уроки з мови 11кл голобородько

Охарактеризуйте репліки в офіційному стилі.

Які діалоги розрізняють за жанровими особливостями? (Бесіда;

дискусія, диспут; полеміка.)

Які синтаксичні ознаки властиві діалогу? (Граматична непов-

нота речень, тобто використання неповних і незакінчених речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання.)

Робота в парах зі схемами-опорами

Як відомо, перед складанням діалогу необхідно уявити ситуацію спілкування. Пригадайте, що вам відомо про комунікативну ситуацію?

Доповніть подану схему. Що треба взяти до уваги перед тим, як вступити в спілкування?

Ситуація спілкування

Самоперевірка за поданою опорою.

Орієнтування в ситуації спілкування

92Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

Роздивіться схему «Ситуація спілкування». Назвіть ситуації, в яких може відбуватися спілкування мовців; визначте за ситуацією характер розмови (офіційна/ неофіційна), а також уточніть, між ким може відбуватися діалог (самостійний добір прикладів).

Пригадайте, у чому полягає підготовка до спілкування після етапу орієнтування в ситуації. Перевірте правильність міркувань за схемою.

Треба подумати (спланувати)

ІV. Процесуально-діяльнісний етап

Аналіз діалогу

З’ясуйте, хто бере участь у діалозі. У якій ситуації відбувається поданий діалог? Визначте стиль, жанр, тему й мету діалогу, особливості мовних засобів. Схарактеризуйте репліки за метою висловлювання, за емоційно-експресивним забарвленням, за повнотою.

З оселі вийшла мати, глянула. — Це ти?

— Це я, мамо, — він підходить до неї, охоплює її загрубілі руки, що відмиваються тільки взимку.

— Ой Богданочку, — вона припадає головою до його грудей і починає схлипувати.

— Чого ви? — і пригортає матір.

— Хіба ж я знаю? — вона витирає очі краєчками хустини, крізь сльози заглядає йому в очі.

— Богданчику, ти знаєш, хто ти мені? Ти щастя моє, і надія моя, і все, чим я живу, бо що ж я без тебе?

— Я пам’ятатиму це, мамо.

— Богданчику, дитино, а ти… не звихнувся тепер?

— Як це?.. — злякано поточився назад, не розуміючи її.

— Прийшли до мене, сину, чужі листи. Пишуть, що ти звихнувся… запроданцем став. Я вірю тобі! — шелестять її слова, шелестять її сльози.

— Вірте, мамо. Хоч би що трапилось зі мною, вірте, бо я ваш син і ніколи не стану безбатченком, ніколи! То тільки страшні

жорсткосердці могли таке написати вам. Якби навіть усе золото, усі скарби світу кинули мені під самі ноги, то й тоді я не став би чиїмось послугачем, бо ж своєю землею живу, за це ладен

івмерти. Чуєте, мамо? (За М. Стельмахом).

За схемою-опорою визначте різновид діалогу залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог.

Різновиди діалогу за комунікативною функцією

Визначте особливості кожного з них. Наведіть приклади ситуацій, у яких може відбутися той чи інший різновид діалогу.

Робота в парах

Доповніть репліки діалогу, визначте його різновид. Відповідь обґрунтуйте.

— Чому мову вважають візитною карткою людини?

— Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.

— Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений. — … — Ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її мож-

ливої закомплексованості. — …

— Розвивати і вдосконалювати своє мовлення. — …

— Тому, що мова — втілення думки: що багатша думка, то багатша мова.

— … — Ні, не я. — …

— М. Рильський.

— Людину, яка зрікається легко й добровільно рідної мови, Б. Харчук назвав нещасною, неправдивою людиною.

Групова робота

Сформулюйте правила ведення діалогу.

Орієнтовні правила (для контролю і доповнення сформульованих)

Будьте завжди ввічливі, привітні і доброзичливі в спілкуванні, з повагою ставтеся до співрозмовника. Будьте уважні до його стану й настрою, до того, що і як він говорить, як реагує на ті чи інші слова.

Умійте слухати і не перебивати інших.

Умійте почати діалог, уживаючи відповідну ініціативну репліку (повідомлення, спонукання, запитання), та швидко реагувати на репліку співрозмовника, підтримувати розмову, додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку, стимулювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи свою зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру.

Не завдавайте людям прикрощів словом. Умійте ввічливо попросити про щось і ввічливо відмовити у чомусь, не образивши людину своєю відмовою. Намагайтеся чемно пояснити причину прохання чи відмови.

Використовуйте в спілкуванні етикетні слова. Стежте за культурою мовлення.

Користуючись наведеними правилами, проведіть у парах (ролі директора школи і учня-одинадцятикласника) офіційний діалог-обмін думками за темою «Мій життєвий вибір». Розмову про свої плани й наміри щодо підготовки до майбутньої професії запишіть.

Творче завдання

Працюючи парами, складіть діалог-обговорення за самостійно обраною темою.

