уроки з мови 11кл голобородько

відтінок одного з цих типів підрядних речень, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом.

Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслівниковими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому тексту.

Оскільки смислова близькість дієприслівникових зворотів до підрядних речень менша, ніж у прикметникових зворотів, під час заміни — якщо є можливість вибору — про це слід пам’ятати.

Паралельне вживання синонімічних структур сприяє уникненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його.

Лінгвістичне коструювання

Виділені частини складних речень замініть дієприкметниковими зворотами. Перебудовані речення запишіть, звороти підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків.

Зразок: Стрічатиме нас деревце, що ми посадили в юності.— Стрічатиме нас деревце, посаджене нами в юності.

1. Зневажена тобою рідна мова — немов діброва, яку зни-

щив вогонь. 2. Поет стає корінням лісу, який називають народ.

3. В історії є постаті, про які люди забули. 4. Вірте кожному слову,

що ви від мене почули!

Прочитайте подані прислів’я. Перепишіть, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Доберіть до поданих речень синонімічні конструкції з підрядними умови.

Зразок. Не знаючи броду, не лізь у воду. — Як не знаєш броду, не лізь у воду.

1. Не/знаюч.. броду, не/лізь у воду. 2. Не/ро..бивши краш.. нки, не/сп..чеш яєчні. 3. Не/нах..лившись, з кр..ниці води не/ нап’єш..ся. 4. Не/навчивши в п..люшках, не/навчиш.. і в подушках. 5. М..ясом хвал..т..ся, юшки не/ївши. 6. Не/скуби, не/повивши.

Мовна трансформація

Знайдіть у поданих реченнях відокремлене означення. Замініть ці означення підрядними частинами. Запишіть перебудовані речення українською мовою, використовуючи під час перекладу слова з довідки.

Зразок: В последний месяц произошли события, очень расстроившие Андрея. — В останній місяць сталися події, що дуже схвилювали Андрія.

1. Автор благодарит практиков воспитателей, оказавших по-

мощь в проведении исследования (Р. Буре). 2. Они пошли к мостику через ручей, впадавший в реку (К. Паустовский). 3. Окно моей комнаты выходило в сад, заросший смородиной, малиной

икрапивой вдоль* забора (Ю. Казаков). 4. Полосы солнечных отблесков от волн, поднятых веслами, мерно** бежали по берегам (К. Паустовский). 5. Язык есть самая живая, самая обильная***

ипрочная связь, соединяющая отжившие, живущие и будущие поколения (К. Ушинский).

Доповніть подані конструкції. Запишіть їх. Який вид підрядних обставинних утворився? Поясніть уживання розділових знаків в утворених реченнях.

1. Щоб досягнути успіху, …. 2. …, аби відшліфувати свій характер. 3. В ім’я того щоб стати корисним своєму народові, …. 4. Треба багато часу приділяти самоосвіті для того, щоб …. 5. Щоб налагодити зв’язки між містами-побратимами, …

До утворених речень доберіть синонімічні прості іменниково прийменникові конструкції. Запишіть їх.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Вставте пропущені поняття:

дієприкметникові звороти замінюються підрядними… (озна-

чальними) речення;

обставини, виражені іменниково прийменниковими сполучниками, дієприслівниками, та обставинні підрядні речення є… (синонімічними);

найчастіше дієприслівникові звороти можна замінити підрядними обставинними часу, причини й… (умови);

складнопідрядні речення з обставинними мети можна замі-

нити на прості речення з… (іменниково прийменниковими конструкціями).

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Виписати з підручника (біології, історії, правознавства тощо) 7–8 складнопідрядних речень з підрядними причини. Які сполучники найхарактерніші для цих речень? Доберіть до них синонімічні прості конструкції. Записати їх.

