уроки з мови 11кл голобородько

в..сні. 7. Не заздрю нищим і духовно вбогим і хитро ситим в со.. ній тишині (3 творів А. Малишка). 8. Очі ро..крила конвалія біла

ів дивува..ні застигла зомліла. 9. Сонце погасне і ніч пр..летит..

зчарами сріблом красою. 10. Хотів би я піти через ліси др..мучі через річки яри і кручі (3 творів Б. Олійника).

Перепишіть речення, виділіть порівняльні звороти, де треба, комами. Поясніть.

1.Знову місяць пливе ніби біла розчахнута скрипка (Г. Лютко).

2.Я оживаю знов у полі як сміх як пісня як туман (Г. Лютко).

3.Вітер теплий, вітер дужий налетів як буря з півдня (Б. Олійник).

4.Повітря неначе прозорий граніт (Д. Павличко). 5. Я мав думки міцні мов корені (Д. Павличко). 6. Христя крутилась як муха в окропi (Панас Мирний). 7. Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах (І. Нечуй-Левицький).

Перепишіть, розставте розділові знаки в реченнях із звертанням, поясніть пунктограми.

1.Буяйте цвітом степові широти Дзвени світами славо козаків (Яр Славутич). 2. Не забув я о люди нічого (Г. Лютий). 3. Слава тобі великий Каменяре праця твоя не стихне ні на мить (Д. Павличко). 4. За кого ж ти розіп’явся Христе Сине Божий за нас бідних чи за слово істини (Т. Шевченко). 5. О земле втрачена явися бодай у зболеному сні. 6. Народе мій до тебе я ще верну як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. 7. Верни до мене пам’яте моя нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою (З творів В. Стуса). 8. Чаклує вже весна; так зеленій же луже землице розцвітай усе живе радій (Г. Дущак). 9. Гей ви грізні чорні хмари Я на вас збираю чари (Леся Українка). 10. За рідну мову я о Господи турбуюсь щоб не загинула у течії віків (В. Єфанів). 11. Мій друже дорогий ми довго ждали і теж співали ворогу назло (Д. Павличко).

Синтаксичний аналіз простого речення

Виконайте синтаксичний аналіз простого речення за алгоритмом.

1.Знайдіть граматичну основу речення.

2.Визначте, яким є речення за метою висловлювання (розповідне, питальне чи спонукальне).

3.Назвіть, окличне чи неокличне речення.

4.Розберіть речення за його членами (визначення підмета і присудка, другорядних членів — спочатку тих, що входять до групи підмета, потім тих, що в групі присудка); визначте, чим виражений кожен із членів.

5.Проаналізуйте будову речення:

а) двоскладне чи односкладне, тип односкладного; б) непоширене чи поширене; в) повне чи неповне.

6.Назвіть, якщо в реченні є, однорідні або відокремлені члени речення, звертання та інші ускладнюючі компоненти.

7.Поясніть пунктограми у реченні Зросла берізка високо на мурі,

стоїть, мов квола сирота в зажурі.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок учнів

Творче завдання

Використавши поданий початок та вживаючи однорідні й відокремлені члени речення, звертання, вставні слова, словосполучення й речення, викладіть свої міркування щодо порушеної проблеми. Дайте заголовок.

Кожному, безумовно, слід турбуватися про багатство свого словникового запасу. Для цього, по-перше, треба якомога більше читати книжок авторитетних авторів.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Зробити синтаксичний аналіз речення Послуга в дружбі — річ свята.

Урок № 28   КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТ).

КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень одинадцятикласників зі стилістики та пунктуації простих речень; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією; оцінити рівень умінь читати мовчки.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проведення інструктажу щодо виконання тестових завдань.

IV. Виконання тестових завдань закритої форми

Варіант 1

Завдання 1–12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.Які синтаксичні одиниці можуть бути синонімічними? А Словосполучення, члени речення, речення;

Бсловосполучення й речення; В абзаци й речення; Г тексти.

