уроки 8

ІV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів

Подумати і дати відповіді на запитання:

1.Що являють собою узагальнювальні слова?

2.Яку роль виконують узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами?

3.Яку синтаксичну функцію виконують узагальнювальні слова в реченні?

4.Розказати про розділові знаки при узагальнювальних словах (перед однорідними членами речення, після них).

5.З’ясувати розділові знаки в поданому реченні: Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра).

VІІ. Підсумок уроку

Визначення навчальних досягнень учнів з теми і стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності. Самоаналіз здібностей, отриманих у процесі засвоєння теми.

VІІІ. Домашнє завдання

Знайти картину або фотоілюстрацію із зображенням степу. Описати її письмово, використовуючи узагальнювальні слова з однорідними членами речення. Зробити синтаксичний розбір одного речення (письмово). Якою частиною мови виступають узагальнювальні слова й однорідні члени речення?

Урок № 45 ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 (ДИКТАНТ).

КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

Мета: оцінити рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності восьмикласників: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; виявити орфографічні й пунктуаційні помилки, на ліквідацію яких слід звернути особливу увагу; перевірити якість оформлення роботи (охайність, акуратність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність виправлень); здійснити перевірку

здатності учнів сприймати незнайомий текст публіцистичного стилю, розуміти його, запам’ятовувати фактичний зміст, тему й основну думку тощо.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту й аудіювання. Проведення інструктажу щодо написання диктанту й перевірки рівня розуміння сприйнятого тексту публіцистичного стилю.

ІV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту

Школярі під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на наявність вивчених пунктограм, визначають слова, значення яких не зрозуміли у процесі сприймання.

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

ПИСАНИЙ КАМІНЬ На Гуцульщині кожна полонина, плай, потічок, печера, звір мають

свою назву, а з нею — історію, легенду. Отож і скелю над Чорним Черемошом віддалік гірського села Криворівні величають Писаний Камінь. Чудова тут місцина! Можна годинами милуватися горами і особливо в час, коли полонини вкриваються червоно-білими полотнами. То зацвітають маки і ромен. А ще слухати невтомну мелодію Чорного Черемошу. Цей чарівний куточок був улюбленим місцем відпочинку Івана Франка. Він частенько приходив сюди з дітьми і сам. Тоді клав на коліна зошит і щось писав. Або, підперши рукою підборіддя, довго дивився у мрійну далину. Цей камінь і залишився свідком народження багатьох дум поета.

На цій скелі, як і всі, хто побував тут, залишив свій автограф Великий Каменяр. Саме напис Івана Франка був безмежно дорогий селянам Криворівні (За В. Вільним, 127 сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного

V. Відповіді на запитання, що виникли у школярів під час написання контрольного диктанту

ІV. Проведення контрольного аудіювання тексту публіцистичного стилю

Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця

ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ Стічні води промислових підприємств забруднюють прісні во-

дойми. Це ж стосується і населених пунктів, які теж забруднюють воду. У результаті цього забруднення повністю змінюються фізичні властивості води (підвищується температура, зменшується прозорість, з’являються забарвлення, присмаки, запахи). Виникають плаваючі речовини, що знаходяться на поверхні води; на дні осідає осад. Склад води повністю змінюється: збільшується вміст органічних і неорганічних речовин, з’являються токсичні речовини, зменшується вміст кисню, змінюється активна реакція середовища й ін. Також відбуваються зміни в якісному й кількісному бактеріальному складі, виникають хвороботворні бактерії. Така вода непридатна для пиття. Вона навіть не годиться для технічних потреб і, звичайно ж, рибогосподарських цілей. Загальні умови скидання стічних вод будь-якої категорії в поверхневі водойми обумовлюються їхньою народногосподарською значимістю й характером водокористування. Після скидання стічних вод можливим є незначне погіршення якості води у водоймах, але це не повинно помітно позначатися на можливості подальшого використання водойми як джерела водопостачання, для культурних і спортивних заходів, рибогосподарських цілей.

За виконанням умов скидання виробничих стічних вод у водойми зобов’язані стежити санітарно-епідеміологічні станції і басейнові управління.

Існують нормативи якості води у водоймах. Відомо два види водокористування. До першого належать ділянки водойм, що використовуються як джерело для централізованого або нецентралізованого господар- сько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості. До другого виду відносять ділянки водойм, які використовуються для купання, спорту і відпочинку населення, а також ті водойми, що розташовані в межах населених пунктів.

Тільки органи державного санітарного нагляду мають право зараховувати водойми до різних видів водокористування з огляду на перспективи їх використання.

Нормативи якості води поширюються на створи, розташовані на проточних водоймах на 1 км вище від найближчого за течією пункту

водокористування. Непроточні водойми мають такі створи на 1 км в обидва боки від пункту водокористування.

