уроки з мови 11кл голобородько

13.Установіть відповідність між стилями та мовними засобами і стильовими рисами.

5образність, використання всіх мовних засобів, емоційність.

Завдання 14 потребує самостійного розв’язання.

14.Напишіть доручення.

Варіант ІІ

Завдання 1–9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.Позначте рядок, у якому правильно розставлені розділові знаки при прямій мові:

А «Так ти, я бачу, хочеш хитрувати, — скрикнув Остап. — Так

знай же: нема тобі пощади від мене!» (М. Хвильовий).

Б«Мені дуже подобається революція,» — сказала вона колись своїй сусідці (М. Хвильовий).

В«— Ну, як твоє, синку, вчення,» — спитала вона (М. Хви-

льовий).

ГТоді полізла мати на горище до свого сина Андрія й сказала йому: «Твої вороги, синку, сплять». Отже, тікай якомога скоріш» (М. Хвильовий).

2.Позначте рядок, у якому всі слова синонімічні: А пахучий, запашний, духмяний, свіжий; Б іти, простувати, сидіти, плентатися; В плакати, ридати, рюмсати, ревіти;

Гслабкий, сильний, приглушений, нечутний.

3.Позначте, якими лексичними одиницями є слова ошукати — обшукати?

А синонімами; Б паронімами;

Вантонімами;

Гомонімами.

4.Позначте рядок, у якому фразеологізм має значення говорити багато, нерозумно, пліткувати:

А язик без кісток; Б язик держати за зубами;

Вязик розв’язати;

Гвисолопити язик.

5.Позначте рядок, у якому всі слова написані правильно: А женьшень, няньчити, меньше, інші; Б донці, ляльці, бриньчати, рибалці;

Вуманський, учительство, камінчик, ремінчик;

Гяблунці, черешенці, одноколці, оболонці.

6.Позначте рядок, у якому в усіх словах припущено орфографічної помилки:

А ванна, бонна, мадонна, панна; Б голландський, мірра, імміграція, нетто;

Вмарокканський, андоррський, вілла, клас;

Гшоссе, беладона, барокко, інтермеццо.

7.Позначте рядок, у якому припущено помилки у вживанні словосполучень:

А канцелярське приладдя, ліки проти застуди, меблевий магазин, міжнародне становище;

Б кидатися в очі, примхлива погода, згідно з інструкцією, скласти іспит;

Впаперова тяганина, передплата розпочалася, оскаржити вирок, обсяг роботи;

Гдрібні гроші, наступного дня, незважаючи на перешкоди, завдати удару.

8.Позначте рядок, у якому припущено помилки в написанні прислівників:

А щодня, насамперед, споконвіку, з давніх-давен; Б хіба що, якщо, спідлоба, запанібрата;

Вдоречі, натщесерце, плече в плече, по двоє;

Гпоодинці, спочатку, додому, опівночі.

9.Укажіть рядок, у якому не всі сполучення слів є словосполученнями:

А дружня розмова, місто-герой, сильний духом, місто Київ; Б зібрати урожай, пошепки молитися, співати йдучи, сідаєш

у вагон;

Всіяти пшеницю, наша країна, говорити голосно, особливо старанно;

Гп’ятами накивати, найбільш незалежний, буду читати, біля школи.

Завдання 10–12 мають по шість варіантів відповіді, серед яких два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

10.Позначте рядки, у яких подано прості речення. А Було затишно і пахло вологістю (А. Головко).

БПісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах Дніпра (О. Довженко).

ВЯке чудове море і як легко дихається біля нього! (Ю. Зба-

нацький).

ГВ своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т. Шевченко). Д Люблю народ, якого силу ніхто не зломить (П. Воронько).

11.Позначте речення, у яких правильно вжиті розділові знаки при відокремлених членах речення.

А Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера

(М. Трублаїні).

Б Бійці сиділи деякий час задумавшись (О. Гончар).

В Степ, струсивши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим килимом (Панас Мирний).

ГБатькові руки важкі, загорілі, лежать на колінах у плетиві жил (М. Масло).

