уроки 8

ВБджола жалить жалом, а людина словом (Нар. творчість). Г Один розум добре, два краще (Нар. творчість).

7.Позначити рядки, у яких зазначено безособові речення.

А Присідаю навпочіпки й тихенько придивляюся (М. Стель-

мах).

Б Треба пізнати самого себе.

ВПоміркуйте самі (О. Муранов).

ГКатрю аж морозцем обшпарювало (Є. Гуцало). Д Звідси крадькома стежу за повіткою (Є. Гуцало).

8.Позначити рядки, у яких в безособовому реченні головний член виражений інфінітивом.

А Їм є про що розповісти (Ю. Сушко).

Б Дослідження Змієвих валів продовжено (М. Федоренко). В У степу не було стежок (А. Малишко).

ГЯк відрізнити природженого фізика від лірика? (М. Сапожни-

ков).

ДЗавдяки символам можна одним словом чи якимось знаком сказати дуже багато (Н. Бібік).

9.Позначити рядки, у яких уживається тире в неповних реченнях (на місці пропущеного члена).

АУ тривожну пору іспитів на кожному кроці чуємо побажання успіху, а частіше — жартівливе «ні пуху ні пера» (І. Вихованець).

БВишивка — одне з найдавніших українських мистецтв (О. Га-

сюк).

ВТворчість Георгія Нарбута — яскрава сторінка в українському мистецтві.

Г І завжди — крах ілюзій (Є. Куртяк).

ДНайвеличніший симфонічний твір Леонтовича — народно-фан- тастична опера «На русалчин великдень».

10.Позначити рядок, у якому міститься «зайве» односкладне речення. Свій вибір письмово обґрунтувати.

А Буває й інакше (А. Адамович).

Б Не уявити собі простори Таврії без курганів! (Ю. Сушко). В Вітчизна.

Г Тропічні острови.

ДСкільки пісень співалося-переспівалося в житті кожного (Ю. Зба-

нацький).

11.Установити відповідність між односкладними реченнями та їх видами.

ГЗа рідний край і життя віддай

(Нар. творчість).

ДПригадую свого діда Мусія Юру — високого, кремезного, з довжелезною бородою (Ю. Ягнич).

ЕВітру в полі шукати (Нар. твор-

чість).

12.Установити відповідність між безособовими реченнями та способами морфологічного вираження в них головних членів.

Е І світає і не світає (П. Тичина).

13.Установити відповідність між називними реченнями та значенням головного члена в ньому.

Прочитати мовчки текст. Виконати подані після нього завдання.

Лагідну людину називали не інакше, як добродій. Про давність і важливість цих категорій свідчить те, що в сучасній літературній мові лише з коренем «добр» налічується понад 50 слів (доброчинний, доброчесний, добропорядний тощо). І нині ми, прощаючись увечері, кажемо: «На добраніч!». Дітей виховуємо на основі справедливості (В. Ковальчук).

14.Виписати односкладні речення. Визначити в них головні члени.

15.Зробити синтаксичний розбір виписаних односкладних речень за схемою:

вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням;

вид речення за будовою (просте чи складне);

вид речення за характером граматичної основи (двоскладне чи односкладне), вид односкладного речення;

спосіб морфологічного вираження головного члена односкладного речення;

вид речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення та ускладнювальних компонентів;

вид речення за повнотою висловлення думки.

Оцінювання тестових завдань

V. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VІ. Домашнє завдання

Підготувати письмове повідомлення в науковому стилі на тему «Односкладні й неповні речення, їх роль у мовленні».

РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Урок № 39 ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ІЗ СПОЛУЧНИКОВИМ,

БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ І ЗМІШАНИМ ЗВ’ЯЗКОМ

Мета: поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні члени речення та визначати їх вид, аналізувати зв’язок між ними (сполучниковий, безсполучниковий чи змішаний), а також смислові відношення, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні, навчити моделювати схеми речень з однорідними членами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників засобами краси природних надбань.

