уроки з мови 11кл голобородько

якийсь факт або явище не складає увесь зміст, а є тільки матеріалом для спостережень, висновків. У статті автор намагається зрозуміти і розкрити проблему, її причини. Мета автора — привернути увагу читачів, спонукати їх до дій.

Робота з текстом

Прослухайте текст статті з «Молодіжної газети Вінниччини». Визначте головну думку. Які факти використав автор для її розкриття? Яку аргументацію навів? Як автор починає статтю? Як робить висновок? Знайдіть мовні засоби, характерні для публіцистичного стилю.

А щастя — поряд Ми постійно кудись поспішаємо і за нагальними та не дуже

справами не помічаємо самого життя, яке, неначе корабель, пропливає повз, залишаючи нас за бортом. Усвідомлення своєї малозначимості в цьому світі, неможливості досягти бажаного, щось змінити призводить до депресії.

Тоді навіть такі дрібниці, як незадовільна оцінка чи зламаний ніготь перетворюються в справжню трагедію, яка ще раз доводить нікчемність земного існування.

Та спробуймо подивитися на світ іншими очима.

Мабуть, кожен пам’ятає, як у дитинстві не раз ходив шукати місця, де золоте сонечко лягало спати, і знав напевно, що є отой «край землі», де небо зливається з землею. Ми вірили в Діда Мороза і з нетерпінням чекали, що ж святий Миколай покладе нам під подушку…

Пройшли роки. Тепер ми точно знаємо, що досягти горизонту неможливо, а чарівний дідусь і його онучка Снігуронька — це наші батьки. Та іноді нам так хочеться вірити, що у світі трапляються дива.

— Вітаю! У вас щасливий квиток, — каже мені кондуктор трамвая. — Вам неодмінно пощастить!

На обличчі мимоволі з’являється посмішка. З одного боку це — справжнісіньке божевілля думати, що маленький шматочок паперу приносить удачу. Але хіба не можна трішки помріяти?

Кожен із нас вірить у якісь забобони: хтось радіє, коли йому переходять дорогу з двома повними відрами або перебігає сірий кіт, що приносить удачу. Здається, дрібниці, але погодьтеся, що саме вони рятують нас від поганого настрою, налаштовують на щось позитивне, додають впевненості в діях.

Якщо ви не встигли на тролейбус, на ваших колготках з’я- вилася стрілка або зламалися підбори — посміхніться. Адже все це — дрібниці, через які не варто перейматися. «Безвихідних ситу-

ацій не буває», — говорить відомий барон Мюнхгаузен. А інший мультиплікаційний герой співав, що «от улыбки хмурый день светлей, от улыбки в небе радуга проснётся. Поделись улыбкою своей, и она к тебе не раз ещё вернётся».

Частіше посміхайтесь, упевнено дивіться в майбутнє, вірте в себе і не бійтеся втілювати свої мрії в реальність.

Сонячне проміння засліплює очі, лагідний вітерець розвіює волосся, а легені наповнює ніжний солодкий аромат весняних квітів.

Хіба це не радість — відчувати себе живим, здоровим, коханим, усміхненим і щасливим? А щастя, воно — поряд. Потрібно лише помітити його в тих приємних дрібничках, що нас оточують

(Любов Шевчук; 345 слів).

Письмова робота

Підготуйте статтю для молодіжної газети. Уявіть, що читачами будуть ваші ровесники. Оберіть тему, що буде їм цікава. Напишіть так, щоб ваші однолітки задумалися над тими моральноетичними питаннями, які ви поставите.

V. Домашнє завдання

Допишіть статтю.

Продивитися кілька номерів молодіжних газет. Яка тематика розробляється? Що привернуло вашу увагу?

Урок № 60   ЧАСТИНИ МОВИ

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про частини мови, удосконалювати вміння й навички стилістично доцільно їх використовувати у власному мовленні; розвивати комунікативно-мовлен- нєві вміння, мислення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу любов до рідного слова, усної народної творчості як невичерпного джерела духовності.

Обладнання: таблиця, роздавальний матеріал, збірка прислів’їв і приказок.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія (терміни).

Міжпредметні зв’язки: література, історія.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку

Інтелектуальна розминка

Слово вчителя. Сьогодні предметом нашої уваги стане термін, що походить із коренів двох грецьких слів. Його винахідником вважають німецького поета Гете, який багато років вивчав будову і форму рослин і тварин. На початку ХХ століття у підручниках

зукраїнської мови замість нього вживали слово «етимологія».

Назвіть згаданий термін (морфологія) і сформулюйте тему й мету уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів

Пригадайте, що вам відомо про частини мови?

