уроки з мови 11кл голобородько

12.Афінські громадяни збиралися на площі міста й обговорювали державні справи:

А один раз на рік;

Б один раз на місяць; В через кожні сім днів;

Г через кожні десять днів.

Оцінювання контрольного аудіювання

VІ. Підсумок уроку

Організований збір контрольних зошитів.

Відповіді на питання, що виникли в учнів під час написання контрольної роботи.

VІІ. Домашнє завдання

Індивідуальне завдання з повторення вивченого.

Урок № 69   АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ. ПОВТОРЕННЯ

Мета: проаналізувати типові й індивідуальні помилки, яких було припущено в контрольних роботах, спрямувати учнів на подальше самостійне вдосконалення навичок пізнавальної діяльності; розвивати навички самоаналізу, вміння знаходити, виправляти та пояснювати орфографічні та пунктуаційні помилки, навички самооцінки своєї діяльності; виховувати самостійність, культуру мовлення, готовність безперервно працювати над собою.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Орфографія: правопис прислівників.

Пунктуація: розділові знаки при однорідних членах речення, у складному реченні.

Фразеологія: переклад фразеологізмів.

Стилістика: ідея тексту, мовні засоби для втілення ідеї.

Тип уроку: аналізу контрольних робіт, повторення вивченого.

Робота з текстом

Прочитайте текст, додержуючись відповідної інтонації. Визначте тему і ідею тексту. Знайдіть мовні виразні засоби. Як вони допомагають автору донести до читача ідею?

Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де нічого не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і в поперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське, про бої та чвари, хижацькі заміри та криваві січі; де синє небо, побратавшись із веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно-високе, безодньо-глибоке шатро; де тоне ваш погляд у безкрайому просторі, як і ваша душа — у безмірній безодні того світу та сяйва, синьої глибини та сизо-прозорої далечини? Якщо вашим очам доводилось хоча б раз бачити все те, то не забути вам того до віку.

Ви почуєте, що ви частина того світу, невеличка цяточка його живого тіла, непримітний куточок його безмірної душі, його муки — ваше лихо, його радість — ваше щастя, його втіха — ваша забавка (Панас Мирний).

Поясніть уживання тире в реченнях за допомогою правил.

Дослідження-переклад

До російських сталих словосполучень доберіть українські відповідники. Виділіть числівники, визначте їх відмінки.

Два сапога пара, двух мнений быть не может, одно другому не мешает, одно из двух, третье поколение, третьего дня, четвертое измерение, пятое через десятое, семь чудес света, восьмое чудо света.

Пунктуаційний практикум

Відновіть пунктуацію поетичних рядків. Зверніть увагу на особливості вживання коми в реченнях з однорідними членами, з’єднаними одиничними і повторювальними єднальними сполучниками.

1.У тінях предків пролягає слід Величною словесною ходою; І плач і пісня і солоний піт

Веселий гумор з тихою журбою.

В. Галата

2.Я чую рідну мову українську На вулицях майданах і вітрах

Г. Булах

помилок. Взагалі людина робить аналіз своїх помилок протягом усього життя. Я бажаю вам успіху, намагайтеся все ж таки вчитися на чужих помилках, а якщо навіть і на своїх — то нехай вони також легко виправляються, як ви виправляли сьогодні на уроці свої граматичні помилки.

VІ. Домашнє завдання

Підберіть вислови відомих людей про українську мову.

Зробіть презентацію за темою «Краса й багатство української мови».

Урок № 70   ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Мета: повторити знання учнів, удосконалювати орфографічні та пунктуаційні вміння; розвивати вміння підбивати підсумки власної діяльності, навички роботи з інформацією, збагачувати словниковий запас; виховувати активну, соціально продуктивну особистість.

Внутрішньопредметні зв’язки: орфоепія, орфографія, лексикологія, словотвір, синтаксис та пунктуація, стилістика, культура мовлення.

Міжпредметні зв’язки: художня література, теорія літератури

(ода).

