- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
Украинская ССР в начале 1920-х гг. была формально независимым государством в соответствии с Конституцией 1919 г. Официальная самостоятельность Украины была уступкой большевиков украинскому национальному движению. Без украинской революции и национального государства 1917-1919 гг. не было бы и советского украинского государства. Но большинство руководителей РКП(б) рассматривали независимость УССР как средство решения временных политических задач. В перспективе предполагалось слияние всех советских республик в одно государство.
Между РСФСР и УССР 28 декабря 1920 г. был заключен Союзный рабоче-крестьянский договор, по которому две республики вступали в военный и хозяйственный союз.
С 1922 г. начался новый этап объединительного движения в советских республиках, когда надо было определиться с выбором одного из принципов объединения: автономизации, конфедерации или федерации.
30 декабря 1922 г. I съезд Советов СССР в основном утвердил Декларацию об образовании Союза и Союзный договор.
Окончательное юридическое оформление Советского Союза произошло на II съезде Советов СССР (январь 1924 г.). II съезд Советов СССР провозгласил, что независимые советские республики добровольно и на равных основаниях вступают в государственный союз и некоторые свои полномочия передают органам центральной власти.
Провозглашение СССР закрепило некоторые завоевания украинского народа. Была признана территориальная целостность Украины, создан собственный административный аппарат. Некоторые права на национально-культурную жизнь получили и представители национальных меньшинств, издавна компактно проживавшие в Украине.
Украинская Социалистическая Советская Республика стала четко очерченным национальным и территориальным целым с собственным административным центром и аппаратом. Таким образом украинцы наконец получили территориально-административные рамки, отражавшие их национальную самобытность, то есть то, чего они не имели со времен казацкой Гетманщины XVIII в.
Украинская ССР была второй по численности населения и территории республикой Советского Союза.
-
Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
31 января 1924р. ІІ съезд советов СССР окончательно утвердил Основной закон (Конституцию) СССР. В соответствии с этой Конституцией высшим органам власти Союзу ССР были предоставлены права принять основы законодательства СССР и союзных республик сначала за определенным перечнем, а затем и без ограничений. В связи с этим нормотворческие возможности республик сужались.
В связи с этим в Конституцию Украины были внесены изменения и дополнения.
-
Розкрити основні риси права України 1920-х років.
Главной особенностью формирования советской правовой системы в Украине было то, что она складывалась, как однородная система права с большевистской Россией. Это была рецепция в ее наиболее простой форме - приспособление права одного государства к условиям другой. При отсутствии той или другой правовой нормы как главный источник права использовали революционное правосознание. Приоритет революционного правосознания над другими источниками права базировался на господстве в те годы психологической теории права, которая считала важнейшим аспектом правовой действительности не норму права и правоотношения, а правосознание.
Гражданское право. Сфера нового гражданского права формировалась в процессе национализации. Государственная собственность создавалась путем ликвидации частной собственности, национализации земли, банков, фабрик, заводов, транспорта и тому подобное. Национализация осуществлялась декретами центральных и местных органов власти, которые и были первыми советскими гражданско-правовыми актами. Важнейшими среди них были декреты временного рабоче-крестьянского правительства: «О национализации банков» от 22 января 1919року, “О национализации всех частных железных дорог и подъездных путей” от 4 января 1919року, “О порядке национализации предприятий” от 11 января 1919року но др. Кооперативная собственность как коллективная собственность мелких производителей национализации не подлежала. Кооперативные организации получили право юридических лиц.
С формированием советского права собственности связано наследственное законодательство. 11 марта 1919 года РНК УССР приняла декрет «Об отмене наследования», по которому все виды наследования (по закону и по завещанию) отменялись. При этом наследственная масса ограничивалась суммой в 10 тысяч карбованцев (все другое имущество переходило в собственность государства) и поступала родственникам умершего в виде «меры социального обеспечения» с правом управления и распоряжения. Таким путем законодатель пытался перекрыть еще один источник «нетрудового обогащения».
Семейное право. Одной из первых сфер, в которой было осуществлено законодательное нормирование, были брачно-семейные отношения. 20 февраля 1919 года были принятые декреты РНК УССР «Об организации отделов записей актов гражданского состояния», «О гражданском браке и о введении книг актов гражданского состояния», «О разводе». В них, прежде всего, подчеркивалась законность только гражданских браков. Церковный брак объявлялся частным делом лиц, которые женились. Отменялись такие ограничения брака, как разрешение родителей, разница в вероисповедании. Провозглашалась свобода развода. Брак разрывался органами Загса по просьбе об этом хотя бы одной из сторон.
Земельное право. По установлению советской власти в Украине на ее территорию было распространено действие декрета «О земле» и постановлениях РНК РСФСР «О переходе земли в распоряжение земельных комитетов» от 5 ноября 1917 года. Руководствовались в Украине и Законом «О социализации земли», принятому III Всероссийским съездом Советов. Фактически настоящие нормативные акты устанавливали порядок национализации земли и передаваемости права распоряжения землей к местным Советам и подчиненным им волостным земельным комитетам. Конституция УССР 1919 года закрепила отмену частной собственности на землю.
Принятый 5 февраля 1920 года «Закон о земле» закрепил распределение земли в уравнительное землепользование. Он предусматривал также развитие коллективных форм землепользования. Значительное внимание уделялось созданию совхозов, сельскохозяйственных коммун, артелей, обществ из общей обработки земли.
Трудовое право. 10 декабря 1918року в РСФСР был принят Кодекс законов о труде. Действие этого кодекса было распространено и на Украину. Кодекс законов о труде провозглашал общую обязанность работать и право на труд, обязанность выполнять установленную меру труда и право на оплату труда, обязанность придерживаться дисциплины труда и советских законов о труде, право на отдых и материальное обеспечение. Но в условиях военного коммунизма не все из этих положений срабатывали. Как средство привлечения к труду широко использовалась трудовая повинность. Значительное распространение получила трудовая мобилизация, на основе которой осуществлялось перераспределение рабочей силы. На предприятиях устанавливались режимы, близкие к режиму военных учреждений. Проводилась милитаризация ряда отраслей промышленности. Внедрялась натурализация заработной платы. Декретом РНКУСРР от 6 апреля 1920 года был введен единственный трудовой паек. До конца 1920 года натуроплата стала подавляющей формой оплаты труда.
Большого значения предоставлялось укреплению трудовой дисциплины. Появилось понятие трудового дезертирства как злостного уклонения от трудовой повинности. К нарушителям дисциплины применялись принудительные мероприятия. Прогул свыше 3 дней в течение одного месяца рассматривался как саботаж.
Криминальное право. Даже карательная политика государства определялась Программой большевистской партии. Основой этой политики была криминальная репрессия.
Одним из первых нормативных актов из криминального права был декрет РНК УССР «О досрочном освобождении» от 21 марта 1919 года. В декабре 1919 года в России принимаются «Руководящие начала из криминального права РСФСР», а 4 августа 1920 года они официально были введены в строй на территории Украины.
Настоящий нормативный акт стал первой попыткой обобщения практики деятельности судов и трибуналов. Согласно теории «социальных функций права», которая получила в данный период широкое распространение, новое криминальное право должно формироваться по принципу целесообразности, который противопоставлялся принципу законности. Между законодателей приобрела силу тенденция отказа от особенной части уголовного кодекса. Допускалось, что суды, руководствуясь социалистическим правосознанием и принципом целесообразности, будут решать дела лишь на основе норм общей части уголовного кодекса.
