уроки з мови 11кл голобородько

Повторення вивченого в 10 класі. Стилістика мови. Культура мовлення 21

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. Слухай тисячу разів, а говори один раз. Більше слухай, а менше говори.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Два — чотири — всі разом

Пригадайте, що вам відомо про аудіювання як рецептивний вид мовленнєвої діяльності. Назвіть різновиди аудіювання, особливості кожного. З якою метою використовують різні способи сприйняття аудіотексту? (Наведіть приклади життєвих ситуацій.) Перевірте правильність своєї відповіді за схемоюопорою.

Різновиди аудіювання

Ознайомлювальне, або глобальне, вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, уміння визначити тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Мета — отримати загальне враження від почутого, зрозуміти аудіотекст у цілому

Вивчальне, або докладне, передбачає найповніше сприймання змісту повідомлення, усвідомлення деталей змісту кожного з його елементів. Мета — зрозуміти всі подробиці сприйнятого на слух тексту

Критичне, ґрунтуючись на глобальному і докладному, вимагає аналізу сприйнятих тверджень; висловлення власної думки, оцінки з приводу почутого, критичного осмислення сприйнятого на слух.

Мета — погодитися чи не погодитися з аудіоінформацією, висловити власне ставлення до почутого

ІV. Процесуально-діяльнісний етап

Слово вчителя

У процесі навчання дуже часто вдаються до поєднання різних видів мовленнєвої діяльності:

аудіювання — письмо (учень одночасно слухає, сприймає та записує план лекції, диктант тощо);

читання — письмо (учень одночасно читає та записує план тексту, реферат).

Записи не тільки дозволяють зафіксувати сприйнятий матеріал, а й допомагають його осмислити та засвоїти. З навчальною метою застосовують такі види записів, як план, тези, тематичні виписки, конспект.

Фронтальна робота зі схемою-опорою

Розгляньте схему-опору. У чому, на вашу думку, полягають особливості кожного з різновидів запису почутого? З якою метою і в яких випадках їх використовують?

Види запису почутого

Парна робота з інформаційною карткою

Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку та стиль мовлення. Виділіть у тексті важливу інформацію і коротко зафіксуйте її в зошитах. Розкажіть один одному про призначення і особливості різних видів конспектів.

Конспект (від лат. conspectus — огляд) є писемним текстом,

уякому коротко і послідовно викладено зміст основного джерела інформації. Конспектувати — упорядковувати відомості, викладені в оригіналі. В основу процесу конспектування покладено систематизацію прочитаного або почутого. Записи можна робити як у вигляді дослівної фіксації уривків, цитат, так і у формі вільного викладу матеріалу. Манера написання конспекту, як правило, близька до стилю першоджерела.

Якщо конспект складено правильно, він повинен відображати логіку і смисловий зв’язок записаної інформації. Ним можна скористатися через деякий час, а також надати комусь для використання, оскільки прочитання грамотно зафіксованих даних ніколи не викликає труднощів.

Конспектування сприйнятого на слух тексту — це письмове детальне відтворення його змісту з обов’язковою вказівкою на джерело інформації, тобто зазначенням прізвища автора і теми повідомлення. У конспектуванні сприйнятого на слух тексту використовують висловлювання — тези.

можуть міститися виписки, цитати, план, тези. Вважається, що докладна фіксація відомостей є найбільш цілісною і повноцінною.

Завдання для самоконтролю

Назвіть види конспектів. Доповніть схему-опору.

Актуалізація знань учнів щодо технології аудіювання й конспектування

Зверніть увагу на послідовність дій під час конспектування (робота зі схемою-опорою).

Пам’ятка «Як підготувати конспект»

У кожній частині визначте головну і додаткову Етап 3 інформацію. Головну інформацію зафіксуйте в кон-

спекті

Під час конспектування залишайте широкі береги Етап 4 для заміток. Ведіть запис своїми словами. Використо-

вуйте певну систему підкреслювань, скорочень

Повторення вивченого в 10 класі. Стилістика мови. Культура мовлення 25

Робота з аудіотекстом

Як ви вважаєте, про що може розповідатися в тесті з назвою «Княгиня української духовності»? Чи знайома вам ця постать? Прослухайте текст і з’ясуйте, чи правильними були ваші передбачення. Визначте у тексті важливу інформацію і законспектуйте її.

КНЯГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ Народилася Оксана Лятуринська 1 лютого 1902 року на чарів-

ній Волині в українській шляхетній сім’ї. Це й визначило як її долю, так і характер: у дитинстві — зачарованість таємничобезмежною природою рідного краю та інтелігентністю середовища, а юність і молодість збіглися з найзначнішими та найтрагічнішими водночас процесами першої чверті XX століття: спочатку — коли народжувалася суверенна Україна й квітли надії на щастя, а потім — коли знавіснілі орди ворогів незалежності Вітчизни нищили її буйну свободу й українська інтелігенція або гинула у боях, або опинялася у вигнанні, і не уславлена за свої муки та рани, за любов до народу, а обпльована й проклята…

На вигнанні можна було чи зав’янути серцем, чи озлобитися і зректися мети, стати іграшкою сліпих сил. Та доля звела Лятуринську з тими, для кого Україна довічно лишалася Сонцем, що дає життя і небу, і землі, з тими, хто й гинучи вірив у неї: Юрієм Дараганом і Ольжичем, Олексою Стефановичем і Юрієм Липою, Оленою Телігою і Євгеном Маланюком, іншими, хто входив до української «польської» та «празької» поетичних шкіл. Там і сформувалося гуманістичне та поетично-мистецьке кредо О. Лятуринської: як найвища мета — щастя вільної, благородної, духовно багатої особистості в суверенно-гордій державі, а шлях до неї — любов і краса, царство свободи й гармонії.

Головне для духовної еліти цього покоління полягало у відродженні української нації, держави, культури, мови. Однак, як зазначав Є. Маланюк, це були представники «спізненого покоління», бо «визвольна війна для нас була скінчена», осмислення уроків минулого призводило до гірких висновків, особливо при читанні Д. Донцова та «Листів до братів хліборобів» нещадного своєю логікою Липинського, а головне, що вони жили мрією про діяльність на благо Вітчизни, але брами полоненої Батьківщини були замкнені. Поля для життєвої діяльності бракувало. А надмір енергії владно кликав як стій до національної творчості у сфері хоч би лише духовної України. Таким чином поставали «Суворість» Липи, «Зодіак» Мосендза, «Рінь» Ольжича, «Княжа емаль»

Лятуринської… — книжки, безперечно, літературно повновартісні, історично важливі, ба й навіть «історіотворчі».

Перша книжка О. Лятуринської «Гусла» вийшла тільки 1938 р., але її пізній вихід свідчив лише про надзвичайну самовимогливість авторки. Поетеса прагла не просто виспівати себе, а знайти свій власний і зміст, і стиль. Тож логічно, що друга збірка «Княжа емаль» (1941) виявила народження майстра. Видані в Празі, обидві книжки скоро стали раритетами. А трикнижжя: О. Лятуринської — «Княжа емаль», «Гусла», «Веселка», видане 1955 р. в Торонто, стало важливою віхою не тільки у творчості поетеси, а й у всій українській поезії.

Пояснюючи причину захоплення трикнижжям, критики відзначали: «Княжа емаль» і «Гусла» — «це безпосереднє відношення до феномена краси, чи то буде природа, краєвид, рослина, чи то буде твір митця», — це «несподіваний, незнаний перед тим… творчий світ» (Д. Віконська). Лятуринська — це втілена у творчість історична пам’ять народу і «органічно зв’язана з національнонародною творчістю» (О. Ольжич). При цьому прикметне, що вона «засадничо шукає органічного зв’язку з напівмістичною та релігійною символікою нашої народної пісні» (В. Державін) і навіть «через млу сторіч велику чаклує душу» (Коровицький). Однак Лятуринська не тільки і не нарочито в минулому. Вона «є якби «регіонально» скупчена у волинській землі, починаючи від неоліту («Печерні рисунки») і аж до сучасності. Хоч і на сучасність поетка дивиться ніби «крізь віки»… Гримить у її віршах варязька криця Святослава, проймає суворою ніжністю туга Ярославни. Але все те — то не «літературний засіб» і не «маніра»: якщо б Ольга чи Ярославна писали вірші, то ті вірші й були б поезіями Оксани Лятуринської… однієї з найяскравіших «жон руських» нашої поезії» (Є. Маланюк).

Інайяскравіших не тільки за тематично-ідейною оригінальністю та глибиною. Поезія Лятуринської «глибока, і, хоч які прозорі її хвилі, не завжди легко побачити дно, оскільки та поезія — як строга, сказати б, аскетична, так і безмежно-розмаїта поетикою, що поетеса бере як від пластики архітектора, так і від буйноти засобів романтика й реаліста, вражає багатозначністю образу, властивою символічній поезії», — зауважував Ю. Шевельов 1955 р. У передмові до «Зібраних творів» 1987 р. він не тільки ствердив свої захоплення, але й поширив на багатогранну творчість О. Лятуринської.

