уроки з мови 11кл голобородько

Стилістика речень з різними засобами вираження чужого мовлення 261

Порівняйте художній і офіційно-діловий стилі, визначте особливості кожного зі стилів мовлення, знайдіть спільне і відмінне. Заповніть «Діаграму Венна».

Аналіз мовного матеріалу

З’ясуйте різницю між різновидами наукового стилю (власне науковим, науково навчальним та науково популярним). Визначте підстиль кожного тексту.

1.Синонімія — тотожність або близькість значень різних за звучанням одиниць одного мовного рівня. Існує також розуміння синонімії як спільності номінацій, тобто здатності різних мовних одиниць позначати одну і ту ж реалію (говорити — балакати — бормотіти — лепетати на позначення акту говоріння).

Синонімія здебільшого розглядається як властивість лексики, а також фразеології (З енциклопедії).

2.Різна буває у людей хода. Вона залежить часто від віку, вдачі,

настрою тощо. Тому одним дієсловом «ходити» тут не обійдешся. Для кожного випадку знайдеться своє, точне слово: йти, крокувати, прямувати, дибати, шкандибати, чеберяти і багато-багато інших.

Слова «з настроєм» звуться емоційними. Серед синонімів деяких слів вони живуть цілими юрбами (А. Матвієнко).

3.Синоніми — слова, відмінні за звучанням, але однакові чи близькі за змістом. Вони складають синонімічне гніздо, у «центрі» якого міститься стилістично нейтральне слово, оточене іншими, з різними смисловими відтінками, оцінним та емоційним забарвленням (віхола, хурделиця, заметіль, юга, хуга,

завія) (Словник-довідник).

V. Контрольно-рефлексивний етап

Репродуктивна бесіда (за стратегією «Вільний мікрофон»)

Які функції виконують висловлювання? (Спілкування, пові-

домлення, впливу)

Який стиль зумовлений функцією спілкування? (Розмовно-

побутовий)

Висловлювання якого стилю служать для повідомлення? (Висловлення наукового стилю містять наукову або технічну інформацію, а офіційно-ділового — правову, адміністративнорозпорядчу, організаційну.)

Які є різновиди наукового стилю? (Власне науковий, науко-

во популярний, науково технічний, науково навчальний підстилі.)

У чому може полягати функція впливу? (Вплив може бути ідейно-політичний, пов’язаний з оцінкою фактів суспільного життя, поведінки людей. Таке завдання висловлювань публіцистичного стилю. Якщо ж метою висловлювання є формулювання естетичних почуттів, образне відтворення явищ життя, — воно належатиме до художнього стилю.)

Укажіть найхарактерніші мовні риси стилів:

1)розмовно-побутового (Наявність ненормативних засобів просторіччя, діалектизмів, жаргонізмів; використання фразеологічних зворотів, експресивної лексики; відхилення від теми, відсутність строгого плану тощо);

2)офіційно-ділового (Використання мовних кліше і штампів, усталених зворотів, стандартних форм, вироблених для кожного виду документів; відсутність образності і переносно вжитих слів);

3)наукового і науково технічного (Використання спеціаль-

них термінів, формул, цифрових даних; чітке дотримання послідовності викладу; переважання різнорідних речень; поєднання словесного викладу та різного роду ілюстративного матеріалу (особливо в навчальних текстах); обмежене вживання образних засобів (доречне передусім у науково популярних виданнях);

4)публіцистичного (Поєднання інформативності та образності, вживання емоційно-експресивних засобів — переносного вживання слів, фразеологізмів, суспільно-політичної лексики, синтаксичних засобів увиразнення);

5)художнього (Використання звукопису, колористичної лексики, тропів, синтаксичних фігур увиразнення. У художніх творах із зображальною метою можуть бути використані будь-які мовні засоби, якщо вони відповідають цільовій настанові автора.).

Яке місце серед стилів мовлення посідає епістолярний стиль? У чому його особливість? Що ви можете сказати про конфесійний стиль?

Стилістика речень з різними засобами вираження чужого мовлення 263

Стратегія «Сніговий ком»

Наведіть приклад тексту конфесійного стилю («Молитва за Україну»).

VІ. Домашнє завдання (на вибір)

Зробити опорний конспект із теми уроку.

Укласти словник лінгвістичних термінів «Стилі і жанри мовлення».

Доберіть приклади текстів, різних за стилістичною належністю, але тотожних за змістом.

Запропонувати тестові завдання для перевірки знань зі стилістики.

Урок № 54  

АУДІЮВАННЯ ТЕКСТІВ ДІАЛОГІЧНОГО Й МОНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ РІЗНИХ СТИЛІВ,

ТИПІВ І ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ. ВИДИ ЗАПИСУ ПОЧУТОГО: ТЕЗИ, ДОКЛАДНИЙ І КОРОТКИЙ ПЛАНИ

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про види запису почутого, особливості тез і плану; удосконалювати навички сприйняття на слух текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення; розвивати навички самостійної роботи, мовленнєво комунікативні вміння, довгочасну та короткочасну пам’ять; збагачувати словниковий запас, удосконалювати вміння складати діалогічне й монологічне висловлювання; виховувати толерантність, повагу до рідної мови, сприяти тому, щоб учні замислювалися над сенсом людського існування взагалі й особистого життя.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Комунікативний практикум

Які ви знаєте види опрацювання тексту?

