уроки 8

ІХ. Домашнє завдання

1.Скласти й записати розповідь про речення з однорідними членами. Проілюструвати теоретичний матеріал прикладами, дібраними з творів художньої літератури.

2.Виписати з підручника будь-якої дисципліни по два речення з однорідними членами, з’єднаними єднальними, протиставними і розділовими сполучниками.

Урок № 40 РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА РЯДАМИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ

Мета:

Правопис:

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з кількома рядами однорідних членів та дотримання відповідної інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання речень з кількома рядами однорідних членів у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: речення з кількома рядами однорідних членів як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Розвиток неперервної пізнавальної активності учнів

Експрес-опитування

1.Які члени речення називаються однорідними?

2.Які члени речення можуть бути однорідними?

3.Чим можуть бути виражені однорідні члени речення?

4.Навести приклад речення з поширеними й непоширеними однорідними членами.

5.Розказати про вживання сполучників при однорідних членах речення.

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Дібрати заголовок у вигляді словосполучення. Поміркувати, чому автор називає творчість Катерини Білокур «дивом із див». Як ви це розумієте?

На виставці картин усесвітньо відомої народної художниці Катерини Білокур ще на порозі залу вас огортає відчуття якоїсь надзвичайної сонячності й особливої поетичності, які струмують із полотен, мовби до вас озивається барвами вся краса України, непередавана у словах.

Неповторна творчість Катерини Білокур — диво із див. У народу, у простих людей брала вона теми своїх картин, черпала натхнення для праці, знаходила барви і деталі. Художниця малювала переважно квіти рідного краю, але виразила в них душу народу, відплативши людям добром за добро. Полотна Катерини Білокур — магічні за своєю силою, душевною зосередженістю і сонячною гамою барв і почуттів

(П. Гуріненко).

Виписати однорідні члени речення і на їх основі усно відтворити текст.

Пояснити правопис слів натхнення, почуття. Дібрати власні приклади на подану орфограму і скласти з ними речення з однорідними членами.

ІV. Виконання системи практичних завдань

Дослідження-відновлення

Списати, уставляючи замість крапок пропущені літери. Визначити ряди однорідних членів речення.

1.Радіють молодій обнові б..рези, клени, явори (Л. Дмитерко). 2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та зб..режу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 3. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насі..ні (О. Довженко). 4. Високий, чистий дзвін пер..двіщав мені радість і втіху —

косовицю (О. Довженко). 5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає в..сна землю, мов дівчину в з..леному гаї… (Т. Шевченко). 6. І голову йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла

збат..ком з хати (Т. Шевченко).

З’ясувати спосіб творення виділених слів.

Визначити, поширеними чи непоширеними є однорідні члени речення. Довести правильність своєї думки.

Запам’ятати! У реченні може бути кілька рядів однорідних членів:

Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожира тіні на землі, заганя їх під дерева, кущі, у гущину (М. Коцюбинський).

Лінгвістичне дослідження з творчим завдання

Прочитати. Схарактеризувати речення з однорідними членами. Записати речення з кількома рядами однорідних членів.

1. Не згинуть думи вікові, ні наша мова кришталева (Д. Павличко).

2.Вона йшла… але здавалося мені, що ніжний пролісок в снігу зоріє, встає з-під нього і радіє промінню, сонцю і весні (Олександр Олесь).

3.Уже й місяць підбився височенько, вийшов з-за дерев у ярку та й став посеред неба, викрадаючи на світло дівочі намиста, сережки, скляні приколки (Г. Тютюнник). 4. Часом буває на чужині мені присняться гори сині, ліси зелені, ниви срібні, і люди щирі, непохлібні, прихильні серцем і свої — присняться іноді мені (Б. Лепкий).

Накреслити схеми речень. З’ясувати роль однорідних членів.

Гра «Хто швидше?»

Скласти речення з кількома рядами однорідних членів.

1., , …та та, та, .

2., , … , , .

3. і , і ... , .

4., , … , і .

5. і , і … у , у , у .

Самостійна робота за варіантами

Варіант 1

Знайти речення з однорідними додатками. Перебудувати його в речення з кількома рядами однорідних членів.

