
- •М.Д. Бабич, с.І. Куприков
- •1. Невизначений інтеграл
- •1.1. Первісна функція. Невизначений інтеграл.
- •1.2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •1.3. Таблиця основних невизначених інтегралів
- •Покажемо на прикладах, що наведені табличні інтеграли будуть вірні, коли - незалежній змінній і коли- диференційовній функції відx.
- •1.4. Основні методи інтегрування
- •1.5. Інтегрування раціональних дробів
- •1.6. Інтегрування простих ірраціональностей
- •1.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •1.8. Інтегрування деяких трансцендентних функцій
- •2. Визначений інтеграл
- •2.1. Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •2.2. Обчислення визначеного інтеграла. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •2.3. Основні властивості визначеного інтеграла.
- •2.4. Методи обчислення визначених інтегралів
- •2.5. Застосування визначеного інтеграла
- •3. Функції двох змінних
- •3.1. Поняття функції двох змінних та їх геометричне зображення
- •3.2. Локальні екстремуми функції двох змінних
- •Дослідимо цю функцію всередині трикутника
- •4. Диференціальні рівняння
- •4.1. Основні поняття. Задача Коші.
- •4.2. Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними
- •4.3. Лінійні диференціальні рівняння. Однорідні диференціальні рівняння
- •4.4. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку
- •4.5. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •4.6. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •4.7. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •5. Числові та функціональні ряди
- •5.1. Числові ряди. Ознаки збіжності
- •5.2. Знакозмінні ряди
- •5.3. Функціональні ряди
- •5.4. Степеневі ряди. Радіус збіжності
- •5.5. Ряди Тейлора і Маклорена
- •Контрольна робота № 2
- •Рекомендована література
2.5. Застосування визначеного інтеграла
Обчислення
площ плоских фігур.
Згідно з трактовкою
геометричного змісту визначеного
інтеграла, якщо функція
на відрізку
неперервна і
,
то площу криволінійної трапеції,
обмеженої кривою
,
віссю
і ординатами
і
(рис. 1) обчислюють за формулою (2.2).
Криволінійна трапеція
(рис. 1) в цьому випадку лежить над віссю
.
Якщо ж
на
,
та фігура
буде лежати під віссю
і її площа буде дорівнювати площі
рівновеликої аналогічної фігури,
обмеженої зверху кривою
.
Тоді згідно з формулою (2.2)
|
(2.6) |
Об‘єднавши формули (2.5) і (2.6) в одну, одержимо
|
(2.7) |
Ця
формула залишається справедливою, якщо
функція
на відрізку
змінює свій знак скінчене число раз.
Дійсно, нехай
є знакозмінна неперервна функція на
відрізку
.
Наприклад (рис. 2),
при
,
при
і
при
.
Тоді згідно з властивістю 4 визначеного
інтеграла, та враховуючи його геометричний
зміст можна записати
|
(2.8) |
де
- площі відповідних криволінійних
трапецій.
Таким
чином, визначений інтеграл, в загальному
випадку, при
є алгебраїчна сума площ відповідних
криволінійних трапецій, в якій площі
трапецій, розташованих над віссю
,
беруться із знаком плюс, а площі трапецій,
розташованих під віссю
,
із знаком мінус.
Зауважимо, що площа заштрихованої на рис.2 фігури виражається інтегралом
.
Очевидно,
щоб знайти площу такої фігури, потрібно
знайти нулі функції
,
тобто значення
і
,
при яких
і взяти суму площ цих криволінійних
трапецій.
Приклад.
Знайти площу фігури, обмеженої кривою
прямими
і
і віссю
(рис. 3). Згідно з (2.8) та врахуванням того,
що
,
,
одержимо:
кв.од.
Розглянемо
деякі інші випадки обчислення площ
криволінійних фігур. Нехай потрібно
обчислити площу фігури, обмеженої двома
неперервними лініями
і
,
при чому
та двома ординатами
і
(рис. 4).