Визначте головні особливості кожного з них.

ІV. Виконання творчих і дослідницьких завдань, спрямованих на розвиток мовленнєвих умінь

Аудіювання текста. Виконання завдань

Прослухайте уважно текст. Визначте його стильову належність.

Українська мова — слов’янська мова. Вона є національною мовою українського народу.

Українська національна мова існує: а) у вищій формі загальнонародної мови — сучасній українській літературній мові; б) у нижчих формах загальнонародної мови — її територіальних одиницях.

Літературна мова — це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, як у писемному, так і в усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності.

За функціональним призначенням це мова державного законодавства, засіб спілкування людей у виробничо-матеріальній і культурній сферах, мова освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації.

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Писемна форма літературної мови функціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності.

Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.

Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східного наріччя, увібравши в себе окремі діалектні риси інших наріч. Зачинателем нової української літературної мови був І. П. Котляревський — автор перших високохудожніх творів українською мовою («Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москальчарівник»). Він першим використав народорозмовні багатства полтавських говорів і фольклору.

Основоположником сучасної української літературної мови по праву вважають Тараса Григоровича Шевченка. Саме він

препаратів у притулок та стерилізаційний центр для бездомних тварин «Планета».

Драйв та енергію кращі представники вітчизняної рок-музи- ки дарували зі сцени МПМ «Зоря». Серед десяти груп, які виступили на фестивалі, вінницьких тільки дві. Добре відомий у місцевих колах «Клондайк Бенд» і молода поп-панк група «Brandon from 19». Хедлайнерами цього вечора стали київський гурт «Qarpa»

ітернопільський «Лос Колорадос» (З молодіжної газети).

Охарактеризуйте мовні особливості тексту.

Поясніть значення слів «драйв», «хедлайнер».

Зробіть короткий план тексту.

Складіть діалог «Молодіжні музичні групи нашого міста».

Аудіювання текста. Виконання завдань

Вставте пропущені слова в речення.

Усна форма літературної мови обслуговує… спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства (безпосереднє). Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі … наріччя, увібравши в себе окремі діалектні риси інших наріч (південносхідного). Він першим використав… багатства полтавських говорів і фольклору (народорозмовні).

Прослухайте ще раз текст і складіть тези.

Аудіювання текста. Виконання завдань

Прослухайте уважно текст. Визначте його стильову належ-

ність.

ПОРЯДОК зовнішнього незалежного оцінювання

та моніторингу якості освіти (назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою

КМ № 1312 (1312–2005 п) від 31.12.2005)

1.Зовнішнє незалежне оцінювання та моніторинг якості освіти (далі — оцінювання якості освіти) запроваджується з метою забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до вищої освіти, здійснення контролю за дотриманням державних стандартів освіти, проведення аналізу стану системи освіти та прогнозування її розвитку.

2.Оцінювання якості освіти здійснюється шляхом:

зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів, за результатами якого проводиться конкурсний відбір студентів для навчання у вищих навчальних закладах; {Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1312}

Стилістика речень з різними засобами вираження чужого мовлення 267

участі учнів у міжнародних обстеженнях якості освіти;

збирання, аналізу та поширення інформації щодо соціальноекономічних і педагогічних показників, які визначають стан функціонування системи освіти на локальному, регіональному, державному і міжнародному рівнях;

підготовки узагальнених аналітичних матеріалів про якість освіти в Україні на різних освітніх рівнях і з різних предметних галузей, визначення стану функціонування системи загальної середньої освіти та прогнозування її подальшого розвитку.

3.Міністерство освіти й науки України встановлює строки, перелік навчальних предметів, програми та порядок проведення оцінювання якості освіти і визначає загальну стратегію моніторингу якості освіти та забезпечує його проведення, контролює виконання запланованих заходів.

Назвіть мовні особливості тексту.

Що робить текст важким для сприйняття на слух?

Аудіювання текста. Виконання завдань

Прослухайте уважно текст. Визначте його стильову належність.

Боротьба за життя

Політрук Василь Олександрович Сухомлинський горів у пекельному вогні. І старенький лікар, начальник госпіталю, звелів його нести просто на операційний стіл. Лікар уважно оглянув рани, похитав скрушно головою.

— А ліву руку вам доведеться відпиляти, молодий чоловіче, — сказав він,

— Як же я буду без руки?!

— У вас уже зараз гангрена, А це, брате, смертельно. — Не треба різати, лікарю. Прошу вас… — Думаєш, мені хочеться різати, сину?

— То й не ріжте. Благаю вас.

