уроки з мови 11кл голобородько

3.Усі слова з пів , полу- написано правильно в рядку: А пів’їдальні, пів Європи, полудень, пів ясена;

Бпівмісяць, пів’яблука, пів Одеси, пів Дніпра; В пів’ясена, пів України, півмашини, полукіпок; Г півуроку, пів усмішка, півкниги, пів Києва;

Д півострів, полумисок, пів Харкова, пів століття.

4.Закінчення -у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А щавл.., каталог.., метрополітен.., мотор..

Бпроцес.., жар.., синтаксис.., Єгипт..

Вхист.., родовод.., театр.., майданчик.. Г теніс.., момент.., Ельбрус.., конус.. Д абзац.., прибутк.., ритм.., стусан..

5.Граматичний зв’язок порушено у словосполученні: А згідно з опитуванням; Б понад сто гривень;

Вкомандувач миротворчих сил;

Гвилікуватися від нежиті; Д двадцять перше лютого.

6.Усі складні слова потрібно писати разом:

А військово/полонений, радіо/фізик, воєнно/стратегічний; Б кримсько/татарський, екс/чемпіон, мікро/схема; В мало/населений, авіа/лайнер, Дніпро/ріка;

Гконтр/атака, східно/слов’янський, гори/цвіт;

Д чар/зілля, перекоти/поле, біло/сніжний.

7.Слід поставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні (розділові знаки пропущено):

А Шумлять сади цвіте колосся у серці найніжніший цвіт.

БПоглянь уся земля тремтить у палких обіймах ночі лист квітці рвійно шелестить траві струмок воркоче (Олександр

Олесь).

ВВітер дихне пшениці ворухнуться розкішні (М. Сиротюк).

ГРозум без книги птах без крил (Народна творчість).

ДШелестить пожовкле листя по діброві гуляють хмари сонце спить ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).

8.Правильно записано всі числівники в рядку:

А восьмастами дев’ятьома, шістдесятьом сімом; Б п’ятьдесятьома сімома, тисяча семисотий;

В вісьмастами шістдесятьма чотирма, ста сорока сімома; Г чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма;

Дтрьомастами сорок шістьма, тисячою.

9.Разом треба писати всі прислівники в рядку: А спокон/віку, чим/раз, в/смак, від/тепер;

Бв/вечері, під/вечір, насам/перед, за/панібрата; В чим/дуж, в/день, по/волі, на/самоті; Г на/провесні, від/нині, що/ночі, на/світанку; Д у/п’ятеро, в/цілому, у/стократ, у/слід.

10.Вставним є слово в реченні (розділові знаки пропущено): А Я навіть не уявляю скільки є мов на світі.

БПринаймні так повідомили по радіо.

В Злива тривала майже годину.

ГТака прекрасна була та пісня що здавалось і листочки на тополі перестали шелестіти.

ДВарто все ж таки замислитись над деякими словами.

11.Правильно визначено рід усіх іменників у рядку: А лікувальний аерозоль, чорна туш, довгий путь;

Б неприємний нежить, дешевий шампунь, вітальний туш; В неабиякий розкіш, білий рояль, науковий ступінь; Г болючий висип, тонка бязь, невеликий бандероль;

Дміцний накип, місткий бутель, запашний ваніль.

12.Від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ев (-єв ):

А взірець, почуття, ключ; Б корінець, помаранч, кварц; В магній, марш, матч; Г алича, життя, плюш;

Дяблуня, магнолія, ясен.

Правильні відповіді

Варіант І

ІV. Домашнє завдання

Напишіть невеличкий твір «Значення розділових знаків у текстах» в одному з жанрів: а) лінгвістична казка; б) параграф шкільного підручника.

Розробити шість тестових завдань із пунктуації.

Додаток до уроку

Орфографічно-пунктуаційна робота

В..сна ц..ого року (де)що пр..пізнилас..

(У) дні в..сняних канікул (по) пливли (с,з)жовклі скрижанілі за зиму сніги (за) струм..ніли під теплим со..нцем дзюркотливі ручаї жовтава каламуть поспішно (с,з)бігла в набухлу виповне (н,нн)у снігом і з..леною кр..гою Бузинку дороги і сте..ки за одну днину ро..багнило, на городах зачорніли гря..ки піднявсь часник і виткнулися гострі леза (блідо)зелених (півників) квітів які перші хіба (що) слідом за дітьми чують в..сну.

Річеч..ка Бузинка одна з тих що ж..вуть лише в..сною, та (во) сени а (на) літо і зиму вм..рають ховают..ся десь під з..млею чи кригою. Вона перерізає (нав) піл село Бузи(н,нн)е прокреслює його в усі пори року мов художник сміливим ро..черком олівця на дві половини. (В)зимку воно спить пообіч кр..жаної смуги на якій виразно ч..рніє д..рев..яний місток; в..сною обидві половини с..ла танцюют.. над бурхливим потоком влітку спадають до з..леної, квітучої заплави, а (во) сени до ч..рної розбагне(н,нн) ої смуги. Тільки отой один д..рев..яний міст і єднає два кутки — (право) сторо(н,нн) і Колумбаси та (ліво) бічну Гирівку — в одно село Бузинне що пр..тулилося до широкої заплави самої Десни

(Ю. Збанацький; 160 слів).

Урок № 65   КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ (РІЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА)

Мета: перевірити й оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності одинадцятикласників; розвивати навички самостійної роботи; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: урок перевірки навчальних досягнень учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Проведення інструктажу щодо написання диктанту, повторення критеріїв його оцінювання.

ІV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту

Одинадцятикласники під час першого прослуховування тексту диктанту сприймають його зміст, визначають слова й речення, на які треба звернути особливу увагу.

ТИША

Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив туману і зникає десь у гущині трав та верболозу. Можна піти стежкою, протоптаною через лан ще з осені, але Юрію Івановичу не хочеться тривожити солодкої задуми колосся, що сховало цю вузеньку стежечку від людського ока…

Крізь туманову пелену видно чорнявий ліс. Невмитий і нерозчесаний, він нехотя опускається з підгір’я, щоб викупатися в любисткових луках і почати своє літнє довгодення. А темні кущі лозняка — низькорослі, широкоспинні, округлі — здаються худобою, що всю ніч паслася в луках, а тепер з досвіту розбрелася біля річки і ласує росою. Ось-ось вона нап’ється і вляжеться біля копиць на днювання… Враження таке, що в тих копицях хтось заночував — чи заповзятий рибалка, чи кволе чапленя, а чи луговик, якого ніхто ніколи не бачив, але котрий завше так видзвонює, так виграє кожного літнього вечора.

Густа, обважніла від роси тиша. Оповила долину, довколишні краєвиди і ревно береже спокій луків. Хай там, на шляху, нетерплячі подорожні поспішають додому, безпорадно гукаючи до гордовитих шоферів, щоб підвезли. Хай у загінки виходять на жнива комбайни — роса незабаром спаде. Хай раз по раз пролітають

увисокості гострогруді літаки, виспівуючи свої одноманітні пісні. А їй берегти спокій долини, що прокидається поволі й любить довго ніжитися. Куди поспішати, коли так привільно тут молодій траві і краплистим росам?

Невидимий оркестр оживає неквапно, мовби вслухаючись

утишу, потім грає все владніше та запальніше, не знаючи спину до пізнього вечора, чи сповнюється довколишня тиша довколишньою музикою, яку човен відчуває по-своєму (За Д. Прилюком; 241 слово).

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

Третє читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного

V. Підсумок уроку

Організований збір контрольних зошитів

Відповіді на питання, що виникли в учнів під час написання контрольного диктанту.

VІ. Домашнє завдання

Індивідуальні завдання учням з повторення вивченого матеріалу.

Урок № 66   ТЕКСТ, ЙОГО БУДОВА

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про основні ознаки тексту, смислові відношення, засоби і види зв’язку між реченнями тексту; розвивати логічне мислення, аналітичні здібності, вміння зіставляти мовні явища, робити висновки; виховувати увагу до слова, інтерес до вивчення структури тексту з метою кращого оволодіння навичками складання текстів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Морфологія: займенники, дієслова, прислівники. Будова слова: спільнокореневі слова.