Правопис: кома між однорідними членами речення.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: правильна побудова речень з однорідними членами з використанням сполучників; дотримання правильної інтонації в реченнях з однорідними членами з різними видами зв’язку.

Текст (риторичний аспект): використання однорідних членів речення в текстах художнього стилю.

Міжпредметні зв’язки: однорідні члени речення як засіб художньої виразності (література).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Психологічна настанова й внутрішня мотивація щодо вивчення розділу «Речення з однорідними членами». Ознайомлення учнів із ходом навчальної діяльності.

2.Уведення школярів у спроектоване поняттєво-термінологічне поле: учитель пропонує восьмикласниками звернути увагу на основні поняття теми (запис або таблиця на дошці).

Однорідні члени речення:

поширені й непоширені; зв’язок: сполучниковий, безсполучниковий, змішаний

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа

Перлами, росою, сонцем, далиною вмиваються поля…

В. Сосюра

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок восьмикласників

Робота з текстом (спостереження над реченнями з однорідними членами у зв’язному висловлюванні)

Прочитати текст. Дібрати заголовок у вигляді словосполучення. Визначити основну думку тексту і тип мовлення. Аргументувати свою відповідь. Поміркувати, що мав на меті автор, змальовуючи цю картину. Доповнити текст власними спогадами про красу осінньої природи.

Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чутнішою мова роси, напівроздягнених дерев і вчорнілих задуманих соняшників, що вже не тягнуться ні до сонця, ні до зірок.

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі — їхня довершена і завжди нова краса, і таємнича мінливість, і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок.

І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть снігом, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси і перший скрип деркача, і соняшник вогнища під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річки, у яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться,

ацвітуть собі (За М. Стельмахом).

Знайти однорідні члени і визначити, за допомогою яких сполучників вони поєднуються. Пояснити розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

З’ясувати орфограми у виділених словах. Навести власні приклади.

Скориставшись тлумачним словником, визначити лексичне зна-

чення слів копиці, деркач, таганок, чирята.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Проблемне вивчення навчального матеріалу на основі одержаних у попередніх класах знань

Пригадати відоме вам про однорідні члени речення. Розглянути таблицю і дати відповіді на запитання:

1.Що називається однорідними членами речення?

2.Які члени речення можуть бути однорідними?

3.Які ознаки мають однорідні члени речення?

4.На які запитання відповідають однорідні члени речення?

5.Визначити вид однорідних членів речення із тексту попереднього завдання й назвати їх ознаки.

Однорідні члени речення

Скласти висловлювання в науковому стилі про однорідні члени речення.

Коментар учителя. Вимовляються однорідні члени речення з від-

повідною інтонацією: а) переліку: Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, знову відлітали (В. Земляк); б) протиставлення: Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця…(М. Коцюбинський). Од-

норідні члени речення бувають: а) поширеними (мають при собі за-

лежні слова): Починалося нове життя з новими стосунками, з новими інтересами (О. Гончар); б) непоширеними: Старезний, густий, предковічний ліс на Волині (Леся Українка).

Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту

Прочитати текст мовчки. Записати по пам’яті ключові слова і словосполучення та переказати текст. Дати відповідь на запитання, сформульоване автором у заголовку до тексту і в останньому реченні.

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ПІДСНІЖНИКИ?

Уже почали з’являтися перші підсніжники — провісники початку весни. А що ми про них знаємо? Виявляється, підсніжники — дуже давні квіти. Їм понад 300 мільйонів років! Вони росли ще тоді, коли на землі жили динозаври.

Підсніжники з’явилися дуже давно, тож про їх виникнення складено багато легенд.

Так, слов’янська легенда стверджує, що одного разу баба Зима зі своїми супутниками Морозом і Вітром вирішили не пускати на землю Весну. Але сміливий Підсніжник випростався, розправив пелюстки й попросив захисту в Сонця. Сонце помітило квіточку й відкрило дорогу Весні.

