2 Розробка бази даних системи аналізу впливу радіонуклідів на здоров’я людини

2.1 Мета роботи

Вивчити основні засоби створення форм і діалогових вікон при розробці бази даних системи аналізу впливу радіонуклідів на здоров'я людини в СКБД Microsoft Access.

2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Під час підготовки до лабораторної роботи необхідно вивчити основні можливості СКБД Microsoft Access при створенні форм і діалогових вікон з декількома вкладками, основні відомості про вплив радіонуклідів на здоров'я людини та можливі наслідки радіаційного опромінення [1, 3]

Сучасне визначення радіоактивності – мимовільне перетворення ядер одних елементів в інші, що супроводжується випущенням іонізуючих випромінювань.

Іонізуюче випромінювання – випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення іонів різних знаків.

Радіонуклід – нуклід, що є радіоактивним.

Нуклід – це вид атомів одного елемента з даною кількістю протонів і нейтронів у ядрі.

Космогенні радіонукліди утворюються переважно в атмосфері у результаті взаємодії протонів і нейтронів з ядрами N, O, Ar, а потім надходять на поверхню землі з атмосферними опадами. Основним космогенним радіонуклідом – джерелом внутрішнього опромінення – є радіоактивний вуглець-14, а джерелом зовнішнього опромінення – радіоактивний бериллій -7.

Примордіальні радіонукліди – це радіонукліди, що присутні у різних об'єктах навколишнього середовища з моменту утворення Землі, а також їхні дочірні продукти розпаду. Примордіальні радіонукліди поділяються на дві групи. До першої групи входять 45 радіонуклідів – продукти розпаду урану й торію; до другої – 42 радіоізотопи 32-х хімічних елементів, не пов'язаних з радіоактивними сімействами. Найбільшу активність мають радіонукліди урану, радію і калію.

До техногенних джерел забруднення навколишнього природного середовища радіонуклідами, що приводять до опромінення населення (вуглець-14,стронцій – 90, цезій – 137), відносяться: випробування ядерної зброї, радіаційні аварії, використання радіаційних технологій і технологій, не пов'язаних з ядерно-паливним циклом.

Доза опромінення є мірою впливу радіаційного фону і техногенних джерел на людину. Цей вплив може відбуватися по різних каналах. Прийнято розрізняти канали на зовнішнє й внутрішнє опромінення. Зовнішнє опромінення людини обумовлене джерелами, що перебувають поза людиною. Внутрішнє опромінення людини або її органів обумовлюється радіонуклідами, що знаходяться усередині організму. Шляхи надходження радіонуклідів в організм людини можуть бути різноманітними:

-

Продолжение таблицы 1.1

вдихання забрудненого повітря;

- вживання продуктів харчування й води, що містять радіонукліди;

- надходження радіонуклідів через поверхню шкіри.

Основний внесок у середньорічні дози, що одержує населення України, обумовлений природними джерелами випромінювань, такими як космічне випромінювання, радіоактивні речовини в ґрунті й будівельних матеріалах, пероральне надходження природних радіонуклідів, що містяться в повітрі, продуктах харчування й воді. Вдихання є найбільш важливим шляхом надходження радіонуклідів, що формують основну частину ефективної дози, за ним іде зовнішнє опромінення й споживання продуктів харчування, що містять радіонукліди.

Сумарна доза від природних і техногенних джерел опромінення являє собою суму доз зовнішнього й внутрішнього опромінення. Розподіл річної ефективної дози для Харківської області від природних і техногенних джерел наведено в табл. 2.1.

Основний внесок у дозу опромінення від природних джерел опромінення, обумовлений розпадом калію, торію, радію (близько 71%). Сумарна річна ефективна доза зовнішнього опромінювання від калію, торію, радію дорівнює 490 мкЗв. Сумарна річна ефективна доза внутрішнього опромінювання калію, торію, радію дорівнює 230 мкЗв. Усі інші радіонукліди з групи природних джерел опромінення вносять вклад у річну ефективну дозу 297 мкЗв (надалі цю величину називатимемо коефіцієнт ефективної дози, обумовленої природними джерелами опромінення).

