
- •Змістовий модуль 9
- •Тема 9.2. Геометричний і фізичний зміст визначеного інтеграла Площа криволінійної трапеції
- •Робота змінної сили
- •Тема 9.3. Формула Ньютона-Лейбніца
- •Розглянемо тотожність
- •Перетворимо кожну різницю в дужках по формулі Лагранжа
- •Отримаємо
- •Тема 9.4. Основні властивості визначеного інтеграла
- •Так, наприклад, якщо , то
- •□ По формулі Ньютона-Лейбніца маємо
- •Тема 9.5.Обчислення визначеного інтеграла
- •9.5.1. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •9.5.2. Інтегрування підстановкою (заміни змінної).
- •Теорема 9.5.1. Якщо:
- •9.5.3. Інтегрування частинами.
- •9.6.2. Інтеграл від розривної функції (невласний інтеграл другого роду)
- •Приклад 9.6.5. Чи збіжний інтеграл
- •Тема 9.7. Геометричні і фізичні застосування визначеного інтеграла
- •9.7.1. Схеми застосування визначеного інтеграла
- •9.7.2. Обчислення площ плоских фігур
- •9.7.3. Обчислення довжини дуги плоскої кривої.
- •Якщо рівняння кривої задано в параметричній формі
- •9.7.4. Обчислення об'єму тіла. Обчислення об'єму тіла за відомими площами паралельних перетинів
- •Об'єм тіла обертання
- •9.7.5. Обчислення площі поверхні обертання.
- •Приклад 9.7.9. Дано циклоїда
- •9.7.6. Механічне застосування визначеного інтеграла. Робота змінної сили
- •Тема 9.8. Наближене обчислення визначеного інтеграла
- •9.8.1. Формула прямокутників.
- •9.8.2. Формула трапецій.
- •9.8.3. Формула парабол (Сімпсона).
9.7.2. Обчислення площ плоских фігур
Як
вже було встановлено (див. «геометричне
значення визначеного інтеграла»), площа
криволінійної трапеції, розташованої
«вище» за вісь абсцис (),
дорівнює відповідному визначеному
інтегралу:
.
(9.7.1)
Формула
(9.7.1) отримана шляхом застосування першої
схеми—методу сум. Обґрунтуємо формулу
(9.7.1), використовуючи другу схему. Нехай
криволінійна трапеція обмежена лініями
(див. рис..174).
(рис.174)
Для знаходження площі S цієї трапеції виконаємо наступні операції:
Візьмемо довільне
і вважатимемо, що
.
Дамо аргументу
приріст
. Функція
отримає
приріст
,
який є площею «елементарної криволінійної
трапеції» (на малунку вона виділена).
Диференціал
площі
це головна частина приросту
при
,
і, очевидно, він дорівнює площі прямокутника
з основою
і висотою
.
Інтегруючи одержану рівність в межах від
до
, отримаємо
.
Відзначимо,
що якщо криволінійна трапеція розташована
«нижче» осі
,
то її площа може бути знайдена по формулі
.
(9.7.2)
Формули (9.7.1) і (9.7.2) можна об'єднати в одну:
.
(рис.175)
Площа
фігури, обмеженої кривими
і
,
прямими
і
(при умові
)
(див. рис. 175), можна знайти по формулі
.
(*)
(рис.176)
Якщо
плоска фігура має «складну» форму (див.
рис. 176), то прямими, паралельними осі
,
її слід розбити на частини так, щоб можна
б було застосувати відомі формули.
Якщо
криволінійна трапеція обмежена прямими
і
,
віссю
і неперервною кривою
(див. рис.177), то її площа знаходиться по
формулі
.
(рис.177)
І, нарешті, якщо криволінійна трапеція обмежена кривою заданою параметрично
,
прямими
,
і віссю
,
то площа її знаходиться по формулі
,
де
і
визначаються з рівності
.
Приклад
9.7.1.
Обчислити площу фігури, що обмежена
віссю
і графіком функції
при
.
(рис.178)
○ Фігура
має вигляд, зображений на рис. 178. Знаходимо
її площу
:
●
Приклад
9.7.2.
Обчислити площу фігури, що обмежена
еліпсом
,
.
○ Знайдемо
спочатку
площіS.
Тут
змінюється від 0 до
,
отже,
змінюється від
до 0 (див. рис. 179).
(рис.179)
Знаходимо:
.
Таким
чином,
.
Значить
.●
Знайдемо
площу S
криволінійного
сектора,
тобто плоскої фігури, обмеженої
неперервною лінією
і двома променями
і
,
де
і
—полярні
координати (див. рис. 180). Для розв’язання
задачі використовуємо другу схему—метод
диференціала.
(рис.180)
Вважатимемо частину шуканої площі S як функцію кута
, тобто
, де
(якщо
, то
, якщо
, то
).
Якщо поточний полярний кут
отримає приріст
, то й приріст площі
дорівнює площі «елементарного криволінійного сектора»
.
Диференціал
є головною частиною приросту
при
і дорівнює площі кругового сектора
(на рис. вона заштрихована) радіусу
з центральним кутом
.
Тому
.
Інтегруючи отриману рівність в межах
і
, отримаємо шукану
площу
.
Приклад
9.7.3.
Знайти площу фігури, що обмежена
«трьохпелюстковою трояндою»
(див. рис. 181).
(рис.181)
○
Знайдемо
спочатку площу половини одного листка
«троянди», тобто
частини всієї площі фігури:
,
тобто
.
Отже,
.●
Якщо плоска фігура має «складну» форму, то промінням, що виходить з полюса, її слід розбити на криволінійні сектори, до яких застосувати одержану формулу для знаходження площі. Так, для фігури, зображеної на рис. 182, маємо:
(рис.182)
.