— Ви що, піаніст чи скрипаль? — звів очі лікар. — Ні, я вчитель.

— Учителювати можна й з одною рукою.

— Воно-то так. Але вчителеві руки потрібні не менше, ніж музикантові… Як і лікареві, наприклад, — додав він по хвилі.

Хірург глянув на пораненого й посміхнувся.

Він сам оперував політрука Сухомлинського. Спочатку розчистив рану на лівій руці, довго стуляв потрощені кістки, зшивав м’язи і сухожилля.

Нарешті сестра забинтувала рану.

— Один шанс зі ста, — зітхнув лікар, а голосно додав: — Коли й обійдеться, рука ваша буде коротшою за праву, ледве сточив… — Нехай коротша, аби була, — сказав політрук, втрачаючи

свідомість.

Після короткого відпочинку друга операція. Велика, рвана рана зяяла над самим серцем. У глибині рани скальпель натрапив на гострий зуб заліза. Не дай боже, той осколок на кілька сантиметрів попав би нижче — і давно б не було на світі цього на диво терплячого політрука.

Через три дні, коли хворому стало краще, лікар вручив Сухомлинському той осколок.

— Нате сховайте свою смерть. А ви молодець, учителю. Кров

увас чудесна! Перемогла гангрену. Можна сказати, випросили

вмене руку. Спасибі вам за терпіння.

Дні, коли чергувала медсестра Валя Маслівець, були для Василя найбільшою відрадою. Адже Валя, можна сказати, землячка, з Полтавщини вона, з Нових Санжар, а вчилася в Полтавському педінституті, і він зустрічав її там не раз, коли приїздив улітку на сесії як студент-заочник. У перші дні після операції, коли йому було особливо зле, Валя не відходила від нього, була за рідну сестру, за матір. Вона годувала його з ложечки, напувала чаєм і водою, клала холодний компрес на розпашіле чоло, говорила добрі й ласкаві слова.

Він слухав її захоплено.

— Валю, яка з тебе була б чудова вчителька! Обіцяй мені, що після війни працюватимеш у школі! Обіцяєш?

— Обіцяю! Я у твоїй школі працювати буду. А ти станеш директором…

— Спасибі тобі. Тільки навряд чи я виживу. А так хотілося б… Ти розумієш! Я заходжу в клас. Десятки дитячих очей дивляться на мене з цікавістю і ждуть від мене чогось нового. І я розповідаю їм про незнане, відкриваю очі на дивний світ. Ти знаєш, Валю, при вході в нашу школу ми вивісимо велике полотнище, а на ньому напишемо слова, звернені до учнів: «Найголовніше, що ти повинен знайти в нашій школі, — це мету свого життя». І потім ще слова великого вченого Пирогова. Їх теж би написати на видноті: «Школа славна не числом, а славою своїх учнів»

(За В. Сухомлинським; 450 слів).

Напишіть докладний план тексту.

Перекажіть уривок про хід операції.

Стилістика речень з різними засобами вираження чужого мовлення 269

Згадайте слова Сухомлинського стосовно того, що повинен кожен знайти в школі. Складіть монологічне висловлювання про те, у чому, на вашу думку, полягає мета життя людини.

V. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Заслуховування монологічних висловлювань.

Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання

Які гасла ви б повісили у своїй школі? Чому?

Напишіть твір-мініатюру «За що я вдячний своїй школі».

Урок № 55   МОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНЕ Й КОМУНІКАТИВНО ДОЦІЛЬНЕ.

ВИМОГИ ДО ГАРНОГО МОВЛЕННЯ, ЇХ ОСНОВНІ ОЗНАКИ

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про вимоги до мовлення, мовні норми, удосконалювати вміння й навички помічати й виправляти мовні й мовленнєві помилки, правильно і комунікативно доцільно використовувати мовні засоби; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення; виховувати у школярів культуру мовлення.

Обладнання: схема, роздавальний матеріал. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія. Міжпредметні зв’язки: література, культурологія.

Тип уроку: урок-практикум.

Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу — це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природний обов’язок перед незалежною, вільною Україною.

Олесь Гончар

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку

Прочитайте й поясніть слова О. Гончара. Сформулюйте за ними тему й мету уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Робота зі схемою

Пригадайте, що вам відомо про норми літературної мови? Доповніть подану схему власними прикладами.

Проблемне питання

Чи можуть змінюватися мовні норми? Відповідь обґрунтуйте.

Стратегія «Коло ідей»

Де зафіксовані мовні норми?

Чи потрібно дотримуватися мовних норм у побутовому спілкуванні?

Типи мовних норм

Орфоепічні

Графічні

Лексичні

Граматичні (морфологічні, синтаксичні)

Стилістичні

ІV. Процесуально-діяльнісний етап

Робота з текстом

Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок й визначте його тему й основну думку, стиль, підстиль і жанр мовлення. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висвітленою у тексті? Відповідь обґрунтуйте.

Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.