уроки 8

Варіант 2 1. Визначити рядок, у якому речення поширене обставиною.

А Свята вечеря — це спільна вечеря всього роду (Р. Кобальчин-

ська).

Б Благовіщення пов’язане з багатьма прикметами і різними за-

боронами (Р. Кобальчинська).

ВРозквітали проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава (Р. Кобальчин-

ська).

Г Від Благовіщення все починало рости (Р. Кобальчинська).

2.Визначити рядок, у якому в реченні вжито неузгоджене означення.

А Легко впізнати гарну людину на вулиці.

БОбряд розговіння у кожній місцевості України інакший (Р. Ко-

бальчинська).

ВХлопці приходили на вечорниці завжди пізніше дівчат (Р. Ко-

бальчинська).

ГПо всій Україні перша оранка була великим урочистим святом

(Р. Кобальчинська).

3.Визначити рядок, у якому в реченні прикладка з означуваним словом пишеться через дефіс.

АЦікаво спостерігати, чим харчуються діти/пастухи (О. Воро-

пай).

БМи майже нічого б не знали про давню давнину, аби історія не подарувала нам посланців/літописців (М. Слабошпиць-

кий).

ВСимвол/тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною Радою УНР (М. Федотів).

ГХудожник/Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому (М. Федотів).

4.Визначити рядок, у якому в реченні порівняльний зворот виділяється комами.

АДля мене стара людина є ніби дзеркалом помилок, страждань, мудрості.

БМистецтво жити як культурне явище має духовне, моральне наповнення (Л. Сохань).

ВШирокі поля заколишуться зеленим збіжжям наче море (Т. Бор-

дуляк).

ГЖиттєтворчість як спосіб самопрограмування та творчого здійснення особистістю свого життя є унікальним надбанням людини як зрілої особистості (Л. Сохань).

5.Визначити рядки, у яких у реченнях прикладки беруться в лапки. А До легендарних постатей України належить і народна поетеса

Маруся Чурай.

БГрупа науковців Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка підготували до друку наукове видання спадщини М. Коцюбинського

(Д. Стус).

ВУ девять років Леся Українка написала першого вірша Надія

(Л. Костенко).

Г Померла Леся Українка в Грузії, у містечку Сурамі (Л. Костенко).

ДУ науці широко знаний манускрипт під назвою Літопис Само-

видця (М. Слабошпицький).

Прочитати текст, виконати подані після нього завдання 6–7, які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище. Обрати правильні відповіді (їх може бути 3 або 4).

1. Навесні квітнуть яблуні. 2. Білими метелицями займаються сади.

3.Те гілля в цвіту лине перед очима в далечінь. 4. Яблуні квітнуть недовго. 5. Кілька днів стоять вони в цвіту. 6. Потім падають додолу їхні ніжні пелюстки, як пластівці першого снігу (Б. Антоненко-Давидович).

6.Позначити номери речень, у яких відсутні другорядні члени групи підмета.

7.Позначити номери речень, які поширені узгодженими означеннями.

8.Установити відповідність між виділеними в реченнях обставинами та їх видами.

ДУ голові від хвилювання пульсувала одна тільки думка (Ю. Мушкетик).

Е Мені так легко на душі (М. Хвильовий).

9.Установити відповідність між виділеними в реченнях другорядними членами та видами їх.

ДЗ давніх-давен в Україні величальним словом і магічною дією створювали образ ба-

гатства (Р. Кобальчинська).

ЕНа Масницю в селах України майже кожного вечора збиралися вечорниці (Р. Ко-

бальчинська).

10.Поширити подане речення другорядними членами — додатком, означенням, обставиною. Записати, виділивши граматичну основу й підкресливши другорядні члени речення.

Сонце зійшло.

Оцінювання тестових завдань

V. Проведення читання мовчки тексту публіцистичного стилю

Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця

СЕРЕД ХВИЛЬ АЙВАЗОВСЬКОГО

Мариніст І. Айвазовський і в XXI ст. захоплює сучасників, примушує задуматися над змістом буття, красою й різнобарвністю природи, її неповторністю й гармонією.

Море... Певно, немає художника, який би не намагався зобразити його. Однак лише Айвазовський цілком і повністю віддав свій величезний талант мариністичному живопису...

Художник мав винятково різнобічне обдарування, у якому поєднувались якості, необхідні для художника-мариніста. Крім поетичного складу мислення, він був обдарований прекрасною зоровою пам’яттю, яскравою уявою, абсолютно точною зоровою сприйнятливістю і твердою рукою, що встигала за стрімким летом його творчої думки. Це дозволяло йому працювати, імпровізувати з легкістю, що дивувала багатьох сучасників.

