- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
В течение зимы-весны 1919 года большевики захватили власть в Украине. Советизация в Украине имела следующие черты:
-
осуществлялась по принципам Советской России и под её руководством;
-
отличалась строгой централизацией;
-
значительная часть высших чиновников была неукраинского происхождения, что обусловило антинациональный характер советизации.
6 января 1919 года УНР была переименована в УССР.
10 марта 1919 года III Всеукраинский съезд Советов (Харьков) принял Конституцию Украины, написанную по образцу Конституции РСФСР и закрепившую советскую форму государственного устройства и победу диктатуры пролетариата. Конституция УССР существенно ограничивала суверенитет республики.
Высшим органом управления был Съезд Советов Украины. Исполнительную власть осуществлял Совнарком Украины.
В городах Советская власть опиралась на советы, выборы в которые проходили под жестким контролем и на дискриминационных условиях для других слоёв населения, кроме рабочих. В сёлах опорой большевиков стали комбеды.
Фактически власть в Украине принадлежала КП(б)У, которая действовала по указаниям РКП(б) и государственных органов Советской России.
Украинская армия подчинялась российскому командованию.
По российским образцам была построена не только Конституция и государственное устройство, но и вся модель социально-экономической политики. Она получила название «Военный коммунизм».
Основные черты «военного комунизма»:
-
национализация всех предприятий;
-
запрет частной торговли;
-
ликвидация товарно-денежных отношений, безденежные расчеты;
-
натуральная оплата труда; карточная система распределения продуктов, продовольственная диктатура;
-
жесткая централизация управления;
-
милитаризация труда;
-
продразвёрстка;
-
коллективизация.
В августе 1919 года под натиском белогвардейских войск генерала Деникина большевики оставили Украину. Но уже в конце 1919 - начале 1920 годов советская власть была восстановлена на всей территории Украины, входившей в Российскую империю.
Было восстановлено действие Конституции, вновь воссоздана система органов власти. Продолжалась политика «военного коммунизма» и «красного террора» (было создано 18 концлагерей, через которые прошли 25-30 тысяч человек).
Однако в политике большевиков в 1920 году были некоторые отличия:
1. Формальное признание независимости УССР.
2. Снижение темпов национализации.
3. Передача крестьянам части совхозных земель.
4. Уменьшение объёмов продразвёрстки.
5. Привлечение к партийному руководству украинцев.
6. Сотрудничество с левыми партиями.
В целом, эти меры существенно не изменили ситуацию. К 1920 году в Украине утвердилась политическая диктатура КП(б)У в форме советского режима.
-
Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
После окончания гражданской войны большая часть украинских земель (за исключением Западной Украины) оказалась в составе Украинской Социалистической Советской Республики (УССР), которая до конца 1922 г. сохраняла некоторые признаки суверенности – имела свою территорию, свое правительство (Совнарком Украины), законодательные и судебные органы, проявляла дипломатическую активность на международной арене. В то же время вся внутренняя и внешняя политика республики координировалась и контролировалась Москвой. После образования Союза Советских Социалистических Республик от независимости УССР практически ничего не осталось.
В начале 20-х годов УССР находилась в состоянии острейшего социально-экономического и политического кризиса, обусловленного как семилетней военной разрухой, так и политикой «военного коммунизма».
Катастрофическая засуха и неурожай 1921 г. еще более обострили хлебную проблему. В 1922 г. голод охватил во всех украинских губерниях до 5,6 млн. человек, или 25% населения. Голодомор стал не только следствием неблагоприятных природных факторов, но и политики большевиков.
Экономический кризис сопровождался политической нестабильностью. Реквизиции, произвол партийных чиновников и повсеместная отмена товарно-денежных отношений вызвали массовое недовольство населения, особенно крестьян.
Было ясно, что политика «военного коммунизма» обанкротилась, широкие массы трудящихся не захотели организованным строем войти в утопическое «светлое будущее». Уже в феврале в партии развернулась дискуссия на тему замены продразверстки продналогом.
В 1921 г. было положено начало новой экономической политике (нэпу) в аграрном секторе экономики.
В основе НЭПа лежало частичное разгосударствление (денационализация) собственности, допущение частной собственности, на базе которой получали развитие товарно-денежные, рыночные отношения.
Введение нэпа особенно благотворно сказалось на развитии сельского хозяйства. Преодолев голод 1922-1923 гг., украинские крестьяне начали наращивать объемы сельскохозяйственного производства. В 1925 г. посевные площади на Украине составили свыше 23 млн. гектаров, достигнув уровня 1913 г., а к 1927 г. находившихся в обработке земель было уже на 10% больше, чем в 1913 г. Валовой сбор зерна достиг в 1925 г. 172 млн. центнеров (91% довоенного уровня). Украинский хлеб не только кормил городское население СССР и Красную Армию, но и в больших количествах экспортировался за рубеж. С ростом благосостояния «украинский крестьянин примирился с большевистским режимом».