Бліцопитування

Назвіть відміни іменників. Які слова не належать до жодної відміни? Наведіть приклади.

Що таке прономіналізація? Наведіть приклади.

Що таке суплетивізм? Наведіть приклади.

Як визначити рід незмінюваних іменників?

Що таке субстантивація? Наведіть приклади.

Якого роду слова соня, роззява, трудяга?

Яким членом речення буває вигук?

ІV. Процесуально-діяльнісний етап

Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте його тему, мету, сферу застосування, стиль і підстиль, жанр. Відповідь обґрунтуйте, зважаючи на стилістику мовних одиниць. Що ви знаєте про використання сполучників у сучасній українській мові? Чим сполучники відрізняються від сполучних слів? Наведіть приклади. Запишіть числівники словами, поясніть їх правопис.

Сполучник

Сполучники — це службові слова. Головна їх функція — зв’язок слів у реченні або частин (простих речень) у складному реченні. Система сполучників, що існує в сучасній українській літературній мові, упродовж тривалого часу збагачувалася і вдосконалювалася. З 29 сполучників, зафіксованих у мові пам’яток, збереглося лише 8: а, і, бо, або, але, ані, ні, аби. Деякі дійшли у зміненій фонетичній формі: ніж, що, щоб. Сполучники сучасної української літературної мови мають давнє коріння: староукраїнська мова їх одержала від давньоруської на основі прислівників, займенників, часток і давніх сполучників. Деякі з них із часом змінювали своє значення. Сполучник як частина мови виокремився ще в античній Греції. Аристотель вирізняв у мові імена, дієслова і сполучники.

Сполучник бо в староукраїнській мові був сполучником сурядності! Нині він — часто вживаний сполучник підрядності. А сполучники да і ли виконували різні функції: то сурядності, то підрядності. З розвитком мови особливо помітно змінювалися складнопідрядні речення. Змінювалася і система сполучників. Деякі слова втрачали ознаки самостійної частини мови і перетворювались у підрядні сполучники. Сполучники як, що, хто, який, чий — вважалися раніше займенниками; куди, де, коли, звідки — прислівниками; аж, бо, ніби — частками, а хоч, мов — дієсловами. Наші предки називали сполучник злучником, союзом.

Уперше термін сполучник вжив О. Огоновський 1889 року.

Творчий диктант

Доповніть текст своїми міркуваннями, прикладами. У поданих реченнях визначте частини мови.

До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів’я та приказки. Вони є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику. У своїй сумі прислів’я й приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті.

Групова робота

Група 1

Пригадайте і запишіть прислів’я, в яких уживаються дієслова у формі наказового способу. (Вік живи — вік учись. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. Їж борщ з грибами, держи язик за зубами та ін.)

Група 2

Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять чи-

слівники. (Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. Сім раз відмір, один раз відріж. Хто в біді дав, дав два рази.)

Група 3

Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять займенники. (Не смійся з старих, сам такий будеш. Хто любить музику, той не може не любити життя. Де хто літував, хай там і зимує.)

Група 4

Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять при-

слівники. (Риба шукає, де глибше, а людина — де краще. Хто вище злізе, дужче падає. Близько лікоть, та не вкусиш.)

Індивідуальні завдання (біля дошки)

Провідміняйте числівники 640, 287.

Правильно запишіть слова.

(Віце)президент, (будь)який, (в)троє, (багато)тисячний, (жовто) гарячий, (пів)яблука, хто (небудь), темно (зелений), (як)найкраще, все (таки).

Перекладіть українською мовою, розподіліть частини мови в окремі колонки, поясніть правопис.

Зато, возле, также, только, из-за, в связи, так как, разве, ох, лишь, из-под, вот как, айда, вследствие, тоже, что за, в течение, неужели, эх, пусть, так, что, о.

Складіть речення, щоб в одному випадку подані слова виступали прислівниками, а в іншому — однозвучними з ними словами. Поясніть написання прислівників:

Зверху, удень, назустріч, по-осінньому, по-своєму, напам’ять, збоку, зсередини, всередині.

Творча робота (у мікрогрупах) у формі міні-проекту

Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, сферу використання, тип і стиль мовлення.

До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови. Прислів’я та приказки є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

У своїй сумі прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.

Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками.

Доберіть прислів’я і складіть із них звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті (за потреби скористуйтесь збіркою прислів’їв і приказок). Яка частина мови найчастіше вживається в народних висловах? Проведіть дослідження і зробіть висновок.

V. Контрольно-рефлексивний етап

1.Перевірка роботи в мікрогрупах, взаємооцінювання і самооцінювання.

2.Стратегія «Сніговий ком».

3.Колективне складання усного повідомлення про частини мови.