Очевидно,
що шукану площу
можна розглядати як різницю площ двох
криволінійних трапецій, обмежених цими
лініями і віссю
.
Отже
|
(2.9) |
Приклад.
Обчислити площу фігури, обмеженої
кривими
,
та прямими
,
.
Згідно з (2.9)
.
До задачі
(2.9) зводиться і задача обчислення площі
криволінійної фігури, обмеженої лініями
,
,
що перетинаються у двох точках. В цьому
випадку межі інтегрування визначаються
як абсциси точок перетину цих кривих і
знаходяться як розв‘язок рівняння
.
Приклад.
Знайти площу
криволінійної фігури, обмеженої кривою
та прямою
.
Межі
інтегрування знайдемо із рівняння
кв.од.
Обчислення
об‘ємів тіл. Розглянемо
задачу обчислення об‘єму
тіла за відомим законом зміни площі
його поперечного перерізу
(рис. 5).
Нехай
- деякий вибраний напрямок і
- площа поперечного перерізу площиною,
перпендикулярною осі
у
точці з абсцисою
.
Функцію
будемо вважати відомою і неперервною.
Перетнемо тіло площинами, перпендикулярними
до осі
,
на відрізку
його довжини. В результаті наше тіло
розіб‘ється на
шарів, кожний з яких наближено можна
вважати за циліндр. Зважаючи на те, що
об‘ємі-го
шару наближено дорівнює
,
де
- деяка точка відрізка
,
то для об‘єму
усього тіла одержимо вираз
|
(2.10) |
При
та
наближена рівність (2.10) все точніше буде
характеризувати об‘єм тіла і у границі
одержимо
.
Оскільки
(2.10) являє собою інтегральну суму для
неперервної функції
,
то її границя є відповідний визначений
інтеграл. Отже,
|
(2.11) |
Приклад.
Знайти об‘єм
піраміди, площа основи якої дорівнює
,
а висота
.
За вісь
приймемо пряму, що виходить із вершини
піраміди, перпендикулярно її основі
(рис. 6).
Позначимо
через
площу якогось паралельного основі
перерізу на відстані
від вершини. Відомо, що площі паралельних
перерізів піраміди відносяться як
квадрати їх відстаней від вершини. Отже,
.
Звідси
і на основі (2.11)
.
Отриманий результат повністю узгоджується із відомою формулою геометрії.
Об‘єм
тіла обертання. Нехай
криволінійна трапеція
обертається
навколо
осі
(рис. 7). Оскільки площа змінного поперечного
перерізу
у точці
є круг радіуса
,
то
.
Звідси на основі (2.11) одержимо
|
(2.12) |
Якщо ж
криволінійна трапеція обмежена графіком
неперервної функції
і прямими
;
;
,
тоді об‘єм тіла, утвореного обертанням
цієї трапеції навколо осі
визначається за формулою
|
(2.13) |
Приклад.
Визначити об‘єм тіла, утвореного
обертанням навколо осі
кола
.
Очевидно,
що обертання кола навколо осей
або
утворює кулю, об‘єм якої
.
Перевіримо це!
Згідно з формулою (2.12) будемо мати
.
Аналогічно,
при обертанні кола навколо осі
одержимо, що
.
Обчислення довжини дуги
Означення. Під довжиною дуги розуміють границю, до якої прямує довжина ламаної лінії, вписаної в цю дугу; коли число ланок зростає, а довжина найбільшої ланки прямує до нуля.
Нехай
на відрізку
задана функція
неперервна разом із своєю першою
похідною.
Довжина
дуги
графіка цієї функції на відрізку
обчислюється за формулою
|
(2.14) |
де
.
Приклад.
Обчислити довжину кола
.
Для
застосування формули (2.14) потрібно
знайти похідну функції
,
заданої неявно. Похідна функції
знаходиться за формулою
отже
,
або
.
Тоді
- довжина
півкола. Звідси довжина усього кола
.