уроки 8
.pdf
Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення |
111 |
|
|
дей було вагомою частиною життя, через нього вони доходили згоди
йрозв’язували свої життєві проблеми (Г. Чайка).
Виписати сполучення слів, до складу яких входять додатки. Схарактеризувати додатки, скориставшись схемою.
Дослідити, у яких відмінках додатки можуть виражатися іменниками чи займенниками з прийменниками. Навести власні приклади.
СХЕМА характеристики додатка
1.Виділити в реченні додаток (підкреслити його)
2.З’ясувати, з яким членом речення він пов’язується
йна яке запитання відповідає
3. Визначити вид додатка
прямий непрямий
4. Указати на спосіб вираження додатка
Творче конструювання
Скласти речення так, щоб слова знання, розум, щастя, добро виступали в ролі різних членів речення: а) підмета; б) іменної частини складеного присудка; в) додатка.
Схарактеризувати головні члени у складених реченнях.
З’ясувати граматичні ознаки додатків (рід, число, відмінок).
V. Систематизація й узагальнення вивченого
Подумати й дати відповіді на запитання:
1.Який другорядний член речення називається додатком?
2.Якими частинами мови найчастіше виражається додаток? Навести приклади.
3.До яких членів речення, як правило, приєднується додаток? Відповідь проілюструвати власними прикладами.
4.Як відрізнити, на вашу думку, додатки від означень, виражених іменниками?
VІ. Домашнє завдання
Використавши відновлені прислів’я і приказки, опрацьовані на уроці, скласти твір на тему «Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має».
112 |
Усі уроки української мови у 8 класі |
|
|
Урок № 24 УСНИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
ЗА КАРТИНОЮ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ
Мета: ознайомити восьмикласників з вимогами до написання твору-опису за картиною в публіцистичному стилі; закріпити знання про опис як тип мовлення, його особливості та структуру; удосконалити вміння учнів усно складати твір-опис за картиною, користуючись відповідною термінологією та художніми засобами; прививати почуття любові до культурної спадщини своєї країни.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять з теми
Бесіда за запитаннями
1.Яку роль відіграють описи пам’яток історії та культури в художніх творах? Чи доводилося вам читати твори, у яких описувалися пам’ятки історії?
2.У якому стилі, крім художнього, можна зустріти опис пам’ятки історії та культури?
3.Чи можете пригадати полотна відомих вам художників, на яких зображено пам’ятки історії та культури?
ІV. Робота за репродукцією картини художника О. Волненка «Софія Київська»
Розповідь про художника (повідомлення учня)
Волненко Олександр Анатолійович народився 23 березня 1941 року в м. Харкові в сім’ї художника. Українець. Батько — Волненко Анатолій Никонович — заслужений діяч мистецтв України. Мати — Бондаренко-Коломойцева Тетяна Іванівна. Під час війни батько був на фронті. З 1946 по 1948 рік Олександр Анатолійович проживав разом із батьком у Москві, де був зарахований до першого класу середньої школи. У 1949 році разом із батьком переїхав жити до Києва. До 1954 року вчився в Київській школі № 54. У 1955 році поступив до Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка, яку закін-
Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення |
113 |
|
|
чив у 1959 році, а потім продовжив навчання в Київському державному художньому інституті на факультеті живопису.
Усерпні 1962 року Олександр Анатолійович був у Німецькій Демократичній Республіці з групою студентів на практиці, де виконав цілу серію робіт у техніці олійного живопису, акварелі, сепії, чорнила, туші.
У1965 році він закінчив інститут, захистивши на відмінно дипломну роботу на тему «Тарасові шляхи», яка потім експонувалася на виставці дипломних творів.
Усередині 1965 року після закінчення художнього інституту був направлений на роботу до Київського державного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка.
1968 році брав учать у виставці художників театру та кіно, де експонувалося п’ять ескізів до театральної постановки Г. Жуковського «Туманність Андромеди».