VІ. Домашнє завдання (на вибір)

Складіть за матеріалами уроку опорний конспект.

Розробити тестові завдання для перевірки знань про частини мови.

Напишіть твір-мініатюру з теми «Народ скаже — як зав’яже».

Урок № 61   СЛОВО, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, РЕЧЕННЯ

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про слово, словосполучення, речення з метою вироблення практичних умінь і навичок їх доцільного використання у власному мовленні; розвивати ко- мунікативно-мовленнєві вміння, мислення, творчі здібності; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу прагнення до дієвості, активності, творчості у житті, бажання самому творити свою долю.

Обладнання: схема, діаграма, опорна таблиця, роздавальний матеріал, картки із системою орієнтирів, плакат із зображенням гори.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації.

Довідка: Словосполучення — це сполучення двох або кількох самостійних слів, пов’язаних одне з одним змістом і граматично. Як і слово, словосполучення називає певний предмет, ознаку чи дію, проте дає їм конкретнішу, точнішу назву. Якщо речення є одиницею повідомлення, служить засобом комунікації (спілкування), то словосполучення — це номінативна одиниця, одиниця називання, позначення. На відміну від речення словосполучення не виражає закінченої думки, виступаючи засобом спілкування лише через речення. Воно позбавлене основної ознаки речення — предикативності (присудковості). Тому сполучення підмета і присудка не слід вважати словосполученням: між підметом і присудком існують відношення, характерні для речення.

Стратегія «Прес»

Визначте мовну одиницю. Відповідь обґрунтуйте.

Життя. (Слово і речення) Сенс життя. (Словосполучення і речення)

Робота в мікрогрупах

Прочитайте статтю чеського соціолога Іржі Томана. З тексту виберіть мовні одиниці (слово, словосполучення, речення — за групами), схарактеризуйте їх стилістичні особливості. Побудуйте схеми речень останнього абзацу.

Уявіть собі надзвичайно широку ріку, в якій один біля одного пливуть багато човнів, кожен з яких уособлює людську долю. Вільна течія річки — це ніби плин часу.

Більшість човнів несе течія життя. Мало є таких людей, які із самого початку плавання знають або в ході його усвідомлюють, куди їм треба доплисти, і скеровують свій човен у цьому напрямку — до певної мети. Цілком ймовірно, що вони до неї допливуть.

З решти плавців багато хто здивується, куди це їх винесла вода

ічому вони засіли на мілині. Саме до них і належать люди, які ніколи не аналізували своїх бажань, своєї мети, ніколи не замислювалися, яким чином можна їх здійснити. Принаймні їх завжди обійдуть ті, хто відзначається цілеспрямованістю.

Що уособлює у собі течія річки?

Чому більшість човнів пливе за течією, не задумуючись куди?

Що станеться з цими людьми?

Що станеться з людьми, які знають куди пливуть?

Яка основна думка тексту? Чи погоджуєтесь ви з нею?

Робота над висновками

Бесіда.

Що таке слово?

Що таке словосполучення? З чого воно складається?

Які сполучення слів не вважаються словосполученнями?

Які синтаксичні зв’язки існують між словами у словосполученні? Поясніть особливості кожного.

Які є види словосполучень за будовою і за головним словом?

Дайте визначення реченню.

Які є види речень за будовою і метою висловлювання?

Заповнення таблиці (колективно за результатами роботи груп).

Слово

Словосполучення

Речення

Вправи на застосування узагальнювальних правил

Прослухайте притчу. Дайте їй назву, визначаючи тему й мету висловлювання, тип та стиль тексту. Виділіть у реченнях останнього абзацу словосполучення, визначте їхню будову і вид. Складіть схеми словосполучень.

Був чудовий тихий вечір. Біля відкритого вікна сидів чоловік, поринувши в глибокі роздуми. Його мучило питання: що таке життя? На тротуарі з’явилася група студентів, які жваво обговорювали різні теми. Проходячи повз вікна, один із них сказав, що життя — це постійне навчання.

— Правильно, — сказав про себе чоловік. Та все ж ця відповідь не задовольнила його розум.

У пошуках відповіді він підняв свої очі до неба і погляд його зупинився на павукові, який сидів на своєму «троні» над вікном, який нібито йому сказав:

— Життя — це вічна плутанина. Але цією плутаниною я швидко рухаюся з місця на місце, досягаючи навіть царських палат.

Після довгих і безрезультатних роздумів наш учений вийшов на свіже повітря. Він проходив густим гаєм і почув прекрасний спів солов’я, який нібито говорив:

— Життя — це постійний спів.

Ідучи далі, чоловік побачив на лузі вола, який жадібно їв траву і нарікав на свою долю: