення серединно-назального сектора зіниці (3ч праворуч і 9ч ліворуч) виражене лівовобічне. |
Спостерігається при невротичних розладах, психастенії, що супроводжується страхом перед невиліковним захворюванням і смертю. |
|
18 |
Сплощення верхнього назального сектора зіниці (1ч праворуч і 11ч ліворуч). |
Вказує на психічні розлади. |
|
19 |
Сплощення верхнього назального сектора зіниці (1ч праворуч і 11ч ліворуч) правобічне. |
Вказує на порушення концентрації уваги. |
|
20 |
Сплощення верхнього назального сектора зіниці (1ч праворуч і 11ч ліворуч) лівобічне. |
Вказує на наявність маніакального синдро-му переслідування, може зустрічатися і за наявності хворобливого тику Труссо. |
Таблиця А.6 – Зсув зіниці в нормі й при патологіях
|
Код зсуву зіниці |
Вид зсуву зіниці |
Ознака зао зсувом зіниці |
|
1 |
Немає зсуву |
- |
|
2 |
Зсув зіниці правої райдужки в напрямку до 10ч і лівої – до 2ч |
Вказує на функціональну недостатність серця і легенів |
|
3 |
Зсув зіниці до 6-7ч праворуч і до 5-6ч ліворуч |
Спостерігається при розладах травної системи. При цьому права радужка відбиває наявність гастралгії, виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, панкреатиту, гепатохолециститу, ліва – наявність опущення шлунка й захворювання селезінки |
|
4 |
Зсув правої зіниці до 12ч |
Спостерігається при патологічних станах, обумовлених порушенням кровообігу в великих півкулях головного мозку |
|
5 |
Зсув лівої зіниці до 12ч |
Ознака олігофренії |
|
6 |
Зсув правої зіниці до 6ч |
Спостерігається при неопластичному процесі в мозку |
|
7 |
Зсув лівої зіниці до 6ч |
Спостерігається при енцефаліті |
|
8 |
Зсув правої зіниці до 3ч |
Спостерігається при легеневій патології |
|
9 |
Зсув лівої зіниці до 9ч |
Спостерігається при серцево-легеневих поразках |
|
10 |
Зсув правої зіниці до 2ч |
При захворюванні печінки й жовчного міхура |
|
11 |
Зсув лівої зіниці до 10ч |
При захворюванні селезінки або наявності діафрагмальної грижі |
|
12 |
Зсув зіниці до 10-10.30ч пра-воруч і до 2-2.30ч ліворуч |
При нефриті, орхиті, сальпінгіті |
Таблиця А.7 – Деформація зіниці
|
Код деформації |
Вид деформації |
Опис деформації зіниці |
Ознака за деформацією |
|
1 |
Немає дефор-мації зіниці. |
- |
- |
|
2 |
Овально-горизонтальна деформація. |
Більші осі обох зіниць горизонтальні. |
Загроза циркуляторно-церебральних порушень, вказує на спадкоємний або придбаний нахил до апоплексичних станів, свідчить про наявність депресивного стану, обумовленого атеросклеротичним процесом або поганим кровопостачанням мозку, частіше спостерігається при центральному судинному ураженні, але може бути симптомом, що передує інсульту. |
|
3 |
Овально-діагональна деформація. |
Великі осі нахилені по діагоналі і паралельно. |
Ознака гемиплегії, що локалізується на тій стороні, куди спрямовані верхівки деформованих зіниць. |
|
4 |
|
Великі осі нахилені по діагоналі і розходяться у верхній частині. |
Ознака можливого крововиливу в мозок. |
Таблиця А.8 – Вид зіничного облямування
|
Код зіничної облямівки |
Вид зіничного облямування |
Ознака за зіничним облямуванням |
|
1 |
Рівномірно-стовщена. |
Спостерігається у здорових людей. |
|
2 |
Рівномірно-зерниста. |
Спостерігається у здорових людей. |
|
3 |
Нерівномірно-стовщена. |
|
|
4 |
Нерівномірно-зерниста. |
|
|
5 |
Тонка. |
Свідчить про хронічні захворювання, зустрічається також при раку. |
|
6 |
Ореолоподібна. |
Супроводжує дифузійні ураження шлунка, такі, як субатрофічні або атрофичні гастрити. |
Таблиця А.9 – різні депігментації зіничного пояса райдужки ока при різних патологіях
