
- •Змістовий модуль 9
- •Тема 9.2. Геометричний і фізичний зміст визначеного інтеграла Площа криволінійної трапеції
- •Робота змінної сили
- •Тема 9.3. Формула Ньютона-Лейбніца
- •Розглянемо тотожність
- •Перетворимо кожну різницю в дужках по формулі Лагранжа
- •Отримаємо
- •Тема 9.4. Основні властивості визначеного інтеграла
- •Так, наприклад, якщо , то
- •□ По формулі Ньютона-Лейбніца маємо
- •Тема 9.5.Обчислення визначеного інтеграла
- •9.5.1. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •9.5.2. Інтегрування підстановкою (заміни змінної).
- •Теорема 9.5.1. Якщо:
- •9.5.3. Інтегрування частинами.
- •9.6.2. Інтеграл від розривної функції (невласний інтеграл другого роду)
- •Приклад 9.6.5. Чи збіжний інтеграл
- •Тема 9.7. Геометричні і фізичні застосування визначеного інтеграла
- •9.7.1. Схеми застосування визначеного інтеграла
- •9.7.2. Обчислення площ плоских фігур
- •9.7.3. Обчислення довжини дуги плоскої кривої.
- •Якщо рівняння кривої задано в параметричній формі
- •9.7.4. Обчислення об'єму тіла. Обчислення об'єму тіла за відомими площами паралельних перетинів
- •Об'єм тіла обертання
- •9.7.5. Обчислення площі поверхні обертання.
- •Приклад 9.7.9. Дано циклоїда
- •9.7.6. Механічне застосування визначеного інтеграла. Робота змінної сили
- •Тема 9.8. Наближене обчислення визначеного інтеграла
- •9.8.1. Формула прямокутників.
- •9.8.2. Формула трапецій.
- •9.8.3. Формула парабол (Сімпсона).
Тема 9.4. Основні властивості визначеного інтеграла
Розглянемо
основні властивості визначеного
інтеграла, вважаючи підінтегральну
функцію інтегрованою на відрізку
.
При виведенні властивостей
використовуватимемо означення інтеграла
і формулу Ньютона-Лейбніца.
Якщо
— постійне число і функція
інтегрована на
то
постійний множник
можна виносити за знак визначеного
інтеграла.
(9.4.1)
Складемо
інтегральну суму для функції
.
Маємо :
.
Тоді
.
Звідси випливає, що функція
інтегрована на
і справедлива формула (9.4.1).
Якщо функції
і
інтегровані на
, тоді інтегрована на
їх сума і
(9.4.2)
тобто інтеграл від суми рівний сумі інтегралів.
.
Властивість (2) розповсюджується на суму будь-якого скінченного числа доданків.
. Цю властивість можна прийняти за означенням. Ця властивість також підтверджується формулою Ньютона-Лейбніца.
.
Якщо функція
інтегрована на
і
, то
(9.4.3)
тобто інтеграл по всьому відрізку дорівнює сумі інтегралів по частинах цього відрізка. Цю властивість називають аддитивністю визначеного інтеграла (або властивістю аддитивності).
При
розбитті відрізка
на частини включимо точку
в число точок поділу (це можна зробити
зважаючи на незалежність границі
інтегральної суми та способу розбиття
відрізка
на частини). Якщо
,
то інтегральну суму можна розбити на
дві суми:
.
Кожна
з написаних сум є інтегральною відповідно
для відрізків
,,
,,
.
Переходячи до границі в останній рівності
при
,
отримаємо рівність (38.3).
Властивість
(4) справедлива при будь-якому розташуванні
точок
(вважаємо, що функція
інтегрується на більшому з відрізків).
Так, наприклад, якщо , то
.
Звідси
(використані властивості (3) і (4)).
«Теорема про середнє». Якщо функція
неперервна на відрізку
, то існує точка
така, що
.
□ По формулі Ньютона-Лейбніца маємо
,
де
.
Застосовуючи до різниці
теорему Лагранжа (теорему про скінчевий
приріст функції), отримаємо
.■
Властивість
(5) («Теорема про середнє») при
має простий геометричний зміст: значення
визначеного інтеграла дорівнює, при
деякому
,
площі прямокутника з висотою
і основою
(див. рис. 170).
(рис.170)
Число
називаєтьсясереднім
значенням функції
на відрізку
.
Якщо функція
зберігає знак на відрізку
, де
, то інтеграл
має той же знак, що і функція. Так, якщо
на відрізку
, то
.
За «теоремою про середнє» (властивість (5))
,
де
.
А оскільки
для всіх
,
то і
.
Тому
,
тобто
.
Нерівність між неперервними функціями на відрізку
,
можна інтегрувати. Так, якщо
при
, то
.
Оскільки
,
то при
,
згідно властивості (6), маємо
.
Або, згідно властивості (2)
,
тобто
.
Відзначимо, що диференціювати нерівності не можна.
Оцінка інтеграла. Якщо т і М — відповідно найменше і найбільше значення функції
на відрізку
,
, то
.
Застосовуючи до крайніх інтегралів властивість (5), отримаємо
.
Якщо
,
та властивість (8) ілюструється геометрично:
площа криволінійної трапеції вкладена
між площами прямокутників, основою яких
є
,
а висоти рівні
і
(див. рис.171).
(рис.171)
Модуль визначеного інтеграла не перевершує інтеграла від модуля підінтегральної функції:
.
Застосовуючи
властивість (7) до очевидних нерівностей
,
отримаємо
.
Звідси
слідує, що .
Похідна визначеного інтеграла по змінній
верхній межі дорівнює підінтегральній функції, в якій змінна інтегрування замінена цією межею, тобто
.
По
формулі Ньютона-Лейбніца маємо:
.
Отже,
.
Це означає, що визначений інтеграл із змінною верхньою межею є одна з первісних підінтегральних функцій.