Зараз приділяється багато уваги питанням запобігання й усунення забруднення прибережних районів морів. Нормативи якості морської води, які повинні забезпечуватися при скиданні стічних вод, стосуються не тільки районів водокористування у відведених межах, але й створів на відстані 300 м убік від цих меж. Уміст шкідливих речовин у морі повинен відповідати нормам, що встановлені за сані- тарно-токсикологічними, загальносанітарними і органолептичними лімітними показниками шкідливості. Море на цьому етапі не є виключно джерелом водопостачання. Воно також розглядається як лі- кувально-оздоровчий, культурно-побутовий фактор.

Забруднюючі речовини, що стікаються в ріки, озера, водоймища й моря, порушують сталу рівновагу водних екологічних систем. Водні джерела, завдяки природним процесам, які в них протікають, можуть іноді частково або навіть повністю відновити чистоту води. Однак це загрожує появою вторинних продуктів розпаду забруднень, які дуже негативно впливають на якість води.

Самоочищенням води називається сукупність взаємозалежних гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і гідробіологічних процесів, що призводять до відновлення первісного стану водного об’єкта.

У стічних водах більшості промислових підприємств містяться забруднюючі речовини, тому їхній спуск у міську водовідвідну мережу не рекомендується. Усі стічні води, що випускаються у водовідвідну мережу, не повинні порушувати роботу мереж і споруд. Керівники підприємств зобов’язані стежити за тим, щоб води не руйнували матеріал труб і елементи очисних споруд. Також води не можуть містити більше 500 мг/л завислих і спливаючих речовин. Вони не повинні містити речовини, здатні засмічувати мережі або відкладатися на стінках труб; містити горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші; містити шкідливі речовини, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод або скиданню у водойму. Не рекомендується температура, вища за 40 ˚С.

Стічні води, які є відходами виробництва і не задовольняють ці вимоги, необхідно попередньо очищати. І тільки після цього їх можна скидати в міську відповідну мережу.

Підігріті стічні води є джерелом теплового забруднення. Збільшення температури природних вод стає причиною зміни природних умов для організмів, що живуть у водах, а також зменшує кількість розчиненого кисню, змінюючи при цьому швидкість обміну речовин.

Урешті-решт більшість мешканців водойм гине, чимало з них припиняє свій розвиток.

Кілька десятиліть назад забруднених вод було не так уже й багато. Вони складали лише малу частину від великої кількості чистої води. У наш час картина набагато страшніша: забрудненої води чимраз більше, а чистої — чимраз менше (Є. Білик, 627 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Визначити, які стильові ознаки характерні для цього тексту.

АПонятійність і предметність, об’єктивність. Б Логічність доказів, точність висловлювань. В Стислість, чіткість, висока стандартизація. Г Уживання слів у переносному значенні.

2.Зміна яких властивостей води відбувається у результаті забруднення водойм?

АХімічних.

БФізичних. В Природних. Г Біологічних.

3.Скільки існує нормативів якості води у водоймах?

А 4.

Б3.

В2. Г 1.

4.Що порушують забруднюючі речовини, які стікають у ріки, озера, водоймища й моря?

А Сталу рівновагу водних екологічних систем. Б Самоочищення води.

ВВодопровідну мережу.

ГВідновлення первісного стану водного об’єкта.

5.Яка основна думка тексту? А Забруднення водойм.

Б Як очищати забруднені водойми?

В Заклик громадян до очищення водойм.

ГПропаганда боротьби із забрудненням водойм.

6.Куди мають випускатися стічні води? А В озера, ріки і моря.

Б У забруднені водойми. В У водовідвідну мережу.

ГНа природоохоронні території.

ВПерешкоджає біологічному очищенню стічних вод температура, вища… ˚С.

8.Після чого воду можна скидати в міську водовідвідну мережу? А Попереднього очищення.

Б Виникнення плаваючих речовин.

ВСкидання стічних вод.

ГЗапобігання й усунення забруднення прибережних районів морів.

9.У чому полягає завдання керівників підприємств щодо боротьби із забруднюючими речовинами?

10.Довести, що підігріті стічні води є джерелом теплового забруднення.

Ключ

VІІ. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VІІІ. Домашнє завдання

Скласти опорний конспект за матеріалами вивченого розділу з теми «Речення з однорідними членами». Дібрати приклади з текстів публіцистичного стилю.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Актуалізація мотиваційних резервів школярів з теми

Експрес-опитування

1.Що таке звертання?

2.Чи виконує звертання синтаксичну роль головного або другорядного члена речення?

3.Розказати про інтонаційні особливості речень зі звертанням.

4.Які особливості мають речення зі звертаннями в усному мовленні?