|
Код депігмен-тації зіничного пояса |
Вид депігментації зіничного пояса райдужної оболонки |
Ознака за депігментацією зіничного пояса райдужної оболонки |
|
1 |
Кокардоподібний. |
Властиво для функціональних порушень шлунково-кишкового тракту, в основному, для гіпосекреції й діареї, а також може зустрічатися при різних видах неврозів. |
|
2 |
Два депігментованих кільця. |
Супроводжує появу кардіосудиних спазмів, обумовлених нейровегетативною дистонією парасимпатичного характеру, що проявляється у вигляді легких непритомностей, брадикардії. |
|
3 |
Трикутне садно. |
Є проявом травми хребта у відповідному секторі або порушення судинного тонусу. |
Таблиця А.10 – Адаптаційні кільця
|
Код виду адаптаційних кілець |
Вид адаптаційних кілець |
Ознака за видом адаптаційних кілець |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Адаптаційні кільця відсутні |
- |
|
2 |
Концентричні |
Спостерігається при спазмофілії, підвищеній нервовій збудливості, нейровегетативній нестійкості з наявністю судорожних явищ, спазмів, контрактур, зустрічають часто при неврастенії та маніакальному синдромі |
|
3 |
Ексцентричні |
Діагностичний зміст нервових кілець залежить від напрямку, в якому вони максимально наближені до лімба. Зіткнення з лімбом у секторі мозку (12ч) характерне для епілептиків і хворих паркінсонізмом. З кільцями, спрямованими в область скроневого сектора часто спостерігаються тахікардія, тривожний стан |
Продовження табл. А.10
|
1 |
2 |
3 |
|
4 |
Овальні. |
Зустрічаються при психозах, хворобі Фридрейха, деяких інших спадкоємних невротичних захворюваннях. |
|
5 |
У вигляді ланок розірваного ланцюжка. |
Вказують на виражений спастиний стан органів, що проектуються на розглянутий сектор. На 12ч – при епілепсії, на 6ч – при нирковій кольці, у проекційній зоні серця – при схильності до інфаркту. |
|
6 |
Ешелонізовані. |
Вказують на судинний спазм, часто знаходяться при артеріїтах. |
|
7 |
У вигляді арки двох дуг, що сходять. |
Діагностичне значення залежить від сектора, в якому вони зустрічаються: на 12ч – при мігрені й інших головних болях судинного походження, у проекційній зоні печінки – при нападах жовчнокам'яної хвороби, на 6ч – при печіночній кольці. |
|
8 |
Сірувато-коричневі або сірі. |
Свідчить про невротичні розлади або значне виснаження нервової системи. |
|
9 |
Кільця, які мають фарбування, що відповідає кольорам райдужки. |
Вказують на хворобливий або спастичний стан певних органів і перебувають у тісному зв'язку з відповідним сектором на райдужній оболонці ока. |
Таблиця А.11 – Колірні розходження автономного кільця при різних порушеннях організму
|
Код кольорів автономного кільця |
Кольори автономного кільця |
Ознака за кольорми автономного кільця |
|
1 |
Ясно-коричнева. |
Знижена опірність внаслідок недостатності ретікулоендотеліальної системи. |
|
2 |
Жовто-золотава. |
Вказує на неприємності, пов'язані з хребтом або костями кістяка, з розслабленням зв'язок. |
|
3 |
Грязно-жовта. |
Характерний для захворювання нирок. |
|
4 |
Сіра із зеленуватим відтінком. |
Характерний для захворювання нирок. |
|
5 |
Жовтогаряча. |
Захворювання підшлункової залози. |
|
6 |
Колір іржі. |
Знак порушення гепатоінтестинальної сфери шлунково-кишкового тракту. |
Таблиця А.12 – Види лакун
|
Код виду лакун |
Вид лакун |
Ознака за видом лакун |
|
1 |
Немає лакун. |
- |
|
2 |
Листоподібна лакуна. |
Виявляється в проекційній зоні при серцевій недостатності. |
|
3 |
Спаржеподібна лакуна. |
Виявляється при порушенні діяльності передміхурової залози. |
|
4 |
Розділена лакуна. |