Виходячи з даних про середню щільність забруднення цезієм-137 (8,8 кбк/м2) території Харківської області, ефективна доза зовнішнього опромінення за рік буде приблизно дорівнювати 1,4 мкЗв, а середньорічна доза внутрішнього опромінення населення приблизно дорівнюватиме 12,6 мкЗв. Сумарна річна ефективна доза, внесена цезієм, дорівнює 14 мкЗв. Всі інші радіонукліди з групи ЧАЕС вносять вклад у річну ефективну дозу 42 мкЗв (в подальшому цю величину називатимемо коефіцієнтом ефективної дози, обумовленої катастрофою на ЧАЕС).

Таблиця 2.1 – Річні ефективні дози від космогенних, природних і техногенних джерел опромінення на території Харкова й області.

Джерело опромінення	Річні ефективні дози, мкЗв
	Зовнішнє опромінення	Внутрішнє опромінення	Сумарна доза
Космогенні джерела опромінення:
Космічні радіонукліди: тритій берилій-7 вуглець-14 натрій-22		15	15
		0.01	0.01
		3	3
		12	12
		0.2	0.2
Сума	25	15,21	40,21
Природні джерела опромінення:
Калій-40	170	170	340
Рубідій-87		6	6
Ряд урану-238(без радону)	96	85	181
Ряд торію-232(без торон)	160	20	180
Продукти розпаду радію	160	40	200
Продукти розпаду торону		110	110
Сума	586	431	1017
Техногенні джерела опромінення:
Випробування ядерної зброї	8.4	25.6	34
Катастрофа на ЧАЕС	14	42	56
Зміївська ГРЕС	0.02	0.86	0.88
Використання вугілля для опалення	0.08	5.15	5.23
Сума	22.5	73.01	96.11

Дози опромінення від радіонуклідів, що утворилися при ядерному вибуху, у зв'язку з різними періодами напіврозпаду, для різних інтервалів часу після вибуху істотно різні. Внесок в ефективну дозу опромінення населення від ядерних вибухів, що перевищує 1%, дають сім радіонуклідів – це тритій, вуглець-14, стронцій-90, цирконій-95. рутеній-106, церій-144 і цезій-136. До цього часу цирконій-95, рутеній-106, церій-144 не є джерелами опромінення людини. Стронцій-90 і цезій-136 вже дають незначний внесок у дозу. Сумарна очікувана ефективна доза до 2000 року склала близько 34 мкЗв. При цьому середньорічна доза зовнішнього опромінення, внесена цезієм, приблизно дорівнює 11,6 мкЗв, а середньорічна доза внутрішнього опромінення, внесена цезієм дорівнює 13 мкЗв. Сумарна річна ефективна доза, внесена цезієм, дорівнює 24,6 мкЗв. Всі інші радіонукліди з групи випробування ядерної зброї вносять вклад у річну ефективну дозу 9,4 мкЗв (в подальшому цю величину називатимемо коефіцієнтом ефективної дози, обумовленої глобальним забрудненням).

Ефективні річні дози від космогенних радіонуклідів, що утворилися в результаті взаємодії космічного випромінювання з атмосферою, дорівнюють 0,01; 3; 12 й 0,2 мкЗв для тритію, бериллію-7, вуглецю-14 і натрію-22 відповідно. Сумарна річна ефективна доза становить приблизно 15 мкЗв, величина постійна.

Таким чином, розрахункова величина радіаційного фону обумовлена техногенними джерелами випромінювання й випромінюванням радіонуклідів, які містяться в ґрунті, на території області.

При аналізі впливу радіонуклідів на здоров'я людини необхідно провести:

1. Розрахунок річної ефективної дози опромінення за рахунок надходження в організм радіонуклідів калію, торію, радію, цезію, що містяться в питній воді й продуктах харчування за кожним продуктом в кожному районі. Внутрішнє опромінення населення району залежить тільки від вмісту радіонуклідів у продуктах харчування.

При оцінці індивідуальних доз, що одержуються в результаті споживання основних продуктів харчування та питної води, що містить дані радіонукліди, використовують таку формулу:

(2.1)

де ;

–річна індивідуальна ефективна доза за рахунок споживання нукліда з продуктом Зв/рік;

–річне споживання продукту (кг/рік), таблиця 2.2;

–концентрація нукліда в продукті в момент споживання (Бк/кг);

–дозовий коефіцієнт внутрішнього опромінення при надходженні радіонукліда з водою та їжею (Зв/Бк), для цезію – 137 = 1.3*10-8(Зв/Бк), радію – 226=3.3·10-7(Зв/Бк), торію – 1.2·10-5(Зв/Бк), калію – 40=2.2·10-5(Зв/Бк).