Утравні 1969 року
працював худож- |
|
|||||
ником-постанов- |
|
|||||
ником у Київсько- |
|
|||||
му |
|
державному |
|
|||
академічному те- |
|
|||||
атрі опери та ба- |
|
|||||
лету. |
В |
1969 році |
|
|||
був |
|
в |
Угорщині |
|
||
у місті Сегеді, де |
|
|||||
за |
його |
ескізами |
|
|||
було виконано сце- |
|
|||||
нічне оформлення |
|
|||||
балету |
«Бахчиса- |
|
||||
райський фонтан». |
|
|||||
|
У |
1972 |
році |
|
||
за |
ескізами |
Вол- |
|
|||
ненка О.А. були |
|
|||||
виконані нові кос- |
|
|||||
О. Волненко «Софія Київська» (олія, 1994 р.) |
||||||
тюми до опери Гу- |
||||||
|
||||||
114 |
Усі уроки української мови у 8 класі |
|
|
лака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З 1972 по 1975 рік працював викладачем у Республіканській художній школі ім. Т. Г. Шевченка. У 1975 році був запрошений на педагогічну роботу до Київського державного художнього інституту, де працював до 1979 року.
Член Національної спілки художників з 1979 року.
Осмислення картини «Софія Київська»
Загальне осмислення зображеного на картині
Колективне опрацювання робочих матеріалів (робота з таблицею).
Заснування |
Засновником храму був великий київський князь Ярослав |
собору |
Мудрий. Закладено собор у 1037 році на честь перемоги |
|
над печенігами |
Етимологія |
Назва собору походить від грецького слова «софія» — му- |
(походження) |
дрість |
назви собору |
|
Загальна |
Софія Київська завдовжки — 29,5 метрів, завширшки — |
характеристика |
29,3 м, а разом із галереями — відповідно 41,7 та 54,6 м, |
собору |
площа собору становить близько 600 кв. м, а загальна |
|
площа — 2310 кв. м. Висота від підлоги собору до зеніту |
|
центрального купола — 29 м. Хори також мають значну |
|
площу — 260 кв. м |
Складові |
Національний заповідник «Софія Київська» є комплек- |
комплексу |
сом давньої архітектури, до складу якого входять монас- |
собору |
тирські споруди: дзвіниця, митрополичий дім, трапез- |
|
на, братський корпус, бурса, консисторія, Південна вежа, |
|
брама Заборовського, зведені у ХVІІІ–ХІХ ст. та огоро- |
|
джені міцним муром |
Бесіда за запитаннями.
1. Що вам відомо про пам’ятку історії та культури, зображену на картині? Де вона знаходиться?
2. Коли і ким цей собор був споруджений? У якому стилі побудовано пам’ятку?
3. Яка історія Софійського собору?
Творче опрацювання картини
1.У яку історичну епоху зображено Софію Київську? Свою думку обґрунтувати.
2.У яку пору року зображено Софію Київську? Яку кольорову гаму використав художник у своїй картині?
3.За допомогою яких деталей досягається велич і цілісність цієї пам’ятки?
4.Описати фасад Софійського собору, його бані, укриті листовим свинцем, оформлення центрального входу.
Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення |
115 |
|
|
5.Що найбільше привертає вашу увагу в описі собору? Які почуття й настрої викликає у вас пам’ятка?
Лексико-фразеологічна робота
Пояснити лексичне значення слів фасад, портал, фронтон, баня,
вежа, пілястр.
Фасад — зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю. Портал — архітектурно оформлений вхід до монументального будинку. Фронтон — верхня частина фасаду будинку, портика, колонади, що являє собою трикутну площину, обмежену з боків двосхилим дахом, обрамлену біля основи карнизом. Баня — опуклий дах, що має форму півкулі; купол. Вежа — вузька споруда, що заввишки значно більша, ніж завширшки; будується окремо або як складова частина фортеці, палацу та ін. Пілястр — плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа.
V. Складання твору-опису за картиною в публіцистичному стилі (усно)
За поданим початком скласти усний твір-опис Софії Київської за картиною Олександра Волненка в публіцистичному стилі, додержуючись відповідної термінології.
Дивне відчуття охоплює мене, коли дивлюся на картину Олександра Волненка «Софія Київська». Десь залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються, і постає далеке минуле...