Ознака поганого функціонування певного органа. |
|
5 |
Медузоподібна лакуна. |
Розташована зазвичай у проекційній зоні легенів, супроводжує бронхіти з астматичним компонентом і вже розвинену бронхіальну астму. |
|
6 |
Відкрита лакуна. |
Виявляється за наявності гострого запалення в тому випадку, коли є відтік сектора в яку-небудь порожнину. |
|
7 |
Конгломерат лакун. |
|
|
8 |
Стільники лакун. |
Спостерігаються на райдужці як знак порушення обміну речовин в організмі, кисневій недостатності, порушення кровопостачання. |
|
9 |
Крипти лакун. |
Супроводжують панкреатити, цистити, некрози, онкологічні захворювання. |
Таблиця А.13 – Патології зіниці
|
Код виду патології зіниці |
Вид патології зіниці |
Ознака за патологією зіниці |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Немає патології |
- |
|
2 |
Мідріаз. |
Спостерігається при наступних патологічних станах: гіпертиреоз, феохромацитома, інтоксикація, у тому числі лікарські (отруєння кокаїном, первитином). |
|
3 |
Мідріаз подразнення (спастичний). |
Виникає при збудженні симпатичної нервової системи. |
|
4 |
Мідріаз паралетичний. |
Наслідок паралічу парасимпатичної нервової системи: під впливом інтоксикації та медикаментів (атропін, скополамин, мускарин, метиловий спирт, окис вуглецю), при ботулізмі, при захворюванні мозку (менінгіт, підвищення внутрічерепного тиску). |
|
5 |
Мідріаз однобічний. |
Наслідок паралічу парасимпатичної нервової системи: під впливом інтоксикації та медикаментів (атропін, скополамін, мускарін, метиловий спирт, окис вуглецю), при ботулізмі, при захворюванні мозку (менінгіт, підвищення внутрічерепного тиску). |
|
6 |
Мідріаз двосторонній. |
Може виникнути у хворих із захворюваннями органів дихання й травного тракту, що приймали спазмолітики. |
Продовження табл. А.13
|
1 |
2 |
3 |
|
7 |
Висцеро-рефлекторний мідріаз. |
Виникає при гострих захворюваннях живота й грудей (при плевральних процесах, гострому панкреатиті та панкреонекрозе, гострому холециститі та апендициті, нирковій кольці, виразках шлунково-кишкового тракту), також при аневризмі аорти, збільшенні шийних залоз, наслідком психічних реакцій. |
|
8 |
Функціональний мідріаз. |
Виникає, коли людина бажає більше засвоїти, сприйняти, під час небезпеки, при фізичному й психічному збудженні. |
|
9 |
Виражений мідріаз. |
При уремічній, панкреатичній, діабетичній та аліментарно-дистрофічній комах. |
|
10 |
Міоз подразнення (спастичний). |
Спостерігається при внутрішньочерепних захворюваннях (оболонкові процеси, пухлини, енцефаліти різної етіології), при яких має місце подразнення парасимпатичних зіничних волокон. Причиною можуть бути й внутрішньоочні захворювання, що супроводжуються подразненням парасимпатичних периферичних зіничних нейронів |
|
11 |
Міоз паралітичний. |
Зустрічається при сирингомієлії, мієліті, пухлинах спинного мозку, коли процес локалізується в області циліоспинального центра. Спостерігається при ураженні шийного симпатичного ланцюжка та його вузлів і ураженні початкової частини плечового сплетення. Може виникнути при локалізації патологічного процесу в мозковому стовбурі, в області підкіркового окорухового симпатичного центра і по ходу шляхів, що прямують до останньої з різних ділянок кори головного мозку. |
|
12 |
Синдром Бернара-Горнера. |
Спостерігається при травмах в області шиї, при аневризмах, пухлинах або запаленні шийних лімфатичних вузлів, стравоходу та щитовидної залози після операції, при плевропульмональному запаленні верхівки легені, при недостатності сонної артерії, при ураженні довгастого мозку через патологічні процеси. |
