уроки з мови 11кл голобородько

6.Якщо друга частина розкриває зміст першої, то між ними ставиться…

7.Якщо в першій частині вказується на час того, про що говориться в другій, то між ними ставиться…

8.Якщо зміст обох частин протиставляється, то між ними ставиться…

9.Якщо друга частина виражає висновок з того, про що говориться у першій, то між ними ставиться…

10.Якщо друга частина доповнює зміст першої, то між ними ставиться…

11.Якщо в першій частині вказується на умову того, про що говориться в другій, то між ними ставиться…

12.Якщо зміст обох частин зіставляється, то між ними ставиться…

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Проблемна ситуація

Посперечалися два друга, коли один другому фільм переказував. «Машину повело — головний герой згубив шлях», — захоплено тараторив Максим. «Максе, ну що ти, нічого ж зрозуміти неможливо», — зробив зауваження Юрко. Треба казати: «Оскільки машину повело, головний герой згубив шлях» або «Машину повело, і головний герой згубив шлях». Максим здивовано пожав плечима: «А хіба воно не одне й те саме?»

А як ви вважаєте, хто має рацію?

Для аргументації думки скористайтеся довідковим матеріалом.

Довідковий матеріал

Синонімічними є:

1)складносурядні речення, що виражають часову послідовність подій, і складнопідрядні речення з підрядними часу: Пройшов дощ, і все зазеленіло. — Коли пройшов дощ, усе зазеленіло;

2)складносурядні речення і безсполучникові складні речення

зоднотипними частинами: Закінчилися канікули, і шкільне життя потекло звичним руслом. — Закінчилися канікули, шкільне життя потекло звичним руслом;

3)складнопідрядні речення і безсполучникове складне речення

зрізнотипними частинами: Якщо любиш кататися, то люби й санчата тягнути. — Любиш кататися — люби й санчата тягнути.

Наведіть приклади заміни речень тексту синонімічними конструкціями.

Синтаксична трансформація

Наведені сполучникові речення перебудуйте на складні безсполучникові. Підкресліть граматичні основи, поясніть вживання розділових знаків між частинами безсполучникових речень.

1. На заході трохи вияснилося, і на мутному небі вирізалися контури чорних, мов важкі хмари, гір (М. Коцюбинський).

2.Поступово гроза з вершин насувалася ущелинами на морське узбережжя, і вже шугали блискавиці над морем, гублячи в його глибині свій шал (І. Цюпа). 3. Щоб вволю багатства мати, треба чесно працювати (Народна творчість). 4. Коли зійшло сонце, долини ріки вже очистилися від туману (О. Гончар). 5. Вітерець дихнув, і забриніли стебельця сіна (О. Гончар). 6. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі (Народна творчість). 7. Здавалося, що разом з листами поштар роздає людям радість і сам радується цьому більше за інших (Д. Ткач). 8. Тепер його ніхто не бачив, бо він був сам на сам із річкою (Г. Тютюнник).

Практикум з пунктуації

Прочитайте уривок з листа Василя Стуса до сина. Поясніть написання розділових знаків.

Дорогий Дмитре… Ну от, тобі вже 17…

Що ж тобі побажати? Бери од кожної пори свого життя те, що вона тобі пропонує. Вимагати від часу — і немудро, і негідно, може. Але і не пливи за течією. Будь собою, тобто, виробивши тверді орієнтири, що таке добро і що зло, виростай у їхньому магнітному полі, аби по ньому все в тобі скристалізувалося (так Вернадський писав, згадуючи геологічні структури). Ідеал є один — добра і справедливості, чесності і любові. Іншого, мабуть, нема.

У твої літа найголовніше, може, вчитися любити. Вміти любити — то велике вміння. Не знаю, чи є в тебе дівчина. Дівчина має надати змогу тобі кращати, а не гіршати. Любов — то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Підсумковий тест

1.Складносурядні речення, що виражають часову послідовність подій синонімічні з:

Аскладнопідрядними реченнями з підрядними причини;

Бскладнопідрядними реченнями з підрядними часу; В складнопідрядними реченнями з підрядними мети;

Г складнопідрядними реченнями з підрядними означальними.

