уроки 8

Виділити означення. Схарактеризувати їх, скориставшись схе-

мою.

Схема характеристики означення

1.Виділити в реченні означення (підкреслити його)

2.З’ясувати, з яким членом речення воно пов’язується

йна яке запитання відповідає

Узгоджене Неузгоджене

5. Указати на спосіб вираження означення

Творче спостереження з елементами аналізу

Уважно прочитати мовчки текст. Визначити його стильову належність. Підготувати усний переказ.

РАЙ ЗЕМНИЙ Червоний мак, сині волошки, рожеві левкої, айстри фіалкові, білі,

темно-рожеві — такий різнобарвний килим розстелився перед домом і блищав, усміхався назустріч небу, назустріч сонцю.

Учорашньої зливи вже мов не бувало. Сонце висушило блискучі сльозинки, які ще ранком котилися по пелюстках і по листячку, по різнобарвних голівках квіток, по зелених гілках вишняку і яблунь. Червоніють-блищать умиті рясним дощем яблука, синіють сливки, піднімають жадібно до сонця свої пишні голівки айстри. Зелена травиця здається зовсім свіжою, де-не-де тільки порозкидано жовті плями серед її зеленого килиму. Блакить неба злилась із зеленню в очах Петра, блиск сонця засліпив йому очі. Зворушливо закликали до себе розчинені змережаними завісами віконечка будинку. І здалося йому, що все навкруги радісно заспівало, засяяло (За Н. Романович-Ткаченко).

Виписати означення зі словами, яких вони стосуються. Виділити головне і залежне слова. Указати на вид словосполучення за способом вираження головного слова. З’ясувати, чим виражені означення.

Визначити означення у виділених сполученнях слів. Указати на спосіб їх вираження.

Коментар учителя. Деякі означення можуть виражатися іменниками у формі непрямих відмінків: Шлях мандрівок Івана Айвазовського часто пролягав через Україну (Ю. Белічек); рідше — інфінітивами: У Європі існував звичай ходити купальської ночі босоніж по гарячому вугіллю (В. Завадська) та словосполученнями: Поруч матері стояла дівчинка

років шести (А. Шиян). Такі означення називаються неузгодженими і їх, як правило, можна перетворювати в узгоджені означення, виражені прикметниками. При цьому зміст висловлювання не змінюєть-

ся. Наприклад: На вершинах гір нависли димні хмари. — На гірських вершинах нависли димні хмари (О. Гончар). Ці синтаксичні конструкції вважаються граматичними синонімами.

Вибіркова робота

Прочитати речення. Виписати з них словосполучення, до складу яких входять неузгоджені означення. Визначити спосіб їх морфологічного вираження.

1. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням (Т. Островська). 2. Останнім часом уже частіше можна побачити людей

вукраїнських сорочках (М. Чорна). 3. Словник сучасної української мови містить майже десять відсотків іншомовних слів (І. Вихованець). 4. Переважна більшість слів іншомовного походження є термінами (І. Вихованець). 5. Веселка — це шлях до неба, величезний міст, по якому сходять на землю янголи (В. Завадська). 6. Веселка — це знак угоди між Богом і людьми (В. Завадська). 7. Буває, що люди володіють цвітом папороті (Я. Музиченко). 8. Великі дуби в три обіймища переплуталися з кленами й липами (З. Тулуб). 9. Коні підійшли до урвища над Дніпром (З. Тулуб).

Пояснити вживання тире в реченнях.

Дослідження-трансформація

У поданих реченнях за зразком замінити неузгоджені означення узгодженими. Дослідити, чи зміниться зміст речень після трансформації.

Зразок. Моральні цінності людства дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах (О. Ханкевич).– Моральні людські цінності дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах.