Народився Іван Костянтинович Айвазовський 17 липня 1817 р. у Феодосії. Будиночок Айвазовських стояв на околиці міста, на узвишші. З тераси, оповитої виноградною лозою, відкривалася широка панорама на плавну дугу феодосійської затоки, північно-кримські степи з древніми курганами, що вставали, як марево, на обрії.

Від природи він був наділений блискучим талантом, який швидко розвинувся завдяки щасливим обставинам і середовищу, в якому минали його дитинство і юність. Малювати Іван почав дуже рано й майже одразу — «по-дорослому». З дитинства він марив подвигами народних героїв. На схилі років писав: «Перші картини, бачені мною, коли в мені розпалювалася іскра полум’яної любові до живопису, були літографії, які зображують подвиги героїв двадцятих років, що борються з турками за звільнення Греції. Думка про цю величну країну згодом часто виникала в мене у вигляді битв на суші і на морі».

Щасливий випадок привів 16-річного Айвазовського до Петербурга, де в 1833 р. за представленими дитячими малюнками він був зарахований до Академії мистецтв у пейзажний клас професора М.Воробйова — автора перших вітчизняних марин і морських баталій. Учився Айвазовський легко, охоче і захоплено, студіюючи творчість своїх великих попередників і сучасників — Сильвестра Щедріна, Карла Брюллова, Федора Бруні.

Дарування Айвазовського розкрилося надзвичайно рано. У 1835 р. за етюд «Повітря над морем» йому була присуджена срібна медаль. А в 1837 р. на академічній виставці він показав шість картин, що одер-

жали високу оцінку громадськості й Ради Академії мистецтв. Щоправда, через молодість його спершу на два роки відіслали в Крим для самостійних робіт.

За кордон Айвазовський поїхав у 1840 р. вже сформованим май- стром-мариністом. Маршрут його закордонного відрядження вражає. Особливу увагу він приділяє, звісно, Італії — Венеція, Рим, Болонья, Сорренто, Амальфі, Неаполь. У1844 р., на два роки раніше визначеного терміну, Айвазовський повернувся в Росію. Тут йому за видатні успіхи в живописі військово-морське відомство присудило почесне звання художника Головного морського штабу з правом носіння адміралтейського мундира.

У 1848 р. Айвазовський повертається у Феодосію — назавжди. Феодосія багато чим зобов’язана Айвазовському. Міський кон-

цертний зал, археологічний музей, порт і навіть залізниця — в усіх цих проектах художник брав найактивнішу участь. Завдяки його зусиллям у Феодосії було відкрито художню школу. А найбільшим подарунком майстра рідному місту стала Феодосійська картинна галерея, що носить тепер його ім’я.

У творчості майстра можна зустріти полотна найрізноманітнішої тематики. Чимало робіт він присвятив Україні, красі її природи, своєрідності побуту («Чумацький обоз», «Український пейзаж», «Млини на березі ріки, Україна», «Під час жнив в Україні», «Весілля в Україні»).

Та попри все, головний «натурник» Айвазовського — море. У 1898 р. Айвазовський написав марину «Серед хвиль», що стала вершиною його творчості. Художник зобразив бурхливу стихію — грозове небо й бурхливе море, укрите хвилями, що немов киплять у зіткненні одна з одною. Він відмовився від звичних у своїх картинах деталей — уламків щогл і кораблів, що гинуть, загубившись у безбережному морському просторі. Він знав багато способів, як драматизувати сюжети своїх картин, але не використав жодного з них. Майстерність твору «Серед хвиль» — плід довгої й завзятої праці всього життя художника. Незважаючи на те що після створення цієї роботи він ще два роки працював, улаштовував виставки в Москві, Лондоні й Петербурзі, цю картину він не вивозив із Феодосії і разом з іншими творами заповів рідному містові (Т. Кормакова, 597 сл.).

Виконання завдань тестового характеру

1. Що відображає заголовок прослуханого тексту? А Основну думку тексту.

Б Тему тексту.

В Проблематику тексту.

Г Тему й основну думку тексту.

ГНаукового.

3.Як звали Айвазовського? А Іван Костянтинович. Б Іван Дмитрович.

В Костянтин Іванович.

ГДмитро Іванович.

4.Де народився Айвазовський? А Феодосія.

Б Петербург. В Неаполь.

ГЯлта.

5.Скільки років було Айвазовському, коли він потрапив до Петербурга?

А 16. Б 18. В 20.

Г22.

