уроки 8

VІ. Підведення підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

На основі власних спостережень скласти усний твір-опис на тему «Історичний центр мого міста (селища)», висловивши своє ставлення до описуваної місцевості.

Урок № 9 ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ

(ВУЛИЦІ, СЕЛА, МІСТА) НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати мовленнєво-комунікатив- ні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту з елементами опису місцевості, сприймати письмовий текст, розуміти його, письмово створювати власні твори-описи місцевості в художньому стилі на основі особистих спостережень і вражень.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять

Бесіда за запитаннями

Назвати основні види опису. З якою метою їх можна використовувати?

Яку структуру має текст-опис місцевості?

У яких стилях мовлення використовується опис місцевості? Навести приклади.

Вибіркова робота

Прочитати заголовки висловлювань. З’ясувати, які з них належать текстам-описам місцевості. Виписати їх.

1. Побачення з рідним краєм. 2. Перлина архітектури. 3. Довженків сад. 4. Задунайська Січ. 5. Гірка та солона дорога. 6. Історичний Чернігів. 7. Волинський край. 8. Гірський пейзаж. 9. У морі. 10. Шедевр із цементу. 11. Монастир на схилі гори. 12. Українська ніч. 13. Спогад з дитинства. 14. Рідна сторона. 15. Звичайне диво.

ІV. Колективна робота з текстом-зразком

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. На що вказує заголовок: на тему чи основну думку? Звернути увагу на особливості опису місцевості.

ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це ву-

лиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’я- таю про неї і повертаюся туди.

Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.

Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не- де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.

Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде.

І знову всім серцем бажаю Вернутись в дитинство своє.

(А. Ярмиш)

Назвати художні засоби, використані в описі місцевості.

Визначити ставлення автора до описаної місцевості.

Робота з пам’яткою

Розглянути пам’ятку «Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі». Запам’ятати особливості побудови висловлювань, що містять опис місцевості.

ПАМ’ЯТКА Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі

1.Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об’єкти, що складають основу опису місцевості) і підготувати план майбутнього твору.

2.Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку висловлювання.

3.Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використовувати художні засоби — епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).

4.Використовувати слова і словосполучення на позначення місця розташування об’єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами,

неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.

5.Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захоплення, замилування, здивування тощо).

V. Складання твору-опису місцевості

Підготувати розповідь про вулицю вашого дитинства, увівши в текст твору опис місцевості. Скористатися пам’яткою.

План твору-опису вулиці

1. Назва вулиці та короткі відомості про її виникнення.

3.Рельєф і забудова вулиці: 1) розміри та структура;

2) рослинність та зовнішній стан; 3) цікаві будинки та заклади, що розташовані на ній; 4) власний будинок.

4.Особисте ставлення до рідної вулиці.

VІ. Підведення підсумків уроку

VІІ. Домашнє завдання

Чи доводилося вам бувати в Карпатах, на південному узбережжі Чорного моря в Криму, на території Херсонеса? Поділитися своїми враженнями від побаченого під час подорожі з однокласниками. Покласти це в основу власного твору-опису місцевості, яка вразила вас. Дібрати яскравий заголовок, дотримуватися вимог художнього стилю.

Урок № 10 РЕЧЕННЯ ДВОСКЛАДНІ Й ОДНОСКЛАДНІ, ПРОСТІ і СКЛАДНІ

Мета: поглибити знання восьмикласників про будову речення, його граматичну основу; дати поняття односкладних і двоскладних речень та навчити їх розрізняти й порівнювати; формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль простих і складних речень у текстах; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати двоскладні й односкладні, прості й складні речення відповідно до мети й обставин спілкування; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти поглибленню знань восьмикласників про історію своєї країни та її видатних діячів.

Правопис: розділові знаки в кінці речення (повторення).

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів. Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь викладати думки за

допомогою запитань і відповідей.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Колективна робота з текстом (з елементами аналізу)

Прочитати текст. Пригадати з уроків історії про вчинки Івана Мазепи, що стали важливою сторінкою в історії України. Сформулювати тему й основну думку тексту.