2.Розповідне речення може бути:

А стверджувальним, заперечним, переповідним, ймовірнісним;

Бриторичним;

В спонукальним;

Гвласне-питальним.

3.Зазначте, у якому реченні пропущено тире між підметом і присудком.

А День ясний, теплий, весняний. Б Я трохи звір.

В Незупинне власне словотворення ось шлях його поезії.

ГПромені як вії сонячних очей.

4.Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.

А М’яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: «Нєгорєлоє — Владівосток».

Б Лекція професора справила враження. В Я тебе переслідуватиму все твоє життя.

ГМайор трутив стіл і звівся, похитуючись (З творів І. Багря-

ного).

5.Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.

А Більш за все на світі любив дід сонце (О. Довженко).

Б Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О. Довженко).

124Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

ВУчениця записувала його мову окремі речення чи думки

(О. Донченко).

ГСпинився — волошка чи не волошка вистромила голівку з поміж колосочків? (С. Васильченко).

6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайві коми.

АЗдається, що це янгол злетів з небес, сів у нього за столом і виспівує тужливу, але чарівну пісню (У. Самчук).

БТікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з під порічок прямо в тютюн.

ВВін саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо.

ГВелике, тютюнове листя зразу обплутало мене (З творів О. Довженка).

7.Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.

А Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький).

БЙого все гніває, все дратує: і той Савченко з вічними жартами, й та небажана філоксера (А. Коцюбинський).

ВДивлюся: так буцім сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та бай-

раками (Т. Шевченко).

ГЛіс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, неначе від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський).

8.З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.

А З під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах, гойдаються по садках і виходять блукати на шлях (І. Мики-

тенко).

Б Все зберегла моя уява ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).

ВНад тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або ясний вечір (І. Нечуй-Левицький).

ГВогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям (Я. Баш).

9.Визначте, в якому з речень тире після однорідних членів невиправдано пропущене.

А І скрізь пливуть широкі звуки гучної, світлої землі (М. Ба-

жан).

БТа й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок).

ВСтерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи все виблискує золотом, все бризкає жнив’яним сонцем (О. Гончар).

ГНавкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата (М. Коцюбинський).

10.Укажіть речення, що потребує стилістичної правки. А Я люблю класичну музику і малювати пейзажі.

Б Мені подобаються пригодницькі фільми й фантастичні твори.

ВУ шкільній оранжереї є кактуси, фікуси, пальми та інші тропічні рослини.

ГЗ моря долітали і шум прибою, і крики чайок.

11.З’ясуйте, що виражає в реченні звертання Зоре моя вечірняя,

зійди над горою (Т. Шевченко).

А повагу; Б докір;

Віронію;

Гмилування.

12.Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово Та ди-

тина, мабуть, була смілою, козацького роду (Марко Вовчок).

А впевненість або невпевненість у повідомленні; Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);

Вввічливість для активізації бесіди;

Гвказівку на джерело повідомлення.

Завдання 13–16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

13.Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.

А З того місця так видно усюди (Панас Мирний).

Б А що ж по-твоєму чинити маєм (Леся Українка).

ВТут навіть повітря здавалось несло в собі золотисті відтінки

(О. Гончар).

ГА він дивлюсь і осмутніє, і похмурий такий стане, і не їсть,

і не п’є (Марко Вовчок).

ДІ ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокотилася впоперек нього, до самого низу (О. Гончар).

ЕІ навіть в Арктиці суворій проб’ються може ручаї (Л. Дми-

терко).

126 Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

14. Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.

А Жовті курчата розкотилися по грядках, мов горох.

Б Налякане заколотом знялося з сусідньої стріхи гайвороння і било крилами над обсипаною стріхою.

В Дівка здорова, чиста, хоч води напийся (З творів М. Коцю-

бинского).

Г В табуни збиваються пташки, що будуть відлітати в чужі далекі теплі краї (О. Копиленко).