2.Безсполучникові складні речення з однотипними частинами синонімічні з:

Аскладнопідрядними реченнями з підрядними часу;

Бскладнопідрядними реченнями з підрядними умови;

В складносурядними реченнями;

Гскладнопідрядними реченнями з підрядними допустовими.

3.Складнопідрядні речення синонімічні з:

А безсполучниковими складними реченнями з однотипними частинами;

Б безсполучниковими складними реченнями з різнотипними частинами;

В складносурядними реченнями;

Гскладними синтаксичними конструкціями.

Відповіді: 1 Б, 2 В, 3 Б.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Різнорівневе завдання

Напишіть власні міркування про любов, використовуючи: а) (достатній рівень) тільки прості речення; б) (високий рівень) тільки складні речення; в) (найвищий рівень) складні речення різних типів, що піддаються заміні синонімічними відповідниками.

Урок № 36   ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ (ВИСЛОВЛЕННЯМ ВЛАСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПОДІЙ, ГЕРОІВ, ЇХНІХ уЧИНКІВ)

Мета: удосконалювати вміння і навички учнів письмово докладно відтворювати зміст прослуханого тексту художнього стилю, доповнювати його своїми міркуваннями, працювати над розвитком навичок грамотного письма; розвивати зв’язне мовлення, ана- літико-синтетичні мисленнєві навички, збагачувати

словниковий запас; виховувати толерантність, критичність і оригінальність мислення, дати можливість замислитися над правовими основами громадянського суспільства.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок (урок навчального переказу).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Робота з текстом. Сприйняття і відтворення змісту

Перше прослуховування тексту

Прослухайте уважно текст із метою усвідомлення його змісту. Намагайтеся запам’ятати послідовність подій.

Діоген

У бочці незручно, боліли ребра, але філософ став надто ледачий, щоб рухатися. Так минали дні й ночі, роки. Одного вечора вулицями міста пронеслися вершники на чолі зі струнким білявцем, у якому всі одразу впізнали Александра Македонського. Його увагу привернула бочка.

— Хто це такий і що все це значить? — осаджуючи коня, запитав Олександр.

— Це ж Діоген, знаменитий філософ, учень чи Сократа, чи Платона.

— А, це цікаво, — мляво протяг Александр, що сам мав честь бути учнем Аристотеля. Йому враз стало нудно, ніби він прослухав повний курс метафізики, логіки й інших наук, в яких було все що завгодно, крім одного: як стати путнім солдатом. Він звернувся до Діогена:

— Ти, кажуть, філософ. Отож коротко: у чому суть твого вчення?

— У безкінечному удосконаленні душі й серця. — Яким способом?

— Способом споглядання внутрішнім оком ідей і гідностей, закладених в душі й серці людини.

— Але ж це ідіотська дурниця! — ледве стримуючи себе, гукнув Александр. — Єдина річ, що прокладає шляхи до удосконалення людини — це сила: вона розбиває ворогів, закликає

до подвигів, вона валить старі царства й творить на їх місці нові; це найчудовіше, що може бути на землі. Сила — це єдиний спосіб не давати людям загнивати в їхніх бочках, і ти, сподіваюся, якнайшвидше переконаєшся в цьому.

За наказом Александра воїни розбили бочку вдрузки, а Діогена віднесли в лазню й помили, хоча він страшенно відбивався. Але раптом відчув, як йому стало легко й гарно. Що це значить? Чого йому так приємно? Струмені води? Тепла пара? Але ж це все зовнішні сили, які не мусили б мати жодного впливу на переживання душі, що сама з себе бере своє щастя і горе! Так він навчав усе життя. Але виходить, що це була затишна брехенька, і внутрішнє живе лише справді тоді, коли світ зовнішній кладе на нього свій дотик. Але ж світ зовнішній — безмежний; нема нічого величнішого й чарівливішого за нього! Які ж потужні мелодії він може викликати з людської душі!