1. Українська вишивка — це своєрідний літопис життя (Т. Островська). 2. Майстри села змальовували квіти, ягоди й плоди такими, якими бачили їх у природі (Д. Степовик). 3. У вишиванці закодовано

потужний дух народу (М. Чорна). 4. Поруділа, припала до землі трава лісу (В. Гей). 5. Заворожений красою, мовби вбираю в себе всі чари природи (В. Гей). 6. На тлі налитої свинцевою сірістю хмари відбився тьмяний диск сонця (В. Гей). 7. Листки каштана та його суцвіття прикрашають відповідальні зібрання, символізуючи потенційні можливості української столиці в поезії, музиці, малярстві (В. Грабовський).

Творче конструювання

Скласти речення, у яких подані слова і словосполучення виступали б означеннями. Схарактеризувати означення за схемою.

Батька, середнього росту, з карими очима, писати, у лінію, зі скла, дівчини, зі Львова, для малювання.

Із побудованих речень виписати складні словосполучення. Визначити головне слово. Указати на вид словосполучення за способом вираження головного слова.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

Подумати й дати відповіді на запитання:

1.Які члени речення називаються другорядними?

2.Який другорядний член речення називається означенням?

3.На які види поділяються означення за способом вираження? Відповідь проілюструвати власними прикладами.

4.Поміркувати, чи всі означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку. Довести це на прикладах.

5.Яку стилістичну роль відіграють означення в художньому мовленні?

VІ. Домашнє завдання

Скласти твір-роздум у художньому стилі на тему «А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!», використовуючи узгоджені й неузгоджені означення.

Урок № 22 ПРИКЛАДКА ЯК РІЗНОВИД ОЗНАЧЕННЯ.

НАПИСАННЯ НЕПОШИРЕНИХ ПРИКЛАДОК ЧЕРЕЗ ДЕФІС. ПРИКЛАДКИ, ЩО БЕРУТЬСЯ В ЛАПКИ

Мета: сформувати в учнів поняття про прикладку як різновид означення, його функцію в реченні; розвивати правописні вміння написання прикладок з означуваними словами окремо, через дефіс та в лапках; за допомогою

мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу формувати сталий інтерес до мистецтва як вагомого духовного надбання народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: стилістична роль прикладок у художньому й публіцистичному мовленні.

Текст (риторичний аспект): використання прикладок у мовленні. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити його стильову і жанрову належність. Схарактеризувати виділені слова (на які запитання відповідають, що означають, до яких слів належать).

Переглядаючи творчий доробок майстрів народної творчості, живописців та графіків Житомирського Полісся, часто є нагода зустріти символ-знак тризуб у декоративних, графічних або живописних композиціях. Принаймні, згадаймо вже добре відомий у мистецьких колах декоративний твір «Князь Володимир» Олексія Макаренка, заслуженого майстра народної творчості України та першого лауреата премії

імені Івана Огієнка, із так званого іконостасу «Реквієм. Україна», або у його подальших розписах-портретах «Іван Мазепа», «Митрополит Іларіон», «Свіча», «Євангеліст».

Творчий зір житомирського різьбяра Михайла Соломченка також занотовує сонцедайну сутність трисуття, доцільніше сказати, тризу- ба-трояна в жіночому образі настінної декоративної тарелі «Берегиня» і в десятках авторських стрічкових горизонтальних орнаментів для художньої різьби по дереву (А. Шевчук).

Пригадати основні правила вживання великої літери в іменниках.

Вибіркова робота

Прочитати вголос уривки хроніки літературно-мистецького життя Волині. Виписати прикладки з означуваними словами. Указати на значення прикладок, підкреслити їх.

Уривок 1

Волиняни взяли участь у XII Національному форумі книговидавців України, що традиційно відбувається у місті Львові. Цього разу форум зібрав 577 підприємців та книговидавничих організацій. Було організовано виставку-продаж книг видавництв «Терен», «Твердиня», «Вежа».

