3.3. Забезпечення виробничої санітарії в умовах виробництва

Установлюють категорію тяжкості робіт, оптимальні і припустимі норми мікрокліматичних параметрів повітряного середовища (температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря) за ДСН 3.3.6.042-99 і ДСП 173-96, норми припливу свіжого повітря, вимоги до чистоти повітря робочої зони.

При наявності джерел електромагнітних випромінювань ВЧ і НВЧ привести характеристику випромінювачів, оцінити інтенсивність випромінювання та вибрати необхідні заходи і засоби захисту від впливу електромагнітних випромінювань відповідно з ГОСТ 12.1.006-84.

Якщо при виробництві або експлуатації розроблюваного пристрою можливий вплив на обслуговуючий персонал іонізуючого випромінювання, необхідно, керуючись вимогами

ОСПУ-2005, обґрунтувати застосування відповідних методів і засобів захисту. Аналогічно розглядаються міри захисту від впливу лазерного випромінювання (СанПиН 5804-91).

У відповідності з ДСН 3.3.6.037-99 передбачити організаційні і профілактичні захисні заходи від шкідливого впливу шумів, ультразвуку, інфразвуку і виробничих вібрацій.

У залежності від характеру виконуваних робіт у відповідності з ДБН В.2.5-28-2006 обґрунтувати вибір норм штучної (природної) освітленості, системи освітлення, типів застосовуваних світильників і джерел світла, способів їхнього розміщення.

При виробництві або експлуатації розробленого пристрою електронної чи біомедичної техніки можливе опромінення обслуговуючого персоналу електромагнітним чи іншим видом випромінювання, тому необхідно обґрунтувати застосування відповідних методів і засобів захисту.

Необхідно оцінити ступінь небезпеки, що виникає в процесі виробництва або експлуатації розроблюваного пристрою в цеху, лабораторії, приміщенні, полігоні, на ділянці розміщення РЛС, медичній установі, з погляду виникнення профзахворювань і отруєнь отруйними речовинами в результаті тривалого впливу несприятливих санітарно-гігієнічних факторів і розглянути заходи щодо їх попередження.

3.4. Пожежна безпека

При розробці даного підрозділу необхідно коротко охарактеризувати цех/відділення, ділянку, приміщення КБ, КУНГ РЛС/ з погляду пожежної небезпеки. Така характеристика приводиться для одного з випадків:

• при виготовленні спроектованого пристрою;

• експлуатації його в комплексі з іншими пристроями;

• розробка нового технологічного процесу.

При цьому потрібно виявити потенційні причини виникнення пожеж при технологічних процесах і експлуатації виробничого устаткування (виникнення струмів короткого замикання, іскріння, перегрів провідників, резисторів та інших радіодеталей, пересихання електроізоляційних матеріалів, наявність гарячого і вибухонебезпечного середовища, статичної й атмосферної електрики та ін.).

Відповідно з ГОСТ 12.1.004-91 визначити заходи і засоби, що сприяють зниженню пожежної небезпеки (система запобігання пожежі і система пожежного захисту), вид, кількість, розміщення і зміст первинних засобів пожежегасіння за НАПБ Б.03.001-2004, об'ємно-планувальне і технічне виконання об'єкта, засобу повідомлення і сигналізації про пожежу.

Установити протипожежний режим виробництва.

При розміщенні обладнання і робочих місць передбачити евакуаційні шляхи на випадок пожежі, установити їхні параметри й основні вимоги.

Схему евакуації при пожежі привести на схемі розміщення обладнання.

3.5. Безпека в надзвичайних ситуаціях

Насамперед, необхідно виявити найбільш ймовірну для існуючих умов надзвичайну ситуацію (НС), що за характером дії може бути техногенною, природною, соціально-політичною чи воєнною. Та визначити масштаби наслідків НС: загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового рівнів. Далі необхідно перелічити найбільш вірогідні вражаючі фактори та перейти до прогнозування та оцінки інженерної, радіаційної і хімічної обстановки в НС.

В залежності від вражаючих факторів має бути дана характеристика осередку поразки (масштаби і ступінь зараження місцевості, поширення вогню, ударної хвилі тощо.), для чого необхідно використовувати методики прогнозування інженерної, радіаційної та хімічної обстановки.

Оцінка обстановки в НС зводиться до порівняння діючих характеристик осередку поразки з припустимими. На підставі цього порівняння робиться висновок про можливу кількість уражених людей; ступень руйнувань будинків і споруджень; вихід з ладу устаткування, комунікацій; стійкість об'єкта економіки.

На підставі результатів, отриманих при прогнозуванні обстановки в НС (за узгодженням з керівником проекту) доцільно розробити й обґрунтувати необхідні заходи, приблизний перелік яких наведено нижче:

 план евакуації об'єкта;

 режим захисту працюючих і службовців (робота і відпочинок);

 забезпечення медичними засобами, засобами індивідуального захисту, спецобробки і знезаражування, а також приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

 оповіщення й інформування населення (підготовка текстів повідомлень про НС, забезпечення засобами зв'язку);

 підвищення стійкості об'єкта економіки ( дублювання чи заміна малонадійного технологічного устаткування, комунікацій, створення запасів сировини, палива і т.п.).