Є й така стародавня легенда, у якій йдеться про те, що Бог вигнав

зраю Адама та Єву, йшов сніг, і Єва змерзла. Їй на втіху кілька сніжинок перетворилися на ніжні білі підсніжники. Єва зраділа і зрозуміла, що незабаром потепліє. Відтоді підсніжник уважають провісником тепла.

Цікаво, що ж допомогло підсніжникам вистояти з давніх пір і до сьогодні та як удалося пристосуватися до навколишнього середо-

вища? (За Т. Видайко).

Назвати речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені? До якого слова в реченні відносяться? З’ясувати зв’язок між однорідними членами речення. Визначити їх синтаксичну роль.

Зробити фонетичний розбір виділених слів. Увести їх у речення з однорідними членами.

Колективна робота з таблицею

Розглянути таблицю й розказати про відношення між однорідними членами речення, що поєднуються за допомогою сполучників сурядності.

Коментар учителя. Між однорідними члени речення може бути зв’язок: 1) безсполучниковий: Галя швидко вдяглася, вийшла до віталь-

ні (Ю. Збанацький); 2) змішаний (перелічувальна інтонація і сурядний сполучник): Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня (Л. Костенко); 3) сполучниковий: Радість і чудо найбільше для людини — її рука (П. Загребельний).

ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Конструктивне завдання (реконструювання речень

з метою поширення їх однорідними членами)

Прочитати виразно вірш. Назвати художні засоби, використані поетесою в поданому тексті. Поміркувати, з якою метою письменниця їх використала. Аргументувати свою думку рядками з вірша.

Гроза пройшла. Зітхнули трави.

Квітки головки підняли, І сонце тепле і ласкаве Спинило погляд на землі.

Здаля розвіялись тумани, Знов ясно, пахощі, тепло.

Спинилась кров, замовкли рани. Прибите серце ожило.

Літає радість, щастя світе,

Дзвенять пташки в садах рясних.

Сміються знову трави, квіти, А сльози ще тремтять на них.

(Олександр Олесь)

Розширити виділені речення поезії однорідними членами. Записати їх. Визначити спосіб поєднання однорідних членів у них.

Зробити синтаксичний розбір 2–3 речень. Схарактеризувати однорідні члени речення.

Відновлення речень з однорідними членами

Прочитати речення. Записати їх, розставляючи й пояснюючи розділові знаки.

1. Був погожий золотистий жовтневий ранок (Ю. Збанацький). 2. Весна квітчає буйні коси і вируша в далеку путь (Л. Дмитерко). 3. Я з дитинства люблю теплі лагідні вересневі дні (І. Цюпа). 4. Тепла липнева ніч пролітає садками посадками скиртами в полях (О. Гончар). 5. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі та спускають на землю розкішні мокрі коси (М. Коцюбинський). 6. На високих жовтогарячих шпилястих тополях іскрилося осіннє сонце (Я. Баш). 7. Осінній терпкий вітерець бавиться різноколірними кружальцями вибагливо встеляє ними асфальт доріжок (Б. Волинець). 8. З північного заходу повільно напливала широким півколом низька кучерява хмара (В. Бабляк).

З’ясувати лексичне значення виділених слів і дібрати до них синоніми.

Мовленнєва ситуація

Уявити себе журналістом: ви берете інтерв’ю у відомої постаті нашої держави про її відпочинок у вільний час. Запитати, у яку пору року найбільше подобається відпочивати, чому саме, яке значення має для цієї людини оточуюча природа під час відпочинку тощо. У висловлюванні використати поширені й непоширені однорідні члени речення, поєднані між собою різними видами зв’язку. Визначити їх синтаксичну роль.

VІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на запитання:

1.Які члени речення називаються однорідними?

2.Яку синтаксичну функцію в реченні можуть виконувати однорідні члени?

3.З якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення?

4.Навести приклади речень з поширеними однорідними членами.

5.Навести приклади речень з непоширеними однорідними членами.

6.Розказати про зв’язки між однорідними членами речення.

7.Які смислові відношення встановлюються між однорідними членами речення, якщо вони поєднуються сполучниками сурядності? Навести приклади.

VІІІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.