
Глава 11 Числові ряди |
1 |
|
Глава 11 Числові ряди |
Означення. |
§ 1. Поняття числового ряду |
Нехай дана деяка нескінченна послідовність чисел |
|
a1 , a2 , a3 , …, an , |
…. Формально складений із цих чисел вираз |
|
a1 + a2 + a3 + …+ an + … |
називається нескінченним рядом, а ці числа - членами ряду.
Замість нескінченного підсумовування, користуючись знаком суми, часто
∞
пишуть ∑an .
n=1
Поняття нескінченного ряду, це нове поняття, ми поки не вміємо визначати, чому дорівнює його сума.
Означення. N - ою частковою сумою ряду називається скінчена сума всіх членів ряду до n - ого члена включно, тобто сума
n
Sn = ∑ai = a1 + a2 +... + an .
i=1
Зокрема,
S1 = a1 , S2 = a1 + a2 , S3 = a1 + a2 + a3 , ...
Означення. Числовий ряд називається збіжним, якщо існує скінчена границя послідовності його часткових сум
lim Sn = S .
n→∞
Число S в цьому випадку називають сумою ряду й пишуть
∞
S = ∑ai = a1 + a2 +... + ai +...
i=1
Якщо границя дорівнює нескінченності або не існує, то кажуть, що ряд розбігається.
|
Приклад 1. |
Ряд 1 +1 +1 +…+1 +… розбігається, |
оскільки |
Sn = n → ∞ |
при |
||||||||||||||
n → +∞. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Приклад 2. |
Ряд 1 + q + q2 +…+ qn |
+… при |
q ≠1 |
має |
часткові |
суми |
||||||||||||
Sn = |
1 − qn |
. Очевидно, що при |
|
q |
|
<1 ряд |
збігається й |
S = |
1 |
. |
При |
|
|
q |
|
>1 |
ряд |
||
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
1 − q |
||||||||||||||||||
|
1 − q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
розбігається, оскільки Sn → ∞ при n → +∞. |
|
|
S2k = 0 , а |
S2k +1 =1, а |
|||||||||||||||
|
Приклад 3. Ряд 1 −1 +1 −1 +… розбігається, оскільки |
тому спільної границі lim Sn не існує.
n→∞
Зауваження. Питання про збіжність ряду зводиться до питання про збіжність послідовності часткових сум. Проте можна підійти до цього питання й навпаки. Нехай дана послідовність S1 , S2 , S3 , …, Sn , … Побудуємо ряд, для якого ця
послідовність є послідовністю часткових сум
a1 = S1 ; |
a2 = S2 |
− S1 ; a3 = S3 − S2 ; … an = Sn − Sn−1 ; ..... |
|
|
∞ |
Тоді Sn = a1 + a2 |
+... + an |
й S = ∑ak . |
|
|
k=1 |

Глава 11 Числові ряди |
2 |
Для даного ряду побудована послідовність, що є послідовністю його часткових сум. Збіжність ряду рівносильна збіжності послідовності.
Таким чином, усі питання для рядів можна перефразувати в термінах послідовностей і навпаки.
§ 2. Критерій Коши й необхідна умова збіжності
Нам відомий критерій Коши з теорії границь, тобто необхідна й достатня умова збіжності послідовності, а саме: для того щоб послідовність була збіжною необхідно й достатньо, щоб вона була фундаментальна. Означення фундаментальності: для кожного ε > 0 існує номер N(ε) такий, що для будь-якого
n > N й для кожного p > 0 (p N ), виконане Sn+p − Sn < ε .
Ця умова є необхідною й достатньою умовою збіжності ряду, якщо під Sn
розуміти послідовність часткових сум цього ряду.
∞
Теорема. (Критерій Коши для рядів) Для того, щоб ряд ∑an був збіжним,
n=1
необхідно й достатньо, щоб для кожного ε > 0 існував номер N(ε) такий, що для
n+p
будь-якого n > N й для кожного p > 0 , p N було виконане ∑ak <ε .
k=n+1
Доведення випливає із критерію Коши для послідовностей. Зауважимо, проте, що критерій Коши не дуже зручний у застосуванні. Однак існує дуже проста необхідна умова збіжності ряду.
