уроки 8

ІІІ. Узагальнення й систематизація теоретичних положень з теми

Мовознавча вікторина

Дати відповіді на запитання.

1.Яку функцію в реченні виконують відокремлені члени речення?

2.Які члени речення можуть бути відокремленими?

3.Чи завжди відокремлюються означення? Навести приклади.

4.За яких умов відокремлюються прикладки?

5.Як відрізнити відокремлені члени від відокремлених уточнювальних членів речення?

6.Які розділові знаки вживаються в реченнях з відокремленими членами?

7.У яких стилях мовлення переважають речення з відокремленими членами?

8.Яким синтаксичним конструкціям синонімічні речення з відокремленими означеннями й обставинами? Відповідь проілюструвати прикладами.

ІV. Виконання системи практичних завдань на узагальнення практичних умінь і навичок

Лінгвістична діагностика з елементами кодової роботи

Прочитати текст. Записати його, розставляючи потрібні розділові знаки. Визначити номери речень, що відповідають поданим характеристикам:

А Речення, не ускладнені відокремленими членами. Б Речення, ускладнені відокремленим означенням. В Речення, ускладнені відокремленим додатком.

Г Речення, ускладнені відокремленою обставиною.

1. Першим українським книгам майже тисяча років! 2. До сьогодні їх дійшло небагато зокрема «Повість минулих літ» «Слово про Ігорів похід «Слово про закон і благодать». 3. Давню історію нашого краю ми знаємо передусім завдяки «Повісті минулих літ» написаній літописцем Нестором. 4. Хто ж такий Нестор і що це за повість? 5. Нестор-літописець жив у другій половині XI — на початку XII століття. 6. Він присвятив своє життя релігійній справі будучи до кінця своїх днів ченцем Києво-Печерської лаври. 7. Але прославився монах передусім як автор найдавнішого літописного зібрання «Повість минулих літ», що проливає світло на нашу історію. 8. Адже пам’яток написаних майже тисячу років тому дуже мало (За Д. Павленком).

Пошуково-вибіркова робота

Прочитати речення. Визначити їх стильову належність. Якої наукової галузі вони стосуються? Записати речення, згрупувавши їх за типами відокремлених членів.

1. Поняття центру поширюють на інші фігури, називаючи центром фігури її центр симетрії. 2. Центральним кутом називають кут, утворений двома радіусами кола. 3. Окрім числових рядів, розглядають ряди функціональні. 4. Число 9000, записане у двійковій системі числення, має 14 знаків. 5. Графіки будують, виходячи з тієї або іншої системи координат. 6. Педометр — це крокомір, тобто прилад, який автоматично відлічує кроки. 7. Евольвенту опуклої дуги, наприклад кола, можна побудувати механічно. 8. Переворот у геометрії, здійснений Лобачевским, за своїм значенням не поступається жодному

зпереворотів у природознавстві. 9. Магнітна стрілка компаса вільно обертається на вістрі, закріпленому в центрі круга, поділеного на градуси. 10. При обчисленнях на математичних машинах алгоритм Евкліда застосовують у формі віднімання, віднімаючи щоразу від більшого числа менше (З матем. словника).

Яку роль відіграють конструкції з відокремленням у текстах наукового стилю?

Виділити в реченнях граматичні основи. Дослідити, які речення за будовою є односкладними. Визначити вид односкладних речень.

Творчий диктант

Відновити й записати текст, уставляючи з довідки потрібні за змістом відокремлені члени. Пояснити вживання розділових знаків.

З моря вставала рожева зоря, ... . Згодом золоте сонце, ... , послало свій промінь під небо на білі хмарки й затопило їх рожевим кольором із золотими розводами. Весело глянули ті хмарки в блакитне море, ... , і не можна було пізнати тепер, де море, а де небо. Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко. З півночі дихнув вітерець і, ... , погнав їх туди, ... (За А. Кащенком).

Довідка: як у люстро; не виникнувши ще з моря; на схід сонця; розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами; понадимавши на чайках вітрила.

Визначити вид відокремлених членів речення. Дослідити, який із них є «зайвим»? Свій вибір обґрунтувати.