ДРозрум’янена, ошаленіла, Тоня з розгону налітає на брата

(О. Гончар).

ЕПеред ним лежав шлях, курний уже, хоч була рання весна

(М. Коцюбинський).

15.Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.

А Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм (А. Го-

ловко).

Б Він ще зловив на собі вологий погляд жінки даючись подиву зміні кольору її очей (О. Уляненко).

В Сиділи люди нерухомо, поглядали один на одного блукаючим поглядом (І. Багряний).

ГДесь здалеку бриніла, як муха повесні, притишена пісня

(М. Коцюбинський).

ДВже жовтий жовтень гетьманує в останнім золоті життя

(Є. Маланюк).

ЕСвіт падаючи на сніг знімався високо вгору (Панас Мир-

ний).

16.Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.

А Такий числівник, що складається з кількох самостійних частин, або ж складний числівник, пишеться окремо.

Б До складу борщу входить багато різноманітних продуктів, які у своїй сукупності дають приємний смаковий букет.

В Стоїть тут, на варті, юнга, приклавши бінокль до очей.

ГУ кінці ХІХ століття було кілька українських прославлених театральних колективів, наприклад, групи Марка Кропивницького, Михайла Старицького.

ДЗошити з друкованою основою для навчання першокласників письма, тобто прописи, завезли до книгарні.

ЕМолодий хлопець став спеціалістом, гірничим інженером.

V. Виконання завдань відкритої форми

17.Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. Зробіть-

його синтаксичний аналіз Під срібний дзвін криниць холодних і бездонних кидає ранок зір на небосхил гнідий (В. Сосюра).

Варіант 2

Завдання 1–12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.Які члени речення можуть вступати в синонімічні відношення? А головні з другорядними;

Б уточнюючі з відокремленими неуточнюючими;

Ввідокремлені з невідокремленими другорядними членами речення;

Гпідмет із присудком.

2.Емоційно-експресивний або стилістичний компонент у речення можуть вносити:

А присудки; Б інверсії;

Впоширені означення;

Гдругорядні члени речення.

3.З’ясуйте, в якому реченні пропущено тире між підметом і присудком:

А Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою

(О. Гончар).

Б Жити значить безперервно рухатися вперед (С. Джонсон).

ВТвоя любов як сміх дитячий (Д. Іванов).

ДМи сірі гуси в хмарі (А. Малишко).

4.Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.

АТайга не давала йому нічого.

Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася.

В Даремно він нишпорив з пильністю вченого і з відчаєм голодного.

Г Його гнала вперед надзвичайна впертість, сто разів випробувана і загартована мужність (З творів І. Багряного).

5.Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.

АХолодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко).

БЛеся полюбила Сомка іще тоді, як він було носить її на руках і дарує їй то золоті сережки, то добре намисто.

ВІще тоді звав він її своєю судженою і зложив з Череванихою руки.

ГЗащеміло горде дівоче серденько, да мовчала небога не ска-

зала й матері (З творів П. Куліша).

6.З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву кому.

А Марія переживала прочитане, раділа чи плакала разом із тими людьми, про яких оповідала книжка.

Б Гнат як міг припрошував, підкладав їй, що видавалося йому смачнішим, годував цукерками, як дитину.

В Піднесена й урочисто чиста Марія приймала свої дари, цілувала кожного в уста, а Мартина — схилилася і, як батька, поцілувала в руку.

ГОдарці дещо не до вподоби, що Марія занехаяла старосвітські звичаї, і не вбиралася до шлюбу, як це було прийнято, але такі вже настали часи (З творів У. Самчука).

7.Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.

А З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан, сюсюкає,

а мати теж сюсюкає.

БІ далі (щоб не забути): у перший, у другий, як і в дальші томики я вкладаю речі, ще ніде не друковані.

ВДивишся на гетьманський ліс, згадується: гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. ін. (З творів М. Хвильового).

Г Все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).

8.З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.