Лексика: синоніми, антоніми, багатозначні слова, тематична група слів, ключові слова.

Синтаксис: порядок слів у реченні, вставні конструкції. Стилістика: стилі, тропи, стилістичні фігури.

Міжпредметні зв’язки:

Література: «Велесова книга».

Тип уроку: узагальнення знань, удосконалювання вмінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

Спостереження

Прочитайте речення. Чи можна з них скласти текст? Що для цього потрібно зробити?

1.Як відомо, мова постійно (хоч і дуже повільно) розвивається, в процесі розвитку змінюються її норми.

2.Мовна норма — регулятор правильності літературної мови та головна умова її стійкої стабільності.

3.Ні, незмінних норм не буває.

4.Чи значить це, що мовна норма постійна, незмінна?

Коментар для вчителя. Порядок речень повинен бути таким: 2, 4, 3, 1.

Зробіть висновок: Текст — це…

У якому реченні виражена головна думка тексту?

Як ви вважаєте, про що піде мова на сьогоднішньому уроці? Спробуйте самі сформулювати мету і завдання нашого уроку.

ІІІ. Виконання системи практичних вправ

Мозковий штурм

Назвіть основні ознаки тексту, використовуючи опорну схему.

Текст

Цілісність, змістова заверСамостійність

шеність

Тема

Бліцтурнір

Назвіть засоби зв’язку між реченнями в тексті:

Лексичні (повтор слів, синонімічна заміна, використання антонімів, багатозначних слів, спільнокореневих слів, слів однієї тематичної групи, ключових слів).

Морфологічні (заміна займенниками, єдність форм дієслів, займенників місця та часу, сполучників, часток).

Синтаксичні (наявність питань та відповідей, синтаксичного паралелізму, неповних речень, речень з однаковою структурою, вставних слів та речень).

Інтонаційні (довжина фраз, темп мовлення, інтонація).

Стилістичні (використання слів, що належать до одного стилю, тропів та стилістичних фігур).

Графічні (розділові знаки, червоний рядок).

Практична робота

Знайдіть у поданому тексті засоби зв’язку між реченнями.

Наше життя неможливе без знання мовного етикету. Ця істина відома кожному з дитинства. Людина послуговується ним щодня і, до того ж, не один раз. Ми кілька разів упродовж дня можемо звертатись один до одного, вітатися, прощатися, комусь дякувати, давати пораду, прохати щось у когось, перед кимсь доводиться вибачатися, когось комусь рекомендувати. А ще — ми співчуваємо, робимо компліменти, відмовляємо. Запрошуємо і приймаємо гостей, самі гостюємо, присягаємося у відданості, освідчуємось

укоханні. (Без цього важко уявити будь-яку етикетну ситуацію

впобуті чи на роботі, у товаристві.) І при цьому ми неминуче послуговуємось усталеними висловами (чи окремими словами), які для носіїв мови не потребують зусиль, свідомості. (Ми діємо шаблонно, автоматично, керуючись стійкою мовною звичкою, виплеканою змалечку батьками, учителями.) Це і є наш мовний етикет у дії, що відображає правила мовної поведінки, властиві мовцям на певному історичному зрізі (За С. Богдан).

Заповніть таблицю «Характеристика видів зв’язку речень у тексті»

Що таке змішаний вид зв’язку?

Практична робота

У поданому вище тексті знайдіть і поясність види зв’язку речень.

Складіть свій невеличкий текст (5–6 речень) з різними видами зв’язку речень: 1 ряд — ланцюжковий, 2 ряд — паралельний, 3 ряд — змішаний.

Лексична п’ятихвилинка

Поясніть значення слів «абзац», «мікротема». Як співвідносяться ці слова?

Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. Дайте назву тексту.

«Велесова книга» Ця книга — набір дерев’яних дощечок, на яких ранньою кири-

лицею були записані слов’янські тексти з історії дохристиянської Київської Русі, починаючи приблизно від 650 року перед Різдвом Христовим і закінчуючи князюванням Аскольда в кінці IX ст. Дослідники цієї пам’ятки сперечаються щодо її автентичності. Одні говорять про підробку, інші переконані, що це твір, написаний самими слов’янами, збірник історико-релігійних текстів, що в збірнику було не менше 15 пам’яток, складених у різний час різними людьми і зведених воєдино в IX столітті.