ДТепла ніч напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією. (О. Гончар)

12.Позначте рядки, у яких правильно вжито форми кличного відмінка.

А Тимошу, глядачу, батьку, Устим; Б лицаре, друже, діду, Натале, площе;

В водію, Ільку, стороже, викладачу, укладач; Г бджоляре, шевче, Швеце, Софіє, газетяре;

Длюбове, радосте, Олексію, Левку, юначе.

Завдання 13 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою. Кожна цифра може використовуватися лише один раз.

13.Установіть відповідність між стилями та мовними засобами і стильовими рисами.

5повідомлення (документальне, інструкція).

Завдання 14 потребує самостійного розв’язання.

14.Напишіть розписку.

Оцінювання контрольного тесту

V. Контрольне аудіювання тексту

Читання вчителем тексту

Ораторське мистецтво

Під ораторським мистецтвом перш за все розуміють високий рівень майстерності публічного виступу, якісну характеристику ораторського мовлення, майстерне володіння живим словом.

Ораторське мистецтво — це мистецтво побудови публічного виголошення промови з метою здійснення бажаного впливу на аудиторію. Ще в античні часи були поставлені основні питання, що визначали суть риторики, — це взаємини аудиторії та оратора.

То що ж таке риторика — наука чи мистецтво? З одного боку, риторика містить у собі ознаки науки, оскільки в ній точно виписані правила, яких повинен дотримуватися кожен, хто хотів би освоїти її ази. Іще античні філософи Платон і Аристотель розглядали красномовство у системі знань як спосіб пізнання і тлумачення складних явищ.

Окремі вчені класифікують риторику як мистецтво повідомлення знань.

М. Ломоносов, О. Мерзляков, А. Коні та інші вчені часто порівнювали красномовство з поезією й акторською майстерністю.

Феофан Прокопович у праці «Про ораторське мистецтво» стверджував, що силами красномовства ми допомагаємо друзям, засуджуємо нечесних, викриваємо засідки, перешкоджаємо розрухам безпутників, відвертаємо шкоди і небезпеки. Потім цим шляхом зав’язуємо і зберігаємо дружбу, ним же потішаємо гноблених у нещасті, даємо розраду в скрутих становищах, викорчовуємо ненависть, здобуваємо прихильність, втихомирюємо сварки і незгоди. Він вважав, що дар переконливого мовлення є такий самий, що і дар лікування, адже лікування допомагає тілові, а переконливе мовлення лікує душі.

Риторика (красномовність), або ораторське мистецтво, виникло в Стародавній Греції. Як і епос, драма, скульптура й архітектура, вона вважалася мистецтвом, творчістю, її величали «царицею всіх мистецтв».

Що ж зумовило появу ораторського мистецтва? Історія свідчить, що найважливішою умовою появи і розвитку ораторського мистецтва є демократичні форми управління, активна участь громадян у політичному житті країни. Не випадково ораторське мистецтво називають «дітищем демократії».

Підтвердженням тому є порівняння двох найбільш вагомих міст держав Спарти і Афін, що мали різний державний устрій.

Спарта була типовою олігархічною республікою. Нею керували два царі і рада старійшин. Верховним органом влади вважались народні збори, але фактично вони ніякої сили не мали.

З розповідей Плутарха відомо, що порядок проведення зборів у Спарті був таким: місце, де проходили збори, не мало ні накриття, ні прикрас, оскільки це, на думку правителів, не сприяє здоровому судженню.

Народні збори інколи ухвалювали рішення, але воно не повинне суперечити рішенню царів. В іншому ж разі останні оголошували: «Якщо народ постановив неправильно, рішення вважати недійсним, а збори розпустити». Такий порядок ведення державних справ давав можливість аристократам майже безконтрольно вирішувати всі питання і не сприяв залученню до них громадян.

По-іншому складалося політичне життя в Афінах, які в середині V ст. до н. е. були наймогутнішим економічним, політичним і культурним центром Давньої Греції. Велике значення мали тут три установи: народні збори, рада п’ятисот і суд.