Середньорічна доза внутрішнього опромінення за рахунок споживання продуктів харчування й води дорівнює 42 мкЗв.

2. Розрахунок річної ефективної дози внутрішнього опромінення радіонуклідами, що містяться у продуктах харчування.

Ефективна доза внутрішнього опромінення радіонуклідами, що містяться у продуктах харчування, розраховується шляхом підсумовування ефективних доз опромінення продуктами харчування від кожного радіонукліда:

, (2.2)

де ;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні м'яса;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні печінки;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні молока;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні молочних продуктів;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні хлібних злаків;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні картоплі;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні зелених овочів;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні коренеплодів;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні фруктів;

- річна ефективна доза опромінення радіонуклідом при вживанні води;

3. Розрахунок річної ефективної дози опромінення природними радіонуклідами ():

, (2.3)

де - річна ефективна доза зовнішнім опроміненням калію дорівнює 170 мкЗв;

- річна ефективна доза зовнішнім опроміненням торію дорівнює 160 мкЗв;

- річна ефективна доза зовнішнім опроміненням радію дорівнює 160 мкЗв;

- коефіцієнт ефективної дози, що обумовлена природними джерелами опромінення.

4. Розрахунок річної ефективної дози опромінення, що обумовлена глобальним забрудненням ()

, (2.4)

де - річна ефективна доза зовнішнім опроміненням цезію дорівнює 11.6 мкЗв;

- коефіцієнт ефективної дози, обумовленої глобальним забрудненням.

5. Розрахунок річної ефективної дози опромінення обумовленою катастрофою на ЧАЕС ( ):

, (2.5)

де - річна ефективна доза зовнішнім опроміненням цезію дорівнює 1.4 мкЗв;

- коефіцієнт ефективної дози, обумовленої катастрофою на ЧАЕС, дорівнює 42 мкЗв.

6. Розрахунок сумарної ефективної дози всіх джерел опромінення Н, за формулою:

, (2.6)

де – річна ефективна доза, обумовлена опроміненням від космогенних радіонуклідів;

–річна ефективна доза, обумовлена Зміївської ГРЕС;

–річна ефективна доза, обумовлена використанням вугілля для опалення.

7. Розрахунок індивідуального ризику захворюваності.

Для оцінки ризику захворюваності від загальної дози використовується лінійна залежність між еквівалентною дозою (Н), отриманою індивідуумом, і радіаційним ризиком (r), під яким розуміють імовірність інніціювання стохастичних ефектів (виникнення фатального і не фатального раку та серйозних спадкоємних ефектів від радіаційного опромінення) та визначається як:

, (2.7)

де - коефіцієнт пропорційності, що визначається як нахил кривої дози – ефект, є коефіцієнтом ризику. Він являє собою ймовірність виникнення стохастичних ефектів, що відносяться до одиниці дози. Коефіцієнти ризику критичних органів наведені в табл. Б.8.

8. Розрахунок ефективного періоду напіввиведення нукліда

Важливим фактором, що визначає ризик захворювання від конкретного радіонукліда, є величина ефективного періоду напіввиведення нукліда , що розраховується за формулою :

, (2.8)

де Т – період напіврозпаду нукліда;

Т_б – біологічний період, що визначається швидкістю виведення радіоактивної речовини з організму пропорційно його інкорпорованій кількості, тобто описується експонентним законом. У табл.. 2.2 наведені показаники метаболізму деяких радіонуклідів.