ІВАН МАЗЕПА Іван Мазепа — один із найславніших гетьманів України.

Він народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив із старовинного українського роду Мазеп. Батько Мазепи, Степан, був розумний та освічений чоловік і свого сина, Івана, виховав освіченою людиною.

Спершу вчився Іван удома і, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою. Згодом учився в Полоцьку у вищій школі й уже в 16 років пішов на Січ учитися військового ремесла. Служив при

козацькім війську за Хмельницького. За хоробрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще продовжувати навчання за кордоном.

Згодом козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. По-перше, Мазепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, усі знали, що хоча він і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити.

І не помилився Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів.

Іван Мазепа старався впорядкувати край і піднести його освіту. По-

будував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської академії було збудовано новий величавий будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині в ті часи не було.

Мазепа прагнув того, щоб Україна була вільною державою! (За А. Лотоцьким).

Використовуючи подане висловлювання і власні знання, розгорнути зміст останнього речення.

Усно схарактеризувати речення в тексті за наявністю головних і другорядних членів.

Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Розглянути схему й поміркувати над реченням як основною синтаксичною одиницею, його роль, ознаки, види та структуру (див. с. 46).

Коментар учителя. Речення як синтаксична одиниця складається з однієї, двох і більше граматичних основ. За характером граматичних основ речення бувають двоскладні й односкладні.

Двоскладні речення мають підмет і присудок: До тебе завше я душею лину (З. Кучерява). Односкладні речення мають лише один головний член речення у формі підмета або присудка: І закружляю, мов полова, у круговерті світовій (В. Базилевський).

За структурою речення поділяються на прості й складні. Прості речення мають одну граматичну основу: Люблю я пісню солов’їну (А. Загрудний). Складні речення мають дві або більше граматичних основ, що становлять одне смислове і граматичне ціле: Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює (В. Шевчук).

Речення, що складається лише з головних членів, називається не-

поширеним: Є шлях. Я тривожуся (М. Братан).

Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним: Укра-

їнська мова живе в прекрасних піснях твого народу (В. Сухомлинський).

Речення бувають повними і неповними. Повні — це такі речення,

у яких наявні всі члени речення: По садах пустинних їде гордовито

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОРОЖЦІВ Кожний спитає тепер: які ж люди були, оті запорожці, про котрих

доводиться стільки слухати та читати. Чи це справді були бандити, безсердечні вбивці, свавільники Переконаний, що це неправда Стоваришення, котре має свої звичаї, закони і твердо їх додержується, не може бути анархічним Коли б кожний жив так, як йому завгодно, то такому жодного закону не треба

Були в запорожців свої хиби, та вони не лише шкодили їм самим найбільше, а й навпаки приносили користь їхнім сусідам, і це довело запорожців до загибелі.

Узагалі беручи, запорожець легкодушний, загонистий, не постійний Не дивився на дальшу мету, а цікавився лише нинішнім днем Запорожця легко було перемовити і на свій бік перетягти

На таку характеристику дає нам історія багато прикладів Навіть такий великий чоловік як Петро Конашевич-Сагайдачний давав себе часто піддурити обіцянками і заманити Дав себе заманити на московську війну

Найкращу характеристику запорожця змалював Гоголь у своїй історичній повісті «Тарас Бульба» Хоч, може, Бульби й не було на світі, але характеристика дуже влучна Запорожець веселої вдачі, любить погуляти Запорожець жив усе життя, від немовляти, у вічній небезпеці Побратимство — то святий обов’язок двох козаків Такому народові треба було доброї голови і сильної руки, і то на довгий час (А. Чайковський).

Назвати речення прості й складі. Довести правильність свого вибору.

Пригадати з уроків зарубіжної літератури повість «Тарас Бульба» і усно описати головного героя.