Викупавшись, філософ апетитно з’їв солдатський обід і став разом з воїнами навантажувати мішками тарані кораблі для походу. Думав: праця — зовнішня сила. Цікаво, які візерунки вона витче на його душі? Незабаром він помолодшав, став стрункий. Як він тепер реготався з тієї дурної філософії, згідно з якою шлях до удосконалення гідностей людини лежить в спогляданні цих гідностей. Ні! Під лежачий камінь і вода не тече. Вода, мішок із таранею дають зрозуміти, що навіть такі дрібні фактори дають поштовхи мислі й загартовують тіло. А що ж говорити про великі діяння, де діють зусилля й воля багатьох тисяч людей?

І Діоген пішов з Александром Македонським у похід, бо вважав, що великі дії мусять мати й великі наслідки для цілих народів і кожної людини зокрема.

Десять років тривав похід. Світ було пройдено. Мільйони людей упали до ніг Александрові, але… щораз тяжче ставало на душі Діогена. Він знав багато, він бачив багато, але те, що він бачив, не викликало вже радості в нього. З одного і по другий край світу народи гнулися в тяжкім ярмі рабства. Мінялися царі, одних сатрапів заступали інші, але доля народу від цього не кращала.

Це були живі мудрі істини, і Діоген поринув у думи. Причиною загибелі всіх царств і його батьківщини Греції було рабство. Лише вільна людина може любити й захищати свою батьківщину. Воля збільшує сили народів. Якою б сильною стала імперія Александра, коли б він захотів знищити рабство! І Діоген вирішив сказати про це Александрові, але його й близько не підпустили сторожі рабства.

І Діогенові стало байдуже. Життя пройшло марно. Людство страждало до нього й страждатиме після нього. Знесилений літами

йвійною, він лежав під парканом, поки хтось знову не приніс йому бочку з просяною соломою. «Світ без рабства — це безумство!» — говорили інші й штовхали його ногами.

Їхав якось вулицею Александр, уже хворий пропасницею

йобтяжений думками. Армія хвилюється, чвари між полководцями, усе не клеїться. Кожен тягне у свій кут. Що буде

зімперією? І раптом бачить бочку, спиняє коня:

— Я думаю, Діогене, про моє царство. Що станеться з ним, коли я помру?

— Воно може не розпастися. Але сила — недостатній засіб для цього. Ти правий лише наполовину. Силою можна взяти, але, щоб утримати, потрібна ще й мудрість.

— У чому ж мусить полягати ця мудрість? — спитав Олександр.

— У звільненні країни від рабів!

— Але їх багато і їх не можна знищувати!

— Але навіщо нищити? — вигукнув Діоген. — Хіба я сказав це?

Александр втупився очима в Діогена. У них уже блиснув здогад. Він зрозумів напрям думок Діогена, тих страшних думок, які терзали його самого. Цар царів — як він міг стати царем рабів?! Це божевілля! І він гукнув не Діогенові, а самому собі:

— Мовчи, божевільний! Сонце не сходить на заході, і річки не течуть від моря. Я забороняю говорити тобі!

— Але слухай!.. — Діоген раптом схопився, повний енергії. Очі його палали, в обрисах обличчя проглянула непоборна міць. — Слухай сюди, — закричав він, — з вільними македонцями ти завоював половину світу; звільни цю половину світу від рабства, і ти підкориш увесь світ! Тож не гай часу, Александре, ти стрясеш світом, і ім’я твоє, як заграва, стоятиме над віками!

Та погляд Александра вже збляк. Щоки його вкрила блідість. Він тремтів.

— Що з тобою? — спитав стурбовано Птоломей. — Знову ця пропасниця? Чи схвилював той мугир?

— Мугир? — Александр глянув на Птоломея. І вже не скоро сказав:

— Так, мугир, але коли б я не був Александром, я волів би стати Діогеном (За І. Сенченко; 856 слів).

Бесіда за змістом прочитаного

Дайте відповідь на питання:

 Що з думок Діогена і Александра вас зацікавило?  Що зрозумів Діоген у поході з Александром?

 Чому «цар царів» Александр став «царем рабів»?  Чому Александр саме так відповів Птоломею?

Підготовка до створення власного висловлювання.

Творче завдання до переказу

Поміркуєте над тим, на чому повинна триматися держава? Що може зробити людей країни щасливими? Висловіть власне ставлення до вчинків Діогена.

