- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
На рубеже VIII-IX вв на Руси начало формироваться классовое раннефеодальное общество. Там, где произошло деление на классы неизбежно должно было возникнуть государство, и оно возникло.
Древнерусское государство образовалось в 882 г. в результате объединения под властью Киева двух крупнейших славянских княжеств — Киевского и Новгородского. Позднее киевскому князю подчинились другие славянские племена — древляне, северяне, радимичи, уличи, тиверцы, вятичи и поляне. Древнерусское (Киевское) государство по своей форме было раннефеодальной монархией.
Оно просуществовало до середины XII в. Во второй половине XI — начале XII вв. на его территории стали образовываться княжества-полугосударства: Киевское, Черниговское, Переяславское.
Борьба со скандинавскими викингами варягами на северо-западе, с хазарами, а позднее с печенегами, тюрками и другими кочевыми племенами на юго-востоке и юге ускорила процесс складывания мощных территориальных объединений, пришедших на смену племенным союзам.
Слиянием Киева и Новгорода завершается образование Древнерусского государства. Это событие летопись связала с именем Олега. В 882г. в результате похода дружин под предводительством Олега из Новгорода в Киев по пути из варяг в греки оба важнейшич центра Руси были объединены. Киевский князь стал создавать опорные пункты в землях восточной славян, собирать с них дань и требовать их участия в походах. Но много земель восточных славян еще не было связано с Киевом, а само Древнерусское государство протянулось сравнительно узкой полосой с севера на юг вдоль Великого водного пути по Днепру, Ловати, Волохову.
Столицей Древнерусского государства стал Киев. Это произошло потому, что он был древнейшим центром восточнославянской культуры, с глубокими историческими традициями и связями. Киев был ядром восточнославянского мира, одинаково близок к Византии, к востоку и западу, что способствовало развитию торговых, политических и культурных связей Руси.
-
Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
Теории происхождения Древнерусского государства: норманнская и антинорманнская.
Норманнская концепция.
Основоположниками этой концепции принято считать немецких историков Г. Байера, Г. Миллера, А.Шлецера, приглашенных в Россию в период правления Анны Иоанновны (1693-1740,1730-1740) и расцвета бироновщины. Авторы этой "теории" и ее сторонники преувеличивали роль скандинавских воинов в становлении государственности на Руси.
Согласно этой теории государство организовали варяги, призванные на княжение – Рюрик, Синеус и Трувор. Основа теории – «Повесть временных лет» Нестора, где упоминается призвание в Новгород на княжение Рюрика и его братьев. Такое решение было якобы вызвано тем, что славяне перессорились между собой и решили для установления порядка обратиться к иноземным князьям. Варяги и установили на Руси государственный строй.
Этот взгляд на происхождение Киевской Руси возмутил выдающегося русского ученого 18 века М.В. Ломоносова, который доказывал первоочередную роль славян в создании Древнерусского государства. Утверждения Ломоносова получили название антинорманской концепции и положили начало спорам, которые идут и сегодня.
Антинорманнская концепция.
Согласно этой теории возникновение Древнерусского государства явилось результатом многовекового процесса социально-экономического развития восточного славянства и следствием глубоких внутренних изменений, происшедших в восточнославянском обществе в IX-X вв. В рамках этой концепции не находилось место для норманнов-создателей русской государственности.
Однако отрицание роли скандинавов (варягов) в политических процессах противоречит известным фактам. Смешение родов и племен, преодоление былой замкнутости, установление регулярных сношений с ближними и дальними соседями, наконец, этническое объединение севернорусских и южнорусских племен - характерные черты продвижения славянского общества к государству. Первые восточнославянские княжества существовали до прихода Рюрика, и первые русские князи именовались хаканами - царями. Древнерусское государство, подготовленное многовековым развитием восточного славянства, по своему политическому и экономическому развитию стояло выше варягов и не могло по этой причине заимствовать у пришельцев опыт государственности. Однако именно норманны, во многом, увлекли славян в походы на Византию. Они же способствовали объединению Новгорода и Киева. Развиваясь аналогично Западной Европе, Русь одновременно с ней подошла к рубежу образования большого раннесредневекового государства. И викинги стимулировали этот процесс.
На мой взгляд обе теории имеют некоторые нестыковки и пробелы. Я, скорее, склоняюсь к умеренно-норманнской теории (как её называют некоторые учёные). Эта концепция представляет собой нечто среднее между норманнской и антинорманнской теориями. Согласно этой теории варяги оказали серьезное влияние на славян, но, будучи малочисленными, быстро усвоили язык и культуру славян. Варяги стали катализатором политического развития славян благодаря тому, что или покорили их, организовав из разрозненных племен единые общности, или создали для славян угрозу, заставлявшую их лучше организовываться самим. Тем самым способствовали развитию государственности. Помогли, но не были причиной. Равно как и государство не могло самостоятельно возникнуть на месте разрозненных племён, если тому не было объективных причин.