Таблиця 2.2 – Метаболізм деяких радіонуклідів у деяких органах людини

Нуклід	Орган переважного депонування	Т	Тб	Теф
Радій – 226	Легені	1600років	180 доби	180 доби
	Кісткова тканина	1600 років	16.5 року	16.5 року
Уран – 238	Бруньки	4.9·109років	15 доби	15 доби
	Кісткова тканина	4.9·109років	200 доби	200 доби
Торий – 232	Кісткова тканина	1.4·1010 років	200 років	200 років
Калій – 40	Все тіло	1.31·109 років	174 доби	174 доби
Стронцій – 137	Все тіло	30 років	70 років	70 років

2.3 Опис лабораторної установки

Для проведення лабораторної роботи використовується персональна ЕОМ типу IBM PC/ATX, яка дозволяє автоматизувати процес створення реляційної БД за допомогою програмного пакету Microsoft Access. Основні характеристики установки:

• процесор – Intel Celeron з частотою не нижче 600 MGz;

• ОЗП – не менше 128 Mb.

Програмний пакет працює в ОС Windows 98 та більше і займає 135 Mb дискового простору. Для нормальної роботи потребує графічної підсистеми ЕОМ (дисплей та відеокарту), яка може відображати 1024х768 пікселя при 16-бітній кольоровій палітрі.

4. Порядок виконання роботи й методичні вказівки з її виконанню

1.1. Запустити програму Microsoft Access через меню панелі завдань «Пуск ► Программы».

2. У вікні, що відкрилося, активувати команду «Новая база данных»

3.Створити файл нової бази даних «Радіонуклід».

4. Вибрати режим створення таблиць «Создание таблиц в режиме конструктора» і створити таблиці згідно зі своїм варіантом (табл. Б.10), визначити та задати тип даних для кожного поля таблиці. Задати маски введення даних, умови на значення і повідомлення про помилку.

5. Відкрити вікно «Схема даних» і зв'язати не зв'язані таблиці між собою, з урахуванням зв'язків «однина-до-множини» й «множина-до-множини». Схема даних повинна мати вигляд, як на рис. 2.1

Рисунок 2.1 – Вікно «Схема данных»

6. Заповнити створені таблиці згідно з даними таблиць Б.1-Б.9.

7. Зробити розрахунок ефективної дози за рахунок споживання нукліда з продуктом за (2.1).

7.1. За допомогою майстра запитів створити простий запит, що виводить найменування продуктів харчування, які використовуються під час розрахунку (2.1).

7.2. Відкрити запит у режимі конструктора.

7.3. У нижній частині вікна конструктора запитів, що з'явилося, у рядку порожнього стовпчика «Поле» натиснути правою клавішею мишки.

7.4. Зі списку команд, що випадає, вибрати команду «Построить» (рис. 2.2).

7.5 У вікні «Построитель выражений» , що з'явилося, в області з папками компонентів БД вибрати папку «Таблицы».

Рисунок 2.2 – Вікно конструктора запитів

7.6. Подвійним натисканням мишки відкрити папку і у середній секції вікна «Построитель выражений» подвійним натисканням вибрати поле, що братиме участь у розрахунку формули (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 – Діалогове вікно «Построитель выражений»

7.7. Скласти повний вираз згідно з формулою розрахунку, наприклад, [Внутрішнє опромінення]! [Цезій] * [Нагромадження радіонуклідів продуктами]! [Цезій] * [Коефіцієнти споживання продуктів]! [Коефіцієнт_споживання_продуктів], і натиснути «ОК».

7.8. У рядку «Вывод на екран» активувати порожню клітинку.

7.9. Повторити пункти 7.3 – 7.8 для побудови виразу розрахунку ефективної дози споживання радію, торію, калію з продуктами харчування.

7.10. Перейменувати заголовки полів створеного запиту «Выражение1», «Выражение 2», ..., «Выражение 4» на «Н0_Ra», ..., «Н0_K».

7.11. Зберегти зміни запиту і запустити його на виконання. Результатом виконання запиту буде таблиця, що є рис. 2.4.

Рисунок 2.4 – Вікно запиту з розрахунком ефективної дози за рахунок

споживання нукліда із продуктом харчування

8. Зробити розрахунок річної ефективної дози внутрішнього опромінення радіонуклідами, які знаходяться у продуктах харчування, по (2.2) згідно з таблицями свого варіанта.

8.1. Створити запит, використовуючи дані створеного запиту у п. 7, застосувавши групову операцію «Sum».

8.2. Одинарним натисканням правою клавішею мишки у вікні конструктора створеного запиту викликати меню, що випадає, в якому вибрати «Режим SQL» і вписати в інструкцію SELECT предикат, що уточнює остаточний набір записів – DISTINCTROW (рис. 2.5).

