- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
После распада СССР, когда все дела вершила только одна коммунистическая партия, начало образовываться большое количество партий, пытающихся пробраться к власти. Только в 1990 г. были провозглашены: Демократическая партия Украины, Народная партия Украины, Украинская республиканская партия, Украинская крестьянско-демократическая партия, Партия зеленых Украины, Партия демократического возрождения Украины, Либерально-демократическая партия Украины, Социал-демократическая партия Украины и др.
К 1994 г. в Украине сложился, в основном, тип партийной системы, имеющий элементы многопартийности: значительное число политических партий, а также признаки полярности - от левых до правых ориентации. Однако парламентские выборы 1994 г. показали, что ни одна партия не была признана как общенациональная, что свидетельствовало о крайне слабом влиянии всех партий на политическую жизнь в обществе.
В 1994-1997 гг. продолжался рост числа политических партий и к 1998 г. их насчитывалось 52. А на начало апреля 2003 г. в Украине было зарегистрировано уже 89 политических партий. Однако как серьезные политические силы, структурированные по всей стране, проявили себя лишь немногие из них.
Положив в основу их политическую ориентацию, все политические партии можно условно разделить на пять основных групп: левые, левый центр, центристские, правый центр, крайне правые.
В ходе парламентских выборов 2002 г. формирование многопартийной системы продвинулось вперед, деятельность партий активизировалась.. Новый парламент стал структурированным по партийным фракциям и группам. Он приближается к цивилизованному парламенту западного образца. Сформировано большинство.
Особенности украинской многопартийности:
-
для новосозданных партий характерна малочисленность партийных рядов и неопределенность социальной базы.
-
большинство партий в программных документах четко не указывают, выразителя интересов каких групп они являются. Их программы очень похожи и характеризуются общедекларативными лозунгами.
-
локальность партийного влияния, недостаточное распространение партийных структур в провинции.
-
сравнительно четкая географическая ориентация украинских партий. Национал - демократы преобладают в Западной Украине, партии левой ориентации - в Восточной.
-
появление на политической арене незарегистрированной, однако реально удерживающей властные рычаги "партии власти".
Анализ многопартийности свидетельствует о том, что в Украине идет нормальный процесс становления демократической системы.
-
Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
В период становления независимости Украины специалисты разных отраслей права, Министерство юстиции, Кабинет Министров, Верховный суд, Президент, Верховная Рада и другие органы власти и управления выступали с законодательными инициативами, проектами законов и «официальными» проектами нового Основного Закона Украины, пытаясь утвердить принцип верховенства права.
В таком социальное неоднородном обществе, как украинское, государственная власть взялась обеспечить условия, необходимые для осуществления и защиты прав каждого человека. Права охранялись законом и соответствующими органами: судом, прокуратурой, службой безопасности, милицией.
Имущественные права граждан Украины, как и других субъектов, и защиту этих прав регулировались нормами Гражданского кодекса в 1964 г. (с изменениями и дополнениями). Последний в течение 1992-1998 гг. испытал существенные изменения, особенно нормы гражданского права, которые регулировали право собственности, предпринимательскую, договорную, торговую и другую деятельность.
Суть защиты права собственности заключается в обеспечении владельцу возможности осуществлять правомочие относительно владения, пользования и распоряжения имуществом.
Важными объектами гражданского права являются результаты духовного и интеллектуального творчества, так называемая интеллектуальная собственность, в частности литературные, научные, драматичные произведения, сценарии кинофильмов, радио и телевизионных передач, изобретения, открытия.
В Украине в 1983 г. был заключен Жилищный кодекс, который регулирует отношения между владельцами жилья и пользователями. В течение 90-х гг. он испытал существенные изменения.
Изменения в праве собственности касаются значительного количества правоотношений в Украине, в частности в обязательственном праве. Значительное распространение получила форма обязательств на основе договоров об аренде. Они регулируются специальными законами.
Интеграция к европейскому сообществу требовала приведения национального законодательства в соответствие с общеевропейскими правовыми нормами. Однако законотворческий процесс происходил по большей части бессистемное, без учета неотложных потребностей общества и последующих перспектив. Принятые законы были несовершенными и нередко в них сразу же вносились изменения и дополнения. Парламент не смог принять Налоговый кодекс, провести судебную, пенсионную и административную реформы. Развертывание законотворческого процесса неоднократно наталкивалось на догмы и идеологические штампы советского права.
Криминальный кодекс, принятый в апреле в 2001 г., основывается на Конституции Украины, общепризнанных нормах международного права, принципах гуманизма и законности. Земельный кодекс предусматривает частную собственность на землю и установление пятилетнего моратория на операции из покупки и продажи земли. Таможенный кодекс достаточно четко регламентирует работу государственной таможенной службы, предусматривает ее співдію из МВД и СБУ в интересах Украины.
Развивая отечественное законодательство, Верховная Рада Украины приводила его в соответствие с Конституцией Украины, а также к международно-правовым актам.
От дня провозглашения независимости в Украине осуществлялась государственно-правовая реформа.
Основными направлениями развития законодательства в Украине является разработка новых законов, необходимость в которых выплывает из Конституции Украины, приведения действующего законодательства в полное соответствие с Основным Законом, адаптация действующего законодательства к нормам европейского и международного права. Для решения этих вопросов 9 февраля в 1999 г. вышел Указ Президента Украины «О мероприятиях по совершенствованию нормотворческой деятельности органов исполнительной власти».
Решающим условием строительства правового государства стала закладка в Украине правовой базы, которая предусматривала парламентскую, судебную, административную реформы. Центральными в нормотворчестве исполнительной власти являются вопросы о праве собственности, борьба с коррупцией и организованной преступностью.