Об’єднавшись у пари, скласти продовження розповіді (3–4 речення), використовуючи відокремлені члени.

Зробити висновок про функцію відокремлених членів у мовленні.

Пунктуаційний практикум

Записати висловлювання, розставляючи потрібні розділові знаки. Знайти відокремлені члени, підкреслити їх.

Вісторії кожного народу є пам’ятні події прив’язані до певних географічних місць. Через них ті місця події дати висвічуються нащадкам сива давнина пізнається ними власна далека й близька історія. Звідти з правічних часів і з недавніх століть долинає відгомін життя й боротьби наших предків. Знані й невідомі давні події Київської Русі немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини. Від них і нині свідомість сповнюється почуттям захоплення від донесених із давніх віків реальних картин буйної природи краси рідної землі. А брали від неї все потрібне для свого існування і хліб і м’ясо і рибу і мед. І співали прославляючи свою працю (За О. Засенком).

Визначити, у яких реченнях ужито невідокремлені означення, виражені дієприкметниковим зворотом. Трансформувати ці речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими.

Зробити синтаксичний розбір речень з відокремленими членами, скориставшись алгоритмом.

Відтворення деформованого висловлювання з елементами аналізу

Записати уривки з поезій так, щоб рядки римувалися. Розставити потрібні розділові знаки. Виділити відокремлені члени. Назвати їх вид і спосіб морфологічного вираження.

1. На сході зійшлись насторожені тіні посріблених порохом лоз винограду. На захід упало рясне шелестіння обвитого синню осіннього саду. Про щось таємниче змовлялися віти, пробіг холодок, дотулившись до скроні (Т. Севернюк). 2. Тут на тлі териконів клином зійшовся світ (М. Шевченко). 3. Вдалині в сизуватім мареві по коліна у полині там, де поле кінчалось мамине, хтось побачився знов мені (М. Шевченко). 4. Ковила як бігла гнана вітром так і впала помирати — ниць. Ще зітхнувши зморено під ранок вже востаннє скинулась грудьми (М. Шевченко). 5. У тім селі, де я росла колись, жили дерева добрі і ласкаві (Л. Овдієнко). 6. Земля народжує і любить нас. По довгих днях відчуження і зречень неждано заболить гніздо лелече покинуте на довгий зимний час (М. Чумарна). 7. Цвіте далеко сонце полудневе, цвітуть там ніби писанки дерева, а тут на змерзлій грудочці землі від щастя плачуть перші журавлі...

(М. Чумарна).

Дослідити, у яких поетичних уривках ужито відокремлені уточнювальні члени речення.

АЛГОРИТМ синтаксичного розбору простого ускладненого речення

Окличне Неокличне

3.Виділити граматичну основу. Довести, що речення двоскладне

4.Схарактеризувати головні члени речення

5. Визначити вид речення за наявністю другорядних членів

Поширене Непоширене

6. Схарактеризувати другорядні члени речення

8. Визначити вид речення за повнотою вираження думки

Повне Неповне

Дослідження-трансформація

Трансформувати речення так, щоб вони були ускладнені відокремленими членами. Визначити їх вид.

1.Серж Лифар за походженням був українцем, народився в заможній київській сім’ї (Л. Семака). 2. Які гаї, хащі, дрімучі ліси зможуть зрівнятися з вирощеним людиною садом? (О. Довженко).

Творче конструювання

Подані речення ускладнити відокремленими членами. Визначити синтаксичну функцію відокремлених членів.

1.Відокремленим означенням: Наше життя — це своєрідний храм ... .

2.Відокремленою прикладкою: Ім’я Валерія Лобановського ... відоме сьогодні всій Україні.

3.Відокремленим додатком: В Інтернеті представлено безліч сай-

тів ... .

4.Відокремленою обставиною: Наша дорога вела просто на південь ... .

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1.Скласти узагальнювальну схему з теми «Відокремлені члени речення», на основі якої підготувати повідомлення в науковому стилі.

2.Скласти твір-мініатюру на тему «Наша далека й близька історія», використовуючи речення з відокремленими членами.

Урок № 66 ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7 (ДИКТАНТ).

КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ

Мета: оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності восьмикласників: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; перевірити якість оформлення роботи (охайність, акуратність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність виправлень); здійснити перевірку здатності учнів мовчки читати

незнайомий текст наукового стилю з належною швидкістю, розуміти його, запам’ятовувати фактичний зміст, тему й основну думку тощо.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту й контрольного читання мовчки. Проведення інструктажу щодо написання диктанту й перевірки рівня розуміння прочитаного тексту наукового стилю.

ІV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту

Восьмикласники під час першого прослуховування тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на наявність вивчених пунктограм, визначають слова, значення яких не зрозуміли у процесі сприймання.

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

ЮНІСТЬ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Недалеко від міста Чигирина, над річкою Тясмином, під великим

лісом притулився хутір Хмельницьких на ймення Суботів. Заснував його Богданів батько, Михайло. Ходили там табуни диких коней, сайгаків, турів. Далі, ближче до моря, випасали свої отари овець і табуни коней волохи, турки, татари.

Гарно було тут господарювати, але небезпечно. Михайло Хмельниченко поставив двір міцний, завів господарство, жив заможно, у достатках. З дітей один тільки син Богдан Зиновій виріс. Меткий хлопець удався, сильний, як вогонь, скорий, розумний і дотепний, сміливий і завзятий.

Підучивши вдома, батько послав Богданка в Галичину, в колегію. Там учив він, окрім різних предметів, найбільше латинської мови, бо нею тоді всяке діловодство велося по судах, по урядах.

Тягло його на Дніпро, у безкраї, сповнені свободою степи. Пішов на Запорожжя, на Січ, бо там найліпше можна було навчитися воєн-

ного ремесла, стати досвідченим вояком, нещадним до своїх ворогів

(За М. Грушевським, 137 сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного

V. Проведення читання мовчки тексту наукового стилю

Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця

ЖІНКА В ПРАВОВІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Свобода і честь за часів Київської Русі вважалися незаперечними та непорушними цінностями кожної вільної людини і належали до великої хартії свободи раннього українського середньовіччя. Окремі постанови тодішнього карного права охороняли життя жінки й навіть її честь. Так, у договорі русинів з німцями 1195 р. сказано, що образа жіночої честі карається вирою, а це було рівнозначним покаранню за вбивство вільної людини.

«Руська Правда» захищає майнові права і гідність незаміжньої жінки. Визначає за нею право на успадкування землі.

Давньоруське право зрівняло жінку у правах з чоловіком. Незаперечним є той факт, що й родинне право в епоху Давньої Русі було досить добре розвиненим. Уже «Устав Володимира» кваліфікує як злочин викрадення нареченої, колотнечу між чоловіком і жінкою за маєток і таке інше.

Церква закріплювала за собою насамперед право на ухвалення шлюбу. Багато уваги присвячує родинним справам і ролі в них жінки «Устав Ярослава».

В ХІ — ХІІІ століттях заміжня жінка, яка належала до вищих суспільних станів, могла мати власне «жіноче» майно і розпоряджатися ним на свій розсуд до кінця свого життя.

Перша згадка про повноваження жінок на володіння певним майном міститься в одній із найраніших юридичних пам’яток Давньої Русі — Договорі 911 р. Олега з Візантією, що утвердив право жінки зберегти за собою частину спільного з чоловіком майна.

Українські жінки вищих суспільних станів за часів Великого князівства Литовського мали широку свободу і правову незалежність, майже не поступаючись у повноті своїх громадських прав чоловікам. Майнова незалежність жінок вищих суспільних станів давала їм право голосу і в органах місцевого самоврядування, бо лише володіння осідлістю було тоді підставою для участі в місцевих сеймиках.

Суспільне становище української жінки-шляхтянки відрізнялося від становища чоловіка хіба тим, що жінки при живих братах наслідували тільки четверту частину батьківщини, материзну ж відбирали всю.

Особливістю українського звичаєвого права була материзна. Так звалася нерухомість (частіше — наділ землі), що входила до посагу. Материзна не належала до загальносімейного майна, не ділилася між окремими членами сім’ї, а передавалася по жіночій лінії.