Провідна роль належала народним зборам, які юридично були наділені повною верховною владою.

Через кожні 10 днів афінські громадяни збиралися на площі міста й обговорювали важливі державні справи. Тільки народні збори вирішували питання оголошення війни чи підписання миру, тільки зборами обиралися вищі посадові особи, видавалися постанови тощо.

Між засіданнями народних зборів поточні питання розглядались радою п’ятисот. Члени ради обиралися жеребкуванням по 50 осіб від кожного з десяти районів.

Судовими справами, законодавчою діяльністю займалися суд присяжних. До нього входило 6 тисяч осіб, що перешкоджало підкупу суддів.

Державних звинувачувачів і захисників не було. Будь-який громадянин міг подати звинувачення. Підсудний же повинен був захищатися сам.

Звісно, що за такого державного устрою в Афінах громадянам часто доводилося виступати на зборах чи в суді. І щоб успішно виступити чи виграти справу, потрібно було вміти гарно і переконливо говорити, відстоювати свою позицію і відхиляти чи заперечувати думку опонента. Тобто володіння ораторським мистецтвом і вміння сперечатися було першою необхідністю афінян. На думку дослідників, найбільш активно ораторське мистецтво розвивалось у переломні часи. У таких умовах красномовство стає необхідним кожній людині.

Тому різко зростає попит на досвідчених викладачів ораторського мистецтва. І одна за одною з’являються школи красномовства.

Найвідомішою школою (точніше, напрямком) у мистецтві переконувати стала софістична. Її представники, софісти, обрали своєю головною зброєю діалектику ситуаційних колізій і парадокси. Софісти не лише навчали красномовству, а й складали

промови для потреб громадян. Вони майстерно володіли словом, усіма формами ораторського мистецтва, вмінням впливати на аудиторію. Їх популярність була надзвичайно велика; ораторська кар’єра у Давній Греції, а згодом у Римі стала почесною і прибутковою. Один із римських істориків писав: «Чиє мистецтво у славі своїй зрівняється з ораторським? Чиї імена батьки втлумачують своїм дітям, кого простий натовп знає по імені — ораторів, звичайно…»

Марк Туллій Цицерон, найбільший давньоримський оратор, політик, письменник писав: «Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий щабель пошани: одне — це мистецтво гарного полководця, друге — мистецтво гарного оратора».

У Стародавній Греції риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя. У Гомерових творах справжнім героєм вважався той, хто не тільки виявляв доблесть, а й умів гарно говорити. Війську Агамемнона, що завоювало Трою, дуже допомагав своїми промовами старий Нестор, хоч він уже й не міг безпосередньо брати участі у битві.

Зі стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика політична (публічних виступів), урочиста риторика. Почесне місце в історії ораторського мистецтва належить Сократу (469–399 рр. до н. е.). Він був одним із родоначальників діалектики, якщо розуміти її як відкриття істини за допомогою бесіди, суперечки, дискусії. Свої бесіди Сократ будував у формі питань і відповідей. Спочатку він робив вигляд, що нічого не знає і просив просвітити його. Потім послідовно ставив своєму співбесіднику питання до тих пір, доки той не починав суперечити самому собі і переконувався, що нічого не розуміє. Такий метод пізніше був названий «сократівською іронією»

(За Г. Баран; 812 слів).

Виконання учнями тестових завдань за змістом тексту

Варіант ІІ

1. Укажіть правильну відповідь: ораторське мистецтво — це… А наука про вміння говорити гарно, красно, так, як і нале-

жить у конкретному випадку; Б це мистецтво побудови публічного виголошення промови

з метою здійснення бажаного впливу на аудиторію; В здатність, уміти говорити красиво, переконливо, упевнено;

Г майстерне володіння живим словом.

2.Хто із відомих людей вважав(ли) риторику як спосіб пізнання і тлумачення складних явищ?

АМ. Ломоносов, О. Мерзляков, А. Коні;

БФ. Прокопович;

В Платон і Аристотель; Г Плутарх.