1. Ледве встала Катерина, поклонилась, вийшла мовчки з хати (Т. Шевченко). 2. У тій пісні чулися гудки заводів і рев машин, і шепоти пшениці (П. Тичина). 3. Я у думах забирався в горах або нахиляв до себе співучі маківки, або вибирав огірки (М. Стельмах). 4. Моя мати перша у світі навчила мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній горб і калину (М. Стельмах).

Варіант 2

Знайти речення з однорідними обставинами. Перебудувати його

уречення з кількома рядами однорідних членів.

1.Вились і танули серед дерев сизі димки над бараками (Ю. Збанацький). 2. Шосейний шлях пролягав полями через ліски і зарослі, бори і непролазні хащі (Ю. Збанацький). 3. А в печері ані золота, ані срібла, ані каміння дорогого (Марко Вовчок). 4. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара, або пролітала пташина, або ширяв над річкою шуліка, зірким оком вишукуючи здобич (А. Шиян).

V. Підбиття підсумків уроку

Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з’ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життєвого досвіду. Учитель характеризує проведену навчально-пізнавальну діяльність восьмикласників.

VІ. Домашнє завдання

1.Виписати з творів художньої літератури 5–6 речень з кількома рядами однорідних членів. Визначити вид однорідних членів.

2.Побудувати висловлювання у формі роздуму на тему «Чи можуть митці художнього слова обійтися без однорідних членів речення?»

3.Уявіть, що ви потрапили на виставку картин Катерини Білокур і зупинили свій погляд, на вашу думку, на найкращому творі мистецтва. Знайдіть привабливу картину художниці й опишіть її, використовуючи однорідні члени речення. Проаналізувати їх.

Урок № 41 ОДНОРІДНІ Й НЕОДНОРІДНІ ОЗНАЧЕННЯ

Мета: ознайомити учнів з поняттям про однорідні й неоднорідні означення, сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні й неоднорідні означення, з’ясовувати їх роль у реченні; правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними й неоднорідними означеннями; розвивати творчі вміння складати

речення з однорідними й неоднорідними означеннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи.

Правопис: кома між однорідними означеннями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з однорідними й неоднорідними означеннями та дотримання інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних і неоднорідних означень у текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: однорідні й неоднорідні означення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності восьмикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку

…епітет б’є стрілою У саму щонайглибшу суть…

М. Рильський

ІV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці

Навчальне аудіювання з метою зіставлення нових знань із базовими на основі актуалізації мотивіційних резервів учнів

Прочитати мовчки текст. Пригадати, з якого твору взято уривок. Дати відповідь на запитання, поставлене в останньому реченні. Визначити, які типи мовлення поєднано в тексті.

Чим далі вона йшла, тим більше дивувалася, що сьогодні попадалось їй так багато живих істот. Тричі вона помітила крізь комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання. Вужі й гадюки набралися сьогодні особливої рухливості, бо все повзли й повзли у тому ж напрямку, як ішла Соломія, і їй треба було особливо зважати, щоб не наступити

на слизьке й холодне гадюче тіло. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів. Соломія все йшла. Вона зібрала всю енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла вперто з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди. Однак краю плавням не було. Комиші, озерця, єрики… І знов комиші, і знов вода, і знов той самий звук розміреного, однотонного прибою, морські хвилі. Надвечір їй почувся дим, і вона зраділа — значить близько люди. Та чим більше вона йшла, тим більше смеркалося, тим більше дим ставав помітним. Птахи сильніше непокоїлися. У повітрі стало тепліше. Те тепло йшло ззаду і з боків, немов од печі. Соломії робилося душно. Її дуже дивували і навіть непокоїли ті зміни

вплавнях. Що се таке робиться навкруги? (За М. Коцюбинським).

Знайти речення з однорідними членами. Схарактеризувати однорідні члени, визначивши, до якого слова в реченні вони належать, що вони означають, на які запитання відповідають. Чи в усіх випадках між означеннями, що належать до того самого слова, ставиться кома?

Дібрати синоніми до виділених слів.

Розвиток мовлення з творчим завданням

Переказати текст, доповнюючи його спогадами (прочитаною, побаченою або почутою інформацією) про плавні. Ужити означен- ня-епітети.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Проблемне запитання

Чим відрізняються однорідні й неоднорідні означення? (Дати відповідь, скористатися теоретичним матеріалом підручника.)