За часів запорізького козацтва стає помітною тенденція до ідеалізації образу жінки й особливо жінки-матері. Козацька звичаєвість хоч і пропагувала серед січовиків безшлюбність, однак виховувала, особливо у парубків, шанобливе ставлення до жінки-матері, сестри, дружини чи коханої дівчини, що відбилося в козацьких піснях.

Приклади шанобливого й рівноправного ставлення до жінки подибуємо й у легендах та переказах про козацькі часи. У переказі «Як дівка Христя була кошовим» йдеться про жінку — козацького ватажка. А переказ «Настина Могила» розповідає про долю жінки-воїна, яка носила шаровари, козацьку шапку і воювала не гірше за чоловікакозака. За переказом, записаним краєзнавцем А. Ковальовим, у повстанні під проводом Якова Острянина (1638 р.) активну участь брала дружина козацького сотника Семена Мотори — Варвара.

Картина правового становища жінки на українських землях у другій половині XVI — першій половині XVII ст. була б неповною без аналізу ставлення до жінки громадського («копного») суду селян і міщан. Ці суди були найстаршими на українських землях судами. Жінка — міщанка, і навіть селянка — була повноправною учасницею громадського суду.

У XVI — середині XVII ст. свідчення чоловіків і жінок уважалися на українських землях рівноцінними. Однак уже від середини XVII ст. в українську судову практику проникає зверхність чоловічого свідчення над жіночим. У збірниках українського права XVIII ст. перевага чоловічого свідчення над жіночим була остаточно закріплена. Проте непригніченість української жінки в сім’ї, її рівноправність із чоловіком у вихованні дітей і веденні домашнього господарства, освіченість іще довго були основними чинниками ставлення до неї

(О. Кривоший, 539 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Якій проблемі присвячено текст? А Етичній.

Б Соціально-побутовій. В Суспільно-політичній. Г Моральній.

2. До якого стилю мовлення належить прочитаний текст? А Наукового.

Б Офіційно-ділового. В Публіцистичного.

Г Художнього.

3.У який історичний період жінку зрівняно у правах із чоловіком?

А В епоху Давньої Русі.

Б За часів запорізького козацтва.

ВЗа часів Великого князівства Литовського.

Г У XVIII ст.

4.У якому документі міститься перша згадка про повноваження жінок на володіння певним майном?

А В «Уставі Володимира».

Б У Договорі 911 р. Олега з Візантією.

ВВ «Уставі Ярослава».

ГУ «Руській Правді».

5.Яка жінка могла мати власне «жіноче» майно й розпоряджатися ним на свій розсуд до кінця свого життя?

А Заміжня жінка-міщанка.

Б Незаміжня жінка-шляхтянка. В Заміжня жінка-шляхтянка.

ГБагатодітна жінка-селянка.

6.Яким синонімом можна замінити виділене слово у словосполу-

ченні копний суд?

АГромадський. Б Народний.

В Конституційний. Г Апеляційний.

7.Яке значення має слово материзна?

АЗагальносімейне майно.

БДержавна підтримка. В Спадок від батька. Г Спадок від матері.

8.Який термін не вживається в тексті? А Давньоруське право.

БЗвичаєве право.

В Карне право.

Г Політичне право.

9.Установити відповідність між назвами переказів та змістом їх.

А»Як дівка Христя 1 Йдеться про активну участь дружини

івоювала не гірше за чоловіка-козака.

10.Сформулювати тези, скориставшись поданими початками їх.

АЦерква закріплювала за собою насамперед право на...

БУкраїнські жінки вищих суспільних станів за часів Великого князівства Литовського мали...

В За часів запорізького козацтва стає помітною тенденція до...

ГУ XVI — середині XVII ст. свідчення чоловіків і жінок уважалися...

Ключ

VІ. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

1.Скласти 5–6 тестових завдань з теми «Відокремлені члени речення» на знаходження «зайвого» компонента, вибір правильної відповіді, установлення відповідності тощо.

2.Скласти узагальнювальну таблицю (схему) на тему «Відокремлені члени речення», на основі якої підготувати усне повідомлення в науковому стилі, ілюструючи його власно дібраними прикладами.