Рисунок 2.5 – Діалогове вікно режиму SQL

8.3 Перейменувати заголовки полів запиту «Выражение1», «Выражение2», ..., «Виражение4» на «Нвн_Радій», ..., «Нвн_Калій».Зберегти створений запит.

9. Розрахувати річну ефективну дозу внутрішнього опромінення радіонуклідами в районах, річну ефективну дозу опромінення природними радіонуклідами за (2.3), річну ефективну дозу опромінення, обумовлену глобальним забрудненням за (2.4), річну ефективну дозу опромінення, обумовлену катастрофою на ЧАЕС за (2.5), сумарної ефективну дозу всіх джерел опромінення Н за (2.6) згідно з даними таблиць свого варіанта.

Розрахунок річної ефективної дози внутрішнього опромінення радіонуклідами в районах виконувати за формулі:

,

де

–районна ефективна доза накопичення радіонукліду.

Розрахунок подати у вигляді запиту. При створенні запиту перейменувати заголовки полів запиту «Выражение1», «Выражение2», …, «Выражение4» на «Нгод_Радій», …, «Нгод_Калій», «Выражение5» на «Н_есть», «Выражение 6» на «Н_глоб», «Выражение 7» на «Н_ЧАЕС», «Виражение 8» на «Н». Значення Н_косм, Н_ГРЕС, Н_отопл взяти з табл. Б. 11.

Результатом виконання запиту буде вікно, наведене на рис. 2.6.

Рисунок 2.6 – Вікно запиту з результатом розрахунку показників впливу

радіонуклідів на здоров'я людини

10. Розрахувати індивідуальний ризик захворюваності людини по (2.7).

10.1. У вікні бази даних вибрати режим «Создание запроса в режиме конструктора».

10.2. У верхню частину вікна конструктора запитів, що з'явилося, додати таблицю з коефіцієнтами ризику органів згідно зі своїм варіантом і створений у п.9 запит.

10.3. Перенести в нижню частину вікна конструктора запитів поля «Назва району», «Органи людини», «Коефіцієнт ризику захворюваності» (рис. 2.7).

Рисунок 2.7 – Діалогове вікно конструктора запитів

10.4. У вільному стовпчику створити вираз розрахунку індивідуального ризику захворюваності людини за (2.7). При створенні запиту перейменувати заголовок поля запиту «Выражение1» на «r».

10.5. Зберегти запит. Результатом виконання запиту буде вікно, подане на рис. 2.8.

Рисунок 2.8 – Вікно результату виконання запиту

11. Створити за допомогою майстра форм просту форму таблиці «Вихідні дані».

12. Відкрити створену форму в режимі конструктора.

13. Згрупувати записів форми, як наведено на рис. 2.9.

Рисунок 2.9 – Вікно форми «Вихідні дані»

13.1. При угрупованні полів використати інструмент «Линия» палітри інструментів.

13.2. Задати товщину, колір і вид ліній. Для цього необхідно правою клавішею мишки виділити змінювану лінію. У вікні, що відкрилося, вибрати команду «Свойства» (рис. 2.10) і задати параметри «тип границы» – «сплошная», «цвет границы» – «0», «ширина границы» – «2 пункта», «оформление» – «обычное».

Рисунок 2.10 – Вікно властивостей інструмента «Лінія»

13.3. Створити кнопки переходу за записами і кнопки збереження даних.

13.4. Зберегти створену форму.

14. За допомогою майстра форм створити табличну форму на підставі таблиці «Продукти харчування» (рис. 2.11).

Рисунок 2.11 – Вікно форми «Продукти харчування»

15. За допомогою майстра форм створити форму для відображення інформації про дозовий коефіцієнт внутрішнього опромінення від продукту харчування.

Відкрити створену форму в режимі конструктора та відредагувати її до виду, що наведено на рис. 2.12.

Рисунок 2.12 – Вікно форми «Внутрішнє опромінення»

16. За допомогою майстра форм створити автоформу «Зведена таблиця» для відображення даних про індивідуальний ризик захворюваності залежно від району проживання.

16.1. У вікні бази даних вибрати об'єкт «Формы» і команду «Создание форм с помощью мастера».