5.Які особливості мають речення із звертаннями в писемному мовленні?

Колективна робота з текстом

Прочитати виразно текст, дотримуючись особливостей інтонації при звертанні. З’ясувати стиль і тип мовлення, жанр висловлювання. Описати обставини й умови використання цього тексту. Чому автор називає мову стражденницею, великомученицею? Доповнити текст власними міркуваннями за темою висловлювання.

Мово наша! Пречиста незаймана Діво! З козацьких степів яничарами впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий мир ординцем погнана, на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на торжищ продана!

Стражденнице, великомученице! Матір Божа наша, в сибіри й на колими погната, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською погибеллю засіяна!

Мово наша! Убога прочанко з простягнутою рукою! Передчасно постаріла, посивіла, змаліла, на хресті мук розіп’ята, на палю посаджена, за ребро на гак повішена дітьми-покручами.

Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю (К. Мотрич).

Переказати текст від першої особи, використовуючи слова-звер- тання.

З’ясувати лексичне значення виділених слів (за контекстом або за тлумачним словником).

V. Повторення й узагальнення теоретичних положень з теми

Робота з опорною таблицею

Розглянути таблицю і скласти розповідь про види звертань за будовою і способи їх вираження.

Дібрати 2–3 приклади речень із непоширеними й поширеними звертаннями з творів художньої літератури.

Робота з теоретичним матеріалом за підручником

Коментар учителя. Основна функція звертання — привернути увагу співрозмовника. У ролі звертань виступають імена, по батькові та прізвища осіб, назви осіб за родом діяльності, родинними стосунками, рисами характеру тощо, а в художніх творах — також назви тварин, неістот.

Звертання виражаються іменником у кличному або називному відмінку однини і множини. Займенники ти, ви зрідка можуть уживатися в ролі звертань, здебільшого в розмовному мовленні задля вираження різкості, зневаги, грубості: Ей ви, куди йдете?

Звертання можуть стояти на початку, в середині та в кінці речен-

ня: Мова рідна! Яка твоя сила, звуки рідні твої золоті (О. Ющенко); За все тобі спасибі, низький уклін, о земле, наш уклін! (І. Гончаренко); Де ти бродиш, моя доле? (Д. Писаревський).

VІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру

Лінгвістичне дослідження

Переписати речення. Підкреслити підмети, знайти звертання. Яку функцію виконують звертання в реченнях? Визначити, які засоби використано авторами для підсилення емоційного забарвлення речень.

1.Ой хлопчику, хороший мій, чому ти плачеш? (А. Малишко). 2. Рости, моя пташко, мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє серце не розбите… (Т. Шевченко). 3. Пусти мене, мій батеньку, на гори, Де ряст весняний золотом жаріє (Леся Українка). 4. Спи, моя дитино, золота, Спи, моя тривого, кароока, Спи, моя гіллячко голуба… (М. Вінграновський). 5. Дяка щирая тобі, ніченько-чарівниченько, Що закрила ти моє личенько (Леся Українка). 6. Спи, дитятко, сном міцним (М. Рильський). 7. Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці (Нар. творчість). 8. Доброго ранку, бджілоньки! (О. Іваненко). 9. О мово

українська! Ти вода — з кринички, над якою гнуться верби (Ю. Бедзик). 10. Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій (В. Сосюра). 11. Де ти бродиш, моя доле? (Д. Писаревський).

З’ясувати, чим виражені звертання. Визначити їх вид за будовою.

Творче конструювання (самостійна робота)

Поставити у кличній формі Марія Степанівна, Сергій Петрович, Ігор, Олег, козак, друг. Пояснити орфограми.

Використовуючи формули мовного і мовленнєвого етикету шанов-

ний, вельмишановний, любий, дорогий, поважний, коханий, скласти речення, щоб звертання були на початку, в середині та в кінці речення. Визначити вид звертань за будовою.

Гра «Хто краще?». Заслухати речення однокласників і визначити, які з них є найзмістовнішими і найцікавішими.

Вибіркове письмо

Виразно прочитати уривки з віршів. Якою темою вони об’єднані? Яку роль відіграють звертання в реченнях (називання або увиразнення висловлювання)?

1.Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Як ту мову мож забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила.

(С. Воробкевич)

2.О місячне сяйво і спів солов’я, Півонії, мальви, жоржини!

Моря брилі антів, це — мова моя, Це — мова моєї Вкраїни.

(П. Тичина)

3.…Я без тебе, мово, Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва. Як вогонь у серці Я несу в майбутнє Невгасиму мову Слово незабутнє.

(Ю. Рибчинський)

4.Народе мій, дитино ясночола, Живи й орудуй мовами всіма, Бо кожна мова — твого духу школа, Твоєї правди — золота сурма.