Уривок 2

«Лесина казка» — таку назву має виставка творчих робіт родини Бойків, на якій представлено 30 художніх композицій — фігурки ля- льок-персонажів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», виконаних матір’ю Ганною Бойко-Дергай; світлини волинських краєвидів виконані її чоловіком Сергієм Бойком, а малюнки — їх восьмирічним сином Андрієм. Виставка присвячена 135-річчю з дня народження Лесі Українки (З альманаху «Світязь»).

ІV. Виконання системи практичних завдань на вдосконалення правописних умінь і навичок

Самостійне опрацювання таблиці

Правопис непоширених прикладок

Дослідження-відновлення деформованого висловлювання

Дослідити, чи становлять подані речення зв’язне висловлювання. Розташувати їх так, щоб утворився текст. Записати його, правильно оформлюючи прикладки. Пояснити їх правопис.

1.Воно було присвячене черговій річниці створення Лесею Українкою безсмертної драми/феєрії. 2. У святі взяли участь письменники з Києва, Рівного, Острога, Тернополя, Вінниці. 3. На Ковельщині вже вшосте відбулося поетичне свято Лісова пісня. 4. Наступного дня свято перемістилося в урочище Нечімне, де під зелене склепіння лісу

зійшлися дорослі і малі мешканці з навколишніх сіл, представники товариства Просвіта, члени Союзу українок, учителі/словесники, працівники культури, учні та випускники шкіл. 5. Вони відвідали музей/ садибу Лесі Українки в Колодяжному, виступили на вечорі/зустрічі з творчою інтелігенцією, яка відбулась у центральній районній бібліотеці у Ковелі (За Н. Горик).

Назвати прикладки з тексту, які в лапки не беруться. Пояснити чому.

Пояснити вживання великої літери в іменниках.

Вибірково-розподільний диктант

Згрупувати сполучення слів відповідно до правил правопису. Заповнити таблицю.

Брати/слов’яни, трава/звіробій, грип/убивця, людина/змієборець, поет/романтик, місто/Берислав, очі/волошки, конструктор/Корольов, дослідники/археологи, знак/символ, споруда/символ, книга/реліквія, фізик/Пулюй, замок/фортеця, генерал/губернатор, інтелігент/земляк, пісні/балади, українець/учений, професіонал/музикант, Острів/Мурашиний, Франко/школяр, хатинка/маяк, річка/Сквира, будинок/мурашник.

По одному прикладу з кожної колонки таблиці ввести в самостійно складені речення. Підкреслити прикладки.

Творче моделювання

До поданих означуваних слів дібрати прикладки, які б: а) писалися через дефіс; б) уживалися в лапках або окремо.

Зразок. Художник-декоратор, художник Михайло Врубель; карти- на-вітраж, картина «Демон».

Світлина, довідник, твір, симфонія, вірш, салон, конкурс, фестиваль.

Навести власні приклади означуваних слів, з якими прикладки можуть писатися через дефіс і в лапках.

Творче конструювання (робота в парах)

Скласти й записати речення так, щоб подані слова і словосполучення виступали: а) прикладками; б) іншими членами реченнями.

Зразок. На березі річки Дніпро, поблизу Канева, відбувся концерт народних аматорських колективів. Зі сторінок літературного альманаху «Дніпро» можна познайомитися з сучасними українськими письменниками. Дніпро — найбільша водна артерія України.

Шляхами Кобзаря, Славутич, червона калина, берегиня.

Визначити синтаксичну роль означуваних слів при прикладках.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати й дати відповіді на запитання:

1.Чому прикладку вважають різновидом означення? Сформулювати визначення прикладки.

2.Що означає прикладка, на які питання відповідає? Відповідь проілюструвати власними прикладами.

3.За яких умов прикладка з означуваним словом пишеться через дефіс? Навести приклади.

4.Коли прикладка з означуваними словами пишеться окремо?

5.Назвати випадки, коли прикладки беруться в лапки.

VІ. Домашнє завдання

Виписати з підручника української літератури по 5 речень з:

1)непоширеними прикладками, що пишуться через дефіс;

2)прикладками, що беруться в лапки. Пояснити правопис прикладок.