|
13 |
Синдром Бабинського-Нажотта. |
Характеризується появою на стороні містичного ока, де виявляється синдром Бернара-Горнера з ураженням слухового нерва, геміатаксії та геміанестезії. |
|
14 |
Синдром Валленберга-Захарченка. |
На боці ураження, крім синдрому Бернара-Горнера, спостерігається параліч м'якого піднебіння й голосових зв'язок та анестезія обличчя й ковтки, а на протилежній стороні тіла – геміаналгезія, гемітермоанестезія та іноді геміплегія. |
Таблиця А.14 – Іридологічні знаки
|
Код знака |
Знаки |
Порушення |
|
1 |
Норма |
|
|
2 |
Васкуляризовані знаки. |
Указує на приплив крові у відповідну зону райдужної оболонки та свідчить про підвищений роздратований стан того або іншого органа, пов'язаний з вираженими патологічними змінами. Множинні васкуляризовані знаки спостерігаються при дистрофії райдужної оболонки, а також при виражених атеросклеротичних змінах судин. |
|
3 |
Запальні знаки (лакуни). |
За даними знаках судять про стадії запального процесу. |
|
4 |
Знаки у вигляді поперечних ліній. |
Вказують на злоякісні новотвори, тератоми, кісти. |
|
5 |
Знаки дефекту речовини. |
Показують схильність до виникнення онкологічних захворювань. |
|
6 |
Знаки органів. |
Вказують на захворювання певного органа. |
|
7 |
Лабільні знаки. |
Є свідченням гострого або підгострого запалення та супровідного ацидозу. |
|
8 |
Рефлекторні знаки. |
1. Радіальне протікання судин з вираженим посвітлінням однієї або декількох трабекул свідчить про гострий роздратований стан відповідної зони. 2. Радіальне протікання судин – про підвищений роздратований стан у прилеглій області. 3. Аберантне протікання судин – про схильністі до переміщення органів, органоплатози. 4. Поперечне протікання світлих або васкуляризованих судин – про схильність до дегенеративних процесів генетичної етіології або, при відповідному знаку, – про схильність до онкологічних захворювань. |
|
9 |
Стабільні знаки. |
Характеризує недостатність у діяльності того або іншого органа. Передаючись у спадщину, свідчить про вроджений нахил того або іншого органа до виникнення захворювання. |
|
10 |
Структурні знаки. |
Свідчить про порушення в діяльності того або іншого органа. |
|
11 |
Токсично-дистрофічні знаки. |
Ознака наявності токсичного або дистрофічного порушення в організмі. |
|
12 |
Фізіологічні знаки. |
Є знаками хвороби: чорні дьогтьові пігменти – схильність до хронізації, злоякісного переродження; коричневі – схильність до недостатності функції підшлункової залози з порушенням функції печінки та обміну речовин; жовто-червоні – гепалієнальний синдром; жовті – порушення функції нирок, а також уратний діатез; золотаві, зернисті – порушення синтезу вітаміну А, тиреоз. |
|
13 |
Хроматичні знаки. |
Відображає стан пігментних шарів райдужки. |
Таблиця А.15 – Область виявлення иридологических ознак
|
Код області |
Область |
|
1 |
12-пала кишка |
|
2 |
Антрум |
|
3 |
Анус, пряма кишка |
|
4 |
Апендикс |
|
5 |
Барабанна порожнина |
|
6 |
Стегно, коліно, гомілка, стопа |
|
7 |
Біфуркація черевної аорти |
|
8 |
Більша кривизна тіла шлунка |
|
9 |
Бронхи верхньої частини (апікальний) |
|
10 |
Бронхи верхньої частини (задній) |
|
11 |
Бронхи верхньої частини (передній) |
|
12 |
Бронхи нижньої частини (апікальний) |
|
13 |
Бронхи нижньої частини (задній базальний) |
|
14 |
Бронхи нижньої частини (латеральний базальний) |
|
15 |
Бронхи нижньої частини (медіальний) |
|
16 |
Бронхи нижньої частини (передній базальний) |
|
17 |
Бронхи середньої частини (верхній) |
|
18 |
