1 Мета і задачі курсового проектування

Виконання курсового проекту – завершальний етап навчання студентів із дисципліни «Елементна база ЕА». Його метою є систематизація, закріплення і розширення отриманих теоретичних знань, набуття практичних навичок творчого розв’язання конкретних конструкторських задач. Під час курсового проектування студент повинен продемонструвати уміння використовувати теоретичні знання, накопичені у результаті вивчення попередніх дисциплін для вирішення конкретних конструкторських задач, освоїти новий додатковий матеріал для розробки елементної бази ЕА на сучасному рівні досягнень науки і техніки. Оволодіння основами проектування, конструювання і розрахунку важливе, тому що без розуміння конструкції пристрою і роботи його деталей, врахування навантажень, що діють на них, неможливе грамотне виготовлення комплектуючих РЕА і правильна їх експлуатація.

Таким чином, для успішного курсового проектування студент повинен:

1) глибоко вивчити фізичні процеси, що протікають в ЕРЕ, їх конструкції, вплив останніх на електричні параметри;

2) розширити знання з технологічних процесів (ТП), що застосовуються під час виготовлення ЕРЕ в умовах гнучкого автоматизованого виробництва;

3) навчитися оцінювати перспективність різних типів ЕРЕ та покращувати їх вихідні характеристики за допустимих паразитних параметрів;

4) набути навичок (основ) ведення науково-дослідної роботи (виконання розрахунків на персональних комп’ютерах (ПК) під час оптимізації конструкцій деталей та складальних одиниць);

5) вміти аналізувати результати розрахунку та ухвалені конструкторські рішення з метою забезпечення міцності, надійності, довговічності, технологічності, зниження маси, габаритних розмірів і вартісних показників проектованого ЕРЕ;

6) виконувати вимоги, що пред'являються до оформлення конструкторської документації;

7) навчитися користуватися технічною літературою, зокрема довідниками, ГОСТ, ОСТ та іншими нормативними документами.

Отримані знання допоможуть студентам під час виконання наступних курсових проектів (робіт), у тому числі й дипломного проектування, оскільки загальна методика і логіка конструкторського проектування однакова під час виконання як курсового проекту, так і дипломного, спрямованого на конструкторську розробку блока радіоелектронної апаратури (РЕА).

Час, що відводиться на проектування, можна суттєво скоротити, використовуючи ПК – застосування готових програм дозволяє реалізувати пошук найкращих рішень шляхом перебирання варіантів і методів розв’язання екстремальних задач. Це звільняє студента від рутинної обчислювальної роботи і дає йому можливість приділити більше уваги конструюванню, вибору матеріалів і т.ін.

2 Тематика курсових проектів

Тематика курсових проектів передбачає розробку ЕРЕ та може обиратися як із запропонованих викладачем тем, так і за вільним вибором студента. Роботу над курсовим проектом студент може починати тільки після обговорення теми проекту з викладачем та отримання технічного завдання.

Пропонуються такі теми курсових проектів:

• резистори змінного опору;

• конденсатори змінної ємності;

• котушки індуктивності;

• трансформатори.

Підставою для розробки будь-якого промислового виробу є технічне завдання (ТЗ), оформлене у вигляді документа (додаток Б), який визначає основне призначення, показники і вимоги, що пред'являються до проектованого пристрою, обсягу, стадій розробки і складу конструкторської документації (ГОСТ 15.001-95).

ТЗ на курсове проектування оформляється згідно з прийнятою на кафедрі послідовністю і містить такі вихідні дані: найменування проектованого елемента; його роль і функціональне призначення в РЕА; електричні і конструкторські параметри; умови експлуатації і тип апаратури, для якої він призначений; річну програму випуску, вимоги гнучкого автоматизованого виробництва.

Крім того, для досягнення навчальних цілей цей документ повинен мати перелік питань, що підлягають розробці; графічну документацію, яку необхідно представити на захист курсового проекту; список літератури, що рекомендується; календарний графік роботи над проектом.

Курсовий проект складається з текстової (пояснювальна записка) і графічної частини (складальне креслення розробленого ЕРЕ, креслення складальної одиниці, що входить до конструкції ЕРЕ, специфікації складальних креслень, креслення деталей). Обсяг пояснювальної записки курсового проекту зазвичай складає 20–30 аркушів формату А4, графічних матеріалів – не менше одного аркушу формату А1. Якщо для розробленої конструкції не можна представити графічні матеріали у вказаному обсязі, то має бути додано повний комплект робочих креслень спроектованого ЕРЕ.

Рекомендовану послідовність викладення матеріалу у пояснювальній записці наведено у п. 3.