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Скласти письмовий твір-опис пам’ятки культури в публіцистичному стилі за картиною Олександра Волненка «Софія Київська».
Урок № 25 ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ
ТА КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури, створювати власні
116 |
Усі уроки української мови у 8 класі |
|
|
твори-описи пам’ятки історії та культури в художньому стилі на основі власних спостережень і вражень.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять з теми
Бесіда за запитаннями
1.Які типи мовлення, як правило, поєднуються в текстах художнього стилю?
2.Чим відрізняється художній опис від публіцистичного? Художній опис від наукового?
3.Які художні засоби й деталі допомагають авторові передати власні враження від зображеного?
4.Чи доводилося вам описувати сучасні будівлі, історичні споруди? Яким стилем мовлення ви послуговувалися?
ІV. Робота з текстами (підготовча робота до складання твору-опису пам’ятки історії та культури)
Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність. Що спільного в їх змісті? Зіставити, як описують собор письменники.
Текст 1
Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища (З роману П. Загребельного «Диво»).
Текст 2
Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!
Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу.
Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення |
117 |
|
|
Витвір справді бого-натхненний, як казали колись... І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).
Текст 3
Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу... він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя... Поглядом болю і туги дивилися на нього розширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її,
ще страшнішу тишу... (З роману О. Гончара «Собор»).
Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції?
Які образні вислови добирають письменники до собору?
V. Самостійне складання письмового твору-опису за власними спостереженнями
в художньому стилі
Скласти в художньому стилі твір-опис пам’ятки історії та культури одного з історичних міст України, який ви відвідали з екскурсією (наприклад, театру, собору або іншої історичної будівлі). Використати поданий початок.
У спілкуванні з гарними містами, як і з людьми, прагнемо зба-
гатитися їхнім внутрішнім змістом, пізнати їх особливість, смаки. Можливо, міста приховують вишуканість своїх смаків у пам’ятках історії та культури...
У тексті твору дати відповіді на питання: Які почуття й настрої викликає у вас пам’ятка? Що дивує й захоплює під час її споглядання?
Дібрати влучний заголовок, який виражав би основну думку твору.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Продовжити роботу, розпочату в класі, з написання твору-опису пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.
118 |
Усі уроки української мови у 8 класі |
|
|
Урок № 26 ВИДИ ОБСТАВИН. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ
Мета: поглибити знання учнів про обставину як другорядний член речення, порівняльний зворот, його роль у текстах різної стильової належності; сформувати вміння визначати види обставин; розвити пунктуаційні вміння виділяти порівняльні звороти комами на письмі; удосконалити навички правильно використовувати різні види обставин як в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мов- леннєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню основних цінностей людини.
Правопис: виділення порівняльних зворотів комами.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих висловів.
Культура мовлення і стилістика: обставини часу, місця як засіб зв’язку речень у розповідних текстах; їх синоніміка.
Текст (риторичний аспект): стилістична роль порівняльних зворотів у художньому мовленні; порівняння як художній прийом.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності
Вибіркова робота на основі тексту
Виразно прочитати вірш. Дібрати власний заголовок. Назвати слова, що відповідають на запитання як? де? куди? у якій мірі? До якого члена речення належать подані слова?
* * *
На світ дивлюсь дитячими очима,
Ібачу скрізь я сонце золоте, Що відкрива чарівними ключами Землі моєї серце молоде.
Тут все так просто, ясно і доступно
Ія іду в незвідані краї.
Де всі казки шепочуть так чарівно. Де є ліси, степи, квітки, гаї.
Просте двоскладне речення. Другорядні члени речення |
119 |
|
|
Тут в тебе є широкий простір літа І все тут можна, все тут по плечу,
Тут незрівнянний шлях усім відкрито, Тут піднімаюсь і в політ лечу.
Нехай не зникне цей політ чудовий, Дитинство мрією літа, як журавлі. По всій планеті, в Україні і Молдові, Там, де живуть вкраїнці на землі.
