уроки 8

ГПо синіх водах небес плив місяць (Є. Гуцало).

4.Позначити рядки, у яких між підметом і присудком тире не вживається.

А Мова кожного народу явище давнє (Г. Нудьга).

Б Доля української мови сумна й героїчна водночас (Г. Нудьга). В Національна мова це здобуток культури, духовної діяльності

певного народу (Г. Нудьга).

ГМова основа культури нації, найбільший її скарб (Г. Нудьга). Д Рушники і плахти мов щемливий спогад дитинства (І. Цюпа).

5.Установити відповідність між реченнями і способами вираження в них підметів.

6.Установити відповідність між реченнями і видами присудків, ужитих у цих реченнях.

ДЯк багато може розповісти Дніпро про нас і про себе, про народ (С. Гречанюк).

ЕУ Михайлівці живуть люди стримані

(І. Сенченко).

7.Установити відповідність між реченнями і способами вираження іменної частини складених присудків, ужитих у цих реченнях.

8.Записати текст. Підкреслити головні члени речення (підмети і присудки).

Острозька академія була першою спробою організувати вищу школу в Україні. Передовсім князь бажав надрукувати Біблію церковнослов’янською мовою. Це була величезна і складна справа. Він розіслав по всіх усюдах шукати тексти Біблії.

Друкування Біблії — це була знаменна подія в усьому слов’янському світі, це був величезний труд. Над Біблією працювали найвидатніші уми в Україні. Біблія ще довгі часи була неперевершеним мистецьким твором завдяки своїм шрифтам, верстці, друкові, великій кількості заставок і різних художніх прикрас (О. Іваненко).

9.Скласти два речення так, щоб у першому підмет був виражений назвою художнього твору, у другому — присудок був виражений фразеологізмом.

Варіант 2

1.Позначити рядок, у якому підмет виражений дієприкметником у значенні іменника.

АУсі ми виносимо з країни дитинства романтичні спогади (В. Ску-

ратівський).

Б Більшість людей пише листи майже автоматично (Є.Чак).

ВСтаренька розповідала мені про зведення церкви у селі (М. Кра-

суцький).

Г З приємністю згадується дитинство (В. Скуратівський).

2.Позначити рядок, у якому зазначено речення зі складеним дієслівним присудком.

АВоля пахла настроєм лугових трав і молодого сіна (В. Дрозд). Б Я прагнув забратися на самісіньку вершину сосни (Ю. Збанаць-

кий).

В За городом тихою срібною гладінню розлився ставок (М. Кра-

суцький).

Г Блискавки розривали тьму на шмаття (В. Рубан).

3.Позначити рядки, у яких зазначено речення зі складеним іменним присудком.

АЯ сидів на ґанку з важкою душею... (О. Кониський).

Б Гришка почав пригадувати (Б. Антоненко-Давидович).

ВЗа Дніпром плив довгий журавлиний ключ (Ю. Мушкетик). Г За горами почався болотистий ліс (В. Рубан).

4.Позначити рядки, у яких між підметом і присудком уживається тире.

А Життя це пізнання світу (П. Загребельний).

Б Серед інших дітей малий Мирон несміливий і непроворний

(І. Франко).

ВДобре слово безцінна сила (Є. Чак).

Г Рідна пісня наче срібний струмочок (Ю. Мушкетик).

Д Конвалія отруйна (М. Приходько).

5.Установити відповідність між реченнями і способами вираження в них підметів.

ГОдного літнього дня стояло перед картиною троє людей (Т. Бордуляк).

ДКошовий оглянувся на сизо-роже- вий пружок на сході, глянув на небо, підвівся (Ю. Мушкетик).

ЕСильний уміє захищати, уміє любити.

6.Установити відповідність між реченнями і видами присудків, ужитих у цих реченнях.

ГДень був літній, спекотний

(М. Красуцький).

ДЛіс зробився страшенно густий

(Б. Грінченко).

ЕПеремагаючи біль, Гришка почав мацати коло себе (Б. Антоненко-

Давидович).

7.Установити відповідність між реченнями і способами вираження іменної частини складених присудків, ужитих у цих реченнях.

ДКвітки і листя конвалії мають лікувальні властивості (М. Приходько).

Е20–50-ті роки ХХ століття — це епоха нечуваного в нових часах геноциду.

8.Записати текст. Підкреслити головні члени речення (підмети і присудки).