∞
Теорема (необхідна умова збіжності ряду). Якщо ряд ∑ai збігається, то
i=1
lim ai = 0 .
i→∞
Доведення. □ Припустимо, що ряд збігається. Тоді, за критерієм Коши, для кожного ε > 0 існує N(ε) такий, що для будь-якого n > N й для кожного p > 0
|
n+p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
виконане |
∑ai |
|
< ε . Покладемо |
|
|
p =1, тоді для кожного ε > 0 існує N(ε) такий, що |
|||||||||||||
|
i=n+1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
для кожного n > N виконане |
|
an+1 |
|
<ε |
й за означенням границі це означає, що |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
lim an = 0 . ■ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
що задовольняє умові lim an = 0 , |
|||||
Проте не слід вважати, що кожний ряд, |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n→∞ |
збігається. Адже ця умова тільки необхідна, але не достатня. |
|||||||||||||||||||
Приклад. Розглянемо гармонічний ряд |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
∞ |
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
∑ |
=1 + |
+ |
+ |
|
+…+ |
+… |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
n=1 n |
2 |
3 |
|
|
n |
||||||||||
Очевидно що lim an = lim |
1 |
= 0 . Проте даний ряд розбіжний. Покажемо це за |
|||||||||||||||||
|
|
|
n→∞ |
n→∞ n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
допомогою критерію Коши.
Для кожного, як завгодно великого n візьмемо p = n . Тоді

Глава 11 Числові ряди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|||||
2n |
1 |
|
|
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
n |
|
1 |
|
∑ai = an+1 + an+2 +... + a2n = |
|
+ |
|
+... + |
> |
+ |
+... + |
|
= |
= |
|
|||||||||
n +1 |
n + 2 |
2n |
2n |
2n |
|
|
|
|
||||||||||||
i=n+1 |
|
|
|
|
|
|
2n 2n 2 |
|||||||||||||
Таким чином, при будь якому ε < |
1 |
не знайдеться номера |
N , |
після якого |
||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виконується умова фундаментальності. Отже, за критерієм Коші ряд розбігається. Можна цей факт довести інакше:
S1 |
=1 > |
|
1 |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
S2 |
= S1 |
+ |
> |
|
+ |
= 2 |
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
2 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
S4 |
= S2 |
+ |
|
1 |
+ |
|
1 |
> 2 |
1 |
+ 2 |
|
1 |
= 3 |
1 |
; |
|
|
|
|||||||||||||
3 |
4 |
|
|
4 |
2 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
S8 |
= S4 |
+ |
1 |
+ |
|
1 |
+ |
1 |
|
+ |
1 |
> 3 |
1 |
+ 4 |
1 |
|
= 4 |
1 |
; |
||||||||||||
5 |
|
6 |
7 |
|
|
|
|
2 |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
2 |
|
8 |
|
|
|
. . . .
S2K = k 2+1 . Остання формула доводиться по індукції.
Отже, з послідовності часткових сум ми виділили підпослідовність, що прямує до нескінченності. Виходить, послідовність часткових сум розбігається, отже, початковий ряд розбігається.
Проте необхідну умову все-таки можна використовувати при дослідженні рядів, а саме, як достатню умову розбіжності.
Теорема (Достатня умова розбіжності). Якщо загальний член ряду не прямує до нуля, то ряд розбігається.
