- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
По социальной структуре и правовому статусу население Киевской Руси разделялось на три категории: феодалы, лично свободный слой, феодально зависимое население.
Самое высокое место в общественной иерархии занимали Великий князь и многочисленные представители различных ответвлений династии Рюриковичей. Княжеские воины, дружинники и местная знать образовывали класс бояр, которых еще называли "княжескими мужами". Феодалы были связаны между собой системой вассальных отношений.
На ступень ниже бояр стояла городская знать ( "старцы Градского", "нарочитые мужи"), виднейшими представителями которой были крупные купцы ( "гости"), занимающихся международной торговлей, вступали в родственные связи с боярами и доминировали в городской политике .
С введением христианства на Руси началось формирование духовенства, верхушку которого составляли митрополит, епископы, игумены монастырей. Духовенство делилось на черное (монастырское) и белое (мирское).
Свободное населения Киевской Руси сказывалось общим термином "люди". Самой многочисленной социальной слоем были свободные общинники (крестьяне), которых называли смердами.
К лично свободному социальному слою также принадлежало большинство городского населения: ремесленники, делились на мастеров и подмастерьев и объединялись в ремесленные корпорации (цеха), а также мелкие торговцы, лавочники, рядовое духовенство.
Феодально зависимое население, по Русской Правде, составляли полузависимый и полностью зависимый слои. К первым относятся рядовичи, которые находились во временной феодальной зависимости на условиях "ряда" (договора). Многочисленным разновидностью рядовичей были закупы-крестьяне, разорившись, брали у феодалов "кучу" (заем) и за это должны были работать в их хозяйстве.
Холопы, челядь полностью зависели от феодалов и были их собственностью. Они не имели ни личных, ни имущественных прав.
Отдельный слой населения, по Русской Правде, составляли изгои - люди, которые выбыли из одного социального слоя и не попали в другой. Чаще всего в изгоев превращались смерды, которые в процессе феодализации потеряли связи с общиной, и холопы, которые выкупились или были отпущены на свободу. Изгоями могли стать и выходцы из высших слоев общества: обанкротившиеся купцы, дети священников, которые не научились грамоте, князья-сироты, которые потеряли "причастность" к русской земли. Такие изгои считались свободными тех пор, пока не попадали к кому в услужение.
-
Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
Социальная структура Древнерусского государства была сложной, но уже вполне отчетливо вырисовывались основные черты феодальных отношений. Формировалась феодальная собственность на землю — экономическая основа феодализма. Соответственно складывались основные классы феодального общества — феодалы и феодально зависимые крестьяне.
В X – XIII вв. на верхней ступени находились князья, составляющие единую правящую династию, находящуюся между собой в сложных вассально-иерархических отношениях. Государство возглавлял великий киевский князь, а уделы – удельные князья. Наиболее крупными феодалами были князья. Источники указывают на наличие княжеских сел, где жили зависимые крестьяне, работавшие на феодала под надзором его приказчиков, старост, в том числе и специально наблюдавших за полевыми работами. Крупными феодалами были и бояре — феодальная аристократия, богатевшая за счет эксплуатации крестьян и грабительских войн.
С введением христианства коллективным феодалом становятся церковь, монастыри. Не сразу, но постепенно церковь приобретает землю, князья жалуют ей десятину — десятую часть доходов с населения и иные, в том числе судебные, доходы. Низший слой класса феодалов составляли дружинники и слуги, княжеские и боярские. Они формировались из вольных людей, но иногда даже и из холопов. Выслуживаясь перед господином, такие слуги получали порой земли с крестьянами и становились сами эксплуататорами.
Главным правом и привилегией феодалов было право на землю и эксплуатацию крестьян. Государство защищало и иную собственность эксплуататоров. Усиленной защите подлежали также жизнь и здоровье феодала. За посягательство на них устанавливалась высокая мера наказания, дифференцированная в зависимости от положения потерпевшего. Высоко оберегалась и честь феодала: оскорбление действием, а в некоторых случаях и словом влекло за собой также серьезные наказания.
К господствующему сословию относились и бояре, сформировавшиеся на основе родоплеменной знати и княжеских дружинников. Бояре делились на “великих” и “меньших”, кроме этого были и “земские бояре”. Князья и бояре составляли правящую элиту государства и земель. “Великие” бояре назначались воеводами, тысячными, княжескими канцлерами, “малые” – занимали нижние ступени княжеского судебно-административного аппарата – министериалитета. Они назначались на должности сотских, десятских, тиунов, дворецких, осьменников, огнищан. Выполняя свои управленческие функции они опирались на вирников, мытников, мечников, детских, печатников, набираемых из дворян – слуг княжеского двора. Бояре во многих случаях имели свои военные дружины, участвовали в княжеских советах, занимали высшие должности в княжеской администрации. Наряду с крупными феодалами вырастал класс мелких феодалов, получавших жалованную земли без права наследования, дарения или продажи. Такие временные собственники земель могли жалованную и другие земли выкупить и таким образом стать обладателями пожизненными. Слой бояр не был замкнутой кастой. За выдающиеся заслуги перед князем (государством) в него мог войти представитель низших слоев или иностранец.
