2. 6 Визначення потреби у виробничих приміщеннях для метрологічних робіт

У цьому розділі з урахуванням норм площі на розміщення 1-го комплекту калібрувального обладнання та норм площі на 1-го працівника визначаємо виробничу площу приміщення для метрологічних робіт.

Виробничу площу приміщення для метрологічних робіт Пвп, м² визначаємо за формулою:

Пвп = (F_o C_ср)+( F_рЧ_пов), (7)

де F_o - норма площі на розміщення 1^го комплекту каліброваного обладнання, (F_o=12-15 м);

F_р - норма площі на одного працівника метрологічної служби, (F_р=2-3м)

Пвп =(13·1)+(3·1)=16

2.7 Організація робочого місця калібрувальника (техніка – метролога, інженера - метролога )

Під правильною організацією робочого місця калібрувальника розуміють забезпечення необхідних умов для високопродуктивної праці при найменших фізичних зусилляхі мінімальній нервовій напрузі:

• оснащення робочого місця відповідним обладнанням, технологічним оснащенням, засобами зв'язку;

• раціональне розміщення всіх складових елементів робочого місця, яке дає найбільший ефект в трудовому процесі;

• забезпечення безперервної роботи допоміжних служб;

• виконання вимог техніки безпеки праці.

Робоче місце і його обладнання повинні відповідати можливостям людини. Подвижні можливості людини визначаються його антропометричними даними: ростом, об'ємом, розмірами кінцівок.

Висота положення предмету, що обробляється повинна складати десь 60% зросту працюючого.

При обладнанні робочого місця слід враховувати зорові можливості людини: кут миттєвого зору в робочій зоні - 18˚; кут ефективної видимості в робочій зоні - 30˚; при повороті чи підйомі голови – 125-135˚; при повороті голови вправо чи вліво – 30-40˚.

Гострота зору і тривалість ясного зору в значній мірі залежить від умов освітлення. Люди з нормальним зором розрізняють дрібні предмети лише при освітленні 50-70 лк. Максимальна гострота зору наступає при освітленні 600-1000 лк.

Відстань від місця роташування деталей, інструменту до працюючого повинна бути такою, щоб він зміг використати голвним образом рухи рук. Інструмент, оснащення і предмети, які використовують частіше інших, повинні бути розміщені на рівні рук працюючого на відстані не більше 560-750 мм. До обладнання він повинен дотягуватися, не змінюючи положення корпуса. Найбільше значення має правильний підбір виробничих меблів.

Органи управління обладнанням найбільш часто використовуються оператором, тому дуже важливо, щоб їх конструкція була раціональною.

Оцінка часу виконання операцій. Різні трудові процеси, калібрування чи ремонт, можуть бути представлені як сукупність операцій, які характеризуються тривалістю. Враховуючи, що на виробництво праці при виконанні різних операцій можуть впливати різні фактори, тривалість цих операцій слід враховувати випадковою величиною. Тому оцінку тривалості виконання операцій і комплексу робіт виконують, використовуючи теорію ймовірностей.

Санітарно-гігієнічні умови праці включають такі фактори, як мікроклімат, різні випромінення, чистоту повітря, освітлення, виробничий шум, вібрацію.

При характеристиці мікроклімату визначають температуру повітря, його вологість і швидкість руху. Для покращення повітряного середовища в робочій зоні застосовують герметизацію установок і апаратури, виділяючих гази і пил, обладнання робочих місць витяжними шкафами, дистанційне управління процесами.