- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
Директория УНР была создана 14 ноября 1918 года как орган по борьбе с режимом Павла Скоропадского. В её состав входило 5 человек, возглавил В.Винниченко. 14 декабря 1918 года к Директории перешла вся полнота власти, была восстановлена Украинская Народная Республика, создано правительство во главе с Владимиром Чехивским.
Уже в начале 1919 года В. Винниченко и другие социалисты были выведены из состава Директории, и ее фактически возглавил главнокомандующий войск УНР Симон Петлюра. Была установлена военная диктатура Петлюры.
Одним из важнейших шагов Директории был «Акт объединения (Злуки) УНР и ЗУНР», провозглашённый 22 января 1919 года. Это событие подтвердило стремление народа жить в едином (соборном) и независимом украинском государстве. Однако, фактического объединения двух государств не произошло.
У Директории не было чёткой программы создания государства. Это особенно ярко прослеживалась в ее внутренней политике. Несмотря на многие позитивные шаги, Директория не выполнила своих обещаний и утратила социальную базу. Среди мер Директории были:
-
Создание новых органов власти
-
Решение продовольственной проблемы
-
введение высоких норм хлебосдачи для крестьян, что вызвало их недовольство.
-
борьба со спекуляцией.
-
-
Решение аграрного вопроса
-
отмена частной собственности на землю;
-
наделение крестьян землёй (предельная земельная норма – 15 десятин);
-
сохранение высокопродуктивных хозяйств.
-
-
Социально-экономические меры
-
попытка восстановить работу промышленности;
-
введение рабочего контроля;
-
8-часовой рабочий день;
-
поддержка частной инициативы и ремесленного производства;
-
меры по развитию внутренней и внешней торговли;
-
помощь безработным и другим категориям нуждающихся.
-
В целом, все меры Директории носили декларативный характер. Она теряла поддержку населения. И в 1920 году Директория фактически пала.
Причины поражения Директории
-
нерешительность и непоследовательность в проведении внутренней политики; отсутствие широкой социальной опоры;
-
отсутствие боеспособной армии; военный перевес врагов над Директорией;
-
отсутствие единства среди членов Директории; личное соперничество В.Винниченко и С.Петлюры;
-
широкие массы украинского населения не осознавали общенациональных интересов, необходимости создания и укрепления независимого украинского государства.
-
борьба за власть между различными политическими партиями (УСД, украинские эсеры, «боротьбисты»), которая ослабляла Директорию;
-
неблагоприятная внешнеполитическая обстановка, боевые действия с большевистскими, польскими, белогвардейскими войсками; международная изоляция УНР.
-
Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
13 ноября Украинский национальный совет определил конституционные принципы вновь созданного государства, приняв "Временный Основной закон". В нем закреплялось верховенство и суверенитет народа, который должен был реализоваться через представительские органы, избранные на основе общего, ровного, прямого, тайного голосования по пропорциональной избирательной системе. Избирательным правом наделялись все граждане государства, независимо от национальности, вероисповедания, пола. К выборам парламента - Сейму - вся полнота законодательной власти принадлежала Украинскому национальному совету, исполнительной - Государственному секретариату. Гербом ЗУНР стал золотой лев на синем фоне (впоследствии тризубец), флагом - сине-желтый.
Правительство ЗУНР - Государственный секретариат во главе с Костем Левицким был сформирован еще 9 ноября 1918 года. В его первом составе было 14 министерств. Впоследствии структура и персональный состав правительства испытали определенные изменения.
Органы местной власти. Согласно распоряжению Украинского национального совета, в ноябре на всей территории ЗУНР пройшли выборы к местным органам власти и управления. В Законе "Об администрации Западноукраинской Народной Республики" от 16 ноября в 1918 г. регламентировался порядок образования, структура и функции местных органов власти и управления. В селах и городах ими признавались общественные и городские комиссары, в уездах - повітові комиссары. В Законе отмечалось, что в дальнейшем повітових комиссаров будет назначать и освобождать государственный секретарь внутренних дел, которому подлежали повітові военные коменданты, коменданты жандармерии. Поветовые комиссары, в свою очередь, назначали общественных и городских комиссаров. Во всех уездах надлежало избрать поветовые национальные советы, а в обществах и городах - общественные и городские советы.
Для охраны общественного порядка во многих уездах и обществах избирали народную милицию, в некоторых - хранили, обновив ее состав, жандармерию. Команда государственной жандармерии ЗУНР была сформирована также в ноябре в городе Львове. Она непосредственно подчинялась Государственному секретариату военных дел. Весной в 1919 году в ее состав входило около 8 тыс. жандармов и милиционеров.
Таким образом, за короткое время руководству ЗУНР удалось сформировать достаточно четкую систему органов власти и управления.
Судоустройство. Временно, до принятия соответствующего закона о судоустройстве и судопроизводстве, в ЗУНР продолжала функционировать австро-венгерская судебная система. Судьи и обслуживающий персонал, лояльный к новой власти, должны были присягнуть на верность украинскому народу. Те, кто скомпрометировал себя антиукраинской деятельностью, были освобождены.
Государственный секретариат судопроизводства в феврале 1919 года начал коренную перестройку судебной системы. С этой целью вся территория государства была разделена на 12 судебных округов и 130 судебных уездов, в которых предусматривалось избрать окружных и поветовых судей. Для национальных меньшинств устанавливалась гарантированная квота: поляки должны были избрать 25 судей, 17 - евреи.
Кроме этого, Украинский национальный совет принял ряд других законов, в частности, о сокращении сроков стажировки - с трех лет до двух; о временном прекращении (в связи с условиями военного времени) деятельности суда присяжных; о внедрении в судопроизводство украинского языка, принципов гласности, состязательности, широкого демократизма, безусловного права обвиняемого на защиту и тому подобное. Для рассмотрения уголовных дел законом Украинского национального совета 11 февраля временно созданы трибуналы первой инстанции. Они действовали в уездах в составе председателя и двух членов. Высшей инстанцией из гражданских и криминальных дел должен был стать Высший суд, а последней - Наивысший государственный суд.