3. Хто із відомих людей порівнював(ли) красномовство з поезією й акторською майстерністю?

А М. Ломоносов, О. Мерзляков, А. Коні; Б Ф. Прокопович;

ВПлатон і Аристотель;

ГПлутарх.

4.Хто із названих митців вважав, …що силами красномовства ми допомагаємо друзям, засуджуємо нечесних, викриваємо засідки, перешкоджаємо розрухам?..

А Плутарх; Б Платон;

ВФ. Прокопович;

ГО. Мерзляков.

5.Назвіть країну, у якій виникло ораторське мистецтво. А Стародавня Греція; Б Стародавній Рим;

ВСпарта;

ГСтародавній Єгипет.

6.Укажіть правильну відповідь. Риторику вважали: А «царицею всіх наук»; Б «царицею всіх зборів»;

В«царицею всіх мистецтв»;

Г«царицею красномовства».

7.Як ще називають ораторське мистецтво? А «дітищем правителів»; Б «дітищем риторики»;

В«дітищем пізнання»;

Г«дітищем демократії».

8.У якій державі велике значення мали три установи: народні збори, рада п’ятисот, суд?

А у Спарті; Б у Єгипті;

Ву Греції;

Гу Римі.

9.Скільки осіб входило до суду присяжних?

А 200 осіб;

Б шість тисяч;

В шістсот;

Гшістдесят тисяч.

10.Чому громадянам Афін часто доводилося виступати в суді? А дуже дорого було найняти захисника; Б не вистачало на всі справи захисників; В не довіряли державним захисникам;

Гдержавних захисників не було.

11.Кому належать слова: «Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий щабель пошани: одне — це мистецтво гарного полководця, друге — мистецтво гарного оратора»?

А Плутарху; Б Цицерону; В Гомеру;

ГСократу.

12.Який метод був названий «сократівською іронією»?

А той, що будував свої бесіди у формі питань і відповідей; В той, що ставив питання і відповідав на них сам іронічно; В той, що робив вигляд, що нічого не знає і просив просвітити;

Гтой, що ставив питання співрозмовникові до тих пір доки той не переконувався, що нічого не розуміє.

Варіант ІІ

1.Який рівень майстерності публічного виступу автор називає ораторським мистецтвом?

А достатній;

Б високий; В якісний;

Гнедостатній.

2.Основні питання риторики були поставлені:

А у XVII ст.;

Б у X ст.;

В в античні часи;

Гу XIX ст.

3.Окремі вчені класифікують риторику як мистецтво: А повідомлення знань; Б узагальнення знань; В засвоєння знань;

Гзбагачення знань.

4.Ф. Прокопович вважав, що дар переконливого мовлення: А допомагає у скруті; Б приносить задоволення;

Влікує душі;

Глікує тіло.

5.Автор праці «Про ораторське мистецтво»: А Цицерон; Б Ф. Прокопович;

ВПлутарх;

ГЛомоносов.

6.Яку умову появи і розвитку ораторського мистецтва згадує автор?

А розвиток науки; Б розвиток мистецтва;

Врозповсюдження писемності;

Гдемократичні форми управління.

7.Цицерона автор називає найбільшим римським: А публіцистом, оратором, ученим; Б оратором, політиком, полководцем;

Вученим, оратором, письменником;

Горатором, політиком, письменником.

8.Провідна роль управління у Греції належала: А суду; Б аристократам;

Внародним зборам;

Граді п’ятисот.

9.Ораторська кар’єра у Давній Греції була: А «необхідною і важливою»; Б «почесною і важкою»;

В«почесною і прибутковою»;

Г«прибутковою і необхідною».

10.Автор вважає, що почесне місце в історії ораторського мистецтва належить:

А Цицерону; Б Сократу;

ВПлатону;

ГАристотелю.

11.Вставте слово у речення «У Гомерових творах справжнім героєм вважався той, хто не тільки виявляв…, а й умів гарно говорити»:

А доблесть; Б силу;

Врозум;

Гзнання.