* Вдоль — (укр.) уздовж;

**мерно — (укр.) розмірено;

***обильный — (укр.) пишний, розкішний, багатий.

Уроки № 38–39   КОНТРОЛЬНИЙ ПЕРЕКАЗ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

Мета: виявити та оцінити рівень сформованості в учнів вмінь і навичок письмово докладно відтворювати зміст прослуханого тексту художнього стилю, доповнювати його своїми міркуваннями; розвивати зв’язне мовлення, аналітико-синтетичні мисленні навички, збагачувати словниковий запас; виховувати вміння аналізувати причини своїх і чужих вчинків, навички самопізнання.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок (урок контрольного переказу).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Робота з текстом. Сприйняття і відтворення змісту

Перше прослуховування тексту

Прослухайте уважно текст із метою усвідомлення його змісту. Намагайтеся запам’ятати послідовність викладу матеріалу.

Вибір шляху

Його зненацька охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне туди, у невідоме?» І він зупинився серед шляху. Замислився. Огледівся. Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: і неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. А обіч уторованої дороги громадилися вершини, які здавалися такими стрімкими й неприступними, що на них ніхто не наважувався зійти. До того ж їх оточували непрохідні хащі, глибокі яруги, гострі стрімчаки й бескиди…

І все ж він рішуче зійшов з гладенької дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця: ні колюче терня, ні скелясті крутосхили, ні глибокі урвища. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» — жахалися одні, що спокійно дибалів гостинцем. «Відчайдушний!» — захоплено вигукували інші, які вже

готувалися рушити й собі вслід за сміливцем. «Щасливий!» — зітхали ті, які через свою кволість, несміливість чи полохливу вдачу не могли піти за першопрохідцем. А були й такі, що мовчки заздрили й потайки зневажали сміливця.

Що йому до того! Він уперто здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання, його щастя, його слава й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий! А йому тоді йшов уже тридцять другий. За спиною в нього і вчителювання, і участь у боях, і робота в провідній республіканській газеті художником-ілюстратором, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали гострі, дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі щодня приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим, і пророкували йому творче майбуття.

А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Усе дужче й дужче почувався невдоволеним, бо відчував

усобі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі після роздумів він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишає мольберт, фарби, закінчені й незакінчені полотна — залишає назавжди. Із плащем через плече й дорожнім портфелем у руці поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його на берег Чорного моря,

украсуню Одесу. А вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три заповітних слова:

— Хочу стати режисером!

Це був Довженко (С. Плачинда; 371 слово).

Занотуйте у своїх чернетках план або тези тексту (5 хв).

Прочитайте творче завдання до переказу (на дошці) і визначтесь, у якому напрямі повинні розвиватися ваші роздуми.

Поміркуйте і напишіть, чи готові ви до вибору життєвого шляху. Що при цьому ви вважаєте головним?

Друге прослуховування тексту

Методичний коментар. Методика проведення контрольного переказу не передбачає лексичної, орфографічної та інших видів робіт, усного колективного переказу тексту. Проводять контрольний переказ на здвоєних уроках мови.

ІV. Написання переказу із творчим завданням

Підготовка чорнового варіант переказу з творчим завданням

Учні записують переказ у чернетку.

Урок № 40   ПУНКТОГРАМИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Мета: повторити основні пунктограми у складному реченні; закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми; за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: складне речення, граматична основа, предикативна одиниця.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Прочитайте прислів’я. Поясніть вживання розділових знаків.

1.Рідна мова не полова: її за вітром не розвієш. 2. Більше діла — менше слів. 3. Посієш вчасно — збереш рясно. 4. Згода будує, а незгода руйнує. 5. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. 6. Яка пшениця, така й паляниця.

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Тренувальні вправи

Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки, поясніть їх уживання.

1.Сніг і вітер Хурделиця Мороз (А. Головко). 2. Любіть Україну як сонце любіть як вітер як трави і води (В. Сосюра). 3. Хто поверне

в рабство ту країну де свободи стяг затрепетав (М. Рильський).

4.Ой хлопчику хороший мій чому ти плачеш (А. Малишко).

