- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
Изменения в трудовом праве предусматривали возобновление довоенных норм, которые регулировали трудовые отношения. Отменялись трудовая мобилизация, трудовая повинность, ежедневные сверхурочные работы. Указом Президиума Верховной Рады СССР от ЗО июня в 1945 г. возобновлялось право работников на дежурные и дополнительные отпуска. В соответствии с Постановлением Совета Министров УССР от 4 февраля в 1947 г. возобновилась практика заключения коллективных договоров между администрацией предприятия, учреждения и профсоюзными организациями. В то же время сохранялись такие формы принудительного привлечения к труду, как организованный набор работников (договоры хозяйственных организаций с колхозами и колхозниками) и призыв (мобилизация) молодежи в ремесленные и железнодорожные училища.
Противоречивым оказалось развитие колхозного права. Постановлением Совета Министров СССР и ЦК ВКП(б) "О мероприятиях по ликвидации нарушений Устава сельскохозяйственной артели в колхозах" от 19 сентября в 1946 г. определялись основные принципы совершенствования организации и деятельности колхозов в послевоенный период. Ряд нормативных актов регламентировали осуществление коллективизации в западных областях (1947-1950 гг.), но это не лишило ее от нарушения темпов и принципа добровольности.
Постановлением Совета Министров СССР и ЦК ВКП(б) от 19 апреля в 1948 г. как основная форма артельного труда устанавливалась бригада. К ней входило нескольких ланок, она имела постоянный состав колхозников, земельные участки, скот, инвентарь. Уравниловка в начислении трудодней, круговая порука сводили на нет принцип материальной заинтересованности колхозников, обесценивали их инициативу. Распределение натуральных и денежных прибылей колхозников согласно постановлению Совета Министров СССР от 16 февраля в 1952 г. осуществлялся в последнюю очередь - после завершения всех других расчетов хозяйств. В до 1956 г. продолжала существовать криминальная ответственность за невыполнение минимума трудодней, колхозники в до 1958 г. не имели паспортов, что предоставляло их труду принудительного характера.
Новых оборотов своеволию на селе предоставил принятый в феврале в 1948 г. по инициативе высшего руководства УССР тайный Указ Президиума Верховной Рады СССР "О выселении из Украинской ССР лиц, которые злостно уклоняются от трудовой деятельности в сельском хозяйстве и ведут антиобщественный, паразитический образ жизни". Выселение осуществлялось органами МВД на основании решений общих колхозных собраний.
Летом в 1949 г. началось форсированное укрупнение колхозов. При этом нарушался принцип добровольности и целесообразности.
-
Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
В связи с окончанием войны состоялись определены изменения в криминальном праве. Потеряли силу отдельные нормы законодательных актов, которые появились во время войны (ответственность за распространение слухов, которые порождали тревогу среди населения и тому подобное). Государство считало возможным выдать акты общей амнистии.
В целом на волю вышло свыше 1 млн. засуджених, что привело к осложнению криминогенной ситуации в стране.
26 мая в 1947 г. Указом Президиума Верховной Рады СССР отменено смертное наказание. За преступления, которые предусматривали смертное наказание, в мирное время применялось лишение свободы на 25 лет в исправительно-трудовых лагерях. Однако Указом от 12 января в 1950 г., "по многочисленным просьбам трудящихся", было возобновлено применение смертного наказания к изменникам Родины, шпионов, диверсантов.
Основными тенденциями последующего развития криминального права были защита прежде всего интересов государства, социалистической собственности, унификация криминально-правовой регуляции, появление норм, которые определяли состав новых преступлений. Криминальный кодекс УССР был приведен в полное соответствие с нормами законодательства СССР.
Согласно указу Президиума Верховной Рады СССР от 9 июня в 1947 г. устанавливались новые составы в группе "другие государственные преступления": разглашение государственной тайны; потеря документов и других материалов, содержание которых составляет государственную тайну; выявления или передаваемости за границу изобретений, открытий и технических усовершенствований, которые составляют государственную тайну. Указом Президиума Верховной Рады СССР "О криминальной ответственности за кражу государственного и общественного имущества" от 4 июля в 1947 г. усиливались до 25 лет лишения свободы санкции за разворовывание социалистического имущества; впервые устанавливалась также криминальная ответственность за недоносительство относительно совершенного или такого, которое готовится, разворовывание. Также в криминальном законодательстве усилились санкции за преступления против жизни, здоровья, достоинства лица, за преступления против личной собственности. Однако безосновательно был аннулирован состав такого преступления, как ограбление. Не всегда законодательно определялась квалификация преступления и конкретный вид наказания. Да, в целом гуманный Закон "О защите мира" от 12 марта в 1951 г. относительно лиц, виновных в пропаганде войны, ограничивался требованием осуждать их как опасных криминальных преступников.
