- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
I Всеукраинский съезд Советов, который работал 11 - 12 декабря 1917 года, принял резолюцию “Об организации власти в Украине”, в которой заявил, что “Украина провозглашается Республикой советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов”.
Высшим органом власти провозглашался Всеукраинский съезд Советов. В перерывах между съездами его функции должен был выполнять Центральный исполнительный комитет (ЦИК). В состав ЦИК входил 61 член. Первым председателем ЦИК был избран Ю. Медведев. II Всеукраинский съезд советов увеличил состав ЦИК до 102 членов. ЦИК формировался по партийному признаку, поскольку большевики вынужденные были на то время мириться с существующей многопартийностью. Свою работу ЦИК проводил через отделы: агитационный, хозяйственный, связку, военный. ЦИК из своего состава избирал Президиум, компетенция которого ограничивалась организацией работы его пленумов.
Высшим исполнительным и предписывающим органом государственной власти советской Украины было правительство - Народный Секретариат. Формирование правительства было компетенцией ЦИК. 4 марта 1918 года председателем Народного Секретариата был назначен М. Скрипника. Центральными органами управления были секретарства, которые возглавляли народные секретари. В официальных документах советской власти использовалось название Украинская Народная Республика.
6 января 1919 года декретом Временного рабоче-крестьянского правительства Украины устанавливается новое название государства - Украинская Социалистическая Советская Республика (УССР).
17 декабря 1917 года было создано 11 народных секретариатов: военных дел, внутренних дел, труда, торговли и промышленности, финансов, земледелия, продовольствия, междунациональных дел, народного образования, путей сообщения, почты и телеграфа, судебных дел.
Впоследствии народный секретариат междунациональных дел был переименован в народный секретариат иностранных дел.
Законодательного определения компетенция Народного Секретариата не имела.
29 января 1919 года правительство советской Украины стало именоваться Советом Народных Комиссаров УССР. Центральные органы управления получили название “народные комиссариаты”, их возглавили народные комиссары.
Формирование высших органов власти и управления в советской Украине полностью зависело от Москвы. 28 ноября 1918 года за указанием ЦК РКП(б), который игнорировал существование Народного Секретариата как правительство Украины, в Курске было создано Временное рабоче-крестьянское правительство Украины, которое даже не пыталось проводить самостоятельную государственную политику. 25 января 1919 года в Харькове он декларировал необходимость объединения УССР из РСФСР на принципах социалистической федерации. Украинская государственность в УССР имела сугубо формальный характер. 11 декабря 1919 года создается Всеукраинский революционный комитет - фактически высший законодательный и исполнительный орган советской власти в Украине. Его председателем стал Г. Петровский. 27 января 1920 года Всеукрревком аннулировал все декреты правительства УССР, которые касались функционирования органов власти, и заменил их русскими декретами. Свои полномочия Всеукрревком сложил во второй половине февраля 1920 года. Была возобновлена деятельность ВУЦВК и РНК Украины.
Местные органы власти. В меру распространения советской власти на территорию Украины Народный Секретариат упразднил должности губернских, повітових и городских комиссаров, установленные Центральным советом.
Местными органами власти были провозглашенные советы рабочих крестьянских и солдатских депутатов и их исполнительные комитеты. Поэтому главным заданием, которое стояло перед советской властью, была більшовизація местных советов.
28 ноября 1918 года Временное рабоче-крестьянское правительство Украины приняло “Временное положение об организации власти на местах”. В нем отмечалось, что советская власть в Украине возобновляется с учетом опыта государственного строительства в РСФСР. Положение требовало немедленной организации на местах военревкомов, а в селах - комитетов бедноты. Эти чрезвычайные органы власти должны были создаваться местными организациями КП(б) В.
Как при формировании местных Советов, так и при выборах исполкомов обеспечивалось пропорциональное представительство в них фракций основных политических партий.
Хотя Украина официально имела статус независимой советской республики, свободное избрание местных советов на ее территории не проводилось. Зато создавались чрезвычайные органы власти - ревкомы и военревкомы, формирование которых было прерогативой большевистской партии. Даже в конце 1920 года ревкомы составляли большинство в общей структуре государственных органов власти. В губерниях и уездах создавались специальные “тройки”, в волостях - “четверки”, которым предоставлялась неограниченная власть на местах.
В осуществимые власти на местах заметная роль принадлежала комендантам и комиссарам, которые назначались, как правило, ревкомами. При формировании местных органов советской власти абсолютное большинство у них обеспечивалось за членами КП(б) В, которые в губернских исполкомах в 1920 году составляли 91,1 процента общей численности.
До лета 1920 года большевики устранили из политической арены все другие партии и КП(б) В превратилась в основной элемент государственного аппарата. Решение Политбюро ЦК КП(б) Во всегда предшествовали постановлениям ВУЦВК и РНК УССР. Следовательно, основы тоталитарной государственности начали формироваться не в конце 20-х годов, а в их начале.
30 апреля 1920 года ВУЦВК и РНК приняли постановление о создании комитетов малоимущих крестьян (комнезамов), которые отличались от комитетов бедноты (комбедов) двумя аспектами. Во-первых, по составу, в который входили середняки, поскольку украинское село было середняцким, в отличие от русского. Во-вторых, комбеды создавались как заменители сельских советов, а комнезамы были образованы рядом с сельскими советами и действовали под их руководством. Комнезамы сыграли значительную роль в укреплении советской власти на селе, в частности, в проведении продовольственной политики.