Тип уроку: узагальнення знань, удосконалювання вмінь і навичок.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Панас Мирний

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

Учитель. Сьогодні у вас останній урок української мови в школі, і ми будемо говорити про багатство та красу рідної мови.

Мабуть, ви згодні з тим, що кожна мова — геніальний прояв людського духу, унікальне бачення нашого світу. Я щиро сподіваюся: кожен із вас не тільки володіє української мовою на достатньому для подальшого життя рівні, а й відчуває красу нашого слова, його велич. Бо людина, яка не вміє милуватися красою рідного слова, не відчуває своїх коренів, не усвідомлює себе частинкою свого народу.

ІІІ. Виконання системи практичних завдань

Лексична п’ятихвилинка-конкурс

Перевіримо словниковий запас майбутніх студентів. Визначте лексичне значення слова. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Лексичний — словниковий.

Лекція — усне викладення викладачем якихось питань. Семінар — групове практичне заняття.

Сесія — період проходження іспитів.

Аудиторія — кабінет для проведення занять у вищому навчальному закладі.

Колоквіум — співбесіда викладача зі студентами з метою перевірки їхніх знань.

Декан — керівник факультету.

Доцент — викладач вищого навчального закладу, який має вчений ступінь.

Кафедра — об’єднання викладачів.

Орфографічний практикум

А тепер перевіримо вашу грамотність. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть орфограму. Визначте тип словосполучень за головним словом.

(Не)по-людському поставитися; (не)раз повторювати; (не) нависно глянувши; вирішити (не)спроста; крамниця (не)подалік; ображений (не)навмисне; (не)значно пошкоджений; відпочинок (не)забаром; рухатися (не)швидко, а повільно; відзначити (не)щодавно; (не)зрозуміло пояснювати; (не)спроста виконаний; тримати (не)міцно; (не)легко працювати, а важко; рухатися (не) квапом; дивитися не (зле); (не)забаром почувши; (не)дорого придбати, а дешево; (не)впопад співати; (не)високо підніматися; (не) відь-де блукати.

Словникова робота

Багато речей у школі і вищому навчальному закладі мають різну назву. Заповніть другу і третю колонки таблиці.

Вставте слова у текст.

Вищий навчальний заклад має кілька… (факультетів), на яких викладаються різні предмети. Факультет очолює… (декан). Студенти складають сесію наприкінці кожного… (семестру) у зимову та літню… (сесію). Студент, який добре проходить іспити,

отримує… (стипендію).

Перевірка домашніх робіт

Захист презентацій (див. урок 69).

Робота з текстом

Прочитайте статтю Панаса Мирного «Рідна мова». Яку основну думку втілює автор?

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Навчаючись із малих літ балакати, ми разом із тими словами, що доводиться їх запам’ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають, — чи назву якої речі, чи думку про що-небудь. Тобто ми разом зі словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами. Наші діти у свою чергу додають до здобутого від нас скарбу мови своїх вимовів того, що їм за свого життя довелося навчитися, передумати, пережити… Таким побитом і складається людська мова, що з кожним новим коліном все більше та більше шириться — зростає.

368Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

Аяк люди добрали способу зазначати слова значками, як завелося поміж людьми письменство, то воно ще більше допомогло їм розвинути свою мову, бо поміж людьми виявилися такі митці, що все життя своє призвичаїли до свого діла. Одні складали дзвінкі вірші, додаючи цим краси та виразності вимовам; другі писали яскраві оповідання, збагачуючи мову невмирущими зразками; треті — мисливці — виясняли всяку таємницю, що її так багато на світі! — і цим ширили людське знання.

Багато такі митці-письменники допомагали кожному народові розвинути його мову і тим високо підносили його угору серед інших народів, бо немало славиться поміж людьми той народ,

уякого його мова розвинута та збагачена творами всякого письменства.

Коли ми з сього боку будемо зоглядати свою рідну мову, то мусимо зазначити, що хоч у нас теж набралося чимало письменників, що збагачують її своїми творами і не покладаючи рук працюють на спушеній уже письменством ниві рідного слова, — отже, становище нашої мови не досягає такої високості, звідки б і інші народи мусили широко користуватись її скарбами.