Щоб дослідити давню пам’ятку, потрібні знання графіки, палеографії, орфографії, лексики, історичної фонетики, морфології, діалектології, дані археології, етнографії, історії. Вивчали «Велесову книгу» вчені в різних країнах: у Голландії, Канаді, США, Франції, Великобританії, Австралії, Росії, Україні. Здійснювали експертизи, розшифровували, перекладали тексти сучасною мовою. В Україні це зробив Б. Яценко. 1995 го року він видав «Велесову книгу» у власному ритмізованому перекладі разом із автентичним текстом та дослідженнями.

Цікава історія знахідки. Набір дерев’яних дощечок було знайдено в серпні 1919 року в умовах війни. За одними даними — під Курськом, за іншими — у Великому Бурлуку Харківської губернії. Під час наступу Білої армії, яка пройшла територію України і простувала до Орла, молодий полковник Ізенбек, командир батареї, опинився у великому маєтку, власники якого були знищені. Пізніше він не міг пригадати ні точного розташування маєтку, ні прізвища власників: чи то князі Задонські, чи Донські, чи Донцови. Дослідники доводять, що то могли бути ДонецькоЗахаржевські. Ізенбек пройшов спустошеними кімнатами до бібліотеки. Книжки були розкидані по підлозі. Полковник почув під ногами хрускіт і, нахилившись, побачив дерев’яні дощечки з випаленими на них незнайомими літерами. З вигляду вони були дуже давніми — деякі розсипалися. Ізенбек, який колись займався археологією, зрозумів, що дощечки можуть мати історичну цінність. Він звелів солдатові скласти дощечки до похідної сумки і стерегти їх. 1822 го року емігрант Ізенбек (він був

3.Літеру и слід писати в усіх словах іншомовного походження рядка:

Аєп..скоп, пр..оритет, бурм..стр, Адд..с Абеба; Б Ц..церон, бургом..стр, С..рія, Ч..нгісхан; В д..лема, Гр..нвіч, Ч..каго, ск..пидар; Г ч..пси, к..парис, адаж..о, кос..нус; Д С..ц..лія, бронх..т, Т..бет, Кр..т.

4.Усі слова пишуться без м’якого знака у рядку:

Атон..ший, таріл..ці, красун..чик, ковз..кий; Б рибал..ці, піс..ня, Натал..чин, брин..чати; В він..єтка, в..йокати, лл..є, Хар..ків; Г мен..ший, батал..йон, Ігор.., Гет..манщина;

Д Афанас..єв, консул..ський, кін..ця, дитин..чин.

5.Правильно записано всі числівники в рядку:

Атрьомастами шістдесяти восьми, сімомадесятьма сорока; Б сімидесяти чотирьох, тисяча дев’ятий; В сьомастами вісімдесятьма дев’ятьома, двадцяти восьми;

Г чотиристами сімдесятьма, тисяча п’ятдесятьома шістьома; Д трьомастами сорока шісти, одинадцятьома.

6.Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку:

Апо/українськи, повік/віки, будь/що/будь, плече/в/плече; Б усього/на/всього, вряди/годи, хтозна/коли, з/посеред; В пліч/о/пліч, на/гора, сьогодні/завтра, наді/мною; Г по/латині, ім’я по/батькові, на/самоті, хтозна/коли; Д що/небудь, що/весни, аби/коли, день/у/день.

7.Усі складні слова потрібно писати разом у рядку:

Апроф/спілковий, папів/оберт, багато/тисячний, член/кореспондент;

Б тепло/обмінний, радий/радісінький, шести/денка, пів/ огірка;

Вчотирьох/актний, перекоти/поле, пів/аркуша, кілька/мільйонний;

Гсто/відсотковий, теле/апаратура, лісо/степовий, соціал/ демократичний;

Двище/згаданий, глухо/німий, історико/культурний, червоно/гарячий.

8.Всі іменники у родовому відмінку множини мають закінчення

-ів, -їв:

А батько, гість, степ, день; Б сом, громадянин, соловей, герой;

В робітник, підпис, татарин, товариш;