уроки 8

1. Стою й тихо складаю хаті присягу (В. Думанський). 2. Житиму в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди (В. Думанський). 3. Береш вудку й весло та йдеш до річки (О. Васильківський). 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа (О. Васильківський). 5. Не забуваймо про народні казки, оповіді бувалого діда Івана та інших старих людей, про народні звичаї та обряди (А. Чайковський). 6. Думаючи про світ, думаєш про себе (П. Загребельний). 7. Ідемо оце до схід сонця в поле (С. Васильченко). 8. Завжди прислухайся до голосу поета! (П. Федченко).

Дослідження-моделювання

На основі поданих речень за зразком змоделювати односкладні означено-особові речення, у яких головний член мав би різне морфологічне вираження.

Зразок. (Пригадати) перші кроки слова «мрія» (І. Вихованець). — Пригадую перші кроки слова «мрія». Пригадаймо перші кроки слова «мрія».

1. Свої сумніви й підозри щодо вірогідності почутого (висловити) обережно й обов’язково наодинці (А. Коваль). 2. Більш за все у світі (любити) музику (О. Довженко). 3. Спостерігаючи, як постають із руїн святині Києва, (пригадувати) слова апостола Андрія: «На цих горах возсіяє благодать Божа...» (О. Глушко).

Дослідження-відновлення

Записати текст, ставлячи дієслова, що в дужках, у відповідній особовій формі так, щоб вони виражали дію оповідача.

Джерельний край мого дитинства, що біля села Заболоття Любомльського району... Жебонять, виграють, співають джерела... (Стояти) коло витоків і (чути), як ноги мої лоскоче шовковистий шепіт ручаю. У густому тумані пасуться коні. Дзвенить, зачепившись за бляшану покрівлю хати, мідне колесо місяця. Заворожений цією красою, повільно (ставати) на коліна, (спиратися) руками об землю і, нахилившись, (пити) холодну воду. Мовби (убирати) в себе всі чари природи. Ні, немає нічого смачнішого у світі, ніж смак рідного джерела! (За В. Геєм).

Назвати ускладнені односкладні означено-особові речення.

Довести, що поданий уривок висловлювання належить до художнього стилю.

Дослідження-відновлення

Відновити поетичні рядки з творів В. Симоненка, ставлячи у відповідній формі дієслова, що в дужках. Визначити спосіб, особу й число дієслів. Назвати вид односкладних речень.

2.Доповнити правила Дейла Карнегі 3–4 власними у формі односкладних речень.

Основні способи привертати до себе людей Правило 1. Будьте щиро зацікавлені іншими людьми. Правило 2. Усміхайтесь!

Правило 3. Говоріть про інтереси іншої людини.

Урок № 30 НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьмикласників щодо національної культури українців.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні неозначено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних неозначеноособових речень у текстах різної стильової належності.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників з теми

Творче спостереження з елементами вибіркової роботи

Прочитати виразно текст. Визначити його тему й основну думку. Указати на стильову належність висловлювання.

Комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного вітання, наприклад: «Які Ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьогодні, як завжди!» однак компліменти можуть звучати і після слів вітань або під час розмови.

Існують своєрідні правила вживання компліментів. Їх дотримуються з метою уникнення можливих непорозумінь.

По-перше, не кажіть людині того, що їй не приємне або зовсім не властиве. По-друге, комплімент неповинен бути багатозначним. По-третє, уникайте незрозумілих слів, якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник чи ні. І насамкінець, комплімент повинен бути щирим.

Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку, кажучи комплімент. Удалим компліментом завжди спонукають до зворотної люб’язності (С. Богдан).

Знайти односкладні речення. Виписати їх. Дослідити способи морфологічного вираження в них головного члена.

Назвати односкладні речення, у яких головний член виражений дієсловом у формі ІІІ особи множини.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Колективне опрацювання опорної схеми

Способи вираження головного члена неозначено-особових речень

Дослідження-характеристика

Скориставшись схемою, указати на спосіб морфологічного вираження головного члена в неозначено-особових реченнях.

1.Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача книги Михайла (О. Харченко). 2. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В. Зубач). 3. У ХІІІ столітті княгиню Ольгу оголосили святою (М. Надточій). 4. По-різно- му оповідають про місце народження та походження княгині Ольги (М. Надточій). 5. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (І. Пільгук).

6.Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце (С. Васильченко).

7. Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну (М. Красуцький). 8. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! (П. Федченко). 9. Нас запримітили! (П. Федченко).

Визначити вид восьмого речення за метою висловлювання й емоційним забарвленням.

V. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Дослідження-зіставлення

Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова виступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких — у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення.

1.Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими завісами віконечка будиночку (Н. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище ми видовбали в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О. Васильківський). 4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною (Д. Гуменна). 5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву (Ю. Смолич). 6. На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя (Р. Мовчан). 7. Сукупність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми поведінки людини, називають етикетом (А. Коваль).

Дубль-диктант

Прочитати визначення відомих вам лінгвістичних понять. Пояснити вживання в них тире.