Нічого й дивуватися цьому, бо письменники почали прикладати своїх рук до рідного слова трохи більше сотні літ, тоді як у других народів вони працюють більше тисячі. Та й то ще треба зазначити, що спершу бралися до того діла поодинокі народолюбці, а решта, вихована в школах, куди рідна мова і близько не підпускалася, — мала її за мову незграбну, мужичу, що до якого часу мусила слугувати домашній потребі, а не задля широкої постаті освіти та науки. І тепер ще є чимало своїх-таки мудраків, що, забувши, якого вони роду і плоду, — негують своєю рідною мовою, пророкуючи їй короткий вік, доки прості люди просвітяться наукою і одкинуть тоді свою мову як нікчемну, занедбають її, як ні на що не потрібну.

Такі речі давно вже ми чуємо. Та не зупинили вони любові до рідного слова справжніх народолюбців, не затлумили їх віри

убудущину своєї мови, що й без письменства, а однією творчою силою народного духу виконали такі яскраві зразки тендітних пісень, глибоких дум, цікавих казок, приповісток. Та сама творча сила поривала і щирих народолюбців до рідного слова, наструнчувала їх до праці, допомагала виконати свої мистецькі завдання.

Час минав, а число отих народолюбців письменників, не дивлячись на всякі утиски та пророкування своїх і чужих мудра-

ків, все більше та більше зростає; праці їх все ширшу постать займають, і ми тепер бачимо, що й інші народи починають цікавитися творами наших видатніших письменників і перекладати їх на свою мову, щоб познайомитися з їх самобутньою творчою силою та тими здобутками, які вони прилучають до того всесвітнього добра, що вчені зовуть культурою.

Аце ясує, що ми після довгого сну розбуркалися і починаємо очима водити, доводимо світові, що ми, як і другі, хочемо жити та того всесвітнього добра — культури намножувати. І на цьому шляху не зупинить нас пророкування мудраків, бо творча сила ожила і рідну мову воскресила.

Ащоб наші мудраки знали, що то таке «рідна мова», то ми мусимо отут подати переклад невеличкого по розміру та безмірно глибокого по змісту твору великого письменника братнього нам народу Тургенєва, що ось що сказав про рідну мову: « В часи зневіри, в годину важких думок про долю мого рідного краю, — ти одна моя підпора і запомога, о велика, могутня, правдива та вільна рідна мова! Якби не було тебе, то як не впасти в розпуку, бачачи усе те, що коїться дома?.. Та як його і не доняти віри, щоб таку мову не було дано великому народові!» (676 слів).

Стаття Панаса Мирного була написана 1920 року. Чи змінилося зараз значення рідної мови? Які думки письменника вас вразили? З чим ви не згодні?

Самостійна письмова робота

Згадайте особливості оди як ліричного жанру. Складіть оду рідній мові.

ІV. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Перевірка самостійних робіт

Заслуховування декількох робіт, оцінювання їх.

Заключне слово вчителя. …З перших хвилин життя кожного

знас у безкрайньому океані звуків неповторно звучить мелодія рідного слова. I кожне слово — немовби виплекана народомдивотворцем квітка з неповторним ароматом, з неповторними барвами. Упродовж віків український народ творив i шліфував свою мову, заносячи в мовну скарбницю переплавлені у ніжній душі добірні перлини пізнання, почуття, мрії.

«Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її!» — писав М. Рильський. Виконання саме цього заповіту великого поета і буде вашим домашнім завданням у подальшому житті: бережіть рідну мову,

продовжуйте вивчати її. Пам’ятайте, рідна мова — це та таїна, яка робить народ народом i увінчує найтонші порухи його душі.

Саме перед вами, молодим поколінням, стоїть завдання подбати про рідну мову, підтримати її, допомогти розвиватися.

Ослово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий.

Ослово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев…

Ослово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.

1907 р. О. Олесь