(О. Медведенко)
Колективне опрацювання опорної схеми
Розглянути схему. Запам’ятати, що означає обставина, на які запитання відповідає, чим виражається. Сформулювати повне визначення обставини як другорядного члена речення.
Виражає характеристику чи ознаку дії
Відповідає на запитання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виражається іменником, |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
як? куди? для чого? чому? |
|
|
|
Обставина |
|
|
прислівником, інфіні- |
|
||||||||||||||||
за якої умови? незважа- |
|
|
|
|
|
тивом, дієприслівником |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
ючи на що? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
або фразеологізмом |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
способу дії |
|
міри й ступеня дії |
|
місця |
|
часу |
|
умови |
|
мети |
|
причини |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Пояснювальний диктант
Списати. Назвати фразеологізми, визначити їх синтаксичну роль. Указати на вид обставин. Замінити фразеологічні звороти синонімічними словами з довідки.
1. Дивись, інший і не дурний, а все в нього через пень-колоду виходить (М. Стельмах). 2. Нехай упаде він безсилий на великій дорогі життя, він кричатиме проти байдужих на всіх перехрестях (П. Колесник). 3. Ти візьми їх до рук, так візьми, щоб і не тиснули (Ю. Яновський).
4.Після третіх півнів Гнат бережно відчинив хатні двері й вийшов (М. Стельмах). 5. Він на півслові обірвав пісню (М. Коцюбинський).
6.Дівчина сподобалася йому з першого погляду (О. Гончар). 7. По-
вість захоплює гострим сюжетом, вона читається на одному подиху.
120 |
Усі уроки української мови у 8 класі |
|
|
8. Я обома руками голосую за це рішення. 9. Училася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (О. Гончар).
Довідка: повністю, на світанку, недбало, посередньо, легко, скрізь, раптово, відразу ж, незвичайно сильно.
Види обставин за значенням
|
Види |
На які запитання |
Приклади |
|
обставин |
відповідають |
|
|
|
||
1. |
Способу дії |
як? |
Звичаї об’єднують окремих людей |
|
|
яким способом? |
в один народ, в одну націю (О. Воропай) |
2. |
Міри |
наскільки? |
У хаті ще більше потемніло (Панас |
й ступеня |
якою мірою? |
Мирний) |
|
3. |
Місця |
де? куди? звідки? |
На скелястих берегах річки Кам’янки |
|
|
|
росло кілька десятків верб, в’язів, по- |
|
|
|
одинокі липи та дикі груші (П. Позняк) |
4. |
Часу |
коли? як довго? від- |
Урочисте відкриття парку «Софіївка» |
|
|
коли? доки? |
відбулося у травні 1802 року (П. Позняк) |
5. |
Причини |
чому? від чого? через |
Од хвилювання Тетяна не могла спокій- |
|
|
що? з якої причини? |
но говорити (С. Васильченко) |
6. |
Мети |
з якою метою? |
Сюди за щастям я забрів (В. Сосюра) |
|
|
для чого? нащо? |
|
7. |
Умови |
за якої умови? |
Невдовзі під гучні оплески в супроводі |
|
|
у якому випадку? |
своєї дружини з’явився кремезний, літ- |
|
|
|
ніх років чоловік (В. Скуратівський) |
8. |
Допусто- |
незважаючи на що? |
Наперекір утискам царського двору |
вості |
|
Остап Вересай першим серед україн- |
|
|
|
|
ських кобзарів вийшов на світову арену |
|
|
|
(В. Скуратівський) |
Творче конструювання
Скласти речення так, щоб подані фразеологізми виступали в ролі обставин. Визначити вид обставин.
Як один день, зверху донизу, за тридев’ять земель, до останньої крихти.
Дослідження-відновлення
Відновити прислів’я і приказки, вставивши замість крапок обставини з довідки. Дати повну характеристику обставин, скориставшись схемою.
1.Добре діло твори... 2. Доброму ... добре. 3. Добре ... пам’я- тається. 4. Правда і ... не втоне. 5. Кривда людськая ... вилазить. 6. ... не вмирають (Нар. творчість).
Довідка: довго, сміло, в морі, боком, від щастя, скрізь.