V. Контрольно-рефлексивний етап

Творче списування

Доповніть визначення.

Діалогічне спілкування здійснюється в… (усній) формі під час безпосереднього контакту… (співрозмовників), висловлювання яких чергуються. Таким чином, кожен, хто бере участь у діалогічному спілкуванні, і… (говорить), і… (слухає). Висловлювання співрозмовника, що бере участь у… (діалозі), називається…

(реплікою).

За стилем розрізняють… За комунікативною функцією діалоги поділяють на…

Аукціон

Назвіть якнайбільше пісень-діалогів.

Складання сенкану

Сенкан «Діалог».

VІ. Домашнє завдання (на вибір)

Виписати з художніх творів три діалоги різних видів, обґрунтувати свій вибір.

Підготувати лінгвістичне повідомлення «Діалог».

Складіть і записати діалог, який би міг відбутися між випускником школи та його вчителем через 10–15 років після випускного вечора.

Урок № 20   СИНОНІМІКА: ДВОСКЛАДНИХ І ОДНОСКЛАДНИХ

РЕЧЕНЬ; НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВИХ, УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВИХ І БЕЗОСОБОВИХ; ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВИХ І БЕЗОСОБОВИХ

Мета: повторити види односкладних речень; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою синонімічних відповідників між двоскладними й односкладними реченнями та різними видами односкладних речень; за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: синтаксичні синоніми.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бліцопитування

Пригадайте, що таке синоніми?

Що називають «синтаксичними синонімами»?

Що таке односкладне речення?

На які групи поділяються односкладні речення?

Як називається речення з головним членом підметом?

Назвіть види односкладних речень з головним членом присудком.

Чим може бути виражений присудок у безособових реченнях?

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу

Випишіть граматичні основи поданих речень. У дужках укажіть тип кожного речення, скориставшись позначеннями: 1 — односкладне означено-особове; 2 — односкладне неозначеноособове; 3 — односкладне називне; 4 — двоскладне неповне із пропущеним підметом; 5 — двоскладне неповне із пропущеним присудком; 6 — двоскладне повне зі складеним іменним присудком.

1.Небо глибоке, прозоре, блакитне (М. Івченко). 2. Вже де- не-де й димок із димаря (Л. Костенко). 3. Іду і мрію про щось (М. Йогансен). 4. Зимовий вечір. Тиша (П. Тичина). 5. По темних кутках сплять (В. Винниченко). 6. Старі люди говорили, що давно не пам’ятають такої теплої осені.

Випишіть речення в такому порядку: 1 — означено-особове, 2 — неозначено-особове, 3 — узагальнено-особове.

По радіо повідомляють про готування польоту на Місяць ра- кети-автомата.

Лови летючу мить життя! Добре діло твори сміло.

Лінгвістичне дослідження

Визначте тип односкладних речень. Вставте пропущені букви та розділові знаки.

1. Напинайте рогожі вітрил. 2. Ле..ко і ясно л..жати в поплутаних травах. 3. Чужі нездоланні долини! 4. Вранці вийшли з домів виногради зрівняти і зрубати оливні гаї. На осяяних схилах сонзіл..я уже голубіє. 5. Стрічали шану й страх здолавши багна пущі і вертепи. 6. Сім човнів ро..бить без розваги. 7. На сходах дому зуп..нись на мить. 8. На всьому світі не знайти рідні. 9. Поважна мова врочистих вітрил (З творів О. Ольжича). 10. Раз оп..чешся другий — остер..же..ся. 11. Не радуйся чужому лихові (З народ-

ної мудрості).

Варіанти відповідей: 1) просте двоскладне; 2) означеноособове; 3) неозначено-особове; 4) узагальнено-особове; 5) безособове; 6) називне.

Стилістичне моделювання

Доберіть до поданих двоскладних речень синонімічні безособові. Позначте граматичні основи.

1.Раптом повіяли степові пахощі. 2. Уся кімната заквітчана айстрами. 3. Весь день дитина веселилася. 4. Вартовий не має права покидати свій пост.

Вправи-трансформації

Перебудуйте подані речення в односкладні назви. Виділіть граматичні основи.

1.Тихо падає сніг. 2. Небо захмарене й сумне.

Замініть перше двоскладне речення означено-особовим, а друге — неозначено-особовим. Виділіть граматичні основи.

1.Ви розкажете про це детальніше. 2. У косу дівчини вплетений бант.

Замініть неозначено-особові речення безособовими.

1.У фізичній лабораторії створили новий прилад. 2. Зовсім недавно відкрили нову планету. 3. Нам забороняють виходити на вулицю. 4. Новобранців постригли дуже коротко.

Прочитайте наведені синонімічні речення. Які відтінки значення виражає кожне речення? Доберіть до кожного речення його тип.

98Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Доведіть, що всі ці речення є узагальнено-особовими. До яких односкладних речень подібне кожне з них за способом вираження головного члена? Підкресліть головні члени, виділіть у них закінчення.