З’ясувати лексичне значення виділеного слова (анархія — стан суспільства, у якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов’язкових норм поведінки, безладдя, хаос). Скласти з ним два речення: просте і складне.

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

Прочитати. Поділити текст на речення. Довести, що перед вами текст. Сформулювати тему й мікротеми поданого висловлювання. Записати, розставляючи розділові знаки.

Основою докорінного перелому в українській літературі стала творчість Т. Шевченка переважний інтерес до етнічно-побутових рис українського народу ідеалістичні поривання романтиків до козацького минулого замінюються зверненням послідовників великого поета до корінних антагонізмів кріпосницького суспільства поглиблюється

розуміння народності, незрівнянно багатшими стають засоби типізації

Розвиток комунікативних умінь

Скласти діалог, використовуючи подані прислів’я. Дати йому заголовок у формі словосполучення. У репліки ввести фразеологізми з довідки і використати речення: а) різні за метою висловлювання; б) двоскладні й односкладні; в) прості й складні; г) повні й неповні; д) поширені й непоширені.

Розіграти діалог. Записати 3–4 репліки, пояснити розділові знаки і зробити їх синтаксичний розбір.

Довідка: ум на розум заходить; з якої радості?; душа перевертається; де вже ноги не носили; за тридев’ять земель; брати за чисту монету.

Дослідження-трансформація

Перетворити складні речення у прості. Записати їх. Підкреслити граматичні основи.

1.І люди йшли під гору ту стрімку, і знову всім незміряні красоти відкрилися в маленькому струмку (Л. Забашта). 2. Змалку його обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками рушники (І. Цюпа). 3. Помінялось місцем моє серце з сонцем, бо весна навколо, вітер і блакить (Р. Братунь). 4. Молодь уся була на полі, бо якраз настали жнива (Леся Українка). 5. Сонце незабаром зайшло зовсім, однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем (А. Шиян). 6. Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім уже в повітрі потягає

(І. Франко).

Назвати слова з орфограмою «Ненаголошені е, и» і пояснити їх написання.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1.Чи можна у процесі висловлювання обмежитися лише односкладними (або двоскладними) реченнями?

2.Яку роль у мовленні відіграють односкладні й двоскладні речення?

3.Яку роль у мовленні відіграють прості й складні речення?

VІІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання

Здійснити пошукову роботу в мережі Інтернет або в бібліотеці та підготувати повідомлення про відому постать, яка бере безпосередню участь у творенні історії сьогодення. Використати різні за структурою і метою висловлювання речення.

Урок № 11 ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ. ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС

Мета: дати восьмикласникам поняття про прямий і зворотний порядок слів у реченні, навчати дотримуватися логічного наголосу при інтонуванні речень; розвивати організацій- но-контрольні вміння виконувати спеціальні спостереження над мовним матеріалом; формувати загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати різні за метою висловлювання речення відповідно до комунікативного завдання; на основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до надбань попередніх поколінь і почуття відповідальності за сучасні досягнення людства.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: логічний наголос і порядок слів як засіб підвищення точності й виразності мовлення; зворотний порядок слів як засіб виразності мовлення.

Міжпредметні зв’язки: інверсія в художньому творі (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Творче спостереження на основі тексту з елементами аналізу

Прочитати текст мовчки. Про які часи в історії України йде мова? Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними вашими однокласниками, найбільш вдалий записати.

Ізнову йдемо… Біль утрат, і дух степів полиневий, і дніпрову блакить, і рожеві, як юність, світання — усе забрали з собою і все несемо на схід…

Чи пам’ятаєш ти вислів сильний духом? Тоді ми трохи по-книжно- му уявляли собі таких людей, а за цей час скільки я бачив їх живими, бачу поруч себе і зараз. На танки ворожі вони кидалися з горючими пляшками за Дніпром. Грудьми ставали на оборону споруд Дніпрогесу, тримали рубежі, які, здавалося, нічим уже втримати не можна. Але