- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
Формирование независимой государственности осуществлялось мирным путем. Провозглашение независимости требовало создания юридической базы, способной обеспечить суверенное существование Украины. Утверждению независимости способствовало дружественное отношение к Украине мирового сообщества. До декабря 1991 года независимость Украины признали 68 государств мира. 25 декабря 1991 года Украину признали США. На протяжении 1992 года Украину признали еще 64 государства. Большое значение для Украины мало признания ее со стороны России, которая была уверена в том, которое сохранит за собой роль руководящего центра в рамках СНГ. Руководители Украины поддерживали курс на экономическое сотрудничество в рамках СНГ, но категорически выступали против создания сверхгосударственных структур, которые бы угрожали суверенитету страны.
Украина считала СНГ международным механизмом, который должен был существовать на основе двусторонних взаимовыгодных отношений между странами - членами этого союза. Правительство Украины придерживалось политики, которая должна была обеспечить реализацию национальных интересов республики.
Как показало время, самым болезненным вопросом международной политики для Украины стали отношения с Россией, которая не отказалась от имперской политики относительно других государств. Украинское руководство, невзирая на провокационные шаги со стороны ряда политических сил России, проводило в отношениях с этой страной взвешенную политику, пытаясь решать спорные вопросы путем переговоров.
-
Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
8 декабря в 1991 г. в Минске лидеры России, Украины и заявили о прекращении действия Союзного Договора в 1922 г. и о намерении создать Содружество Независимых Государств (СНГ). В состав СНГ вошло 11 прежних республик (без Грузии и государств Прибалтики). СССР прекратил свое существование. Из этого момента открывается новый этап в отношениях между теперь уже независимыми государствами, которые образовались на обломках Советского Союза.
Проблема Украина - СНГ имеет три основных аспекта: политический, экономический и военный.
Развал СССР сразу поставил на одно из главных мест вопросы безопасности. Между украинской и русской сторонами по этому вопросу были существенные расхождения. Если Украина делала ставку на построение в республике собственных вооруженных сил на основе подчинения и реформирования частей прежней Советской армии, то русская сторона оказывала сопротивление этим процессам, надеясь сохранить хотя бы часть вооруженных сил прежнего СССР в форме объединённых вооруженных сил СНГ, желая тем самым возобновления в новом качестве контроля старого центра. Именно с целью распространения русского влияния в постсоветском пространстве 20 марта 1992 года без участия Украины было подписано соглашение о создании объединённых вооруженных сил СНГ.
Попытки превратить СНГ в сверхгосударственную структуру с крепкими координирующими и исполнительными функциями имели место не только в военной сфере, но и в политической. Самой принципиальной политической проблемой был вопрос об Уставе СНГ, который впервые появился летом в 1992 г., когда зашла речь о документе, который «определил бы правовую и организационную основу СНГ». Видя в предложенном Уставе значительное сужение суверенитета стран содружества, а также модернизируемую модель союзного договора в 1922 г., Украина отказалась его подписать в январе в 1993 г.
Новые перспективы в межгосударственных экономических отношениях в пределах СНГ были открыты Договором о создании (24 сентября 1993 года) Экономического Союзу (EC). Немного позже - в апреле в 1994 г. к нему на правах ассоциируемого члена присоединилась Украина.
За время пребывания в СНГ Украина апробировала разные тактические модели поведения. На первом этапе (1991- 1994) ее позиция основывалась на принципе «баланса интересов» и предусматривала экономическое взаимодействие со странами СНГ и прогрессирующее политическое отграничение от России. Молодой украинской дипломатии, которая предпринимала первые самостоятельные шаги на международной арене, не удалось эффективно противодействовать нарастающему давлению Москвы. Существенными уступками были единоличное наследование Россией активов СССР, монополизация ею статусу, который принадлежал Советскому Союзу, в международных организациях. Негибкость украинской внешнеполитической линии в СНГ не дала возможность Украине укрепить собственные позиции в пределах этого о единение, обусловила значительные убытки от потерь русских, постсоветских рынков товаров и сырья.
На втором этапе (1994-1997) в основу тактической линии украинской политики в пределах СНГ была положена активизация двусторонних отношений между постсоветскими государствами. Это аргументировалось тем, что СНГ является аморфной, недееспособной структурой, правовая база которой неопределенна и противоречива, а СНГ дублирует и воспроизводит на новом уровне традиционные имперские отношения центр - провинции. При этих обстоятельствах вновь созданным постсоветским государствам, убеждала украинская дипломатия, целесообразно строить качественно новые взаимоотношения на равноправной двусторонней основе.
Реагируя по требованиям времени, Украина в 1997 г. существенно обновляет и модернизирует тактику своих отношений в пределах СНГ. Начинается новый этап ее пребывания в Содружестве.
10 октября того же года во время саммита Совета Европы в Страсбурге Украиной, Азербайджаном, Грузией и Молдовой был основан консультативный форум ГУАМ. Почвой для образования ГУАМ стало недовольство его основателей собственным статусом на постсоветском экономическом и политическом пространстве, их заинтересованность в углублении и расширении экономического сотрудничества, желание усилить свои позиции в отношениях с Россией, потребность решить в свою пользу территориальные проблемы, которыми были для Грузии, - Абхазия, для Азербайджана - Карабах, для Молдовы - Приднестровье, для Украины - Севастополь и Крым.
Следовательно, отношение Украины к СНГ в своем развитии эволюционировало. Если на начальном этапе независимости украинская сторона видела в содружестве лишь форму «цивилизованного развода», то с течением времени этот подход испытал существенные изменения. В настоящее время СНГ рассматривается Украиной как международный переговорный механизм, способный сближать позиции, сбалансировать интересы, искать компромиссы, согласовывать принципы хозяйственной деятельности. Украина за основу своей деятельности в пределах СНГ взяла концепцию интеграции на «разных скоростях», которая дает возможность хранить независимую позицию и реализовывать национальные интересы.