1. Вовка пастухом (не)ставлять (Народна мудрість). 2. Пл(и,е) каймо в серці кожне гроно, прозоре диво кал (е,и)нове (Д. Білоус).

3.Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня… (Л. Костенко). 4. Як сіно косять, то дощів (не)просять (Народна мудрість). 5. Дивиш(ь)ся і (не)надивиш(ь)ся, дишеш і (не)надишеш(ь)ся чистим, гарячим і пахучим повітрям (І. НечуйЛевицький). 6. (Не)хвали коня, поки з дороги (не)верн(и,е)шся

(Народна мудрість).

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Два — чотири — всі разом

Зробіть висновок, які види речень можуть вступати у синонімічні відносини? Наведіть приклади.

VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання

Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові та синомічні іншого виду.

1. Кущ омитий чистою росою. 2. Сміхом-жартом село заметене.

3.Зайвих не хочем ми слів. 4. Так гарно пахне спечена картопля.

5.Я не міг заснути, довго не міг заснути.

Урок № 21   СИНОНІМІКА МОВНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ:

ПРИСУДКА, ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ; ІНВЕРСІЯ ЗАМІСТЬ ПРЯМОГО ПОРЯДКУ СЛІВ

Мета: повторити засоби вираження головних і другорядних членів речення, прямий і зворотний порядок їх розташування; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою синонімічних засобів вираження присудка, другорядних членів речення; за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: синтаксичні синоніми.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Дайте відповіді на запитання, користуючись опорною схемою.

Ситуація спілкування

складений

іменний

Експрес-опитування

1. Граматичну основу речення складають… 2. Підмет виражається… 3. Види присудків: … 4. Другорядні члени речення — … 5. Означення бувають… 6. Різновидом означення є… 7. Прямий додаток виражається… 8. Обставини поділяються на такі види…

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу

Перепишіть речення, підкресліть головні члени, дайте їм стилістичну характеристику, визначте, якою частиною мови вони виражені.

1.Два ведмеді в однім барлозі не живуть (Народна творчість). 2. Семеро одного не будуть ждати (Народна творчість).

3. Натруджене сонце стомлено почало спускатись за далеким пругом (С. Плачинда). 4. Черговий по станції дав останній дзвінок. 5. Жити — Вітчизні служити (Народна творчість). 6. Кожен хотів перемогти у цьому поєдинку. 7. Батько стомлений, але усміхнений. 8. Давно відлетіло, розвіялось невловне, прекрасне, як дзвін (Г. Лютко). 9. Твоє «ні» не дуже мене радує.

Поясніть відтінки значення між синонімічними присудками в реченнях.

Він був батько. Він був батьком. Він був за батька. Він був замість батька. Він був як батько.

Він тепер директор школи. Він став директором школи. Він зараз директор школи. Він у нас за директора школи.

У поданих реченнях укажіть складений присудок, визначте спосіб його вираження та поясніть відтінки значення, що передаються тією чи іншою його формою: а) постійна або змінна ознака предмета, виражена присудком у називному або орудному відмінках, а також випадки відсутності таких відмінностей; б) тимчасова ознака, виражена присудком, до якого входить знахідний відмінок із прийменником; в) ознака, якої набув підмет при дієприкметниковому присудку внаслідок спрямування на нього дії або завдяки стану, в якому він перебуває.

1. Знаю добре, що була б тобі жінка, а мені невістка (Панас Мирний). 2.Я твій товариш буду щирий (І. Котляревський). 3.Будь мені зятем (Г. Квітка-Основ’яненко). 4. Хто ж ти єсть такий сміливий? (П. Тичина). 5. Я ливарник. А я пекар! Я шахтар! Я ланкова! Вчитель я! Бібліотекар (П. Тичина). 6. Вона була ще молодою

іпрехорошая собою (Т. Шевченко). 7. Аби Андрійко вдоволений був (А. Тесленко). 8. Буде голівонька снігом покрита (Л. Глібов). 9. Прощай, Перекотиполе, та гляди і будеш мені свідок (Г. КвіткаОснов’яненко). 10. Здається, був ти небрехливий (А. Метлинський). 11. У цей день ранок був сонячний, погожий (А. Головко). 12. Тісна домовина стала мені за веселу світлицю (Г. КвіткаОснов’яненко). 13. Він мені за рідну дитину став (Марко Вовчок). 14. — Хто ж ти така? — Я — Мавка лісова (Леся Українка).

Стилістичний експеримент

Перепишіть, обираючи з дужок найдоцільніший, за вашою думкою, варіант необхідного члена речення. Визначте члени речення. Поясніть стилістичні відтінки їх вираження. Порівняйте з авторським варіантом (див. у довідці).

1.Туга (журавля, журавлів, журавлина) із-за хмари лине, на довкілля впали перші холоди (І. Бровчий). 2. Над степом