Київ — одне з найкрасивіших міст Європи. Здається, найвитонче-

ніша його краса — Софіївський собор, храм на честь Божої Мудрості. Наші далекі прадіди називали його «Диво велике». Якщо ми порівняємо його з сучасними висотними будовами, собор зовсім не високий. Проте його бані, увінчані золотими хрестами, сягають неба. Минають століття, змінюється життя, та незмінна невмируща краса Софії Київської (М. Коцюбинський).

9.Скласти два речення так, щоб у першому підмет був виражений складною власною назвою, у другому — присудок був виражений фразеологізмом.

Оцінювання тестових завдань

V. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VІ. Вивчальне читання мовчки

Коментар учителя. Уміння читати — необхідне й важливе для сучасної людини, оскільки сприяє розвиткові не лише навчальних умінь, а й задоволенню культурно-естетичних потреб.

Процес читання складається з одночасного сприймання й осмислення інформації, від якості сприймання якої залежить характер і рівень розуміння висловлювання.

Як правило, інформацію можна опрацювати різними видами читання: ознайомлювальним, вивчальним, вибірковим, читанням-скану- ванням тощо. Найефективнішим уважається вивчальне читання мовч-

ки, у процесі якого глибоко аналізується зміст висловлювання, з’ясовуються особливості його композиції, причиново-наслідкові зв’язки, виражально-зображувальні засоби, дається оцінка прочитаному.

Читання мовчки висловлювання

Ознайомитись із пам’яткою. Прочитати мовчки текст, скориставшись вивчальним різновидом читання. З’ясувати швидкість читання за 1 хв.

МОВА І МИСТЕЦТВО Мова є основою всіх словесних мистецтв як усних, так і писемних.

Без людської мови не було б ні усної словесності, ні поезії, ні прози. Усі словесні мистецтва є динамічними мистецтвами, бо вони виявляються в часі. А що власне ми називаємо мистецтвом? Можна сказати так: мистецтво — це творча діяльність людей, спрямована на створення естетичних цінностей. У цьому визначенні цінностями називається все те, що для людей має не матеріальну, а духовну вартість, що задовольняє як їхні почуття, так і їхній розум.

Якщо розрізняти динамічні та статичні мистецтва, то до перших можна залічити, крім словесного мистецтва, ще музику і балет (мистецтво танців). Статичними можна назвати живопис у всіх його різновидах (художню графіку, орнаменталістику — мистецтво створення орнаментів — візерунків, так званий абстрактний живопис тощо), скульптуру (гліптику — різьблення, пластику — ліплення), архітектуру.

Поділ мистецтв на образотворчі та необразотворчі нас не задовольняє, бо по суті всі мистецтва є образотворчими, тільки одні створюють зорові (оптичні), а інші — слухові (акустичні) образи.

Музика буває вокальною (спів) та інструментальною. У вокальній музиці можуть сполучатися словесне й музичне мистецтва (романси, опера). Сполученням музики з хореографією є балет («орхестика»), а досить складною формою сполучення мистецтв є театр, театральні вистави.

У давньогрецьких театральних виставах сполучалися словесність (декламація), музика (вокал) і танці.

Лише ті мистецтва, у яких мала значення людська мова, могли давати «повну» інформацію, тобто інформацію про все, що має бути в компетенції людей. Як мова є системою словесних знаків, так і музика є системою членоподільних, тобто таких, що відрізняються один від одного, звуків. Музика діє на психіку людей, отже передає передусім естетичну інформацію, яка згодом у свідомості людей може «перекладатися» і на логічну інформацію залежно від того, хто сприймає виконання музичного твору. Однакові для музики і для мови особливості звуків (як коливання пружного середовища — пові-

тря) використовуються в цих сферах людської діяльності по-різному. Тут ідеться про висоту, тривалість та силу звуків.

Таким чином, музику можна вивчати з семіотичного погляду. Це вивчення почалося лише недавно і має бути перспективним. У давній Греції лірична поезія була безпосередньо пов’язана з музикою. З нею пов’язувалася певною мірою і епічна поезія, твори якої-рап- соди декламували під акомпанемент струнних музичних інструментів. Від назви цих рапсодів походить назва окремих частин таких великих творів, як «Іліада» та «Одіссея» — рапсодії (А. Білецький).

З’ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку.

