
- •М.Д. Бабич, с.І. Куприков
- •1. Невизначений інтеграл
- •1.1. Первісна функція. Невизначений інтеграл.
- •1.2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •1.3. Таблиця основних невизначених інтегралів
- •Покажемо на прикладах, що наведені табличні інтеграли будуть вірні, коли - незалежній змінній і коли- диференційовній функції відx.
- •1.4. Основні методи інтегрування
- •1.5. Інтегрування раціональних дробів
- •1.6. Інтегрування простих ірраціональностей
- •1.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •1.8. Інтегрування деяких трансцендентних функцій
- •2. Визначений інтеграл
- •2.1. Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •2.2. Обчислення визначеного інтеграла. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •2.3. Основні властивості визначеного інтеграла.
- •2.4. Методи обчислення визначених інтегралів
- •2.5. Застосування визначеного інтеграла
- •3. Функції двох змінних
- •3.1. Поняття функції двох змінних та їх геометричне зображення
- •3.2. Локальні екстремуми функції двох змінних
- •Дослідимо цю функцію всередині трикутника
- •4. Диференціальні рівняння
- •4.1. Основні поняття. Задача Коші.
- •4.2. Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними
- •4.3. Лінійні диференціальні рівняння. Однорідні диференціальні рівняння
- •4.4. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку
- •4.5. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •4.6. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •4.7. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •5. Числові та функціональні ряди
- •5.1. Числові ряди. Ознаки збіжності
- •5.2. Знакозмінні ряди
- •5.3. Функціональні ряди
- •5.4. Степеневі ряди. Радіус збіжності
- •5.5. Ряди Тейлора і Маклорена
- •Контрольна робота № 2
- •Рекомендована література
3. Функції двох змінних
3.1. Поняття функції двох змінних та їх геометричне зображення
Означення. Змінна величина z називається однозначною функцією змінних x і y , якщо кожній парі значень x і y із області їх допустимої зміни за певним правилом або законом ставиться у відповідність одне значення величини z. Функціональна залежність z від x і y записується у виді :
|
(3.1) |
Множина допустимих значень змінних x і y називається областю визначення функції z або областю допустимих значень (ОДЗ) аргументу.
Наприклад,
функція
є многочлен цілий відносноx
і y.
Це означає, що ОДЗ є вся площина ХоУ;
- це є функція, область допустимих значень
якої визначає круг
.
Пара
значень x і
y
визначає на площині ХоУ точку
а
- визначає аплікату відповідної точки
.
Множина точок
,
що відповідає множині точок
геометрично визначає деяку поверхню.
Тому кажуть, щоz
є функція точки
і пишуть
.
Границя
функції. Число
А називається границею функції
або
при
,
якщо різниця
-А
або
-А
є нескінченно мала при
або
при будь-якому способі прямування
точки Р до точки
.
Позначається це так:
або
.
Неперервність
функції. Функція
називається неперервною в точці
,
якщо
або
Функція
називається неперервною в деякій
області, якщо вона неперервна в будь-якій
точці цієї області.
Неперервна
в замкненій області функція
досягає на ній своє найбільше і найменше
значення.
Частинні
похідні 1-го порядку.
Нехай у функції
зміннау
зберігає постійне значення, а змінюється
тільки х .
Тоді функцію
можна розглядати як функцію одногох
і ставити питання про
її приріст і похідну. Позначимо через
прирістz,
який вона набуде за умови, що у
– стала, а х
набуде приросту
,
тобто
.
Похідну
отримаємо, якщо знайдемо відношення
та його границю, при
,
тобто
;
Ця похідна, яка отримана за умови, що y залишається сталою, називається частинною похідною від z по х і позначається так:
або
або
.
Аналогічно визначається частинна похідна функції z по у за умови, що в цьому випадку змінна х залишається сталою, тобто
або
або
.
Правила
знаходження частинних похідних такі
самі, як і для похідних від функції
одної змінної з таким зауваженням: коли
шукається
,
тоу
вважається сталою величиною, а коли
шукається
,
тох
вважається сталою величиною.
Приклад.
Знайти
і
,
якщо
.
Повний
диференціал 1-го порядку.
Якщо функція
має у точці
неперервні частинні похідні, то її
повний приріст записується у вигляді
|
(3.2) |
де
при
.
Вираз
представляє головну частину повного
приросту функції. Він називається
повним диференціалом функції і
позначається
.
Отже,
|
(3.3) |
Якщо покласти у (3.3) послідовно z=x, а потім z=y , то одержимо:
і
і формула (3.3) набуде вигляду
|
(3.4) |
Із (3.2)
випливає, що при достатньо малих
і
повний приріст функціїz
наближено дорівнює її
повному диференціалу, тобто
.
Цей факт широко використовується при
наближених обчисленнях, оскільки
диференціал функції обчислюється
простіше, ніж її повний приріст.
Приклад.
Знайти значення повного диференціала
функції
при
.
Скористаємось формулою (3.4). Для цього
знаходимо:
;
тоді
=
.