Доведення від супротивного.
|
|
|
|
∞ |
n +100 |
|
|
1 |
|
||
Приклад. Дослідити на збіжність ряд ∑ |
. Оскільки an → |
≠ 0 , то ряд |
|||||||||
|
|
||||||||||
розбігається. |
|
|
|
n=1 |
2n |
2 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
§ 3. Властивості збіжних рядів |
|
|
|
|||||||
|
|
∞ |
|
∞ |
|
|
|
|
|
|
|
Властивість 1. |
Якщо ряди |
∑an |
й ∑bn |
збігаються, то |
збігається й ряд |
||||||
∞ |
|
n=1 |
|
n=1 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
∑(an + bn ), причому для їхніх сум виконане |
|
|
|
|
|
|
|||||
n=1 |
∞ |
|
|
∞ |
|
∞ |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
C = ∑(an + bn ) = ∑bn + |
∑an = A + B |
|
|
|
||||||
|
n=1 |
|
|
n=1 |
|
n=1 |
|
|
|
||
Доведення. □ Розглянемо часткові суми рядів. Для скінченого числа доданків |
|||||||||||
n |
n |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виконане Cn = ∑(ak + bk ) = ∑ak + |
∑bk = An + Bn . |
|
|
|
|
|
|||||
k=1 |
k=1 |
n=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Спрямуємо n→ ∞. |
(A + B |
|
)= A + B , тому й ліворуч існує границя |
||||||||
Праворуч існує границя lim |
n |
||||||||||
|
n→∞ |
n |
|
|
|
|
|
|
|
lim Cn = C причому C = A + B . ■
n→∞

Глава 11 Числові ряди
Властивість 2. Якщо ряд
причому
|
4 |
∞ |
∞ |
∑an |
збігається, то збігається й ряд ∑c an , |
n=1 |
n=1 |
∞ |
∞ |
∑can = c∑an . |
|
n=1 |
n=1 |
|
|
|
|
n |
n |
|
Доведення. □ Для скінченого числа |
доданків |
виконане |
∑cak |
= c∑ak . |
||
|
n→ ∞. Границя |
|
|
k=1 |
k=1 |
|
Перейдемо до границі при |
праворуч |
існує, виходить, |
існує |
й |
||
границя ліворуч. ■ |
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
|
|
|
|
Означення. Ряд ∑ak |
= an+1 + an+2 +... = rn називається залишком ряду. |
|
||||
k=n+1 |
|
|
|
|
|
|
Властивість 3. Якщо ряд збігається, то будь-який його залишок збігається. |
|
|||||
|
|
|
|
|
∞ |
|
Доведення. □ Нехай Sn = a1 + a2 +... + an , n N - часткові суми ряду ∑an |
й |
|||||
|
|
|
∞ |
|
n=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Sk(n0 ) = an0 +1 + an0 +1 +... + an0 +k |
- часткові суми залишку ряду rn0 = ∑ak . |
|
|
|||
|
|
|
k=n0 +1 |
|
|
|
Очевидно, що Sn = Sn |
+ Sk(n0 ) , де n = n0 + k . Звідси бачимо, що границі lim Sk |
|||||
0 |
|
|
|
|
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
й lim Sk(n0 ) існують або не існують одночасно. А тому випливає, |
що для збіжного |
|||||
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
ряду залишок ряду збігається. ■ Зауваження. Ми довели й зворотну властивість: якщо збігається залишок
ряду, то збігається й сам ряд.
Властивість 4. Якщо ряд збігається, то lim rn = 0 .
n→∞
Доведення. □ У властивості 3 ми довели, що для збіжного ряду будь-який
його залишок збігається. Залишилось показати, що lim r = 0 |
. Очевидно, що |
m→∞ m |
|
Sn = Sm + Sk(m) , де n = m + k . Спрямуємо k до нескінченності, одержимо граничний вираз S = Sm + rm , а звідси rm = S − Sm →0 при m→ ∞, оскільки ряд збігається. ■
Наслідок. Значення скінченої кількості перших членів ряду не впливають на
∞ |
∞ |
його збіжність. Дійсно, при великих номерах ряди ∑an |
та ∑an мають однакові |
n=1 |
n=k |
залишки.
Іншими словами, ми одержали Властивість 5. Відкидання скінченої кількості початкових членів ряду й
приєднання на початку його декількох нових членів не відбивається на збіжності ряду.
∞
Властивість 6. (Сполучна властивість). Якщо ряд ∑an збігається, то його
n=1
члени можна поєднувати в групи довільним образом, не змінюючи при цьому їхнього розташування. Ряд, складений із цих сум