Визначити основну і другорядну інформацію в прочитаному тексті.

Скласти план висловлювання. Усно переказати, максимально повно передаючи зміст прочитаного.

ПАМ’ЯТКА Вивчальне читання мовчки текстів різних стилів

Читаючи мовчки текст:

1)глибоко проникайте в його зміст;

2)максимально повно охоплюйте нову інформацію;

3)розумійте взаємозв’язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті;

4)з’ясовуйте особливості композиції тексту;

5)визначайте основну і другорядну інформацію;

6)запам’ятовуйте причиново-наслідкові зв’язки між явищами;

7)ставтесь до прочитаного творчо і критично.

VІІ. Домашнє завдання

Скласти повідомлення в науковому стилі на тему «Головні члени речення».

Яминаю тополі, що встали над шляхом, як брами, І виходжу на луг, і лягаю в траву горілиць.

Довго буду дивитись, як хмарка на обрії тане, Наче пух лебединий, що промінь останній вбира. Ген блукають за соснами сивобороді тумани, А над яром гойдається тихо береза стара.

Земле, стукай у груди! Заходь в моє серце сміливо.

Яне гість на тобі... Я — господар віднині й навік. Хай шумують вітри, змиють голову зоряні зливи, Хай закрутить у піні мене гомінливий потік.

Хай світанки постелять на плесах зелене латаття, Хай метелики в’ються, збивають ромашковий пил, Хай горять в чагарях прибережних рибальські багаття, Хай тріпочуть над водами білі полотна вітрил.

Яне гість на землі... Я іду як господар землею.

Все, що я обминаю, що я зустрічаю,— моє: Ці рожеві сади, ці принишклі на водах лілеї,

Цей струмок лісовий, що на сонці вогнем виграє. (М. Руденко)

До виділених слів дібрати слова-синоніми (таємний — потаємний, секретний, прихований, таємничий; гомінливий — гомінкий, шумний, шумливий).

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи

Колективне опрацювання схеми

Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що називається означенням, на які запитання відповідає, чим виражається. Свої висновки зіставити з матеріалом схеми.

Виражає ознаку предмета (його якість; ознаку за приналежністю, за кількісним виявом)

Пов’язується з підметом або іншим другорядним членом (додатком чи обставиною)

Дослідження-моделювання

Змоделювати прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з другого стовпчика. Записати вислови, ставлячи означення у відповідній граматичній формі.

6.Не бійся (розумний) ворога,.. ...десять (невчений).

Визначити спосіб морфологічного вираження вжитих у висловах означень. З’ясувати, до яких слів вони належать.

Визначити тематику народних висловів. Працюючи в парах, дібрати самостійно 2–3 прислів’я або приказки. Підкреслити означення.

Творче конструювання з елементами зіставлення

З поданими словосполученнями скласти речення так, щоб прикметники виконували роль: а) означення; б) іменної частини складеного присудка. Виділити граматичну основу речень.

Зразок. В українські степи приходила рання весна. — В українських степах весна була ранньою.

Вузька стежка, широкий Дніпро, холодний дощ, невеселий день, безвітряний вечір.

Навести приклади речень, у яких у ролі означень виступали б дієприкметники.

Дослідження-відновлення

Відновити поетичні рядки, уставляючи з дужок потрібні за змістом означення. Відновлені рядки записати у віршовій формі.

1.Не шуми про минуле, тополе, за вікном у (ранковій, ранішній, ранній) імлі (В. Сосюра). 2. У саду і жоржини, і рожі, і бажань (несподіваний, раптовий, випадковий) рій (В. Сосюра). 3. В полях (вечорових, вечірніх, повечірніх) гречка зацвіла, прибралась в роси, в акварельні тони (А. Малишко). 4. Берези (дорогі, милі, кохані), білокорі чекають райдугу (мою, свою, твою) (А. Малишко). 5. (Підкорений, приворожений, зачарований) світ за вікном проступає з нічного туману (М. Руденко). 6. Вночі пройняв мене (неспокійний, тривожний, схвильований) клич — крик журавлів над (батьківською, своєю, отчою) землею (І. Гнатюк). 7. Україно, п’ю (твої, свої, наші) зіниці, голубі й тривожні, ніби рань (В. Симоненко). 8. Земле рідна! Мозок мій світліє, і душа (лагіднішою, ласкавішою, ніжнішою) стає (В. Симоненко).