5.Слава рукам що пахнуть хлібом (О. Гончар). 6. О мово рідна їй гаряче віддав я слово недарма (В. Сосюра). 7. Ти прийшов Вернувся Сину мій, синочок (В. Сосюра).

Випишіть речення в такій послідовності: з єднальними, протиставними та розділовими сполучниками. Поставте розділові знаки, звертаючись до довідкового матеріалу.

1. Катря почала розповідати а Тарас припавши до неї ловив кожне слово (С. Васильченко). 2. За очеретами сюрчать і сюрчать коники або з села виколихується мідь дзвону (М. Стельмах). 3. Ялинка затремтіла від низу до вершечка і кілька зелених глиць упало на сніг (М. Коцюбинський). 4. Тепло було і вишні цвіли рясно (Марко Вовчок). 5. Чекали нас тривог і гроз дороги та ми ішли вперед (В. Сосюра). 6. То сонце усміхнеться нам крізь хмари то дощик рясно землю поливає (П. Чубинський). 7. Сонце піднялося високо і його промені освітили захований у густому винограднику невеличкий стіл (О. Гончар).

Ключ: підкресливши останню букву кожного речення, закінчіть вислів: «Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні…» (За В. Скуратівським).

Відповідь: голодує.

Довідковий матеріал: у складносурядних реченнях вживаються такі пунктограми: кома — при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій; крапка з комою — якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами); тире — при причиново наслідковому зв’язку або при швидкій зміні подій.

Не вживається кома між двома частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або частки

навіть, лише, ще та ін.

Допишіть прислів’я, використовуючи довідковий матеріал, поставте розділові знаки, укажіть вид підрядного.

1.Треба нахилитися… 2. Хто людям добра бажає… 3. Не копай другому яму… 4. Ніколи іншому не бажай того… 5. У нього стільки правди… 6. Не шукай в інших правди… 7. За двома зайцями не женись… 8. Лиха тому зима… 9. Хоч не з красою… 10. Не будь тією людиною… 11. Людина без Вітчизни… 12. Де народився…

13.Не такий страшний чорт…

Довідковий матеріал: там і пригодився; але з головою; як соловей без пісні; що вгору щетиною; в кого кожуха нема; як його малюють; щоб з криниці води напитися; гой і собі його має; бо й сам упадеш; чого собі не хочеш; як у решеті води; коли

втебе її нема; бо й одного не піймаєш.

Запишіть речення в такій послідовності: безсполучникові речення з двокрапкою, а потім — з тире. Розставте розділові знаки.

1.Мене ніщо не змусить збочити з дороги обраної раз ні лестунів химерні почесті ні жовчний біль старих образ (І. Муратов).

2. Буде вода буде все (О. Гончар). 3. Настали холодні дні птахи летять у теплий дальній світ. 4. Згадала околиці рідні скрізь квіти ряст ясна роса (Леся Українка). 5. Вода зійшла колеса стали (Л. Глібов). 6. Глянь розкривається назустріч сонцю й грозам руками пружними запліднений чорнозем (М. Рильський).

Ключ: підкресліть останню букву кожного речення, допишіть вислів про одну з народних прикмет: «Лютневі прикмети — метелиці та…»

Відповідь: замети.

Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності: а) кома ставиться у складносурядному реченні; б) кома не ставиться; в) тире у складносурядному реченні.

1.Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Г. Масленко). 2. Над обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття (П. Перебийніс). 3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Збанацький). 4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський). 5. Думав доля зустрінеться — спіткалося горе (Т. Шевченко). 6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко). 7. І потім сміючись вдарила палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холодна

курява окутала нас (О. Гончар). 8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

Ключ: підкресліть першу букву кожного речення і допишіть речення: «Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно вже…»

Відповідь: на заході.

Спишіть, замість крапок вставте потрібні розділові знаки. Поясніть пунктограми.

