Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Matan_theory

.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
13.04.2015
Размер:
1.52 Mб
Скачать

1. Границя послідовності. Означення. Геометричний зміст. Число а називається границею послідовності {xn}, якщо для будь-якого е>0 знайдеться такий N(), що для всіх n>N() виконується нерівність |xn-a|<. Геометрично: xn<a+; xn>a- таким чином xnO(a, ). (нарисовать этот окіл на оси координат)

2. Границя функції в точці. Означення. Геометричний зміст.

y=f(x) визначена в точках околу за виключенням цієї точки. Число А називається границею функції y=f(x) в точці x=a, якщо для будь-якого >0 знайдеться таке >0, що для всіх x, які задовольняють умову 0<|x-a|< , виконується нерівність |f(x)-A|<.

Число А називається границею функції y=f(x) в точці x=a, якщо для будь-якого >0 знайдеться таке >0, що для всіх x, що належать О(a, ), x≠ a відповідні значення f(x) належать О(A, ). (нарисовать координаты х,у, изобразить функцию, два соответствующие промежутка на х и у)

3. Неперервність функції в точці. Означення.

Будемо вважати, що функція y=f(x) визначена у всіх точках О(a,r) і у самій т. х=а. Функція f(x) неперервна в т. х=а, якщо , або якщо .

4. Точки розриву функції. Їх класифікація. Приклади.

Точки, в яких порушуються умови неперервності функцій, називаються точками розриву.

Точки розриву I роду двох типів: точки усувного розриву та точки розриву типу «стрибок».

Для точок розриву I роду: ∃ f(a+0), f(a-0).

а) усувний розрив: f(a+0)=f(a-0)≠ f(a);

б) розрив типу «стрибок»: f(a+0) ≠f(a-0).

Для точок розриву II роду: хоча б одне з значень f a( + 0) чи f a( − 0) нескінченне або

не існує.

5. Перша важлива границя. Її наслідки.

– перша важлива границя.

Наслідки: ; ; .

6. Друга важлива границя. Її наслідки.

– друга важлива границя.

Наслідки: ; ; .

7. Порівняння нескінченно малих.

Нехай функції α(x) і β(x) нескінченно малі при x→a .

Якщо , то α ( x) називається нескінченно малою вищого порядку малості, ніж β(x).

Коротко: α(x)=o(β(x)) , x→a (o – мале від β ( x) ), по іншому α(x)<< β(x) – α(x)значно менше, ніж β ( x).

8. Властивості еквівалентних нескінченно малих.

9. Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих.

10. Еквівалентні нескінченно великі функції. Приклади.

Нехай функції f (х) і φ(x) нескінченно великі при x→а . Для цих функцій поняття еквівалентних вводиться так само, як і для нескінченно малих.

11. Похідна. Означення. Геометричний зміст. Односторонні та нескінченно великі похідні.

Для заданої функції y=f(x), знайдемо приріст △y , задавши приріст аргументу △x в

точці x . △y=f(x+△x)-f(x)

Якщо існує границя , то ця границя називається похідною від функції f(x) в точці x і позначається: y′, dy/dx.

y′ = tg(α) – кутовий коефіцієнт дотичної, проведеної до графіка функції y=f(x) в точці A(x,f(x)).

Якщо , то кажуть, що в точці x існує нескінченна похідна.

12. Теорема про зв'язок між існуванням скінченної похідної в точці і неперервністю функції в точці.

Якщо функція y= f(x) має скінченну похідну в т. x , то вона неперервна в цій точці.

13. Диференціювання обернених функцій.

Т.1.Якщо функція y=f(x) неперервна та зростаюча (спадна) на відрізку [a,b], то існує обернена функція y= φ(x), неперевна та зростаюча (спадна) на відрізку[c,d], c= φ(a), d= φ(b).

Т.2. Якщо для функції y=f(x) існує обернена функція y= φ(x), то або .

14. Диференціювання складної показникової функції.

Складною показниковою функцією називається функція вигляду y=u(x)v(x), де u(x)>0.

15. Диференціал функції. Означення. Правила обчислення. Геометричний зміст.

Диференціалом функції y=f(x) в т. x називається вираз вигляду

Правила обчислення:

BC=dy, BD=Δy.

16. Гіперболічні функції. Означення. Диференціювання.

17. Похідні вищих порядків та правила їх знаходження.

Нехай y=f(x). Тоді – похідна є функцією від x .

Похідна від похідної першого порядку – це друга похідна. .