А Тьотя Бася не обідала її обід з’їв хтось. (У. Самчук)

БЙшли разом до комори, розглядали та упорядковували свої подарунки хустки, спідниці, полотно… (У. Самчук)

ВЛюблю дивитись на Дніпро з його стрімких високих круч

(В. Сосюра)

ГПавлина Анфисівна сама ж невинність вона ж не знала, що Анфиса Павлівна дитячу котлету їла (3 творів М. Хвильо-

вого).

9.З’ясуйте, в якому з речень після однорідних членів замість коми слід поставити тире.

А Сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови (С. Васильченко).

БВін приніс здоровий пучок ласкавцю, гвоздиків та крокусу, котрий вже зацвів жовтогарячими патлатими квіт-

ками (І. Нечуй-Левицький).

ВІ зелений садок, і маленька пасіка в садку під горою, і криниця під грушею, і левада, і зелена діброва на горах, і роз-

мова з Лавріном за пасікою, все ніби заквітчало свекрову хату квітками та залило пахощами (І. Нечуй-Левицький).

ГЯк не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеї, Сивих, веселих завій? (М. Риль-

ський).

10.Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.

А У поемі «Сон» Тарас Шевченко зображує тяжку долю українського селянства.

Б Після одруження інститутка почала жити на хуторі чоловіка.

В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і на свого чоловіка, на полковника, гостей, що не зручно при них їй було заборонити їм повінчатися.

ГЗа те, що Прокіп не дав панночці зобидити Устину, його віддали в москалі.

11.З’ясуйте, що виражає в реченні звертання О земле рідная!

Не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах! (М. Рильський)

А докір; Б радість; В іронію;

Ггідність.

12.Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово. Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю. Яновський). А впевненість або невпевненість у повідомленні; Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного); В ввічливість для активізації бесіди;

Гвказівку на джерело повідомлення.

Завдання 13–16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

13.Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.

А Це знов таки навіть у нижчих тварин помічається, собаки

наприклад дуже чулі до оцінки їх (В. Винниченко).

Б Вода за ніч відстоялася, стала така прозора, що видно було на дні кожну піщинку (Ю. Збанацький).

ВІ того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).

ГВін видно спав, бо не ворушився (Панас Мирний).

ДДобра такого таки зроду у мене правда не було (Т. Шев-

ченко).

ЕМені здається, що жила я завжди… (Леся Українка)

14.Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.

А Незмірною ласкавістю і тихою журбою віє від сих вільних, кучерявих хмаринок, що пливуть собі кудись поза дім неволі (В. Винниченко).

Б Літня спека й страшна зимова завірюха пригасили життя гір (М. Чабанівський).

В Земля, як і завжди, пахтіла своїм тяжким п’янливим запа-

хом (У. Самчук).

ГКожен крок нашого піхотинця здається подією вартою літо-

писів (О. Гончар).

ДСизуватий колос затиснутий з двох боків списами остюків перегойдує на тонких білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту (М. Стельмах).

ЕЧумацькі мажари з кримською білою сіллю важко рухались по ній… (О. Гончар).

15.Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.

А Гуркіт канонади ревів не перестаючи (В. Сосюра).

Б Вбігла Гафійка сквапно ховаючи щось за пазуху (М. Коцю-

бинський).

В А він мандруючи співа, як Наливайко з ляхом бився (Т. Шев-

ченко).

ГА як насупляться брови сердито та під ними хмурий погляд блисне, то аж холодно у душі (В. Мова).

ДАд’ютант мав феноменальну пам’ять і виключну хоробрість

(Г. Тютюнник).

ЕНаче з вентилятора, війнуло звідти на бійців тяжким перегорілим повітрям, немов видихнутим з єдиних людських легенів (О. Гончар).

16.Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.

А Цілком природно, що капітан, схвильований такою перемогою, говорив те все безконтрольно, в стані ефекту.

Б Рана не гоїлась, перев’язки з морською водою не дали належного ефекту.