6.За яку картину Айвазовському було присуджено срібну медаль? А «Чумацький обоз».

Б «Повітря над морем». В «Український пейзаж».

Г«Серед хвиль».

7.Чим марив з дитинства Айвазовський? А Морем.

Б Читанням класичної літератури. В Подвигами народних героїв.

ГТворчістю великих художників.

8.Що стало найбільшим подарунком Айвазовського Феодосії? А Міський концертний зал.

Б Феодосійська картинна галерея. В Археологічний музей.

ГПорт і залізниця.

9.Як називається картина, що зображує морський пейзаж? А Пейзаж.

Б Літографія.

В Марина.

Г Декор.

10.Установити відповідність між прізвищами художників та їхніми іменами.

11.Що зображено на картині Айвазовського «Серед хвиль»?

12.У чому проявлялося винятково різнобічне обдаровання Айвазовського?

Ключ.

VІ. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Скласти узагальнювальну схему (таблицю) з теми «Головні і другорядні члени речення». На її основі підготувати повідомлення в науковому стилі.

ОДНОСКЛАДНІ Й НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ

Урок № 29 ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

Мета: сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види; ознайомити з означено-особовим реченням, способами вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні означено-особові як синтаксичні синоніми.

Текст (риторичний аспект): односкладні означено-особові речення як виражальний засіб у художніх творах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження з елементам зіставлення

Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність. Списати, виділяючи головні члени. Дослідити, яка відмінність у синтаксичній організації речень обох висловлювань.

Текст 1

Явийшов із лісу й незабаром прийшов на берег ріки, чудової могутньої ріки. Довго не можу я відвести погляд від міста, про яке чув від батьків і дідів. І ось тепер я стою перед цим містом і дивлюся на нього (За Л. Смілянським).

Текст 2

Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище. Зачарований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо переймаюся його світлою покорою. Обережно ступаю по шерхкій гамі осінніх кольорів, наче по своїх літах... (За В. Думанським).

Колективне опрацювання опорної схеми

Види односкладних речень

Вибірковий диктант

З-поміж поданих односкладних речень виписати лише ті, у яких головний член виражений особовим дієсловом. Визначити спосіб, час, особу й число головного члена у виписаних реченнях.

1.За селом сіють жито й овес, садять картоплю та квасолю в міжряддя (Ю. Станинцев). 2. Тихо на баштані вночі (І. Цюпа). 3. Вечоріло (М. Черничук). 4. Звідси ніби бачиш увесь світ (В. Гаман). 5. Пахтіло грибами й перегноєм (З. Тулуб). 6. Передостанній календарний місяць називають сутінком року (В. Гей). 7. Вірте в Україну, любіть Україну, служіть Україні! (В. Ющенко). 8. Під човном клекотіло, ки-

піло, шумувало (М. Коцюбинський).

Серед виписаних речень визначити, у яких із них дія виконується означеною особою.

Вибіркова робота на основі тексту

Прочитати текст. Указати на тип мовлення. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. Виписати односкладні речення, визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена, скориставшись схемою.

Київ побачиш... Тут уже не задумуйся. Без ризику взагалі нікого

ініколи не побачиш.

Опісля довгих вагань зважуюсь. Почуваюсь, немов уві сні, тремчу всім сухорлявим тільцем. Тремтить і сосонка, як не озветься людським голосом: куди ж ото тебе несе, дурню. Головне — не дивитися ні вниз, ні вгору. Головне — пильнувати сучків, якими сосна була обтикана зусібіч, та міцно обіймати ногами теплий сосновий стовбур.

Відігнавши геть сторонні думки та сумніви, перекидаю ногу з сосонки в сторону сосни, стаю на ледь помітний сучечок і не помітив, як приліпився до гарячого стовбура велета (За Ю. Збанацьким).

Способи вираження головного члена означено-особових речень

Лінгвістичний експеримент (на основі тексту з попереднього завдання)

Трансформувати односкладні речення у двоскладні, увівши підмети, виражені особовими займенниками. Прочитати вголос трансформоване висловлювання. Зробити висновок про стилістичну функцію односкладних означено-особових речень у мовленні.

Методичний коментар. В односкладних означено-особових реченнях на першому плані перебуває не особа, а дія чи стан. Використання цих синтаксичних конструкцій у мовленні засвідчує динамічність висловлення, а також сприяє уникненню невдалого повторення тих самих членів речення, виражених займенниками.

ІV. Виконання системи проблемно-пошукових завдань пізнавального характеру

Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)

Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Заповнити таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

Головний член означено-особового речення виражений