Урок № 23 ДОДАТОК ЯК ДРУГОРЯДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про додаток як другорядний член речення; сформувати поняття про прямий і непрямий додаток; розвивати вміння визначати вид додатків у реченнях, розрізняти додаток і неузгоджене означення, удосконалити навички доречно використовувати додатки у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-кому- нікативного дидактичного матеріалу поглибити знання восьмикласників про видатних діячів рідного народу та їхніми досягненнями.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, до складу яких входять прямі й непрямі додатки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Визначити межі речень. Записати, розставляючи пропущені розділові знаки.

Своєму формуванню як людини й науковця Микола Костомаров був зобов’язаний Харківському університетові саме тут на початку ХІХ століття відбувалося становлення всіх тих галузей знань, які згодом будуть об’єднані під загальною назвою українознавства молодому студентові особливо близькими видалися погляди літераторів-роман- тиків, які у своїх творах оспівували ліричні почуття, шляхетні вчинки історичних персонажів і героїчне минуле українського народу Костомаров починав свій творчий шлях з поезії, однак після завершення навчання він опинився на службі в драгунському полку втім, його досвід літератора-романтика не минув марно головним об’єктом своїх історичних студій Костомаров уважав життя і побут простого народу, його вплив на вчинки видатних особистостей та історичні по-

дії (За О. Сокирком).

Знайти додатки. З’ясувати, яких членів речення вони, як правило, стосуються.

Вибірково-розподільна робота

З’ясувати, у яких словосполученнях у ролі залежних слів виступають іменники у формі: а) знахідного відмінка; б) інших непрямих відмінків. Заповнити таблицю.

Запалити вогонь, сюжет твору, зображено квіти, архітектура палацу, зберегти риси архітектури, поєднання звуків, символ життя, будівництво парку, елемент пейзажу, зведено будинок, зображення рослинності, динаміка життя, талант художника, ухвалити рішення, причина явища, освітлений сяйвом, сучасники художника, здобувати освіту, прообраз героїні.

Назвати вид словосполучення за способом вираження головного слова. По одному прикладу кожної групи ввести в самостійно складені речення.

Яке словосполучення є «зайвим»? Пояснити.

Творче моделювання

Із поданими словами скласти пари словосполучень так, щоб у ролі залежного слова виступали додатки, виражені іменниками у фор-

мі різних непрямих відмінків.

ескіз (додаток, виражений іменником у формі зн. в.).

Зразок. Зробити

для людей (додаток, виражений іменником у формі д. в.).

Говорити, зберігати, записувати, уявити, вимовляти, усвідомлювати, описати, видати.

Одну пару словосполучень увести в самостійно складені речення.

Визначити вид додатків у складених словосполученнях.

Дослідження-моделювання

Змоделювати прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з другого стовпчика. Записати вислови. Виділити в них додатки, визначити спосіб їх вираження.

У поданих висловах назвати слова-антоніми.

Вибіркова робота на основі тексту з елементами аналізу

Прочитати текст. Що нового ви дізналися з нього? Визначити тему й основну думку. Скласти план.

Спілкуючись між собою, люди разом порають землю, будують державу, її економіку, створюють свою історію, духовні цінності, розвивають культуру. Спілкування як процес і продукт життєдіяльності людей має багате минуле, а як результат наукових досліджень — коротку історію. Багато цінного й цікавого про етику й етикет, культуру спілкування та поведінки знаходимо в пам’ятках історії і літератури, зокрема в українських джерелах.

Одним із перших описав спілкування на території нинішньої України ще у V ст. до н.е. Геродот. Він розповідав, як наші пращури спілкувалися при світлі вогнища, «казали казку», «баяли байку».

Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони захищали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкувалися, дає Велесова книга — збірка поліських пам’яток V—IX ст. Люди вміли спілкуватися, бо правили п’ятнадцять століть через віче, де будь-хто міг слово сказати — і то було благом. Узагалі слово для лю-