Робота в парах

Обговоріть, які питання потрібно розглянути у власному висловлюванні. Складіть план.

Перевірка результатів роботи

Декілька учнів зачитують плани, обговорюють їх.

Друге прослуховування тексту

ІV. Написання переказу із творчим завданням

Самостійна робота. Написання переказу

Методичний коментар. Робота на цьому уроці має пропедевтичний характер — підготовка до контрольного переказу — тому вчитель може запропонувати учням підкреслювати у своїх роботах орфограми та пунктограми, у яких вони не впевнені. Учитель може ходити класом, надаючи індивідуальну допомогу, відповідаючи на питання.

V. Підсумок уроку

Бліцтурнір

Клас поділити на дві команди. Учні з однієї команди називають слова, у правописі яких вони не впевнені, — друга команда відповідає. Потім міняються. Учитель слідкує за правильністю відповідей. Один учень веде на дошці облік помилок.

Редагування роботи. Перевірка і аналіз робіт

Проведіть взаємоаналіз робіт, рецензування.

VІ. Домашнє завдання

Закінчити редагування робіт.

Урок № 37   СИНОНІМІКА СКЛАДНОПІДРЯДНИХ

ІПРОСТИХ РЕЧЕНЬ З ДІЄПРИКМЕТНИКОВИМИ

ІДІЄПРИСЛІВНИКОВИМИ ЗВОРОТАМИ

Мета: повторити поняття про складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою синонімічних відповідників складнопідрядних і простих речень з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами; за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: синтаксична синоніміка; норми вживання синтаксичних засобів у офіційно-діловому стилі.

Міжпредметні зв’язки: російська мова.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вибірковий диктант

Випишіть із тексту речення у два стовпчики: з відокремленими дієприкметниковими зворотами в один стовпчик, дієприслівниковими — у другий. Поясніть уживання розділових знаків.

Був прозорий сонячний ранок, і мовчазні навколишні простори, дбайливо устелені сріблястим сніговим килимом, так ясніли навпроти сонця, що аж сліпило очі. Над голубою паддю, над горами ліловими, над буйними нетрями стояв сліпучий сонячний ранок, граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри на лапатім листі дубів і ліщини, на травах, на квітах, на тисячолітніх, укритих мохом пнях і колодах. З кінських волохато заінеїних ніздрів сизо порскали клубні пари, лунко

били копита об мерзлу, закам’янілу землю, і лискучі полозки саней, весело поскрипуючи, грайливо заточувалися то в один бік, то в другий. Обабіч дороги бовваніли пухнасті, завалені снігом дерева, випиналися кущі, схожі на білі копиці, тоскно дзвеніло на вітрі торішнє сухе бадилля, де-не-де гостро виткнуте з під заметів (За І. Багряним).

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Стилістичний експеримент-трансформація

Спробуйте переробити прості речення з попереднього завдання на складні. Якого стилістичного відтінку вони набули після трансформації?

Самостійна робота з пам’яткою

Прочитайте пам’ятку. Зробіть виписку-конспект основних її положень.

Пам’ятка

Синонімічними є:

дієприкметникові звороти й підрядне означальне речення: Усіх зацікавила інформація, яку передали по радіо. — Усіх зацікавила інформація, передана по радіо;

обставини, виражені іменниково прийменниковими сполучниками, дієприслівниками та обставинні підрядні речення: після повернення з концерту… — повернувшись із концерту… — коли повернувся з концерту…

З метою економності вислову й точності відтворення думки

вукраїнській мові часто вживають дієприкметникові та дієприслівникові звороти.

Рекомендації щодо їх вживання такі:

Дієприкметникові звороти замінюють додаткові підрядні речення і дозволяють уникнути надмірного повторення сполучного слова «який».

У діловому, науковому стилях краще вживати прості речення з дієприкметниковим зворотом, у розмовному мовленні — складнопідрядні з підрядними означальними, оскільки в підрядних означальних бліьше виразно підкреслюється дія, у дієприкметникових зворотах — ознака.

Дієприслівникові звороти коротші і динамічніші, ніж аналогічні їм значеннєві форми обставинних підрядних речень.

Дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому якщо треба зберегти смисловий