- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
Национальным меньшинствам гарантировалось право свободно развивать свой язык, культуру, иметь свои школы, библиотеки, выдавать периодические издания и литературу.
В апреле был принятый закон о гражданстве и правовом статусе чужестранцев, а также распоряжении с перечнем специальных требований к служащим государственных учреждений. Ими могли быть только граждане Украины, которые владели государственным языком и языком хоть бы одного из национальных меньшинств, в возрасте до 40 годов. Для принятых на государственную службу устанавливался однолетний срок стажировки, после чего он должен был сдать устный и письменный экзамены из знания законодательства.
В том же месяце был принятый закон о земельной реформе, за которым предусматривалась конфискация земель помещиков, церквей, монастырей, разнообразных учреждений. Национализированные земли переходили в государственный земельный фонд. Именно из этого резерва земельными участками должны были обеспечиваться безземельные и малоземельные крестьяне. Остальные аграрные вопросы откладывались на рассмотрение Сейма.
Избирательным законом от 14 апреля 1919 года устанавливалась пропорциональная система выборов в Сейм на основе равного, общего, непосредственного избирательного права при тайном голосовании. Активное избирательное право принадлежало гражданам, которые достигли 21- летнего возраста, пассивное - 25 лет. Национальным меньшинствам гарантировалось пропорциональное представительство в парламенте.
-
Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
После октябрьского вооруженного восстания в Петрограде и прихода к власти большевиков была провозглашена Украинская Народная Республика. Центральный Совет осудил вооруженное восстание в Петрограде и сделал заявление о недопустимости нелегитимного перехода власти к Советам рабочих и солдатских депутатов.
Борясь против Центрального Совета, большевистские организации прикладывало немало усилий для созыва Всеукраинского съезда Советов, который бы провозгласил большевистскую власть в Украине, создал Украинское советское государство и утвердил в ней диктатуру пролетариата.
Всеукраинский съезд Советов провозгласил Украину Республикой Советов рабочих, солдатских и крестьянских депутатов, которую именовали также Украинской Народной Республикой.
В Украине фактически сложилось двоевластие: большая часть Украины была подвластна Центральному Совету, а меньшая - советскому правительству.
Структуру органов власти съезд Советов определил, ориентируясь на образец, какой сложился в советской России. Власть на местах закреплялась за повітовими, городскими, губернскими и областными Советами. Осуществление власти в центре полагалось на Всеукраинский съезд Советов рабочих, крестьянских и солдатских депутатов. Председателем ЦИК был избран левый украинский социал-демократ Ю.Медведев.
Вскоре было образовано советское правительство - Народный Секретариат.
Оккупация Украины австро-немецкими войсками требовала срочного созыва II Всеукраинского съезда Советов для объединения сил против интервенции.
II съезд поддержал подписанный Россией мирный договор в Бресте, заявив в резолюции, что, несмотря на чрезвычайно сложное положение, в которое ставит Украинскую советскую республику подписания Брестского договора.
С учетом условий Брестского договора на съезде были принятые постановления о государственном строе Украины, которая провозглашалась самостоятельной, независимой от РСФСР республикой.
Высшим исполнительным и предписывающим органом государственной власти советской Украины было ее правительство - Народный Секретариат. Центральными органами управления отдельными отраслями государственной деятельности были народные секретарства, которые возглавлялись членами ЦИК - народными секретарями.
Народное секретарство междунациональных дел одновременно было органом национальной политики большевистской партии в пределах Украины и за ее границами.
В связи с большевизацией Советов большевики по-новому поставили организационно-правовые вопросы советского строительства.
В Украине, по примеру советской России, создавались также чрезвычайные государственные органы власти - революционные и военно-революционные комитеты.
Чрезвычайные органы образовывались и контролировались большевиками. Эти органы выразительно обнаружили стремление большевиков интегрироваться к власти и установить диктатуру своей партии. Складывалась административно командная система. ЦИК Советов Украины 18 декабря в 1917 г. создал краевой (всеукраинский) военно-революционный комитет для борьбы с контрреволюцией.
Чрезвычайным органом всеукраинского значения была также чрезвычайная комиссия Народного Секретариата для "обороны страны и революции", созданная 21 февраля в 1918 г. Эта комиссия получила самые "широкие полномочия, включая и право немедленно принимать решение от имени правительства Украинской Республики". Она ведала организацией революционной армии, имела право вводить военное и осадное состояние.
В начальном периоде советского строительства создавались кроме ревкомів также другие временные чрезвычайные органы советской власти, а именно: революционные штабы, революционные "тройки", "шестерки", "семерки" и "девятки". Их функции кое-что совпадали с функциями штабов Красной гвардии, а нередко приближались к функциям русских чрезвычайных комиссий по борьбе с контрреволюцией, которых в Украине на то время еще не существовало.
В осуществимые власти на местах заметная роль принадлежала комендантам и комиссарам, которые назначались или избирались ревкомами, революционными штабами и Советами, а иногда и местными съездами Советов. Штаб главкома В.Антонова-Овсиенка, Центральный военно-революционный комитет Донбасса, все другие чрезвычайные комитеты назначали комиссаров для выполнения на местах военных, продовольственных заданий и борьбы с политическими противниками.
