- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
Временное правительство считало себя правопреемником царя и стремилось сохранить контроль над всеми территориями Империи. Оно проводило жестокую политику относительно национально-государственного строительства, стремилось сберечь унитарность страны. Особенные эконом совещания и комитеты имели свои учреждения на местах и на Украине в целом. Так 21 апреля 1917 для осуществления Земельного вопроса был сформирован Главный земельный комитет - совещательный орган при министре земледелия. Этому органу поручалось подготовка проекта реформы, он также направлял деятельность местных Земельных комитетов. 22 марта 1917 было образован юридический совет, этому совету поручалось обсуждение правовых проблем, которые возникали в связи с разработкой экономических и государственных планов. Власть огромного центрального государственного аппарата, который возглавляло Временное правительство, естественно, полностью распространило и на Украину буржуазные органы власти сразу же после получения вести о революции в Петрограде. В марте сначала в больших промышленных и административных центрах, а в дальнейшем и по всей Украине были созданы комитеты общественных организаций. Буржуазия так пыталась захватить власть. Местные комитеты немедленно заявили о своем признании Временного правительства и обратились к населению с призывом покориться Временному правительству. Однако, в некоторых центрах Украины Комитеты постепенно выходили из под контроля Временного правительства. Во всех губерниях Украины создавались общественные советы и комитеты, усиливающие свою власть на местах Были сформированы волостные земства - собрание и управы и участковые городские управления. Они помогали городской думе управлять хозяйством в отдельных районах. Этим буржуазия укрепила свое руководящее положение в земствах и думах. Следовательно, непосредственными последствиями Февральской революции для Украины были:
- усиление политической борьбы,
-выход на широкую политическую арену народных масс;
- превращение армии на влиятельный фактор внутренней жизни;
- смещение общественных настроений влево;
- рост роли политических партий;
- параллельное появление конкурирующих властных структур Временного правительства и Советов.
-
Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
После Первой мировой войны авторитет самодержавной власти и ее носителя императора в России резко упал. Монархия теряла опору в армии.
8 марта 1917 г. на предприятиях Петрограда стихийно началась политическая демонстрация, которая и положила начало Февральской революции. Николай II попытался послать войска для стабилизации обстановки в стране, но они просто разошлись. Депутаты IV Государственной думы создали Временный комитет Государственной думы, который должен был выполнять функции правительства.
Вскоре Николай II согласился на создание ответственного перед Думой правительства. До сих пор правительство назначалось царем и было ответственно перед ним. Создание правительства, ответственного перед Думой, означало конец самодержавия в России и переход к конституционной форме правления.
Общественность требовала отречения Николая II от престола и 2 марта 1917 г. император отрекся от престола за себя и за больного сына Алексея в пользу брата великого князя Михаила Александровича.
На следующий день 3 марта 1917 г. состоялась встреча членов думского комитета и Временного правительства с Великим князем Михаилом Александровичем. Под давлением отрекся от престола и Михаил Александрович.
Так в России буквально за несколько дней - с 23 февраля по 3 марта 1917 г. рухнула одна из сильнейших монархий в мире.
2 марта 1917 г. Временный комитет IV Государственной думы и Петросовет образовали Временное правительство, которое должно было действовать временно, до созыва Учредительного собрания. Временное правительство должно было сломать старый государственный аппарат, закрепить соответствующими декретами завоевания революции, созвать Учредительное собрание.
Одновременно свои функции осуществлял и Петросовет. Фактически в России после свержения монархии установилось двоевластие: власть Временного правительства и власть Советов.
Победа Февральской революции и крах самодержавия Российской империи обусловили смену органов власти и управления в Украине. О падении монархии и создании Временного правительства в Киеве было официально объявлено 1 марта 1917 г. Губернаторы были устранены. Высшим должностным лицом в губернии стал комиссар Временного правительства, которым обычно назначался председатель губернской земской управы. На местах начали создавать общественные комитеты, в которые вошли члены городских дум, предприниматели, интеллигенция. В Киеве возник совет объединенных организаций города. Состоялись земские съезды, выбравшие исполнительные губернские комитеты. Параллельно создавались советы рабочих и солдатских депутатов, к руководству которыми пришли эсеры и меньшевики. Активизировалась общественно-политическая жизнь. Возрождались «Просвиты». Разворачивали деятельность кооперативные организации. Были основаны Военный совет, Центральный украинский кооперативный комитет.
Временное правительство сразу осуществило ряд крупных мероприятий. Оно провозгласило свободу слова, печати, союзов, собраний, стачек, отменило сословные, вероисповедные и национальные ограничения, предоставило амнистию по всем политическим и религиозным делам, в том числе осужденным за террористические акты, военные восстания и аграрные преступления. Были упразднены Отдельный корпус жандармов, охранное отделение, Департамент полиции и Главное управление по делам печати.
Вместе с тем, правительство отказалось от некоторых чрезвычайных мер, запретив аресты без суда и ограничив число областей, объявленных на военном положении. Была отменена смертная казнь (восстановленная затем в августе для военнослужащих). В самом начале августа принимается постановление “Об условиях досрочного освобождения“ заключенных.
Созданы специальные органы по регулированию экономики (Экономический Совет, Главный экономический комитет, отраслевые министерства, земельные комитеты и др.), целью которых была стабилизация хозяйственной ситуации в стране, ведущей войну и охваченной революцией. Правительство делало попытки регулировать все секторы народного хозяйства (промышленность, торговлю, сельское хозяйство и финансы), для чего и был издан ряд общих и специальных правовых актов.