1.Хай шлях до раю… пекла чи полону… тримайся далі розпачу

йнадій (В. Стус). 2. Зілля дива наробило… тополею стала (Т. Шевченко). 3. Нічого просто не пишу… бо знаю… на все мені не вистачить часу (П. Чубинський). 4. Я не клянусь словами… що люблю… слова любові озвучить не годні (П. Чубинський). 5. Терпи… терпи… Терпець тебе шліфує… сталить твій дух (В. Стус). 6. Манекени не мають серця… їм ніщо не болить і не коле (Д. Павличко).

7.Я знову вгадую… прийдеш ти чи ні? (М. Рильський).

Спишіть, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

1.Рідна мова незборна таїна вона робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі. 2. Витворений народом світ мови

оточує нас від народження супроводжує до останніх днів життя найтонші відтінки думок і переживань щедро приготовлені для нащадків неоціненне багатство яким вони повинні скористатись (За І. Вихованцем). 3. Любіть красу своєї мови звучання слів і запах слів це квітка ніжна і чудова кохання батьківських сте-

пів (Т. Масенко).

V. Підсумок уроку

Звернути увагу учнів на значення розділових знаків для правильного розуміння написаного тексту.

VI. Домашнє завдання

Використовуючи стилістичні можливості різних типів складних речень, скласти опис грози в художньому стилі.

Урок № 41   СИНОНІМІКА СПОЛУЧНИКІВ І СПОЛУЧНИХ СЛІВ,

ЩО З’ЄДНУЮТЬ СКЛАДНІ СПОЛУЧНИКОВІ РЕЧЕННЯ

Мета: повторити відомості про сполучники і сполучникові слова, що з’єднують складні речення; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою використання синонімічних відповідників сполучників і сполучних слів; за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: синтаксична синоніміка.

Міжпредметні зв’язки: російська мова.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Два — чотири — усі разом

Поміркуйте та визначте, в яких реченнях слово що є сполучником, а в яких — сполучним словом.

190Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

1.Не сумуй, моя тополе, що дощ, не сумуй посеред поля уночі (Т. Петровська). 2. Ми працю любимо, що в творчість перейшла (М. Рильський). 3. Могутні дуби, що густою лавою стояли понад озером, повилися густими тінями (С. Васильченко).

4.Треба показати, пояснити, що світ наш не замерзає і не зга-

сає (О. Довженко).

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Стилістичний експеримент

Замініть виділений сполучник (сполучне слово) будь-яким іншим, що підходить за змістом.

Зразок: Артисти помітили, як деякі глядачі посміхнулися. — Артисти помітили, що деякі глядачі посміхнулися. (Смислові відношення не змінилися. В обох реченнях підрядні частини

єз’ясувальними).

1.Я пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів з раннім плугом (М. Стельмах). 2. Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Ю. Бедзик). 3. Я вхопив корзину, почимчикував у кінець городу, де сріблилася розлога, гілляста верба (В. Дрозд). 4. Над ставком, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево, неначе на повітрі ворушилися якісь пасма тонких золотих ниточок (І. Нечуй-Левицький). 5. Коли б сталась перемога, то це було б лише від Бога! (Олек-

сандр Олесь).

Мовна трансформація

Перекладіть, запишіть речення українською мовою, продовжуючи кожне з них так, щоб утворилися складні речення. За потреби для зв’язку частин складних речень, використайте сполучники та сполучні слова з довідки.

1.Городок вплотную* окружали сосновые леса. 2. Влажное утро с трудом пробивалось сквозь осенний туман. 3. Вверху шумел ветер и срывал листья с деревьев. 4. Мы с Павлом разожгли костер. 5. В Одессе любят и ценят шутку.

Довідка: коли, як, який, а, яка, але, бо, де, та.

Самостійна робота з таблицею

Опрацюйте теоретичний матеріал, поданий у таблиці. Випишіть нову для вас інформацію.

* Вплотную — (укр.) щільно.