
- •М.Д. Бабич, с.І. Куприков
- •1. Невизначений інтеграл
- •1.1. Первісна функція. Невизначений інтеграл.
- •1.2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •1.3. Таблиця основних невизначених інтегралів
- •Покажемо на прикладах, що наведені табличні інтеграли будуть вірні, коли - незалежній змінній і коли- диференційовній функції відx.
- •1.4. Основні методи інтегрування
- •1.5. Інтегрування раціональних дробів
- •1.6. Інтегрування простих ірраціональностей
- •1.7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •1.8. Інтегрування деяких трансцендентних функцій
- •2. Визначений інтеграл
- •2.1. Визначений інтеграл як границя інтегральної суми
- •2.2. Обчислення визначеного інтеграла. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •2.3. Основні властивості визначеного інтеграла.
- •2.4. Методи обчислення визначених інтегралів
- •2.5. Застосування визначеного інтеграла
- •3. Функції двох змінних
- •3.1. Поняття функції двох змінних та їх геометричне зображення
- •3.2. Локальні екстремуми функції двох змінних
- •Дослідимо цю функцію всередині трикутника
- •4. Диференціальні рівняння
- •4.1. Основні поняття. Задача Коші.
- •4.2. Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними
- •4.3. Лінійні диференціальні рівняння. Однорідні диференціальні рівняння
- •4.4. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку
- •4.5. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.
- •4.6. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •4.7. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •5. Числові та функціональні ряди
- •5.1. Числові ряди. Ознаки збіжності
- •5.2. Знакозмінні ряди
- •5.3. Функціональні ряди
- •5.4. Степеневі ряди. Радіус збіжності
- •5.5. Ряди Тейлора і Маклорена
- •Контрольна робота № 2
- •Рекомендована література
5.4. Степеневі ряди. Радіус збіжності
Серед функціональних рядів степеневі ряди використовуються найбільш широко.
Означення. Степеневим рядом називається функціональний ряд виду
|
(5.5) |
або, в загальному випадку
Числа
називають коефіцієнтами степеневого
ряду.
Теорема
1 (перша теорема Абеля).
Якщо степеневий ряд
збігається для значення
,
відмінного від нуля, то він абсолютно
збігається для будь-якого значення
,
що задовільняє нерівності
.
Якщо ж
ряд розбігається при деякому значенні
,
то він розбігається при будь-якому
,
такому, що
.
Теорема
2 (друга теорема Абеля
– про будову області збіжності степеневого
ряду). Для кожного степеневого ряду
існує таке додатнє число
(це може бути і
),
що
ряд збігається абсолютно для
,
.
ряд розбігається для
,
Число
називається радіусом збіжності
степеневого ряду.
Означення.
Інтервалом збіжності степеневого ряду
називається такий інтервал
,
що для будь-якого
,
що належить цьому інтервалові, ряд
збігається, і притому абсолютно, а для
всіх
,
що лежать зовні інтервала, ряд розбігається;
значення
,
вимагають додаткової перевірки.
Теорема
(про рівномірну збіжність степеневого
ряду). Яке б додатнє число
не взяти, степеневий ряд буде збігатися
рівномірно відносно
на відрізку
.
Отже, в
середині інтервалу збіжності степеневий
ряд володіє всіма властивостями
рівномірно збіжного функціонального
ряду: його сума є неперервною функцією
аргумента
,
його можна почленно інтегрувати та
диференціювати.
Знаходження радіуса збіжності степеневого ряду
Для
знаходження радіуса збіжності степеневого
ряду поряд із рядом
розглянемо ряд, утворений із абсолютних
величин його членів:
.
Для дослідження збіжності цього ряду (з додатними членами) скористуємось ознакою Даламбера
,
.
Для
збіжності ряду цей вираз повинен бути
менше 1:
,
звідки
;
отже, інтервал
і є інтервал збіжності степеневого
ряду, тобто
.
Якщо
провести аналогічні міркування,
користуючись ознакою Коші, то ми
отримаємо:
.
Приклад 1. Знайти інтервал збіжності степеневого ряду
|
(5.6) |
Розв‘язання.
Для знаходження інтервалу збіжності
скористуємось ознакою Даламбера:
,
;
.
Отже,
ряд збігається для значень
,
що задовольняють нерівності
.
Дослідимо
збіжність ряду на кінцях інтервалу. Для
цього підставляємо значення
;
в вираз (5.6).
При
отримуємо ряд
,
який розбігається, як узагальнений
гармонійний при
.
При
отримуємо ряд Лейбніца
,
який
збігається умовно (за теоремою Лейбніца).
Отже, інтервалом збіжності ряду (5.6) є
.
Приклад
2. Знайти інтервал
збіжності степеневого ряду
.
Розв‘язання. Для знаходження інтервалу збіжності скористаємось ознакою Коші:
;
;
таким чином, ряд збігається при
і розбігається при
.
Дослідимо збіжність на кінцях інтервалу:
при
отримуємо гармонійний ряд
,
який є розбіжним;
при
отримуємо знакочергуючий ряд
,
який за теоремою Лейбніца збігається
умовно. Отже, інтервалом збіжності є
.
5.5. Ряди Тейлора і Маклорена
Нехай
функція
на відрізку
або
нескінчено диференційовна. Тоді для
всіх значень
з цього проміжку має місце формула
|
(5.7) |
Такий
ряд (незалежно від того, чи є він збіжним
і чи має своєю сумою функцію
)
називається рядом Тейлора для функції
.
Поклавши
в цій формулі
,
отримаємо ряд Маклорена:
|
(5.8) |
Як і для
числових рядів, суму
ряду Тейлора можна представити у вигляді
часткової суми ряду і
-го
залишку ряду:
.
Має місце наступна теорема:
Теорема
(необхідні і достатні умови розвинення
функції в ряд Тейлора). Для того, щоб ряд
Тейлора збігався до функції
,
необхідно і достатньо, щоб при
залишок ряду прямував до нуля:
для всіх
значень
із інтервалу збіжності ряду.
Розвинення в ряд Маклорена деяких функцій
;
Запишемо ряд Маклорена:
Знайдемо
коефіцієнти ряду для функції
.
. . . . . . . . . . . .
.
. . . . .
Звідси маємо:
(Інтервал
збіжності ряду
).
Замінивши
в цій формулі
на
,
отримуємо новий розклад:
:
;
Легко
переконатись, що
-на
похідна може бути обчислена за формулою
.
Звідки
маємо:
,
.
Підставляючи ці значення в ряд Маклорена, отримуємо:
.
.
Міркуючи
цілком аналогічно і зважуючи, що
,
отримаємо
;
,
Звідки
.
: Функція визначена і диференційовна при
.
;
;
;
;
;
... ;
;