16.2. У діалоговому вікні, що відкрилося, вибрати «Автоформа: сводная таблица», як джерело записів вибрати запит, створений у п. 10 (рис. 2.13).

Рисунок 2.13 – Діалогове вікно «Нова форма»

16.3. У діалоговому вікні, що відкрився, «Список полів зведеної таблиці» (рис. 2.14) задати поле фільтра – коефіцієнт ризику, поле рядків – назва району, поле стовпців – органи й тканини, поле підсумків і значень – коефіцієнт індивідуального ризику r.

16.4. Зберегти створену форму, задавши назву «Індивідуальний ризик».

17. За допомогою майстра форм створити форми, що виводять результати запитів, створених у пп. 7 і 9.

Малюнок 2.14 – Діалогове вікно «Список полів зведеної таблиці»

18. Створити форми, наведені на рис. Б.1 – Б.5.

19. Створити форми, наведені на рис. Б.6 – Б.8.

19.1. Для цього необхідно на панелі об'єктів вибрати об'єкт «Формы», а на панелі інструментів – режим створення об'єктів «Конструктор».

19.2. У діалоговому вікні, що відкрилося, натиснути правою клавішею мишки на полі «Область данных» і у вікні меню, що відкрилося, активувати команду «Заголовки / примечание формы».

19.3. На панелі елементів вибрати елемент «Надпись» і перетягнути його в розділ «Заголовок формы» кнопкової форми, що створюється. У полі, що з'явилося, ввести текст назви форми «Вплив радіонуклідів на здоров'я людини», і за допомогою панелі інструментів задати необхідний тип та розмір шрифту.

19.4. Додати на форму компонент «Вкладка» , вибравши його на панелі елементів і перетягнувши на форму (рис. 2.15).

Рисунок 2.15 – Діалогове вікно конструктора форм

19.5. Перенести на «Вкладку 1» форми, створені в пп. 11-15 і розташувати їх, як наведено на рис 2.16.

Рисунок 2.16 – Вікно форми уведення початкових даних

19.6. Змінити назву вкладки «Вкладка 1» на «Введення загальних даних».

19.7. Перейти на «Вкладка 2» і перенести на неї форми, створені у п. 17 (рис. 2.17).

Рисунок 2.17 – Вікно форми розрахункових значень

19.8. Змінити назва вкладки «Вкладка 2» на «Висновок даних по областях».

19.9. Перейти на «Вкладка 3» і перенести на неї створену в п. 14 форму «Індивідуальний ризик», створені в п. 16 (рис. 2.18).

Рисунок 2.18 – Вікно форми розрахункових значень індивідуального

ризику захворювання

19.10. Змінити назву вкладки «Вкладка 3» на «Індивідуальний ризик».

19.11. Перейти на вкладку «Відображення даних за областями» і створити кнопки, що виконують запити, створені у пп. 7 і 10 (рис. 2.19).

Рисунок 2.19 – Додавання кнопок на вкладку з формою

«Індивідуальний ризик»

19.12. Зберегти створену форму, задавши ім'я «Загальна».

18. Зберегти створену базу даних.

5. Зміст звіту

Звіт з лабораторної роботи має містити: мету роботи, вихідні дані, схему даних і опис дочірніх і батьківських таблиць, роздруківку вікон форм БД «Радіонуклід», результати виконання запитів, висновки по роботі.

5. Контрольні питання й завдання

1. Дайте визначення поняттям нуклід, радіонуклід.

2. Що являють собою космогенні й примордіальні радіонукліди?

3. Чим обумовлений основний внесок у дозу опромінення, що одержує населення України?

4. Наведіть основні шляхи надходження радіонуклідів в організм людини.

5. Які показники дозволяють проводити аналіз впливу радіонуклідів на здоров'я людини?

6. Що розуміється під імовірністю индицирования стохастических ефектів?

7. Який предикат дозволяє уточнити остаточний набір записів при створенні складного запиту?

8. Опишіть послідовність створення виразу у запиті для розрахунку ефективної дози за рахунок споживання нукліда із продуктом.

9. У чому полягає особливість створення автоформ за допомогою майстра форм?

2. Розробка бази даних системи диференційної діагностики дерматологічних захворювань

1. Мета роботи

Вивчити засоби визначення й обробки дерматологічних даних, а також керування ними в СКБД Microsoft Access.