Бронхи середньої частини (нижній) |
|
19 |
Верхня частина черевної стінки |
|
20 |
Верхня щелепа |
|
21 |
Верхівка серця |
|
22 |
Скроня |
|
23 |
Висхідна ободова кишка |
|
Код області |
Область |
|
24 |
Гаймарова пазуха |
|
25 |
Гимус |
|
26 |
Гіпофіз |
|
27 |
Очниця |
|
28 |
Голівка панкреаса |
|
29 |
Голосові зв'язки |
|
30 |
Гортань, глотка |
|
31 |
Грудина |
|
32 |
Грудна клітина (позаду, збоку). Верхня частина легені |
|
33 |
Грудна клітина (позаду, збоку). Середня частина легені |
|
34 |
Грудна клітина (попереду, збоку). Верхня частина легені |
|
35 |
Грудна клітина (попереду, збоку). Середня частина легені |
|
36 |
Грудна клітина (попереду, позаду). Верхня частина легені |
|
37 |
Грудна клітина (попереду, позаду). Нижня частина легені |
|
38 |
Грудний відділ хребта (1) |
|
39 |
Грудний відділ хребта (10) |
|
40 |
Грудний відділ хребта (11) |
|
41 |
Грудний відділ хребта (12) |
|
42 |
Грудний відділ хребта (2) |
|
43 |
Грудний відділ хребта (3) |
|
44 |
Грудний відділ хребта (4) |
|
45 |
Грудний відділ хребта (5) |
Продовження табл. А.15
|
Код області |
Область |
|
46 |
Грудний відділ хребта (6) |
|
47 |
Грудний відділ хребта (7) |
|
48 |
Грудний відділ хребта (8) |
|
49 |
Грудний відділ хребта (9) |
|
50 |
Діафрагма, задня частина |
|
51 |
Діафрагма, передня частина |
|
52 |
Дно шлунка |
|
53 |
Дуга аорти |
|
54 |
Жовчні протоки |
|
55 |
Жовчний міхур |
|
56 |
Заднє середостіння |
|
57 |
Потилиця, шия |
|
58 |
Потилична частина |
|
59 |
Потилична кістка |
|
60 |
Зіниця |
|
61 |
Кардія |
|
62 |
Кисть, плече |
|
63 |
Шкіра |
|
64 |
Хрестець і куприк |
|
65 |
Лівий шлуночок серця |
|
66 |
Лівий шлуночок серця (задня поверхня) |
|
67 |
Лівий шлуночок серця (передня поверхня) |
|
68 |
Легені (гаренхима, судини) попереду, верхня частина |
|
69 |
Легені (гаренхима, судини) попереду, нижня частина |
|
Код області |
Область |
|
70 |
Легені (гаренхима, судини) попереду, середня частина |
|
71 |
Легеневі лімфатичні вузли |
|
72 |
Легеневий стовбур |
|
73 |
Лімбічная система |
|
74 |
Лімфатична система |
|
75 |
Лобова частина |
|
76 |
Лобова кістка |
|
77 |
Лобова пазуха |
|
78 |
Лобок |
|
79 |
Балія |
|
80 |
Мала кривизна тіла шлунка (верхня третина) |
|
81 |
Мала кривизна тіла шлунка (нижня третина) |
|
82 |
Мала кривизна тіла шлунка (середня третина) |
|
83 |
Мозочок |
|
84 |
Молочна залоза |
|
85 |
Сечовий міхур |
|
86 |
Сечівник |
|
87 |
Сечовід |
|
88 |
Надниркова залоза |
|
89 |
Зовнішнє, внутрішнє вухо |
|
90 |
Початкова частина внутрішньої сонної артерії |
|
91 |
Початкова частина підключичної артерії |
|
92 |
Початкова частина хребетної артерії |
|
93 |
Нижня частина черевної стінки |
Продовження табл. А.15
|
Код області |
Область |
|
94 |
Нижня щелепа |
|
95 |
Ніс |
|
96 |
Область лопатки |
|
97 |
Привушний лимфовузел |
|
98 |
Підстава черепа |
|
99 |
Панкреас |
|
100 |
Парасимпатичні центри гіпотимуса |
|
101 |
Пахвина |
|
102 |
Пахвинний л. У. |
|
103 |
Переднє средостіння |
|
104 |
Печінка позаду |
|
105 |
Печінка, ліва частина |
|
106 |
Печінка, права частина |
|
107 |
Стравохід |
|
108 |
Плевра ребра |
|
109 |
Плечовий суглоб, ключиця |
|
110 |
Клубова кістка. Крижово-клубове зчленування |
|
111 |
Підкіркові утворення |
|
112 |
Пахвинний л. У. |
|
113 |
Хребетна артерія |
|
114 |
Поперечно-ободова кишка |
|
115 |
Поперекова область |
|
116 |
Поперековий відділ хребта (1) |
|
117 |
Поперековий відділ хребта (2) |
|
Код області |
Область |
|
118 |
Поперековий відділ хребта (3) |
|
119 |
Поперековий відділ хребта (4) |
|
120 |
Поперековий відділ хребта (5) |
