polny_nabor_pravil_oformlenia_diploma_ot_Ekate / !!!! Биофак_правила оформления

розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово

«Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

11

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У цьому випадку перед таблицею у верхньому правому боці пишуть „Продовж. табл.”. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якомунебудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки: 1. ...

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба

12

виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (3.1)".

2. СТРУКТУРА РОБОТИ ТА ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ

Основними структурними елементами тексту студентської наукової роботи є наступні: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності); вступ; основна частина; висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідності).

2.1.Титульний аркуш. Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, який містить:

- найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри де виконана курсова, дипломна та магістерська робота;

- назву роботи; - прізвище, ім'я, по батькові виконавця роботи та його статус (група,

курс);

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта;

- місто та рік подання роботи до захисту.

З цього аркуша розпочинається загальна нумерація сторінок роботи, але номер сторінки на ньому не вказується. Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатку А, Б

2.2.Зміст. Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін. Приклад оформлення змісту наведено у додатку В.

2.3.Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а

13

також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа ─ їх детальне розшифрування.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

2.4.Вступ. Розташовують на початку нової сторінки. Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування актуальності та необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику роботи у рекомендованій послідовності. У вступі коротко подають оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, обґрунтування актуальності обраної теми та необхідності проведення досліджень, відмічаючи: практично розв’язані задачі; прогалини знань, що існують у даній галузі; провідних вчених і фахівців даної галузі; актуальність та новизну теми; взаємозв’язок з іншими роботами. Чітко формулюють мету роботи та завдання, які необхідно виконати задля досягнення поставленої мети. Обов’язковим елементом вступу до дипломної та магістерської роботи необхідно вказати об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

2.5.Основна частина (обговорення одержаних результатів).

Основна частина курсової, дипломної та магістерської робіт складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Вона містить обговорення одержаних результатів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку. У кінці кожного розділу формулюють висновки

14

із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Урозділах основної частини подають:

-огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

-характеристика умов, методів і об’єкта дослідження;

-обговорення одержаних результатів.

Вогляді літератури виконавець окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, виконавець повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини роботи.

Вдругому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення поставлених задач і їх порівняльні оцінки, розробляють методику проведення наукових досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних ─ проводять аналіз одержаних результатів.

Унаступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

2.6. Висновки. Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі

15

формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

2.7. Список літератури. Починають з нової сторінки після висновків. Список літератури слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Для курсових робіт рекомендована кількість джерел складає 20-50, для дипломних і магістерських робіт − до 70. Усі джерела, наведені в цьому розділі повинні бути проаналізовані в тексті роботи (не повинно бути зайвих джерел), і навпаки, всі джерела, на які є посилання в тексті роботи повинні бути зазначені у Списку використаних джерел.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1.-2006 «Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 358297 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила», ГОСТ 7.12.93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила».

Приклади оформлення бібліографічного опису в списку джерел

16

17

18

Hedw. (Brid.) в условиях техногенно трансформированной среды Донецкой области / А.В. Машталер, Е.С. Башкирова // Зб. доповідей VII Міжнар. наук. конф. аспірантів та студентів [Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів], (м. Донецьк, 14-16 квітня

2009 р.). − Донецьк, 2009. – С. 177-178.

2.8. Додатки. За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

-проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

-таблиці допоміжних цифрових даних;

-протоколи й акти випробувань, впровадження;

-інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання курсової, бакалаврської, дипломної та магістерської роботи;

-допоміжні ілюстрації.

Додатки розміщують у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки, повинен мати заголовок, що друкується угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Над заголовком посередині рядка друкується “Додаток” і велика літера, якою позначається цей додаток. Додатки позначають не цифрами, а великими літерами (А, Б, В і т.д.). Текст кожного додатка може бути поділений на розділи, що нумерують у його межах (наприклад: А.1, А.2, тобто 1-й та 2-й відповідно розділи додатку А).

3. ПОРЯДОК ПРЕДСТАВЛЕННЯ РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ

Курсові роботи студентів третього та четвертого курсів захищаються на кафедрах. Під час захисту студент доповідає і представляє викладачам кафедри основні результати своєї наукової роботи, відповідає на питання. Після захисту роботи надається слово науковому керівнику для загальної оцінки роботи студента, після якої колектив кафедри приймає рішення про виставлення оцінки.

19

Написання випускної кваліфікаційної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК) − один із головних моментів державної атестації випускників. Випускна кваліфікаційна робота має бути написана у певний термін. Кафедра призначає внутрішнього та зовнішнього рецензента. Термін подання роботи на кафедру з необхідними відгуками рецензента (зовнішній рецензент для спеціалістів) або рецензентів (зовнішній та внутрішній рецензенти для магістрів) − за 3 дні до захисту.

До захисту дипломних або магістерських робіт допускаються студенти, які виконали ВСІ вимоги навчального плану та освітньо-професійної програми з відповідного напряму підготовки (спеціальності). Допуском до захисту дипломної або магістерської роботи є список студентіввипускників, затверджених деканом факультету.

Для захисту дипломної або магістерської роботи у ДЕК подають:

-виконану дипломну роботу (випускну кваліфікаційну роботу магістра) з написом на ній висновку завідувача випускаючої кафедри про допуск студента до захисту;

-письмовий відгук наукового керівника з аналізом роботи студента щодо виконання дипломної (магістерської) роботи без її оцінки;

-письмову рецензію на дипломну (магістерську) роботу.

Робота подається у друкованому вигляді з підписом студента, наукового керівника та завідувача кафедри.

Перелік підрозділів і організацій, які можуть давати рецензію на дипломну і магістерську роботу визначає кафедра і затверджується наказом по університету. До ДЕК можуть подаватися й інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність виконаної дипломної або магістерської роботи: друковані статті за темою роботи; документи, що вказують на практичне застосування роботи; макети, зразки матеріалів тощо.

Захист дипломних або магістерських робіт, як і складання державних іспитів проводиться на відкритому засіданні ДЕК при обов’язковій присутності Голови комісії або його заступника.

20