
- •З м і с т
- •Розділ 1 застосування диференціального числення для дослідження функцій
- •1.1. Зростання і спадання функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •1.2. Локальний екстремум функції
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •1.3. Опуклість і угнутість кривих. Точки перегину
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •1.4. Асимптоти кривих
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •1.5. Схема дослідження функції та побудова її графіка
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Розділ 2
- •2.1. Означення та область визначення. Частинні похідні першого порядку
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •2.2. Повний диференціал функції. Похідні складених функцій
- •(2.6) Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •2.3. Частинні похідні вищих порядків. Похідні неявно заданих функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •2.4. Рівняння дотичної площини і нормалі до поверхні. Екстремум функції двох змінних
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Розділ 3 невизначений інтеграл
- •3.1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Метод безпосереднього інтегрування
- •Таблиця основних інтегралів
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Зразки розв’язування задач
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •3.5. Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •3.6. Інтегрування деяких іраціональних функцій
- •Зразки розв’язування задач
- •Завдання для самостійної роботи
- •Вища математика
Завдання для самостійної роботи
Дослідити функції та побудувати їхні графіки:
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
5.
.
Розділ 2
ФУНКЦІЇ ДВОХ ЗМІННИХ
2.1. Означення та область визначення. Частинні похідні першого порядку
Нехай
- множина упорядкованих пар чисел
.
Якщо кожній парі чисел
за певним законом відповідає число
,
то кажуть, що на множині
визначено функцію
від двох змінних
і
і записують
.
Змінну
називаютьзалежною
змінною (функцією),
а змінні
та
-незалежними
змінними (аргументами).
Множину
пар чисел
,
для яких функція
визначена, називаютьобластю
визначення функції
і позначають
.
Множину значень
позначають
.
Оскільки
кожній упорядкованій парі чисел
відповідає в прямокутній системі
координат
єдина точка
площини, і, навпаки, кожній точці
площини відповідає єдина упорядкована
пара чисел
,
то функцію
,
де
,
можна розглядати як функцію точки
і замість
писати
.
Областю визначення функції у цьому
випадку є деяка множина точок площини
.
Значення
функції
в точці
позначають
або
,
або
.
Величина
називаєтьсячастинним
приростом функції
по змінній
.
Величина
називаєтьсячастинним
приростом функції
по змінній
.
Якщо
існує границя
,
то вона називаєтьсячастинною
похідною функції
по змінній
і позначається
.
Якщо
існує границя
,
то вона називаєтьсячастинною
похідною функції
по змінній
і позначається
.
При
обчисленні частинних похідних функції
двох
змінних користуються вже відомими
формулами і правилами диференціювання
функції однієї змінної. Слід лише
пам’ятати, що при знаходженні частинної
похідної
обчислюють звичайну похідну функції
змінної
,
вважаючи змінну
сталою. При знаходженні похідної
сталою вважається змінна
.
Зразки розв’язування задач
1. Знайти та зобразити області визначення функцій двох змінних:
а)
.
Функція
не визначена лише тоді, коли
.
Геометрично це означає, що область
визначення функції складається із двох
півплощин, одна з яких лежить вище, а
друга нижче прямої
(рис. 2.1)
б)
.
Функція
визначена при умові
,
тобто
.
Рівняння
визначає в площині
коло з центром в початку координат і
радіусом
.
Функція визначена в точках, які лежать
усередині кола та на його межі, так як
для всіх точок, які лежать поза колом,
має місце нерівність
(рис.2.2).
в)
.
Область
визначення цієї функції визначається
з нерівності
.
Межа області – парабола
,
яка ділить всю площину на дві частини.
Щоб виявити, яка з частин є областю
визначення даної функції, тобто
задовольняє умову
,
достатньо перевірити цю умову для
якої-небудь однієї точки, яка не лежить
на параболі. Наприклад, точка
належить області визначення, тому що
.
Отже, область визначення даної функції
є множина точок, розташованих нижче
параболи. Межа (парабола
)
не належить до області визначення
функції. (рис. 2.3).
г)
z.
Областю
визначення цієї функції є сукупність
пар
і
,
які задовольняють нерівностям
.
На площині
ця область є смуга, обмежена прямими
і
(рис.2.4)
2. Знайти частинні похідні функцій:
а)
.
Функція
є функцією двох змінних
і
.
Припускаючи, що
стала й обчислюючи похідну від функції
по
,
знаходимо частинну похідну по
:
.
Припускаючи,
що стала
й обчислюючи похідну від функції
по
,
знаходимо частинну похідну по
:
.
б)
.
Вважаючи,
що
,
маємо:
.
Якщо,
,
то
.
в)
.
;
.
г)
.
;
.
д)
.
При
диференціюванні по
функція має вигляд
.
Тому
.
При
диференціюванні по
функція набуває вигляду
,
тому
.
є)
.
Аналогічно попередньому прикладу маємо:
;
.
ж)
.
При
знаходженні частинних похідних
і
маємо функцію
у вигляді дробу, в чисельнику і знаменнику
якого знаходяться змінні. Тому застосуємо
правило диференціювання частки двох
функцій, а саме:
;
.
з)
.
При
диференціюванні по
задану функцію треба розглядати як
степеневу
.
Тоді отримаємо
.
При диференціюванні по
функція має вигляд показникової
. Будемо мати
.
і)
.
Аналогічно
попередньому прикладу маємо: по
функція є показниковою, а по
- степеневою. Знаходимо:
;
.
к)
.
Обчислюючи
,
вважаємо
і знаходимо частинну похідну від
складеної функції по
:
.
Обчислюючи
похідну
,
вважаємо
,
а функцію
- складеною по
:
.
л)
.
;
.
м)
.
;
.
н)
.
;
.
3.
Довести, що функція
задовольняє рівняння
.
Знайдемо
частинні похідні функції
:
;
.
Підставимо
саму функцію
та її частинні похідні в наведене
рівняння:
.
Будемо мати:
;
.
Отримано
тотожність, це означає, що функція
задовольняє рівняння.