|
121 |
Праве передсердя |
|
122 |
Правий шлуночок серця (задня поверхня) |
|
123 |
Правий шлуночок серця (передня поверхня) |
|
124 |
Воротар |
|
125 |
Промежина |
|
126 |
Ґратчаста пазуха |
|
127 |
Сідничний нерв |
|
128 |
Селезінка |
|
129 |
Сигма |
|
130 |
Симпатичні центри гіпоталамуса |
|
131 |
Сліпа кишка |
|
132 |
Сонно-барабанна артерія |
|
133 |
Соскоподібний відросток |
|
134 |
Спина, середня частина |
|
135 |
Стовбур мозку |
|
136 |
Сфінктер |
|
137 |
Тазостегновий суглоб |
|
138 |
Тіло матки, простата |
|
139 |
Тім'яна частина |
|
140 |
Тім'яна кістка |
Продовження табл. А.15
Код області Область 141 Тонкий
кишечник 142 Трахея 143 Трахея,
підключична артерія 144 Труба,
какнатик, яєчко, яєчник 145 Хвіст
панкреаса 146 Шийний
відділ хребта (1) 147 Шийний
відділ хребта (2) 148 Шийний
відділ хребта (3) 149 Шийний
відділ хребта (4) 150 Шийний
відділ хребта (5) 151 Шийний
відділ хребта (6) 152 Шийний
відділ хребта (7) 153 Щитоподібна
залоза 154 Язик,
рот
Таблиця А.16 – Іридологічні симптоми
|
Код симптому |
Симптом |
Порушення |
|
1 |
Норма |
|
|
2 |
Симптом "повсті" |
Свідчить про порушення мікроциркуляції кровоносних судин, нейроциркуляторної дистонії |
|
3 |
Симптом "багаття" |
Свідчить про порушення мікроциркуляції кровоносних судин, нейроциркуляторної дистонії |
|
4 |
Симптом "локона" |
Характерно для вираженого запального процесу |
|
5 |
Симптом "мелоподібної райдужки" |
Вказує на нагромадження в крові молочної та інших кислотацидоз |
|
6 |
Симптом "надтріснутого горіха" |
Спостерігається у хворих з гідронефрозом |
|
7 |
Симптом "разволокнення" |
Спостерігається при функціональній недостатності того або іншого органа |
|
8 |
Симптом "рубінова бахрома" |
Спостерігається при розсіяному склерозі |
|
9 |
Симптом "трапеції" |
Спостерігається при сечокам’яній хворобі, зокрема при обтурувальних каменях сечоводу |
|
10 |
Симптом "сметанки" |
Є ознакою вираженої аутоімунної реакції організму |
Таблиця А.17 – Токсично-дистрофічні знаки
|
Код виду токсично-дистрофіч-них знаків |
Вид токсично-дистрофічних знаків |
Ознака за видом токсично-дистрофічних знаків |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Токсична променистість. |
Вказують на патологічно змінений орган. |
|
2 |
Астенічні радіальні щілини. |
Їхня наявність вважається ознакою астенічного стану. При розташуванні в певному секторі вони відповідають слабості того або іншого органа. Розташовуючись на 12ч, цей знак вказує на наявність неврозу, психастенії. Наявність променів у проекційній зоні нижніх кінцівок (6ч) – свідчення слабкості їхнього зв'язкового апарата і частого "підгортання" ніг. |
|
3 |
Борозни гіперемії. |
Проектуючись на відповідний сектор, вони свідчать про наявність застійних явищ (гіперемії) у тому або іншому органі. |
|
4 |
Східчасті радіальні борозни. |
Характерні для наявності склеротичних змін у тканинах. |
|
5 |
Периферійні борозни. |
Локалізуються у війчастій зоні та сигналізують про схильність до нервових спазмів у відповідних органах. |
|
6 |
Борозни зіничної зони. |
Вказують на захворювання парасимпатической нервової системи, що проявляється в органах, проецирущихся в розглянутому секторі. |
|
7 |
Тріщини. |
Виявляються за наявності вертебральної блокади. |
|
8 |
Дистрофічний обідок. |
Пов'язаний зі шкірою. Є ознакою надлишку токсинів і затримки шлаків у тих органах, у секторі яких з'являється обідок. З'являється при запальних захворюваннях та інтоксикаціях, при значному накопиченні в організмі лікарських речовин і продуктів метаболізму. Вказує на зниження активності й погіршення кровопостачання в тих органах, які уражені патологічним процесом. Судять про наявність гіпо- та ангідроза. |