18. Теорема Коші та теорема Лагранжа про диференційовані функції.

Теорема Коші: якщо функції f(x) та g(x) задовольняють умови:

1) неперервні на відрізку [a,b],

2) диференційовні на інтервалі (a,b),

3) g′(x) ≠ 0 на інтервалі (a,b),

то існує така точка c ∈(a,b), що виконується рівність: .

Теорема Лагранжа : якщо функція f(х) задовольняє умови:

1) неперервна на відрізку [a,b],

2) диференційовна на інтервалі (a,b),

то існує така точка c ∈(a,b), що виконується рівність: .

19. Теорема Тейлора та Маклорена. Розкладання функцій за формулою Маклорена (у = ех, y = sin x).

Розкладання у = ех, y = sin x за формулою Маклорена:

20. Екстремуми функцій. Необхідні та достатні умови.

Необхідна умова екстремуму: якщо функція f (х) диференційовна в т. х0 і досягає в цій точці локального екстремуму, то .

Точки, в яких , називаються стаціонарними.

Точки, в яких ∞ або не існує називаються критичними точками I роду.

Достатня умова екстремуму: нехай х0 – критична точка функції f (x) .

Якщо при переході через цю точку зліва направо f ′(x) змінює знак з «+» на «–», то в точці x= х0 функція досягає максимуму; якщо ж f ′(x) змінює знак з «–» на «+», то в точці x= х0 функція досягає мінімуму.

21. Невизначений інтеграл. Означення. Властивості.

Невизначеним інтегралом від функції f (x) на проміжку (a,b) називається сукупність первісних F(x) + C для функції f (x) на цьому проміжку, де С – довільна стала, а функція F(x) така, що F′(x) = f(x).

Властивості:

22. Метод заміни змінної в невизначеному інтегралі. Метод підведення під знак диференціала.

Нехай

а) функція f (х) неперервна на (a,b);

б) функція x = (t) неперервна і диференційовна на (c,d);

в) функція x = (t) має обернену функцію t= ϕ(x), яка є диференційовною.

Тоді має місце формула: .

Метод підведення під знак диференціала є частинним випадком методу заміни змінної і базується на властивості інваріантності (незмінності) формули інтегрування відносно змінної інтегрування.

.

23. Інтегрування частинами в невизначеному інтегралі. Класи функцій, що інтегруються частинами.

Нехай функція u=u(x) та v=v(x) диференційовні, тоді має місце формула:

Класи функцій, що інтегруються частинами:

24. Інтегрування раціональних дробів. (Перших трьох типів найпростіших дробів з доведенням).

Прямая со стрелкой 33

25. Інтегрування ірраціональних функцій (окрім диференціального бінома).

Прямая со стрелкой 37

Де ri/si – задані числа-дробиб i=1,n. Нехай k – спільний знаменник дробів ri/si. Тоді, якщо ввести заміну x=tk, то

26. Інтегрування тригонометричних функцій.

Будемо розглядати інтеграли, у яких підінтегральна функція є раціональною функцією змінних sin x та cos x , тобто R (sinx ,cosx).

1) універсальна підстановка t=tg(x/2), sinx = 2tg(x/2)/(1+tg2(x/2)), cosx=(1- tg2(x/2))/(1+ tg2(x/2)). 2) нехай , тоді

3) нехай , тоді

Прямая со стрелкой 45

4) нехай , тоді

5) нехай підінтегральна функція є функцією від tg x, тобто R(tgx), тоді

27. Визначений інтеграл. Означення. Властивості.

Якщо існує границя інтегральної суми , яка не залежить від способу розбиття відрізка [a,b] і вибору точок ξі , то ця границя називається визначеним інтегралом від функції f(х) на відрізку [a,b].

Властивості:

Прямоугольник 57

Прямоугольник 56

28. Формула Нютона-Лейбніца.­

Якщо функція f(х) неперервна на [a,b], то має місце формула: , де F(x) – первісна для функції f(x).

29. Метод заміни змінної в визначеному інтегралі.

Нехай:

1) функція f (x) неперервна на [a,b];

2) функція x =φ(t) неперервна і має неперервну похідну φ ′(t) на [α,β];

3) ∀ t ∈ [α,β] відповідні значення x∈[a,b], причому φ(α)=a, φ(β)=b.

Тоді має місце формула:

30. Інтегрування частинами в визначеному інтегралі.

Якщо функції u(x) і v(x) диференційовні на [a,b], то:

31. Інтегрування з симетричними межами інтегрування від парних та непарних функцій.

32. Невласні інтеграли I роду. Означення. Аналог формули Ньютона-Лейбніца.

До невласних інтегралів І-го роду відносяться інтеграли, у яких одна чи обидві межі інтегрування є +∞ або −∞.

Вважаємо, що F(x) первісна для функції f(x) на [a,A]

33. Невласні інтеграли II роду. Означення. Аналог формули Ньютона-Лейбніца.

До невласних інтегралів ІІ роду відносяться інтеграли від необмежених функцій. Вигляд цих інтегралів такий же, як вигляд визначених інтегралів і для їх розпізнавання треба досліджувати, чи є функція f(x) необмеженою в точках відрізку інтегрування.

Нехай функція f(x) визначена на проміжку (a,b], точка x=a – особлива точка функції f(x).

Тоді невласний інтеграл ІІ роду: .

34. Застосування визначеного інтеграла. Обчислення площ та довжин дуг.

Обчислення площі криволінійної трапеції а) f(x)≥0, D: y=f(x), x=a, x=b;

; f(x) – знакозмінна, тоді .

б) нехай f(x) задана параметр. рівн. (f(x)≥0) ;

Обчислення довжини дуги

Нехай задано дугу кривої L, початок M0, кінець Mn, розбиваємо цю дугу на частинні дуги точками M0, M1,…,Mn

Складаємо суму:

a) Нехай дуга AB задана парам. рівнянням:

Будемо вважати, що функції диференційовані,

б) Нехай

35. Частинні похідні та повний диференціал.

Якщо існує границя то ця границя називається частинною похідною від функції u(x1,…,xn) по змінній xk.

Повним диференціалом функції в точці називається вираз вигляду:

36. Диференціювання функцій багатьох змінних, заданих неявно.

Нехай функція y=y(x) неявно задана рівнянням: F(x,y)=0 . Знайти dy/dx.

Диференціюємо рівняння F(x,y)=0 по x:

37. Необхідні та достатні умови екстремуму функцій двох змінних.

Необхідні умови: якщо функція f(x,y) диференційовна в т. M0 та в деякому її околі і має в цій точці локальний екстремум, то

Достатні умови: нехай т.M0 ‒ стаціонарна точка функції z=f(x,y). Тоді, якщо:

38. Подвійні та двократні інтеграли. Означення. Області правильності у напрямі осей координат.

Якщо існує границя інтегральної суми , яка не залежить від розбиття області D і вибору точок Pi, то ця границя називається подвійним інтегралом від f(x,y) по області D і позначається:

.

Область називається правильноюу напрямі осі Oy, якщо будь-яка пряма, паралельна осі Oy, перетинає межу області не більше ніж у двох точках.

Двократним(повторним) інтегралом від ф-ії f(x,y) по області D, прав. у напрямі осі Oy називають вираз:

; для Ox – зміна порядку інтегрування.

39. Обчислення подвійних інтегралів.

Якщо f(x,y) – неперервна в обл. D, яка є правильною у напрямі осі Оy, то

40. Заміна змінних у подвійному інтегралі. Загальна формула.

41. Перехід до полярних та узагальнених полярних координат в подвійному інтегралі.

42. Потрійний та трикратний інтеграл. Означення. Поняття області, правильної у напрямі Oz.

Якщо існує границя інтегральної суми , яка не залежить від розбиття області G і вибору точок Pi, то ця границя називається потрійним інтегралом від f(x,y,z) по області G і позначається: .

Область G називається правильною у напрямі OZ, якщо:

1) будь-яка пряма l, проведена через внутр. точку області G паралельно OZ перетинає границю області G в двох точках;

2) область Di = прxoyG є правильною у напрямі осі Oy(Ox).

Трикратним інтегралом від ф-ії f(x,y,z) в області G наз. вираз вигляду:

43. Обчислення потрійних інтегралів. Формула заміни змінних.

Потрійний інтеграл по області G правильної у напрямку осі OZ = трикратному інтегралу від цієї функції по області G, тобто має місце така формула:

Вважається, що функція f(x,y,z) неперервна в області G.

Формула заміни змінних:

;

44. Перехід до циліндричних координат.

45. Перехід до сферичних координат.

P.S.: доказательства теорем и различных формул приведены только там, где это требуется, это лишь опорная информация и не гарантирует получения максимального балла.

P.S.S.: удачи на экзамене!;)

Соседние файлы в предмете Математический анализ