
- •Розділ 2. Диференціальні рівняння першого порядку, розв'язані відносно похідної
- •Поняття диференціального рівняння, його порядок
- •Задача Коші
- •Мал. 2.2
- •Поняття загального розв’язку, форми його запису
- •Мал. 2.3
- •Частинні і особливі розв’язки. Знаходження кривих, підозрілих на особливість розв’язку, по диференціальному рівнянню
- •Мал. 2.4
- •Два означення інтегралу. Теореми про загальний вигляд інтегралу та залежність двох інтегралів одного диференціального рівняння
- •2.6. Інтегровні типи диференціальних рівнянь першого порядку, розвязаних відносно похідної
- •Загальні властивості розв'язків лінійних однорідних диференціальних рівнянь:
- •2.7. Рівняння Рікатті
- •Властивості диференціального рівняння (2.77):
- •2.8. Рівняння в повних диференціалах
- •2.9. Інтегрувальний множник. Теореми про існування, неєдиність та загальний вигляд інтегрувального множника
2.9. Інтегрувальний множник. Теореми про існування, неєдиність та загальний вигляд інтегрувального множника
Розглянемо диференціальне рівняння (2.5), яке не є рівнянням в повних диференціалах.
В
багатьох випадках диференціальне
рівняння (2.5) можна домножити на функцію
, після чого воно стане диференціальним
рівнянням в повних диференціалах.
Функцію
називають інтегрувальним множником, а
– відповідним йому інтегралом
диференціального рівняння (2.5), тобто
. (2.102)
Звідки
, (2.103)
отже
.
Маємо
(2.104)
– це
рівняння в частинних похідних першого
порядку відносно функції
.
В загальному випадку знайти
з рівняння (2.104) важко.
Розглянемо
випадки , коли
можна визначити з (2.104).
А.
При
маємо диференціальне рівняння
. (2.105)
Для існування інтегрувального множника в такій формі необхідно, щоб
, (2.106)
тоді
,
тобто
. (2.107)
Для
простоти візьмемо
,
будемо мати
. (2.108)
Б.
Маємо
.
Звідки
.
Якщо
,
то
. (2.109)
В.
,
де
– відома функція. Тоді рівняння (2.104)
приймає вигляд
.
Якщо
,
то
. (2.110)
При умові, якщо
, (2.111)
то диференціальне рівняння (2.110) можна проінтегрувати і знайти
. (2.112)
Знаючи
інтегрувальний множник ми можемо знайти
всі особливі розв’язки. Так як
,
то
,
тобто диференціальне рівняння (2.5)
перепишемо так
. (2.113)
Звідки
дає інтеграл
.
А рівняння
може дати особливі розв’язки. Для їх
знаходження потрібно:
знайти криві, на яких
приймає нескінченні значення;
перевірити, чи є ці криві розв’язками диференціального рівняння (2.5);
перевірити єдиність в кожній точці цих кривих.
Якщо
ж
обмежена функція , то особливих розв’язків
немає.
Теорема 2.5
(про існування інтегрального множника).
Якщо диференціальне рівняння (2.5) має
загальний інтеграл
,
для якого існують частинні похідні
другого порядку , то це рівняння має
інтегрувальний множник.
Доведення.
Так як
інтеграл , то
в силу (2.5), тобто
,
де
і
зв’язані диференціальним рівнянням
(2.5). Так , що
і
задовольняють системі рівнянь
. (2.114)
Підставивши
в одне з рівнянь
,
тобто виключаючи його і в силу довільності
будемо мати з (2.114)
,
тобто
.
(2.115)
Звідки
,
тому
.
Теорема доведена.
Теорема 2.6
(про неєдиність інтегрувального
множника). Якщо
інтегрувальний множник диференціального
рівняння (2.5), а
відповідний йому інтеграл, то
, (2.116)
де
– будь-яка неперервно–диференційована
функція не рівна тотожньо нулю, також
є інтегрувальним множником диференціального
рівняння (2.5).
Доведення.
Дійсно, помножимо диференціальне
рівняння (2.5) на
,
отримаємо
Тобто
ліва частина є повним диференціалом
функції
,
а це означає, що функція
,
визначена співвідношенням (2.116), є
інтегрувальним множником.
Теорема 2.7
(про загальний вигляд інтегрувального
множника). Два будь-яких інтегрувальних
множника
і
диференціального рівняння (2.5) зв’язані
співвідношенням
.
(2.117)
Доведення.
Нехай
і
– інтегрувальні множники, яким
відповідають інтеграли
і
,
тобто
.
Поділимо
перше рівняння на друге, отримаємо
Але два інтеграли диференціального
рівняння (2.5) залежні, тобто
,
де
– диференційована функція. Маємо
.
Терема доведена.
Приклад 2.14 Розв'язати диференціальне рівняння
методом
інтегрувального множника знаючи, що
.
Розв'язання.
Оскільки
,
то
,
.
Помноживши наше рівняння на отриманий інтегральний множник, отримаємо рівняння
ліва частина якого є повний диференціал. Знаходимо
.
Тоді
,
,
.
Остаточно маємо
.