ІV. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу

Лінгвістичне дослідження

Списати речення. Які означення в них використано? Підкреслити означення. Довести правильність виконання завдання.

1.Від уяви про те нове життя в Дмитра аж дух захопило, швидше застукало в грудях серце (О. Десняк). 2. Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав, біснуючись над степом (І. Ле). 3. Червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю. Мушкетик). 4. Весь час чарівний барвистий світ мінився і прозорився, як плесо озера (І. Вільде). 5. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами (М. Коцюбинський). 6. Другого дна Муся оббігала всі знайомі

місця в саду, побувала на лузі, біля річки (О. Десняк). 7. Темний осінній вечір стоїть за вікнами… (В. Козаченко).

Пояснити розділові знаки в реченнях.

Зробити словотвірний розбір виділених слів.

Мовленнєва ситуація. Перечитати перше речення. Чи доводилося вам переживати такий стан? Уявіть, що ви виграли в лотерею або перемогли в конкурсі. Розказати про свої почуття, уживаючи однорідні й неоднорідні означення.

Дослідження-характеристика з творчим завданням

Прочитати текст. Визначити його стиль. Аргументувати свою думку. Як можна схарактеризувати літню красу у вашій місцевості?

Краса в лісі влітку, скільки пташиного дзвону-передзвону! Та всі го-

лоси — і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда — заглушувало кування зозулі. Не раз стежила Улянка за цим птахом. Літ зозулячий безшумний, потайний, як у злодюжки. Підкрадається Улянка до зозулі, яка кує на гілці, і нишком, затамувавши подих, слухає. А птах кує, кланяється, від крику в нього немов бульбашка перекочується під шкірою на витягненій шиї. І ніхто, мабуть, окрім Улянки, не підслухав, що зозуля не тільки кує, а, захопившися, ще й хававкає.

А потім стихли зозулі, замовкли солов’ї, і тільки іноді обізветься пізній соловейко — почне колінце й раптом обірве, наче засоромиться.

Часто можна було побачити пташку, яка, схопивши черв’яка, зникала з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовто-пухкі пуцьвірінки (За О. Донченком).

Знайти речення з однорідними членами. Визначити функцію використаних автором однорідних і неоднорідних означень. Яке слово в реченні вони пояснюють?

Виписати з тексту прислівники та з’ясувати їх правопис. Розібрати як частину мови два з них (на вибір).

Доповнити виділені речення однорідними й неоднорідними озна-

ченнями.

Коментар учителя. Між неоднорідними означеннями не вживаються сполучники, їх не можна умовно підставити в реченні. Порів-

няйте: докладна, змістовна відповідь (докладна і змістовна) — однорідні означення; докладна учнівська відповідь; його докладна відповідь (поєд-

нати сполучником і не можна) — неоднорідні означення.

Дослідження-аналіз

Прочитати іменники та групи означень, що їх характеризують. Визначити, чи всі вони вказують на однакові ознаки? Які з них можна віднести до однорідних, а які — до неоднорідних?

3.Схарактеризувати означення, використані в реченні Горнулася в клу-

бок чорна і страшна людська лють на хазяїв (О. Десняк).

4.Довести, що в поданому реченні означення є неоднорідними:

І червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю. Мушкетик).

5.Розказати про розділові знаки при однорідних і неоднорідних означеннях. Навести приклади.

VІІІ. Підсумок уроку

ІХ. Домашнє завдання

З підручника географії, біології або історії виписати 5–6 речень

зоднорідним й неоднорідними означеннями. Зробити висновок про стилістичну роль речень з однорідними членами. Виконати синтаксичний розбір 2–3 речень на вибір. Прокоментувати розділові знаки.

Урок № 42 КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ

ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ

Мета: визначити з учнями основні випадки вживання коми в реченнях з однорідними членами, сформувати загальнопізнавальні вміння правильно ставити коми між однорідними членами речення, підпорядковуючи їх пунктуаційним правилам; удосконалити навички інтонування речень з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити красиве із прочитаного в літературних джерелах.

Правопис: кома між однорідними означеннями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з однорідними й неоднорідними означеннями та дотримання інтонації.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення в текстах художнього й публіцистичного стилів.