1 Мета і задачі курсового проектування

Метою виконання курсової роботи є практичне закріплення студентами знань, які отримані в процесі вивчення теоретичної частини курсу „Технології баз даних”, набуття практичних навичок щодо проектування інформаційних систем з використанням сучасних технологій БД, перевірка вміння адаптуватися у незнайомій предметній галузі, формування навичок роботи в групі розробників та вміння розподілити робочі функції між членами проектної групи.

Курсова робота виконується студентом самостійно. За всі прийняті в ній технічні рішення, необхідну формалізацію і правильність отриманих результатів несе відповідальність студент – автор курсової роботи.

2 Тематика курсових робіт

Загальна тематика курсових робіт зорієнтована на розробку інформаційного забезпечення окремих функціональних задач або комплексів функціональних задач інформаційних систем для різних предметних галузей. При цьому потрібно віддавати перевагу темам, які безпосередньо пов'язані з прикладними роботами, які виконуються на кафедрі ІУС ХНУРЕ, або із задачами, які вирішуються в проектних організаціях відповідного профілю. Курсова робота може бути також логічним продовженням або частиною науково-дослідної роботи, що виконується студентом на кафедрі ІУС, в іншому підрозділі ХНУРЕ або в іншій організації.

Конкретні теми курсової роботи та їх розкриття мають бути пов'язаними з основними розділами теоретичної частини курсу „Технології баз даних”.

У залежності від трудомісткості задач, що вирішуються, курсова робота може виконуватися індивідуально або бригадою студентів. В останньому випадку, як правило, кожен учасник бригади виконує індивідуальне завдання за одним з етапів проектування БД. У цьому випадку учасниками бригади мають бути виконані роботи усіх основних етапів проектування БД.

Виконання курсової роботи передбачає систематичне використання ПЕОМ, укомплектованих необхідним периферійним обладнанням, програмних інструментальних засобів моделювання та проектування БД, БД та систем управління БД.

3 Структура і зміст курсової роботи

3.1 Структура та зміст загальних частин пояснювальної записки курсової роботи

Результати, отримані під час виконання курсової роботи, оформлюються у вигляді пояснювальної записки. Матеріал пояснювальної записки має відображати результати самостійної розробки питань, сформульованих в завданні на курсове проектування.

Пояснювальна записка містить у собі:

–титульний аркуш;

–завдання на курсовий проект;

–реферат (1 стор.);

–зміст (1−2 стор.);

–перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (1−2 стор.);

–вступ (1−2 стор.);

–розділи змістовної частини (20−30 стор.);

–висновки (1−2 стор.);

–перелік посилань (1−2 стор.);

–додатки.

Основну увагу в пояснювальній записці потрібно приділити опису теоретичних і практичних результатів, отриманих під час виконання роботи.

Рекомендується такий зміст загальних частин пояснювальної записки.

Титульний аркуш містить інформацію про тему курсової роботи, її автора і керівника. Форма титульного аркуша наведена у додатку А.

Завдання на курсову роботу містить назву теми, прізвища та ініціали автора і керівника роботи, основні початкові дані для виконання курсової роботи, зміст пояснювальної записки, перелік літератури, що рекомендується. Вказуються також дата видачі завдання на курсову роботу і дата подання закінченої роботи до захисту, календарний план виконання роботи. Форма аркуша завдання на курсову роботу наведена у додатку Б.

Реферат призначений для загального ознайомлення з курсовою роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, що дозволяють ухвалити рішення про доцільність даної роботи. Реферат вміщують за завданням на проектування, починаючи з нової сторінки. Реферат має містити: відомості про обсяг курсової роботи, кількість частин курсової роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань (всі відомості наводять, включаючи дані додатків); текст реферату; перелік ключових слів.

Реферат необхідно виконувати об'ємом не більш як 500 слів. Бажано, щоб реферат уміщався на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, призначені для розкриття суті курсової роботи, вміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів включає від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими буквами в називному відмінку в рядок через коми.

Зміст вміщують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

Зміст включає:

–перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

– передмову;

– вступ;

–послідовно перераховані найменування усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) курсового проекту;

– висновки;

– рекомендації;

– перелік посилань;

–найменування додатків.

У змісті можуть бути перераховані номери і найменування ілюстрацій і таблиць з указанням сторінок, на яких вони розташовані.

Всі прийняті в курсовій роботі малорозповсюджені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють в переліку, який розташовують безпосередньо після змісту на новій сторінці.

Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

У вступі мають бути відображені сучасний стан методів і засобів автоматизації проектування інформаційних систем взагалі та БД зокрема і перспективи їх подальшего вдосконалення, їх зв'язок із задачами прискорення науково-технічного прогресу. Тут же потрібно стисло викласти оцінку сучасного стану задачі, що вирішується, сформулювати мету курсової роботи.

У висновках і рекомендаціях за результатами виконаної курсової роботи, наводиться оцінка отриманим результатам, оцінена їх значущість, перспективи використання, визначені можливі напрямки подальших досліджень.

3.2 Структура та зміст змістовної частини пояснювальної записки курсової роботи

Спеціальна частина курсової роботи має містити опис процесу вирішення завдання, яке було обрано студентом і зафіксоване у загальній частині „Завдання на курсову роботу” пояснювальної записки. Виходячи з розглянутої вище мети виконання курсової роботи, у спеціальній частині мають бути висвітлені окрема група питань з такого списку:

– розробка проекту БД функціональної задачі або комплексу функціональних задач інформаційної системи для конкретної предметної галузі з використанням традиційного підходу і традиційних інформаційних технологій;

– розробка проекту цієї ж БД з використанням одного з сучасних підходів і нових інформаційних технологій;

– порівняння розроблених проектів БД, визначення їх переваг та недоліків, в тому числі для БД, яка була спроектована;

– розробка елементів інформаційного забезпечення, що взаємодіють з БД, яка була спроектована, з використанням сучасних інформаційних технологій.

Враховуючи досвід виконання курсових робіт з дисципліни „Технології баз даних”, тенденції розвитку сучасних інформаційних технологій та засобів проектування БД, а також існуючі підходи до створення інформаційного забезпечення сучасних інформаційних систем, можна виділити три основні варіанти виконання спеціальної частини курсової роботи. Перший варіант полягає у створенні проектів БД на основі реляційного та об’єктно-орієнтованого (ОО) підходів та порівнянні отриманих проектів. Другий варіант полягає у створенні проекту БД на основі реляційного або ОО підходу та розробці цієї ж БД у вигляді сховища даних згідно з принципами однієї з сучасних інформаційних технологій (наприклад, згідно з принципами OLAP-технології). Третій варіант полягає у створенні проекту БД на основі реляційного або ОО підходу та розробці елементів внутрішньомашинного інформаційного забезпечення, які взаємодіють з БД, що проектується, згідно з принципами однієї з сучасних інформаційних технологій (наприклад, згідно з принципами технології XML).

Розглянемо детальніше структуру та зміст спеціальної частини пояснювальної записки курсової роботи, яка виконується за першим варіантом.

У спеціальній частині в цьому випадку мають бути висвітлені такі питання:

– розробка проекту БД функціональної задачі або комплексу функціональних задач інформаційної системи для конкретної предметної галузі з використанням реляційного підходу;

– розробка проекту БД функціональної задачі або комплексу функціональних задач інформаційної системи для конкретної предметної галузі з використанням ОО підходу;

– порівняння реляційного та ОО підходів, визначення їх переваг та недоліків, в тому числі для БД, яка була спроектована.