|
9 |
Щільний чорний дистрофічний обідок. |
Вказують на наявність значної кількості шлаків у внутрішніх органах. |
|
10 |
Темний чітко виражений дистрофічний обідок. |
Супроводжується підвищеною чутливістю до холоду, схильністю до ревматизму, кровотечі, виникнення доброякісних і злоякісних пухлин. |
|
11 |
Чорний дистрофічний обідок. |
Спостерігається у хворих на псоріаз і туберкульоз легенів. Виражаються у вигляді мігрені, відчуття ваги в голові, запаморочення, пригноблення розумової діяльності, сонливості, епілептичних припадків. Темніє при тривалому вживанні ліків, при вакцинації. |
|
12 |
Найбільше потемніння дистрофічного обідка. |
Спостерігається при шкірних захворюваннях – дерматиті, екземі, псоріазі, особливо, якщо при лікуванні використовуються сильнодіючі засоби. |
Продовження табл. А.17
|
1 |
2 |
3 |
|
13 |
Лімфатичний розарій |
Свідчить про зниження антитоксичної функції лімфатичної системи, про підвищену схильність до алергійних проявів, до захворювання бронхіальною астмою. |
|
14 |
Лімфатичний розарій виражений |
При діатезах, жовчнокам'яній хворобі, порушеннях обміну речовин. Наслідок поганої елімінації продуктів вакцинації. Зустрічається при важких фізичних перевантаженнях, при недостатністю в організмі аскорбінової та фолієвої кислот |
|
15 |
Кільце натрію |
Вказує на наявність сенсибілізації паренхіми печінки внаслідок епідемічного гепатиту або внутрішньопечінкового холестаза іншої етіології. Це ранній показник погіршення кровотока й наростання ацидозу крові. Наслідком порушення циркуляції крові та мікроциркуляції є поява слабкості, мерзлякуватості, болів у нижніх кінцівках, зниження гостроти зору |
Таблиця А.18 – Вихідні дані для створення таблиць.
|
Номер варіан-та |
Таблиці БД «Іридодіагностика» |
Номер варіан-та |
Таблиці БД «Іридодіагностика» |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Пацієнт (Код_пацієнта, Прізвище, Ім'я, По батькові, дата_народження, стать, зріст, вага), Адреса (Код_адреси, Код_пацієнта, Індекс, місто, вулиця, будинок, квартира, домашній телефон) Відвідування, табл. А. 1, А. 2, А. 3, А. 12, А. 15 |
13 |
Пацієнт (Код_пацієнта, Прізвище, Ім'я, По батькові, дата_народження, стать, зріст, вага), Відвідування, табл. А. 1, А. 2, А. 3, А. 4, А. 5, А. 6, А. 15, А. 12 |
|
2 |
Пацієнт (Код_пацієнта, Прізвище, Ім'я, По батькові, дата_народження, стать, зріст, вага), Адреса (Код_адреси, Код_пацієнта, місто, вулиця, будинок, квартира, домашній телефон), Відвідування, табл. А. 1, А. 2, А. 3, А. 14, А. 15 |
14 |
Пацієнт (Код_пацієнта, Прізвище, Ім'я, По батькові, дата_народження, стать, зріст, вага), Відвідування, табл. А. 1, А. 2, А. 3, А. 4, А. 6, А. 11, А. 15, А. 17 |
|
3 |
Пацієнт (Код_пацієнта, Прізвище, Ім'я, По батькові, дата_народження, стать, зріст, вага), Адреса (Код_адреси, Код_пацієнта, Індекс, місто, вулиця, будинок, квартира, домашній телефон), Відвідування, табл. А. 1, А. 2, А. 3, А. 17, А. 15 |
15 |
Пацієнт (Код_пацієнта, Прізвище, Ім'я, По батькові, дата_народження, стать, зріст, вага), Відвідування, табл. А. 1, А. 2, А. 3, А. 7, А. 8, А. 9, А. 15, А. 14 |
|
4 |
Пацієнт (Код_пацієнта, Прізвище, Ім'я, По батькові, дата_народження, стать, зріст, вага), Відвідування, табл. А. 1, А. 2, А. 3, А. 4, А. 5 |
16 |
Пацієнт (Код_пацієнта, Прізвище, Ім'я, По батькові, дата_народження, стать, зріст, вага), Відвідування, табл. А. 1, А. 2, А. 3, А. 9, А. 10, А. 11, А. 15, А. 16, А. 17 |