Ідля цього були достатні підстави. «Лятуринська, — наголошував Ю. Шевельов, — має не тільки свій стиль, а й свій світ.

28Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

Вна Чернігівщині;

Гна Сумщині.

3.Яке з названих прізвищ не зустрічається в тексті? А Олекса Стефанович; Б Юрій Липа;

ВЄвген Плужник;

ГЄвген Маланюк.

4.Про які українські поетичні школи згадується в тексті? А «польську» та «празьку»; Б «австрійську» та «англійську»;

В«чеську» та «словацьку»;

Г«американську» та «канадську».

5.Яким було гуманістичне та поетично-мистецьке кредо О. Лятуринської?

А Писати лише правду і не піддаватися ніяким впливам. Б Мир і спокій особистий і загальний.

ВЩастя вільної особистості в суверенній державі.

ГЛюбов і краса понад усе.

6.Хто називав однодумців О. Лятуринської «спізненим поколінням»?

А Євген Маланюк; Б Юрій Липа;

ВЮрій Дараган;

ГОлекса Стефанович.

7.Як називалася перша книжка О. Лятуринської? А «Княжа емаль»; Б «Гусла»;

В«Веселка»;

Г«Великодний передзвін».

8.Яка зі збірок виявила народження майстра? А «Веселка»; Б «Гусла»;

В«Княжа емаль»;

Г«Великодний передзвін».

9.У якому місті вийшла книжка Оксани Лятуринської «Великодний передзвін»?

А у Празі; Б у Варшаві;

Ву Торонто;

Гу Києві.

Повторення вивченого в 10 класі. Стилістика мови. Культура мовлення 29

10.Чому ця книжка була незвичайною?

АБо це книжка «писанок і поезій»; Б бо це книжка малюнків і віршів;

В бо вона була дуже маленького формату; Г бо вона винятково символічна.

11.Яка основна думка почутого вами тексту?

АРозповідь про трагічне життя української інтелігенції

у вигнанні.

БОксана Лятуринська — видатна українська поетеса, широко знана в усьому світі.

В Висвітлення історичної епохи кінця XIX — початку XX століття.

ГДобротворча людина безсмертна.

12.Поданий текст має ознаки: А наукового стилю; Б художнього стилю;

В публіцистичного стилю;

Грозмовно-побутового стилю.

Відповіді

Творчі завдання

Визначте тему тексту, основну думку, тип, стиль і жанр мовлення.

Який різновид аудіювання використовували і чому?

Який різновид конспекту складали? (Захист складених конспектів.)

За прослуханим текстом і конспектом розкажіть про життя Оксани Лятуринської.

V. Контрольно-рефлексивний етап

Робота в парах

Підсумки уроку (складання пам’ятки «Як ефективно конспектувати аудіотекст»).

Пам’ятка «Як ефективно конспектувати аудіотекст» (орієнтовна)

1.Визначте мету слухання і конспектування. Зафіксуйте вихідні дані тексту.

30Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

2.Починайте конспектувати після сприйняття завершеної думки.

3.Конспектуючи, виділяйте і відділяйте важливу інформацію за допомогою підкреслень, використання інших кольорів, відступів, нумерувань.

4.Під час конспектування використовуйте скорочення, абревіацію, умовні знаки.

5.Фіксуйте не окремі слова, а завершені думки. Закінчивши слухання, пригадайте і визначте місця, які вас найбільше зацікавили.

Самооцінювання, взаємооцінювання, рефлексія щодо досягнення мети.

VІ. Домашнє завдання (на вибір)

Доберіть цікавий текст для аудіювання і скласти тестові завдання до нього.

Запропонувати ситуації, в яких людина змушена використовувати той чи інший спосіб фіксування почутого.

Сформулювати завдання, що передбачають використання певного різновиду конспекту.

Урок № 5   ПОНЯТТЯ РОДУ, ЧИСЛА. НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

Мета: повторити і закріпити знання про категорію роду і числа й практичні навички визначати їх і правильно використовувати; розвивати лінгвістичне мислення учнів; закріпити орфографічні навички; виховувати почуття поваги до рідної культури.

Внутрішньопредметні зв’язки: морфологія і орфографія, мова й мовлення.

Міжпредметні зв’язки: мова і література, мова і фольклор, українська і російська мова.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, завданнями та метою уроку