Matan_theory
.doc1. Границя послідовності. Означення. Геометричний зміст. Число а називається границею послідовності {xn}, якщо для будь-якого е>0 знайдеться такий N(), що для всіх n>N() виконується нерівність |xn-a|<. Геометрично: xn<a+; xn>a- таким чином xnO(a, ). (нарисовать этот окіл на оси координат)
2. Границя функції в точці. Означення. Геометричний зміст.
y=f(x) визначена в точках околу за виключенням цієї точки. Число А називається границею функції y=f(x) в точці x=a, якщо для будь-якого >0 знайдеться таке >0, що для всіх x, які задовольняють умову 0<|x-a|< , виконується нерівність |f(x)-A|<.
Число А називається границею функції y=f(x) в точці x=a, якщо для будь-якого >0 знайдеться таке >0, що для всіх x, що належать О(a, ), x≠ a відповідні значення f(x) належать О(A, ). (нарисовать координаты х,у, изобразить функцию, два соответствующие промежутка на х и у)
3. Неперервність функції в точці. Означення.
Будемо
вважати, що функція y=f(x)
визначена у всіх точках О(a,r)
і
у самій т. х=а. Функція f(x)
неперервна в т. х=а, якщо
,
або якщо
.
4. Точки розриву функції. Їх класифікація. Приклади.
Точки, в яких порушуються умови неперервності функцій, називаються точками розриву.
Точки розриву I роду двох типів: точки усувного розриву та точки розриву типу «стрибок».
Для точок розриву I роду: ∃ f(a+0), f(a-0).
а) усувний розрив: f(a+0)=f(a-0)≠ f(a);
б) розрив типу «стрибок»: f(a+0) ≠f(a-0).
Для точок розриву II роду: хоча б одне з значень f a( + 0) чи f a( − 0) нескінченне або
не існує.
5. Перша важлива границя. Її наслідки.
– перша
важлива границя.
Наслідки:
;
;
.
6. Друга важлива границя. Її наслідки.
– друга
важлива границя.
Наслідки:
;
;
.
7. Порівняння нескінченно малих.
Нехай функції α(x) і β(x) нескінченно малі при x→a .
Якщо
,
то α
( x)
називається нескінченно малою вищого
порядку малості, ніж β(x).
Коротко: α(x)=o(β(x)) , x→a (o – мале від β ( x) ), по іншому α(x)<< β(x) – α(x)значно менше, ніж β ( x).
8. Властивості еквівалентних нескінченно малих.
![]()

9. Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих.
![]()
10. Еквівалентні нескінченно великі функції. Приклади.
Нехай функції f (х) і φ(x) нескінченно великі при x→а . Для цих функцій поняття еквівалентних вводиться так само, як і для нескінченно малих.
![]()
11. Похідна. Означення. Геометричний зміст. Односторонні та нескінченно великі похідні.
Для заданої функції y=f(x), знайдемо приріст △y , задавши приріст аргументу △x в
точці x . △y=f(x+△x)-f(x)
Якщо
існує границя
,
то ця границя називається похідною від
функції f(x)
в точці x
і позначається: y′,
dy/dx.
y′ = tg(α) – кутовий коефіцієнт дотичної, проведеної до графіка функції y=f(x) в точці A(x,f(x)).


Якщо
,
то кажуть, що в точці x
існує нескінченна похідна.
12. Теорема про зв'язок між існуванням скінченної похідної в точці і неперервністю функції в точці.
Якщо функція y= f(x) має скінченну похідну в т. x , то вона неперервна в цій точці.
13. Диференціювання обернених функцій.
Т.1.Якщо функція y=f(x) неперервна та зростаюча (спадна) на відрізку [a,b], то існує обернена функція y= φ(x), неперевна та зростаюча (спадна) на відрізку[c,d], c= φ(a), d= φ(b).
Т.2.
Якщо
для функції y=f(x)
існує обернена функція y=
φ(x), то
або
.
14. Диференціювання складної показникової функції.
Складною показниковою функцією називається функція вигляду y=u(x)v(x), де u(x)>0.

15. Диференціал функції. Означення. Правила обчислення. Геометричний зміст.
Диференціалом
функції y=f(x)
в т. x
називається вираз вигляду ![]()
Правила
обчислення:

BC=dy,
BD=Δy.
16. Гіперболічні функції. Означення. Диференціювання.

17. Похідні вищих порядків та правила їх знаходження.
Нехай
y=f(x).
Тоді
– похідна є функцією від x .
Похідна
від похідної першого порядку – це друга
похідна.
.

18. Теорема Коші та теорема Лагранжа про диференційовані функції.
Теорема Коші: якщо функції f(x) та g(x) задовольняють умови:
1) неперервні на відрізку [a,b],
2) диференційовні на інтервалі (a,b),
3) g′(x) ≠ 0 на інтервалі (a,b),
то
існує така точка c ∈(a,b),
що виконується рівність:
.
Теорема Лагранжа : якщо функція f(х) задовольняє умови:
1) неперервна на відрізку [a,b],
2) диференційовна на інтервалі (a,b),
то
існує така точка c
∈(a,b),
що виконується рівність:
.
19. Теорема Тейлора та Маклорена. Розкладання функцій за формулою Маклорена (у = ех, y = sin x).
![]()
Розкладання у = ех, y = sin x за формулою Маклорена:

20. Екстремуми функцій. Необхідні та достатні умови.
Необхідна
умова екстремуму:
якщо функція f (х) диференційовна в т. х0
і досягає в цій точці локального
екстремуму, то
.
Точки,
в яких
,
називаються стаціонарними.
Точки,
в яких
∞
або не існує називаються критичними
точками I роду.
Достатня умова екстремуму: нехай х0 – критична точка функції f (x) .
Якщо при переході через цю точку зліва направо f ′(x) змінює знак з «+» на «–», то в точці x= х0 функція досягає максимуму; якщо ж f ′(x) змінює знак з «–» на «+», то в точці x= х0 функція досягає мінімуму.
21. Невизначений інтеграл. Означення. Властивості.
Невизначеним інтегралом від функції f (x) на проміжку (a,b) називається сукупність первісних F(x) + C для функції f (x) на цьому проміжку, де С – довільна стала, а функція F(x) така, що F′(x) = f(x).
Властивості:
![]()
![]()
22. Метод заміни змінної в невизначеному інтегралі. Метод підведення під знак диференціала.
Нехай
а) функція f (х) неперервна на (a,b);
б)
функція x =
(t)
неперервна і диференційовна на (c,d);
в)
функція x =
(t)
має обернену функцію t=
ϕ(x),
яка є диференційовною.
Тоді
має місце формула:
.
Метод підведення під знак диференціала є частинним випадком методу заміни змінної і базується на властивості інваріантності (незмінності) формули інтегрування відносно змінної інтегрування.
.
23. Інтегрування частинами в невизначеному інтегралі. Класи функцій, що інтегруються частинами.
Нехай функція u=u(x) та v=v(x) диференційовні, тоді має місце формула:
![]()
Класи
функцій, що інтегруються частинами:
![]()

24. Інтегрування раціональних дробів. (Перших трьох типів найпростіших дробів з доведенням).



25. Інтегрування ірраціональних функцій (окрім диференціального бінома).


![]()
Де ri/si – задані числа-дробиб i=1,n. Нехай k – спільний знаменник дробів ri/si. Тоді, якщо ввести заміну x=tk, то
![]()
26. Інтегрування тригонометричних функцій.
Будемо розглядати інтеграли, у яких підінтегральна функція є раціональною функцією змінних sin x та cos x , тобто R (sinx ,cosx).
1)
універсальна підстановка t=tg(x/2),
sinx
= 2tg(x/2)/(1+tg2(x/2)),
cosx=(1-
tg2(x/2))/(1+
tg2(x/2)).
2)
нехай
,
тоді

3)
нехай
,
тоді
![]()

4)
нехай
,
тоді

5) нехай підінтегральна функція є функцією від tg x, тобто R(tgx), тоді

27. Визначений інтеграл. Означення. Властивості.
Якщо
існує границя інтегральної суми
, яка не залежить від способу розбиття
відрізка [a,b] і вибору точок ξі
, то ця границя називається визначеним
інтегралом від функції f(х) на відрізку
[a,b].
Властивості:




28. Формула Н’ютона-Лейбніца.
Якщо
функція f(х) неперервна на [a,b], то має
місце формула:
,
де F(x)
– первісна для функції f(x).
29. Метод заміни змінної в визначеному інтегралі.
Нехай:
1) функція f (x) неперервна на [a,b];
2) функція x =φ(t) неперервна і має неперервну похідну φ ′(t) на [α,β];
3) ∀ t ∈ [α,β] відповідні значення x∈[a,b], причому φ(α)=a, φ(β)=b.
Тоді
має місце формула:
![]()
30. Інтегрування частинами в визначеному інтегралі.
Якщо функції u(x) і v(x) диференційовні на [a,b], то:
![]()
31. Інтегрування з симетричними межами інтегрування від парних та непарних функцій.
32.
Невласні
інтеграли I роду. Означення. Аналог
формули Ньютона-Лейбніца.
До невласних інтегралів І-го роду відносяться інтеграли, у яких одна чи обидві межі інтегрування є +∞ або −∞.
Вважаємо, що F(x) первісна для функції f(x) на [a,A]
![]()
33. Невласні інтеграли II роду. Означення. Аналог формули Ньютона-Лейбніца.
До невласних інтегралів ІІ роду відносяться інтеграли від необмежених функцій. Вигляд цих інтегралів такий же, як вигляд визначених інтегралів і для їх розпізнавання треба досліджувати, чи є функція f(x) необмеженою в точках відрізку інтегрування.
Нехай функція f(x) визначена на проміжку (a,b], точка x=a – особлива точка функції f(x).
Тоді
невласний інтеграл ІІ роду:
.
34. Застосування визначеного інтеграла. Обчислення площ та довжин дуг.
Обчислення площі криволінійної трапеції а) f(x)≥0, D: y=f(x), x=a, x=b;
;
f(x)
– знакозмінна, тоді
.
б)
нехай f(x)
задана
параметр. рівн.
(f(x)≥0)
;
![]()
Обчислення довжини дуги
Нехай задано дугу кривої L, початок M0, кінець Mn, розбиваємо цю дугу на частинні дуги точками M0, M1,…,Mn
Складаємо
суму: ![]()
a) Нехай дуга AB задана парам. рівнянням:
![]()
Будемо
вважати, що функції диференційовані,
![]()
б)
Нехай ![]()

35. Частинні похідні та повний диференціал.
Якщо
існує границя
то
ця границя називається частинною
похідною від функції u(x1,…,xn)
по
змінній xk.
Повним
диференціалом функції
в
точці
називається
вираз вигляду:
![]()
36. Диференціювання функцій багатьох змінних, заданих неявно.
Нехай функція y=y(x) неявно задана рівнянням: F(x,y)=0 . Знайти dy/dx.
![]()
Диференціюємо
рівняння F(x,y)=0
по x:

37. Необхідні та достатні умови екстремуму функцій двох змінних.
Необхідні умови: якщо функція f(x,y) диференційовна в т. M0 та в деякому її околі і має в цій точці локальний екстремум, то
![]()
Достатні умови: нехай т.M0 ‒ стаціонарна точка функції z=f(x,y). Тоді, якщо:

![]()
38. Подвійні та двократні інтеграли. Означення. Області правильності у напрямі осей координат.
Якщо
існує границя інтегральної суми
,
яка
не залежить від розбиття області D
і вибору точок
Pi,
то ця границя називається подвійним
інтегралом від f(x,y)
по
області D
і позначається:
.
Область називається правильноюу напрямі осі Oy, якщо будь-яка пряма, паралельна осі Oy, перетинає межу області не більше ніж у двох точках.
Двократним(повторним) інтегралом від ф-ії f(x,y) по області D, прав. у напрямі осі Oy називають вираз:
; для Ox
– зміна
порядку інтегрування.
39. Обчислення подвійних інтегралів.
Якщо
f(x,y)
– неперервна
в обл. D,
яка
є правильною у напрямі осі Оy,
то ![]()
40. Заміна змінних у подвійному інтегралі. Загальна формула.

41. Перехід до полярних та узагальнених полярних координат в подвійному інтегралі.

42. Потрійний та трикратний інтеграл. Означення. Поняття області, правильної у напрямі Oz.
Якщо
існує границя інтегральної суми
,
яка
не залежить від розбиття області G
і вибору точок
Pi,
то ця границя називається потрійним
інтегралом від f(x,y,z)
по
області G
і позначається:
.
Область G називається правильною у напрямі OZ, якщо:
1) будь-яка пряма l, проведена через внутр. точку області G паралельно OZ перетинає границю області G в двох точках;
2) область Di = прxoyG є правильною у напрямі осі Oy(Ox).
Трикратним інтегралом від ф-ії f(x,y,z) в області G наз. вираз вигляду:

43. Обчислення потрійних інтегралів. Формула заміни змінних.
Потрійний
інтеграл по області G
правильної
у напрямку осі OZ
=
трикратному інтегралу від цієї функції
по області G,
тобто
має місце така формула: ![]()
Вважається, що функція f(x,y,z) неперервна в області G.
Формула заміни змінних:
;
![]()
44. Перехід до циліндричних координат.

45. Перехід до сферичних координат.

P.S.: доказательства теорем и различных формул приведены только там, где это требуется, это лишь опорная информация и не гарантирует получения максимального балла.
P.S.S.: удачи на экзамене!;)
