- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
В XIX в. усиление полицейско-бюрократической самодержавной системы обусловило окончательной ликвидации остатков автономии украинских земель. Созданные во второй половине XVIII в. наместничества стали, как в Центральной России, губерниями. В 1803 году их было девять: Волынская, Екатеринославская, Киевская, Николаевская (с 1812 г. - Херсонская область), Подольская, Полтавская, Слободско-Украинская (с 1835 г. - Харьковская область), Таврическая и Черниговская. Территории губернии делились на уезды. Часть губерний объединялись в генерал-губернаторства.
Центральное управление Украиной осуществляли император и органы, которые находились в его лице: "Собственная Его Императорского Величества Канцелярия", Государственный совет, Комитет министров. Важная роль в системе центрального управления украинскими землями принадлежало Министерству внутренних дел и отраслевым министерствам, которые имели органы в системе местного управления.
Местное управление возглавляли генерал-губернаторы и губернаторы, которые сосредоточили в своих руках высшую местную административную, полицейскую, наблюдательную, а до проведения судебной реформы 1864 г. и судебную власть.
К системе губернского управления входили: губернатор; губернское правление с вице-губернатором, советниками, прокурором, канцелярией; губернские учреждения отраслевого управления - казенная палата, суд, присутствие полиции, рекрутские присутствие и др. Губернскому аппарата подчинялся уездный аппарат управления.
В систему уездного управления, где главная роль принадлежала земском суда, входили уездные казначейство, правление государственных имуществ, таможенные учреждения и др. Земский суд (до 1837 г. - нижний земский суд), кроме правосудия, осуществлял надзор за состоянием общественного порядка, обеспечивал уплату налогов, исполнения повинностей, то есть одновременно был и судебным и административно-полицейским органом.
К местному управлению принадлежали и сословные органы - губернские и уездные дворянские собрания во главе с предводителями дворянства. Через них дворяне влияли на решение важных местных проблем, избирали своих представителей в органы местного управления.
Государственными крестьянами отныне занимались волости, в которых действовали волостные управления в составе волостного головы, старост и писаря.
Управление в городах, помимо выборных учреждений (городских советов, магистратами, ратушами) осуществлялось полицейскими органами.
Реформы 60-70 гг. несколько укрепили Российскую империю, не меняя ее основ. Как уже отмечалось, крестьянская реформа 1861г. ввела сельское и волостное самоуправление вроде того, что в первой половине XIX в. была начата для государственных крестьян.
-
Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
На большинстве украинских земель, которые находились в составе России, до 40-х годов XIX в. продолжало действовать местное право, сохраняли силу Литовские уставы и сборники магдебургского права. Российское законодательство в этот период применялось только на территории Слободско-Украинской губернии.
В 1840 г. на Левобережье и 1842 г. на Правобережье распространяется общеимперскую гражданское и уголовное законодательство.
Пореформенный период характеризуется применением в Украине нового законодательства.
Большое значение имело введение Уставов от 20 ноября 1864 p.:
1) Установление судебных учреждений;
2) Устав гражданского судопроизводства;
3) Устав уголовного судопроизводства;
4) Устав о наказаниях, налагаемых мировыми судьями.
В 1893 г. все эти уставы были официально присоединены в Свод законов Российской империи, как 16 том.
В юридической практике появляются отрасли права: гражданское, уголовное, судебно-процессуальное.
Гражданско-правовые нормы, регулирующие право собственности, обязательственное право, наследование, семейное право в основном содержались в X томе Свода. Некоторые нормы в нем был изменен в соответствии с крестьянской реформы. Дальнейшее развитие получили такие гражданско-правовые категории, как правоспособность и дееспособность, окончательно сформировалось понятие юридического лица.
Понятие "право собственности" впервые в российском законодательстве толковалось как право лица владеть, пользоваться и распоряжаться имуществом до передачи своего права на него субъекту путем купли-продажи, залога или другим способом.
Ведущим объектом права собственности оставалась земля. Развитие капитализма, освобождение крестьян от крепостной зависимости расширили сферу гражданского права.
Основное содержание обязательственного права составляли обязательства из договоров. Право регулировало общие требования относительно содержания и формы договоров и его конкретных видов: купли-продажи, мены, поставки, найма имущества, личного найма, займа, поручения, подряда, страхования и т.п.
Семейное право подробно регулировало отношения, касающиеся супругов, родителей и детей, опеки и попечительства. Обязательным условием вступления в брак считались сознательный выбор и воля тех, кто женился. Закон определял брачный возраст для мужчин - 18-80 лет, для женщин - 16-80 лет.
Наследование предполагалось по закону и по завещанию. Предметом завещания была приобретенное имущество завещателя, родовое же имущество, как правило, завещаться не могло.
Источниками уголовного права в Украине с 1840 г. стали 15-й том Свода законов Российской империи (1832 г.) и Уложения о наказаниях уголовных и исправительных, утвержденное в 1845 p.; новые редакции Уложения появились 1866 г. и 1885 законодательство исходило из того, что нет преступления, если на это не указывает закон. Преступлением считалось деяние, которое посягает на неприкосновенность прав власти верховной и установленных ею властей или же права и безопасность общества и частных лиц. Провозглашался принцип вины в форме умысла или неосторожности. Преступные действия делились на тяжкие преступления, преступления и проступки. Самыми опасными считались политические преступления (покушение на жизнь царя или членов царской семьи, восстания, государственная измена).
Устанавливалось 35 видов наказаний уголовных и исправительных - от смертной казни до осуждения. Наказания делились на основные (казнь, заключения и др.) и дополнительные (полицейский надзор, лишение званий, титулов и т.д.).
Источниками уголовного права были также Воинский устав о наказаниях (1867 г.) и Военно-морской устав (1886 p.), предназначавшихся для военнослужащих, но в условиях военного времени широко применялись и в гражданских лиц.
В результате усиления репрессивной политики царизма возникло административное законодательство, "Положение о мерах к охране государственного порядка и общественного спокойствия" (1881 p.). Оно предоставило право губернаторам применять такие виды административных взысканий, как штрафы, арест, заключение в тюрьме или крепости.
Принципиальные изменения произошли в уголовно-процессуальном праве. По судебной реформой 1864 г. оно отделилось в самостоятельную отрасль. Важное значение имело провозглашение презумпции (с лат .- предположение) невиновности, согласно которому лицо, подозреваемый или обвиняемый в совершении преступления, считался невиновным до тех пор, пока его виновность, не доказана судом. Систему характерных для феодального права формальных доказательств заменила система свободной оценки доказательств по внутреннему убеждению судей.
Достижением уголовно-процессуального права была регламентация стадий уголовного процесса:
-
предварительное рассмотрение, состоявший из дознания и предварительного следствия,
-
передачи в суд,
-
подготовительные действия суда;
-
судебное следствие с прениями сторон;
-
вынесение приговора.
Гражданский процесс в мировом суде проходил упрощенным образом. Мировой судья единолично рассматривал иски цене не более 500 руб. или когда на момент подачи иска сумму убытков не 128 было установлено. Процесс в окружном суде начинался с подачи искового просьбу установленной формы, к которому прилагались доказательства, документы и пр. Правом сторон была письменная подготовка рассмотрения дела, которое состоит из: 1) ответа ответчика на иск, 2) возражения истца против ответа; 3) опровержение ответчика.