1.Логічний наголос — це виділення найважливішого слова (словосполучення) в повідомленні. 2. Окличне речення — розповідне, питальне, спонукальне речення, вимовлене з підсиленою, напруженою інтонацією. 3. Абзац — відступ у початковому рядку тексту; відносно закінчена і пов’язана єдністю змісту частина тексту від одного відступу до іншого. 4. Текст — об’єднаний за змістом і граматично писемний чи усний зв’язний і цілісний мовленнєвий відрізок. 5. Словосполучення — поєднання двох і більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом або за змістом і граматично.

По пам’яті дати визначення понять у формі односкладних неозна- чено-особових речень. З’ясувати, чи можна вважати трансформовані речення граматичними синонімами.

Дослідження-трансформація

Утворити односкладні неозначено-особові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. До хліба українці віддавна ставилися з особливим пошанівком (П. Мовчан). — До хліба в Україні віддавна ставилися з осо-

бливим пошанівком.

1. Упродовж віків Несторів літопис був прикладом єднання, патріотизму й поваги до інших народів (Д. Степовик). 2. Розвиток ракетної галузі та космічної техніки й початок космічної ери в історії людства світ пов’язує насамперед з ім’ям академіка Сергія Корольова (В. Горбунов). 3. До етикету належать поведінка, форми звертання

йпривітання, манери й одяг (А. Коваль).

Визначити, яку синтаксичну функцію виконують виділені слова у трансформованих реченнях.

Вибіркова робота

Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксичну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб. 5. Про що розповідають кольори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі.

11.В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

Визначити спосіб морфологічного вираження головних членів односкладних і двоскладних речень.

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

Прочитати мовчки текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. З’ясувати стильову належність висловлювання. Дослідити його синтаксичну організацію.

Художнє оздоблення полотна — давня традиція українського народу. Вишивання набуло особливого поширення серед простого люду. У середньовіччі майже в кожній родині захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові вироби: сорочки, скатертини, рушники тощо.

Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість рецептів отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Традиційно виготовляли барвники з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого випадку були свої строки збирання й заготівлі сировини, суворий режим дозування, чітка технологія заварювання тощо.

Практично з кожної бадилинки можна було отримати барвник. З дикої груші, наприклад, виготовляли кілька фарб: з кори — коричневу, з листя — жовту, з кисличок рецептували жовтавий. Для тем- но-синіх барвників використовували цвіт сону, а для зеленої — чорної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку тканину

(За В. Скуратівським).

Зробити висновок, яку стилістичну функцію виконують односкладні неозначено-особові речення в мовленні.

Методичний коментар. Неозначено-особові речення стилістично виразні. Ними користуються в усіх стилях мовлення — розмовному, художньому, науковому, публіцистичному, офіційно-діловому. Виразність конструкцій досягається тим, що в них наголошується дія. Використовуються вони в такій ситуації мовлення, коли в центрі уваги потрібно поставити дію, процес її виконання, а не виконавців. Вони мисляться неозначено, чітко не визначаються. Множинна дієслівна форма головного члена (ІІІ особа множини теперішнього, майбутнього чи минулого часу) вказує, що дія стосується багатьох осіб.

Стилістична роль неозначено-особових речень виразно простежується в контексті, де вони можуть виступати як самостійні прості речення і як складові частини складного.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

З дієсловами висаджувати, визначати, називати скласти пари ре-

чень: а) двоскладні; б) односкладні неозначено-особові. Схарактеризувати в них головні члени.

Урок № 31 УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про узагальнено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особо- вих; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів у формі односкладних узагальнено-особових речень.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних узагальне- но-особових речень у текстах художнього й публіцистичного стилів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи

Розподільний диктант

Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.

1.Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав’яжеш. (Нар. творчість).

З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний член односкладних речень.

Пояснювальний диктант

Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження.

1.Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирішуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого пізнавай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш істину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Ско-

ворода).

Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних речень?

Дослідження-зіставлення

Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарактеризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Дослідити, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.

Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-осо- бових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій?

Творче моделювання

Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.

Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень.

Дослідження-моделювання

Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення. (Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води...

Вгодину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди.

(Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра).

Визначити, чим ускладнені односкладні речення.

ІV. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці

Лінгвістична гра «Третє зайве»

У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструкцію. Свій вибір обґрунтувати.

І1. Люби свій край. Всю душу солов’їну і серця жар віддай йому

впіснях (В. Сосюра).

2.Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Со-

сюра).

3.За всіх скажу, за всіх переболію (П. Тичина)

ІІ1. Собори душ своїх бережіть, друзі (О. Гончар).

2.Поспішайте робити добро! (О. Довженко).

3.Людина починається з добра! (Л. Забашта)

ІІІ1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! (Т. Шевченко).

2.Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).

3.Вік живи — вік учись (Нар. творчість)

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4–5 узагальнено-особових речень. Виділити в них головний член.

Урок № 32 УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ОСНОВІ ПРОСЛУХАНИХ РАДІО- І ТЕЛЕПЕРЕДАЧ)

Мета: засвоїти особливості стислого переказу тексту публіцистичного стилю на основі переглянутої телепередачі або прослуханої радіопередачі, сформувати вміння й навички виділяти в телеабо радіопередачі головне та відтворювати його відповідно до стильових вимог тексту, добираючи необхідний